Рішення
від 25.10.2024 по справі 320/35831/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року № 320/35831/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» (далі - позивач, ТОВ «ПАРІ») з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий/податковий орган, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.07.2024:

№669/32-00-07-05-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов?язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 8 195,75 грн., в тому числі за податковими зобов?язаннями на суму 7 552,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 643,21 грн (форма «Р»);

№670/32-00-07-05-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов?язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 57 975,19 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 54066,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 908,32 грн (форма «Р»);

№675/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов?язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 117 012 155,00 грн., в тому числі за податковими зобов?язаннями на суму 93 609 724,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 23 402 431,00 грн (форма «Р»);

№677/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму 93 090 936,30 грн застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 46 545 468,16 грн (форма «ПН»);

№678/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов?язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 93 432 058,25 грн., в тому числі за податковими зобов?язаннями на суму 83 632 446,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9 799 612,25 грн (форма «Р»);

№679/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» зменшено суму від?ємного значення об?єкта оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 271 394 145,00 грн (форма «П»);

№680/32-00-07-03-19, яким до ТОВ «ПАРІ» за неподання Звіту про контрольовані операції за звітний період 2021 рік та неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний період 2021 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 794 500,00 грн (форма «ПС»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зауваживши, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято вказані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на перекручених відомостях, маніпулятивних та хибних твердженнях контролюючого органу. Наголошує на тому, що всі господарські операції за перевіряємий період здійснені в межах господарської діяльності та за наявності розумних економічних причин (ділової мети), що підтверджується первинними документами, долученими до матеріалів справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. від 02.09.2024) відмовлено.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки. Зокрема, що в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у період з 01.01.2019 по 31.12.2023 ТОВ «ПАРІ» здійснювало збиткову діяльність по видобутку та реалізації природного газу у розмірі 69 522 тис грн. Відповідачем зауважено, що ТОВ «ПАРІ» на порушення приписів Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами» занижено доходи від звичайної діяльності і грошові потоки, що виникають внаслідок договорів з клієнтами, за рахунок неправомірного визначення ціни операції.

Крім того, за посиланням відповідача, ТОВ «ПАРІ» по коштам у розмірі 6 348 948 дол. США та відсоткам за позикою у розмірі 2 041 147,29 дол. США, які обліковувались на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений», у періоді з 01.01.2019 по 21.05.2019 не нараховано доходи від операційної курсової різниці у розмірі 12 515 588 грн., внаслідок чого було занижено інші операційні доходи на суму 12 515 588 грн., що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2019 рік на суму 12 515 588 грн.

Щодо завищення адміністративних витрат за рахунок відображення послуг страхування з ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АКС КЕПІТАЛ» відповідач вказав про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, що свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Разом з тим, відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено завищення позивачем інших операційних витрат на суму не оприбуткованого активу, отриманого по операціям з ТОВ «ГЕОЮНІТ» на суму 6 666 667 грн.

З приводу взаємовідносин з ТОВ «БІНЕРГО» відповідач вказав, що внаслідок завищення позивачем інших операційних витрат по договору виробничої кооперації з ТОВ «БІНЕРГО» на суму нерозподілених витрат зі створення додаткового тиску газу по свердловинам 20 та 21 Пилипівського ГР, відбулось зменшення фінансового результату до оподаткування за 2023 рік на загальну суму 817 640 грн. Також, на думку відповідача, позивачем не було відображено у складі податкових різниць, які впливають на збільшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, суми витрат від визначених штрафних санкцій, зарахованих в рахунок переплати з ПДВ, за три квартирами 2022 року та за 2022 рік у розмірі 616 грн.

Щодо здійснення господарських операцій з реалізації природного газу за цінами, нижче ціни придбання на суму 379 703,00 грн. по операціям з ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» та ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» відповідач зазначив про порушення позивачем вимог п.188.1. ст.188 ПК України, оскільки така діяльність ТОВ «ПАРІ» призвела до заниження сум податкових зобов`язань по операціям з перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188, 189 ПК України, над фактичною ціною за основною ставкою на суму 379 703 грн.

Серед іншого, відповідачем наголошено на тому, що ТОВ «ПАРІ» не мало права включати до податкового кредиту податкові накладні від ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» з описом (номенклатурою) товару/послуг «Послуги, зазначені в п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст.4 Договору» за період квітень 2021 березень 2023 року на суму ПДВ 107 577 грн, оскільки за даними податкових накладних та даними актів приймання-передачі послуг виписаних від ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» до ТОВ «ПАРІ» неможливо встановити (ідентифікувати) господарську операцію.

На переконання відповідача, ТОВ «ПАРІ» одночасно використовувало свердловини №20, №21 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням по договорам виробничої кооперації та по договорам оренди, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на суму ПДВ 411 135,00 грн.

