Ухвала

від 25.10.2024 по справі 320/37208/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2024 року м. Київ № 320/37208/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романків Ігоря Петровича та Верховного суду про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Голови комісії з припинення Верховного Суду України ОСОБА_2 та Верховного суду, у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення, дії (бездіяльність) суб?єктів владних повноважень про: отримання ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані періоди відпустки, не перенесень невикористаних нею відпусток з попередньої посади на діючу на інший період та нездійснення дій по трудовій книжці;

- зобов`язати суб?єктів владних повноважень передати один-одному трудову книжку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Верховний Суд здійснити цілу низку юридичних дій:

1. Внести до трудової книжки працівника запис про переведення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону та ознайомити його із внесеними записами;

2. Зафіксувати у трудовій книжці працівника зміну назви підприємства, а саме: у графі З розділу: Відомості про роботу трудової книжки окремим рядком зробити запис про перейменування підприємства такого змісту: Верховний Суд України перейменовано у Верховний Суд, а у графі 4 зазначити підставу перейменування - наказ (розпорядження), його дату і номер;

3. Оцифрувати трудову книжку ОСОБА_1 та подати до Пенсійного фонду України відомості про її трудову діяльність в електронному форматі;

4. Привести наказ №113-к від 17.01.2024 про переведення у відповідність до норм чинного законодавства: перенести з посади головного консультанта відділу організаційного забезпечення управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах апарату Верховного Суду України невикористані дні відпустки за періоди роботи: з 01.01.2017 по 31.12.2017 (пільги матері, яка має двох дітей - 10 календарних днів); з 21.12.2021 по 20.12.2022 (додаткової - 10 календарних днів); з 04.07.2022 по 01.12.2022 (основної - 12 календарних днів), на посаду спеціаліста відділу опрацювання документів (канцелярії) управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного цивільного суду;

- стягнути з суб?єктів владних повноважень на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 630,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 80 000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн.; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

20.09.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку з додатками.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що спірні правовідносини пов`язані з проходженням позивачем публічної служби.

У позовній заяві позивач зазначив, що 24.01.2024 ОСОБА_1 отримала наказ від 17.01.2024 №113-к.

Судом встановлено, що позивач звернувся з письмовими поясненнями від 23.04.2024 до Голови Верховного Суду ОСОБА_3 , в яких просив: внести до трудової книжки працівника запис про переведення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону та ознайомити його із внесеними записами; зафіксувати у трудовій книжці працівника зміну назви підприємства, а саме: у графі З розділу: Відомості про роботу трудової книжки окремим рядком зробити запис про перейменування підприємства такого змісту: Верховний Суд України перейменовано у Верховний Суд, а у графі 4 зазначити підставу перейменування - наказ (розпорядження), його дату і номер; здійснити в електронній формі облік трудової діяльності позивача на підставі паперової трудової книжки; перенести невикористані дні відпустки за попередні періоди роботи; перевести ОСОБА_1 на посаду наукового консультанта.

Вказані письмові пояснення були зареєстровані 01.05.2024 за вх.№1249/0/22-24.

Верховний Суд листом від 14.05.2024 №1429/1/22-24 надав відповідь на вказані письмові пояснення.

Вказаний лист був отриманий позивачем 29.05.2024.

Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою 30.07.2024 позивач пропустила місячний строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначила, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому не виконує завдання та функції держави, які покладені на державного службовця. У зв`язку з цим, позивач вважає, що на неї поширюються положення ч.6 ст.122 КАС України щодо застосування місячного строку звернення до суду.

На думку позивача, в даному випадку має бути застосований загальний строк звернення до суду, а тому ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, не пропустила шестимісячний строк.

Проте, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки зі змісту предмету позову вбачається, що спірні правовідносини у даній справі безпосередньо стосуються проходження позивачем публічної служби в Верховному Суді, а факт перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною на момент звернення до суду з позовною заявою не є підставою для застосування шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, оскільки зміст спірних правовідносин передбачає застосування спеціального строку, визначеного ч.6 ст.122 КАС України.

Також суд визнає непереконливими посилання позивача відсутність факту пропуску строку звернення до суду з огляду на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2000 у справі №826/27282/15, від 04.04.2023 у справі №640/8348/21, від 13.03.2024 у справі №127/2697/23, оскільки дана справа не стосується оскарження нормативно-правового акта та не пов`язана з вимогами про стягнення заробітної плати.

Крім того, позивач зазначив, що повітряні тривоги, ракетні удари у червні-липні 2024 року по об`єктах енергетики та відсутність електроенергії та догляд за малолітніми дітьми унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на ракетні обстріли, відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру.

Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109476405), а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2024 року у справі № 400/2304/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 120426320).

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї.

2. Роз`яснити позивачеві що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.