Ухвала

від 25.10.2024 по справі 320/48196/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залучення другого відповідача та відкладення судового засідання

25 жовтня 2024 року № 320/48196/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоотриманої суддівської винагороди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо не нарахування та не виплати судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіну Віталію В`ячеславовичу суддівської винагороди відповідно до статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, а саме з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначений Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік з 01.07.2023 у розмірі 2684 грн;

- стягнути з Окружного адміністративного суду міста Києва на користь судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 недоотриману ним суддівську винагороду за період з липня 2023 по грудень 2023 у розмірі 216067,50 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13 лютого 2024 року о 14:30 год.

У підготовчому засіданні 13 лютого 2024 року відкладено розгляд справи до 12 березня 2024 року о 10:30 годині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 9 квітня 2024 року о 16:45 год.

Судове засідання, призначене на 9 квітня 2024 року відкладено до 30 квітня 2024 року о 10:20 годині у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду електроенергії.

20 березня 2024 року засобами електронного зв`язку представником відповідача подано до суду клопотання про залучення співвідповідача Державної судової адміністрації України, мотивоване тим, що остання є головним розпорядником бюджетних коштів і у віданні якої діє окрема бюджетна програма КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», наявність якої, за правилами пункту 25 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, означає, що списання коштів державного бюджету для забезпечення виконання судових рішень на користь суддів здійснюватиметься виключно за нею.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року запропоновано ОСОБА_1 залучити до участі у справі співвідповідача Державну судову адміністрацію України та у зв`язку з залученням співвідповідача уточнити прохальну частину позову щодо заявлених позовних вимог. Зупинено провадження у справі №320/48196/23 до дати отримання судом інформації про прийняте ОСОБА_1 рішення щодо залучення співвідповідача.

Позивачем, на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року подані до суду письмові пояснення, в яких позивач заперечує проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державної судової адміністрації України, мотивуючи тим, що відповідач, нараховуючи та виплачуючи йому з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року суддівську винагороду, виходячи з показника прожитковою мінімуму для працездатних осіб у розмірі саме 2102,00 грн., допустив протиправну бездіяльність яка проявилась у неврахуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 травня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоотриманої суддівської винагороди, призначено судове засідання на 25 жовтня 2024 року о 12:30 год.

У судове засідання, призначене на 25 жовтня 2024 року позивач та представник відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з цим, позивачем подана до суду заява про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно частин 1 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює ДСА України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 151 Закону № 1402-VIII ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Частиною другою статті 22 Бюджетного кодексу України визначено вичерпний перелік головних розпорядників бюджетних коштів, до якого згідно з пунктом 1 цієї частини належать за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - зокрема, ДСА України.

За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (частина перша статті 23 Бюджетного кодексу України).

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), за змістом частини першої якого Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Згідно з частиною першою та абзацом першим частини другої статті 3 Закон № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) визначає, серед іншого, порядок безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

За змістом пункту 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (абзац перший).

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах щодо виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 553-IX, Верховний Суд сформував висновки, що мають значення для розгляду процесуального питання про суб`єктний склад відповідачів у цій справі (постанова від 18 квітня 2022 року у справі № 260/4417/20). Зміст висновків полягає у такому.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, Державна судова адміністрація України (далі - ДСА) здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА.

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Тому для правильного вирішення справи необхідно з`ясувати також правовий (звідси і процесуальний) статус ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди (позивачу), передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-IX (зі змінами, внесеними Законом № 553-IX), адже Територіальне управління Державної судової адміністрації України як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА затвердила у його кошторисі (на 2020 рік)».

У цьому зв`язку Верховним Судом зазначено, що виплата суддівської винагороди (відповідачем) із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-IX (зі змінами, внесеними Законом № 553-IX), могла бути обумовленою, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань головним розпорядником на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що вочевидь свідчить про безпосередню участь ДСА у механізмі фінансування видатків на виплату суддівської винагороди, зокрема й до появи заборгованості з її виплати протягом квітня-серпня 2020 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що позаяк головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА як суб`єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.

Крім того, Суд зазначив, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. Ураховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут маємо на увазі - з ДСА).

В постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 360/2280/20 з розгляду справи щодо стягнення на користь судді суми суддівської винагороди з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області Верховний Суд зазначив, що «правильне вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду.».

З огляду на наведені міркування, правильне вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і у віданні якої діє окрема бюджетна програма КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", наявність якої, за правилами пункту 25 Порядку № 845, означає, що списання коштів державного бюджету для забезпечення виконання судових рішень на користь суддів здійснюватиметься виключно за нею.

При цьому, суд зазначає, що оскільки у цій категорії спорів ДСА України є суб`єктом владних повноважень, на якого законодавством покладено обов`язок щодо виконання судових рішень про стягнення коштів на користь суддів, тому задоволення позовних вимог у цій справі безпосередньо вплине на обов`язки ДСА України.

Особливості заміни неналежної сторони, а також залучення до участі у справі другого відповідача (співвідповідача) врегульовані статтею 48 КАС України.

Так, частиною третьою статті 48 КАС України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відтак, аналіз наведених приписів статті 48 КАС України свідчить про можливість залучення до участі у справі другого відповідача (співвідповідача).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення Державної судової адміністрації України у процесуальному статусі другого відповідача.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 205 цього Кодексу.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.

У зв`язку з залученням співвідповідача, судове засідання слід відкласти відповідно до ст.48, 205, 223 КАС України.

Керуючись статтями 48, 243, 248, 256, 262, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Залучити до участі у справі №320/48196/23 другим відповідачем Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, e-mail: inbox@court.gov.ua).

Відкласти судове засідання на 19 листопада о 09:30, яке відбудеться в приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: 01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26a, 4 поверх, про що повідомити сторін.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі. Відповідачу - Державній судовій адміністрації України надіслати також копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про надати до суду документально підтверджену інформацію, чи було передбачено кошторисом та чи виділялися кошти фонду на оплату праці за період з липня 2023 по грудень 2023 на виплату суддівської винагороди Окружному адміністративному суду міста Києва, з урахуванням обмежень чи без врахування обмежень, визначених статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та якщо в кошторисі були передбачені відповідні кошти, то чи виділялись кошти в обсязі, передбаченому кошторисом.

Роз`яснити відповідачу право на подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кочанова П.В.