З посиланням на висновки Акта перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 відповідач зазначив про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» за жовтень 2019 року на суму ПДВ 38 грн., що відображено у складі податкового кредиту за жовтень 2019 року. Окрім того, внаслідок не включення до податкової звітності за вересень 2020 року отриманого від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №5 від 22.09.2020 до податкової накладної від 31.08.2020 №556, ТОВ «ПАРІ» завищено податковий кредит на суму ПДВ 42 грн.

В обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на порушення позивачем вимог п.п. 201, 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки останнім не було здійснену реєстрацію податкових накладних за період з 01.01.2019 31.12.2023 на загальну суму 559 789 878,44 грн.

Також відповідач зазначив, що на підставі даних рішення Мигівської сільської ради Вижницького районі Чернівецької області, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель контролюючим органом було розраховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ «ПАРІ» за перевіряємий період та обчислена сума плати, в результаті чого встановлено заниження позивачем суми орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 на суму 54 066,87 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є обґрунтованими та правомірними.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач вказав, що аргументи та обґрунтування, які викладені у позовній заяві, не спростовуються твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач у своїх додаткових письмових поясненнях підтримав свою позицію щодо правомірності висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16.10.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та письмові пояснення, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У період з 04.03.2024 року по 03.05.2024 року (термін продовжувався з 15.03.2024 по 03.05.2024 року на 15 робочих днів) згідно наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 12.02.2024 №31-П, з урахуванням продовження терміну перевірки відповідно до наказу від 08.04.2024 № 83-П та на підставі направлень від 28.02.2024 №46/32-00-07-03- 12, №47/32-00-07-03-12, №48/32-00-07-03- 12, №49/32-00-07-03-12, №50/32-00-07-03-12, №51/32-00-07-03-12, №52/32-00-07-03-12, №53/32-00-07- 03-12, №54/32-00-07-03-12, №55/32-00-07-03-12, №56/32-00-07-03-12, №57/32-00-07-03-12, №58/32-00-07-03-12, №59/32-00-07-03-12, №60/32-00-07-03-12 та від 21.03.2024 №71/32-00-07-03-12 посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» (код ЄДРПОУ 31037994) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2023.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ», відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства ТОВ «ПАРІ»:

- п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. 140.4.2 п. 140.4, ст.140 ПК України (в редакції від 29.12.2019 року), пп. 140.4.4 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», п.17, п. 23, п. 28, п. 29 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», ст.1, ст.2, ст.4 Закону у країни від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 271 394 145,00 грн.;

- п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 140.4.2 п.140.4, ст.140 ПКУ (в редакції від 29.12.2019 року), пп. 140.4.4 п.140.4 ст. 140 ПКУ (в редакції з 23.05.2020 року). п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», п. 17, п. 23, п. 28, п. 29 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», ст.1, ст.2, ст.4 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 83 632 446 грн.;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.71, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, п.47 Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами», п.5 р. V, 2 р. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21 (із змінами та доповненнями) ТОВ «ПАРІ» було порушено вимоги п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, у зв?язку з чим ТОВ «ПАРІ» занижено суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету на суму 93 609 724 грн., у тому числі: за червень 2021 на суму 41 988 грн.; за липень 2021 на суму 3 283 183 грн.; за серпень 2021 на суму 4 041 571 грн.; за вересень 2021 на суму 5 555 238 грн.; за жовтень 2021 на суму 6 341 839 грн.; за листопад 2021 на суму 5 830 411 грн.; за грудень 2021 на суму 7 860 128 грн.; за січень 2022 на суму 5 084 044 грн.; за лютий 2022 на суму 4 368 120 грн.; за березень 2022 на суму 9 306 241 грн.; за квітень 2022 на суму 4 206 608 грн.; за травень 2022 на суму 3 859 659 грн.; за червень 2022 на суму 3 590 770 грн.; за липень 2022 на суму 3 614 705 грн.; за серпень 2022 на суму 3 932 971 грн.; за вересень 2022 на суму 3 804 591 грн.; за жовтень 2022 на суму 4 029 061 грн.; за листопад 2022 на суму 3 866 384 грн.; за грудень 2022 на суму 3 627 587 грн:; за січень 2023 на суму 2 440 165 грн.; за лютий 2023 на суму 1 659 036 грн.; за березень 2023 на суму 510 146 грн.; за квітень 2023 на суму 134 710 грн.; за травень 2023 на суму 7 084 гри.; за червень 2023 на суму 6 675 грн.; за липень 2023 на суму 144 546 грн.; за серпень 2023 на суму 803 175 грн.; за вересень 2023 на суму 159 295 грн.; за жовтень 2023 на суму 778 498 грн.; за листопад 2023 на суму 451 162 грн.; за грудень 2023 на суму 270 133 грн.;

- п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», ТОВ «ПАР» не виписало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціям на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною за період з 01.01.2019 - 31.12.2023 на загальну суму 559 789 878,44 грн. у тому числі ПДВ 93 090 936,30 грн.

- пункту 289.1 статті 289, абзацу першого пункту 288.1 статті 288, пунктів 288.4, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, занижено суму орендної плати на 7 671,70 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС в Івано-Франківській області (Коломийський район), код ДП - 907);

- п. 286.2 ст. 286, абз. 2 п. 286.4 ст. 286, п. 288.7 ст. 288, п. 289.1, п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 54 066,87 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС у Чернівецькій області (Вижницький район), код ДПІ - 2401);

- пп.39.4.2.1 та пп.39.4.2.2 пп.39.4.2 п.39.4 ст.39, а саме: не подано Звіт про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994, позивачем подано заперечення від 13.06.2024 №150-06/24, за результатами розгляду яких листом від 28.06.2024 №3176/6/32-00-07-03-04 Східного МУ ДПС по роботі з ВПП повідомлено позивача про правомірність висновків Акту документальної планової виїзної перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994.

На підставі висновків Акта перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2024 №669/32-00-07-05-19, №670/32-00-07-05-19, №675/32-00-07-03-19, №677/32-00-07-03-19, №678/32-00-07-03-19, №679/32-00-07-03-19, №680/32-00-07-03-19 та №676/32-00-07-03-19.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 03.07.2024 №669/32-00-07-05-19, №670/32-00-07-05-19, №675/32-00-07-03-19, №677/32-00-07-03-19, №678/32-00-07-03-19, №679/32-00-07-03-19, №680/32-00-07-03-19 протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При цьому, суд враховує, що податкове повідомлення-рішення від 03.07.2024 №676/32-00-07-03-19 за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, яким до ТОВ «ПАРІ» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 0,6 грн. (форма «Н») позивачем не оскаржується.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

За правилами положень пункту 198.3 статті 198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону №996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

Статтею 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що дохід, витрати, а також податковий кредит, для цілей визначення об?єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

Реальність (фактичне) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов?язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами.

Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, якими відображено зміст операцій, порядок їх виконання, зміни майнового стану платника податків.

Щодо господарських операцій, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.07.2024 №679/32-00-07-03-19, №678/32-00-07-03-19, суд зазначає наступне.

Згідно Акта від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 у ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «ПАРІ» здійснювало реалізацію природного газу власного видобутку контрагентам-покупцям:

- ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» (код ЄДРПОУ 30732144) у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2023;

- ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код ЄДРОУ 31389304) у періоді з 01.02.2020 по 31.05.2020.

Реалізація природного газу здійснювалась ТОВ «ПАРІ» на підставі укладених договорів з ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» від 01.03.2016 № ПГ100, від 01.11.2018 №ПГ 101, від 25.05.2020 №ПГ01-05-25, від 27.04.2010 №157-04/10 та договору з ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» від 17.01.2020 №ПГ02-17-01-20.

Щодо господарських операцій ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», суд бере до уваги наступне.

Відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу від 01.03.2016 №ПГ100 ТОВ «ПАРІ» (продавець) здійснює постачання природного газу до ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» (Покупець).

Відповідно до предмету договору Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ. При цьому Покупець не є кінцевим споживачем природного газу (п. 1.1).

Параметри Газу повинні відповідати параметрам загального потоку у газотранспортній системі України (п. 1.3).

Ціна та загальна вартість Газу визначаються Сторонами в додаткових угодах, які е невід?ємною частиною даного договору (п. 2.1)

Строки та порядок розрахунків за газ визначаються Сторонами на кожен місяць поставок газу окремо, та зазначаються в додаткових угодах до даного Договору (п. 2.3). Порядок обліку газу здійснюється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортній системі України. (п. 3.1.).

Передача природного газу відбувається до точки входу в газотранспортну систему ПАТ «Укртрансгаз» (п. 3.2).

Кількість Газу, яка повинна передаватись Продавцем та прийматись Покупцем, визначається у відповідності з обсягами, що вказані у додаткових угодах до даного Договору (п. 3.3).

Передача Покупцю фактичних обсягів Газу за звітний місяць сторони оформляють Актом прийому-передачі газу (п. 3.4).

На виконання Договору від 01.03.2016 №ПГ100 між сторонами укладено ряд додаткових угод відповідно до яких були реалізовані узгоджені обсяги проданого газу за відповідними цінами, зазначеними в угодах: від 31.01.2019 №36; від 28.02.2019 №37; від 31.03.2019 №38; від 30.04.2019 №39; від 31.05.2019 №40; від 30.06.2019 №41; від 31.07.2019 №42; 31.08.2019 №43; від 30.09.2019 №44; від 31.10.2019 №45; від 30.11.2019 №46; від 31.12.2019 №47; від 31.01.2020 №48.

За результатами виконання зобов?язань за цим договором сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі газу, які відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

Відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу від 01.11.2018 №ПГ101 ТОВ «ПАРІ» (Продавець) здійснює постачання природного газу до ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» (Покупець).

Відповідно до предмету договору Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ. При цьому Покупець не є кінцевим споживачем природного газу (п. 1.1).

Параметри Газу повинні відповідати параметрам загального потоку у газотранспортній системі України (п. 1.3).

Обсяги та місяць поставки Газу по цьому Договору визначаються в додаткових угодах до даного Договору (п. 1.4).

Ціна та загальна вартість Газу визначаються Сторонами в додаткових угодах, які є невід?ємною частиною даного договору (п. 2.1).

Строки та порядок розрахунків за газ визначаються Сторонами на кожен місяць поставок газу окремо, та зазначаються в додаткових угодах до даного Договору (п. 2.3).

Порядок обліку газу здійснюється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України (п. 3.1).

Приймання-передача природного газу в газотранспортній системі здійснюється у віртуальній торговій точці (надалі - ВТТ) відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи (п. 3.2).

Кількість Газу, яка повинна передаватись Продавцем та прийматись Покупцем, визначається у відповідності з обсягами, що вказані у додаткових угодах до даного Договору (п. 3.3).

Передача Покупцю фактичних обсягів Газу за звітний місяць Сторони оформляють Актом прийому-передачі газу. (п. 3.4)

На виконання Договору від 01.11.2018 року №ПГ101 між сторонами укладено ряд додаткових угод відповідно до яких були реалізовані узгоджені обсяги проданого газу за відповідними цінами, зазначеними в цих угодах: від 31.01.2019 №3; від 28.02.2019 №4; від 31.03.2019 №5; від 30.04.2019 №6; від 31.05.2019 №7; від 30.06.2019 №8; від 31.07.2019 №9; від 31.08.2019 №10; від 30.09.2019 №11; від 31.10.2019 №12; від 30.11.2019 №13; від 31.12.2019 №14; від 31.01.2020 №15.

За результатами виконання зобов?язань за цим договором сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі газу, відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

Також в рамках господарської діяльності, між позивачем та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» був укладений Договір купівлі-продажу природного газу від 25.05.2020 №ПГ01-05-25, на виконання умов якого між сторонами укладено додаткові угоди від 25.05.2020 №1, від 26.06.2020 №2, від 30.07.2020 №03, від 28.09.2020 №5, від 28.10.2020 №6, від 30.11.2020 №7, від 22.12.2020 №8, від 25.01.2021 №9, від 26.02.2021 №10, від 30.03.2021 №11 тощо, а також підписані акти прийому-передачі газу, відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

Відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 27.04.2010 №157-04/10 ТОВ «ПАРІ» (Продавець) здійснює постачання природного газу до ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» (Покупець).

Відповідно до предмету договору Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ. При цьому Покупець не є кінцевим споживачем природного газу (п. 1.1).

Параметри Газу повинні відповідати параметрам загального потоку у газотранспортній системі України (п. 1.3).

Обсяги поставки Газу по цьому Договору визначаються в додаткових угодах до даного Договору на кожен місяць окремо (п. 1.4).

Ціна та загальна вартість Газу визначаються Сторонами в додаткових угодах, які є невід?ємною частиною даного договору (п. 2.1).

Оплата вартості планових обсягів Газу проводиться на поточний рахунок Продавця у два стали: 1) 50% вартості Газу - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 15 числа місяця, що передує місцю поставки; 2) Другі 50% вартості Газу - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 25 числа місяця, що передує місцю поставки (п. 2.3).

Остаточні розрахунки здійснюються на підставі Актів прийому-передачі, вказаних в п. 3.3. Договору, в яких будуть вказані фактично передані обсяги Газу та їх вартість, протягом 2-х банківських днів з моменту їх підписання (п. 2.4).

Порядок обліку газу здійснюється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України (п. 3.1).

Кількість газу, яка повинна передаватися «Продавцем» та прийматися «Покупцем», визначається у відповідності з обсягами, що вказані у додаткових угодах до даного Договору та оформляються шляхом підписання Акту прийому-передачі планових обсягів газу (п. 3.2). Передача Покупцю фактичних обсягів Газу за звітний місяць Сторони оформляють Актом прийому-передачі газу (п. 3.3).

На виконання Договору від 27.04.2010 №157-04/10 між сторонами укладено ряд додаткових угод, відповідно до яких були реалізовані узгоджені обсяги проданого газу за відповідними цінами, зазначеними в додаткових угодах: від 31.01.2019 №84; від 28.02.2019 №85; від 31.03.2019 №86; від 30.04.2019 №87; від 31.05.2019 №88; від 30.06.2019 №89; від 31.07.2019 №90; від 30.08.2019 №91; від 30.09.2019 №92; від 31.10.2019 №93; від 29.11.2019 №94; від 29.11.2019 №95; від 23.12.2019 №96, від 31.01.2020 №97; від 28.02.2020 №98; від 31.03.2020 №99; від 30.04.2020 №100.

За результатами виконання зобов?язань за цим договором сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі газу, відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

Щодо господарських операцій ТОВ «ПАРІ» з «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА», суд бере до уваги наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 17.01.2020 №ПГ02-17-01-20 ТОВ «ПАРІ» (Продавець) здійснює постачання природного газу до ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» (Покупець).

Відповідно до предмету договору Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ. При цьому Покупець не є кінцевим споживачем природного газу (п. 1.1).

Параметри Газу повинні відповідати параметрам загального потоку у газотранспортній системі України (п. 1.3).

Обсяги та місяць поставки Газу по цьому Договору визначаються в додаткових угодах до даного Договору (п. 1.4).

Ціна та загальна вартість Газу визначаються Сторонами в додаткових угодах, які є невід?ємною частиною даного договору (п. 2.1).

Строки та порядок розрахунків за газ визначаються Сторонами на кожен місяць поставок газу окремо, та зазначаються в додаткових угодах до даного Договору (п. 2.3).

Порядок обліку газу здійснюється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України (п. 3.1).

Приймання-передача природного газу в газотранспортній системі здійснюється у віртуальній торговій точці (надалі - ВТГТ) та/або підземних сховищах газу Оператора ПСГ (надалі - ПСГ) відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи та Кодексу ПСГ (п. 3.2).

Кількість Газу, яка повинна передаватись Продавцем та прийматись Покупцем, визначається у відповідності з обсягами, що вказані у додаткових угодах до даного Договору (п. 3.3).

Передача Покупцю фактичних обсягів Газу за звітний місяць Сторони оформляють Актом прийому-передачі газу (п. 3.4).

На виконання Договору від 17.01.2020 №1Г02-17-01-20 між сторонами укладено ряд додаткових угод відповідно до яких були реалізовані узгоджені обсяги проданого газу з цінами, визначеними в цих угодах: від 31.10.2020 №01; від 28.02.2020 №02; від 31.03.2020 №03; від 30.04.2020 №04.

За результатами виконання зобов`язань за цим договором сторонами були складені та підписані акти прийому-передачі газу, які відображені в регістрах бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку господарські операції з реалізації ТОВ «ПАРІ» природного газу власного видобутку ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» та ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» відображено наступним чином за рахунками:

Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції» та Кт 702 «Дохід від реалізації товарів»;

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та Дт 6811 «Розрахунки за авансами одержаними в національній валюті» Кт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Станом на 31.12.2023 по господарським взаємовідносинам з ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» обліковується дебіторська заборгованість у сумі 208 812 568,42 грн.

Станом на 31.12.2023 по господарським взаємовідносинам з ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- УКРАЇНА» відсутня заборгованість.

Судом встановлено, що транспортування природного газу власного видобутку за вказаними господарським операціями з реалізації ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» та ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА» здійснювалось АТ «Укртрансгаз» Філія «Оператор ГГС України» у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2019 та ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» у періоді з 01.01.2020 по 31.12.2023. Вказане транспортування природного газу здійснювалось на підставі договору з АТ «Укртрансгаз» Філія «Оператор ГТС України» від 19.09.2018 №1807000811 та договору з ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» від 03.12.2019 №1907000489.

Як зауважив позивач, у період з 01.01.2019 по 31.12.2023 АТ «Укртрансгаз» Філія «Оператор ГГС України» та ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на виконання статті 6 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, щодобово здійснювали придбання та реалізацію небалансів газу ТОВ «ПАРІ» за маржинальними цінами, що підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів за місяць.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ПАРІ» реалізовувало газ ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» та ТОВ «АСТРОНВЕСТ-УКРАЇНА» за цінами значно нижчими ніж маржинальні ціни АТ «Укртрансгаз» Філія «Оператор ГТС України» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Таким чином, контролюючим органом в Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 зазначено, що на порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.71, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 47 Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами», ТОВ «ПАРІ» занижено чистий дохід від реалізації продукції (р. 2000 Звіту про фінансові результати) при реалізації газу за цінами нижчими звичайних цін, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 465 180 133 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним висновкам контролюючого органу, суд враховує наступне.

Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1378/27823 (далі КГС), є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Пунктом 3 Розділу І КГС визначено, що дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до пункту 8 КГС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладені спеціальні обов`язки, щодо обсягів небалансу, який виник у межах виконання таких спеціальних обов`язків, використовується ціна продажу/придбання, що дорівнює:

у випадку продажу природного газу власного видобутку - ціні продажу (відповідно до рішення Кабінету Міністрів України);

у випадку постачання природного газу виробникам теплової енергії - ціні постачання (відповідно до рішення Кабінету Міністрів України);

у випадку постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям - ціні придбання (відповідно до рішення Кабінету Міністрів України) у рамках виконання спеціальних обов`язків (якщо такі спеціальні обов`язки покладені на суб`єктів ринку природного газу).

Відповідно до пункту 9 КГС маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

Отже, маржинальна ціна - це ціна, яку використовує виключно оператор Газотранспортної системи в односторонньому порядку при купівлі чи продажу виключно щодобових небалансів та не є звичайною ринковою ціною для суб`єктів ринку газу, а саме: є преметом розрахунків і послуг виключно оператора Газотранспортної системи при добовому балансуванні газу.

Таким чином, відповідач визнав ціни, а саме маржинальні ціни оператора Газотранспортної системи, звичайними ринковими цінами, що не є співставними з умовами поставки (продажу) газу, за яких формувалися ціна, з умовами поставок (продажу), визначеними в договорах ТОВ «ПАРІ» з покупцем ТОВ «ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», тобто без з?ясування фактів та обставин, чи склалися ціни, які були взяті для порівняння з цінами, за якими ТОВ «ПАРІ» реалізувало продукцію відповідно до умов договорів поставки (купівлі-продажу), в порівняних економічних (комерційних) умовах.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПАРІ» направило запит від 01.05.2024 №102-05/24 на адресу Торгово-промислової палати України про надання «цінової довідки ринкової ціни на території України на продукцію «газ природній (код УКТ ЗЕД 2711210000)» по кожному місяцю з 01.01.2019 по 31.12.2023.

Так, згідно листа Торгово-промислової палати України від 07.05.2024 №1102/08.0-7.3 повідомлено, що: «Згідно з положеннями частини другої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Необхідно зазначити, що тарифи на газ для непобутових споживачів (промислових підприємств) відрізняються від тарифів на газ для населення. При цьому постачальники газу диференціюють свої ціни, встановлюючи різну вартість газу за умови передоплати, або при оплаті за фактом споживання. Деякі постачальники встановлюють також окремі ціни для організацій, що фінансуються з держбюджету. Крім того, ціни на газ можуть залежати й від обсягів постачання газу. Відзначено також, що значна кількість постачальників газу для промисловості не оприлюднює свої ціни, пропонуючи кожному споживачеві індивідуальні умови…».

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не досліджувались умови договорів, укладених між ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» щодо обов?язку Товариства викупати 95 % обсягу видобутого газу, оскільки, як вказано вище, ціна на газ залежить і від обсягів постачання газу.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами, зокрема: забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; вільної торгівлі природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені; вільного вибору постачальника природного газу.

Частиною другою статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу викладеного вбачається, що Законом України «Про ринок природного газу» передбачено, з одного боку, державне регулювання монопольних ринків, з іншого розвиток вільної добросовісної конкуренції та товарному ринку природного газу. Тобто, на оптовому і роздрібному ринках природного газу має діяти принцип вільного ціноутворення.

При цьому, суд враховує, що відповідачем під час проведення перевірки здійснено порівняння цін ТОВ «ПАРІ» з маржинальними цінами оператора газотранспортної системи, що не знаходяться у порівняльних економічних (комерційних) умовах, та відповідно порівняння ціни постачання природного газу власного видобутку ТОВ «ПАРІ» з маржинальними цінами оператора газотранепортної системи.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.05.2024 у справі №320/8996/22 дійшов висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін і для цілей оподаткування є звичайною.

Отже, перед тим як досліджувати наявність чи відсутність у спірних операціях ділової мети, насамперед необхідно дослідити питання доведеності контролюючим органом того факту, що ціна реалізації платником податків самостійно виготовлених товарів не відповідає звичайним/ринковим цінам, що, своєю чергою, може бути підставою до донарахування бази оподаткування і, як наслідок, підставою висновків про заниження платником податкових зобов?язань. Факт реалізації самостійно виготовлених товарів за цінами, які не відповідають ринковим має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів, визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.

Саме на цьому наголошувалося у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №200/1718/20-а, від 05.01.2021 у справі №160/6018/19, від 14.09.2022 у справі №200/12446/19-а, від 28.09.2022 у справі №200/14542/19-а, від 13.12.2022 у справі №200/4957/20-а, від 25.05.2023 у справі №200/465/21-а.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Висновок експертів №658 від 26.06.2024, складеного за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження, в якому зазначено, що при порівнянні ціни реалізації природного газу власного видобутку та маржинальної ціни встановлено, що ціни реалізації природного газу ТОВ «ПАРІ» з урахуванням господарських відносин в рамках договору про партнерство та співробітництво №10/С від 17.02.2010 р. (із змінами) з маржинальними цінами АТ «Укртрансгаз» Філія «Оператор ГТС України» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 року, не надається за можливе, оскільки ціни реалізації природного газу ТОВ «ПАРІ» є ринковими (звичайними) цінами, а маржинальні ціни використовується для цілей розрахунку плати за добовий небаланс виключно операторами ГТС.».

Суд зазначає, що висновок експерта, підготовлений на замовлення учасника справи, має процесуальний статус доказу, поданого до суду при його відповідності вимогам законодавства, не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено підстав для неприйняття висновку експертів в якості доказу та дослідження його разом із іншими доказами.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд бере до уваги наданий висновок проведеної експертизи, з урахуванням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

У даному випадку, відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу ТОВ «ПАРІ» природного газу не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, а відтак, суд вважає, що висновки Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про заниження ТОВ «ПАРІ» чистого доходу від реалізації продукції (р. 2000 Звіту про фінансові результати) при реалізації газу за цінами нижчими звичайних цін, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 465 180 133 грн. не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо заниження інших операційних доходів на суму курсових різниць у розмірі 12 515 588 грн., що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2019 рік на суму 12 515 588 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПАРІ» (Позичальник) було укладено Договір позики від 14.03.2006 №08-КТ/06 з компанією «SUNRISE ENERGY RESOURCES» (Кредитор).

Відповідно до умов Договору від 14.03.2006 №08-КТ/06 Кредитор надає Позичальнику позику, для поповнення обігових коштів, у розмірі 10 000 000,00 дол. США на термін з 20.03.2006 по 24.06.2019, зі сплатою 1% річних (з урахуванням додаткових угод).

По даному Договору позики було укладено Додаткову угоду №2 від 26.11.2010 між компанією ТОВ «Парі» (Позичальник), «SUNRISE ENERGY RESOURCES» (Кредитор) (США) та компанією «VenHill Trading LTD» (Новий кредитор) (Британські Віргінські Острови).

З моменту набрання чинності Договору позики від 14.03.2006 №08-КТ/06 на поточний рахунок компанії ТОВ «Парі» надійшли кредитні кошти по даному договору на загальну суму 6 398 617,00 дол. США від наступних нерезидентів: ?

- «SUNRISE ENERGY RESOURCES» (США) на сум 3 468 617,00 дол. США; ??

- «VentHill Trading Ltd» (Повий кредитор) (Британські Віргінські Острови) на суму 2 930 000,00 дол.

ТОВ «ПАРІ» у бухгалтерському обліку станом 01.01.2019 року проведено трансформацію відповідно Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 9, що підтверджується звітом з трансформації за 2018 рік, а саме:

- 119.16 дисконт позики у сумі 175 791 348,35 гри (або 6 348 948 дол. США), відображено Д-т 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» К-т 441 «Прибуток нерозподілений»;

- 119.17 відсотки за позикою у сумі 56 515 825,03 гри (або 2 041 147,29 дол. США), що відображено Д-т 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті» К-n 441 «Прибуток нерозподілений».

Відповідно позика за амортизованою вартістю на рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» (Сальдо К-т 506) складає 1 375 248,38 грн (або 49 669 дол. США).

В Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 відповідачем не заперечується правомірність проведення ТОВ «ПАРІ» трансформації відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 9, та підтверджено, що дисконтована сума заборгованості на рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» (Сальдо К-т 506) складає 1 375 248,38 грн. (або 49 669 дол. США).

Згідно з пунктом 28 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередній фінансовій звітності, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 32.

Пунктом 29 МСБО 21 визначено, що курсова різниця виникає тоді, коли монетарні статті виникають від операції в іноземній валюті, а зміна у валютному курсі відбувається в період між датою операції і датою розрахунку. Коли розрахунки за операцією здійснюються протягом того самого облікового періоду, в якому операція відбулася, тоді вся курсова різниця визнається в цьому періоді. Проте, коли розрахунок за операцією здійснюється в наступному обліковому періоді, курсова різниця, визнана в кожному періоді до дати розрахунку, визначається на основі зміни у валютних курсах протягом кожного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПАРІ» з 31.03.2019 нараховано курсові різниці на суму 49 669 дол. США у розмірі 21 829,47 грн. (Д-т 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» К-т 714 «Дохід від операційної курсової різниці»), що відповідає вимогам МСБО 21.

Відповідно до Акта від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 податковим органом за результатами перевірки встановлено, що у ТОВ «ПАРІ» в періоді з 01.01.2019 по 21.05.2019 в бухгалтерському обліку обліковувалась кредиторська заборгованість у доларах США на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений»:

- по позиції у сумі 6 348 948 дол. США;

- по відсоткам за позикою у сумі 2 041 147,29 дол. США.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ПАРІ» по заборгованості за позицією у розмірі 6 348 948 дол. США та відсоткам за позикою у розмірі 2 041 147,29 дол. США, які обліковувались на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений», у періоді з 01.01.2019 по 21.05.2019 не нараховано доходи від операційної курсової різниці у розмірі 12 515 588 грн».

На переконання суду, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов?язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291 (розділ Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки»), на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки, зокрема, 441 "Прибуток нерозподілений".

Таким чином, на субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображається сума нерозподілених прибутків та відповідно не може обліковуватись заборгованість по контрагентах.

Разом з тим, посилання контролюючого органу щодо не нарахування ТОВ «ПАРІ» доходів від операційних курсових різниць суж вважає безпідставними, оскільки, як пояснив представник позивача під час розгляду справи, облік доходів на підприємстві здійснювався у валюті (доларах США).

Відтак, суд вважає помилковими висновки контролюючого органу щодо заниження інших операційних доходів на суму курсових різниць, у зв`язку з чим відповідачем було здійснено неправомірне нарахування курсових різниць на неіснуючу заборгованість на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений», що призвело до безпідставних висновків щодо порушення ТОВ «ПАРІ» вимог податкового законодавства.

Щодо завищення адміністративних витрат за рахунок відображення послуг страхування, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2019 рік на загальну суму 14 715 609,00 грн, суд зазначає наступне.

У ході перевірки встановлено відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «ПАРІ» послуг страхування від ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АКС КЕПІТАЛ».

Так, в межах господарських операцій між ТОВ «ПАРІ» та ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АКС КЕПІТАЛ» укладено договори страхування (фінансових ризиків, відповідальності перед третіми особами, майна) від 29.01.2019 №02-29/01, від 29.01.2019 №05-29/01/2019-В, від 01.04.2019 №05-01/04/2019-В, від 01.04.2019 №02-01/04/2019-М, від 01.04.2019 №02-01/01/2019-ФР, від 01.07.2019 №05-01/07/2019-В, від 01.07.2019 №02-01/07/2019-ФР, від 01.07.2019 №02-01/07/2019-М, від 01.10.2019 №05-01/10/2019-В, від 01.10.2019 №02-01/10/2019-ФР, від 01.10.2019 №02-01/10/2019-М.

Відповідач дійшов висновку, що проведеною перевіркою не підтверджено факт отримання ТОВ «ПАРІ» страхових послуг від ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування» страховий ризик - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Як встановлено судом, в межах укладених між позивачем та ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АКС КЕПІТАЛ» договорів страхування та за результатами виконання договірних відносин за надання послуг із страхування сторонами були підписані Акти про виконання робіт з страхування від 30.06.2019 №01, від 31.12.2019 №01, від 30.09.2019 №01, від 31.12.2019 №01, від 31.03.2019 №01 до договорів страхування від 29.01.2019 №02-29/01, від 29.01.2019 №05-29/01/2019-В, від 01.04.2019 №05-01/04/2019-В, від 01.04.2019 №02-01/04/2019-М, від 01.04.2019 №02-01/01/2019-ФР, від 01.07.2019 №05-01/07/2019-В, від 01.07.2019 №02-01/07/2019-ФР, від 01.07.2019 №02-01/07/2019-М, від 01.10.2019 №05-01/10/2019-В, від 01.10.2019 №02-01/10/2019-ФР, від 01.10.2019 №02-01/10/2019-М, що свідчить про економічну (ділову) мету та наявний економічний ефект у вигляді захисту майнових інтересів, про що було відображено позивачем в бухгалтерському обліку.

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження від 14.01.2021 №52021000000000016 щодо ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АКС КЕПІТАЛ» суд до уваги не бере, оскільки до постановлення вироку в межах кримінального провадження така інформація не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Суд враховує, що ТОВ «ПАРІ» не являється учасником вказаного кримінального провадження, на яке посилається контролюючий орган в Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994. Кримінальне провадження від 14.01.2021 №52021000000000016 не стосується господарських взаємовідносин між ТОВ «ПАРІ» та ТДВ «СК «АКС КЕПТАЛ», а тому не ставить під сумнів предмет договорів, можливість реального виконання ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» господарських зобов?язань щодо страхування фінансових ризиків та майна, тощо. Відтак, посилання контролюючого органу на наявність відкритого кримінального провадження 14.01.2021 №52021000000000016 щодо ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» не може вважатися доказами, що спростовують отримання послуг з страхування платником податків.

Твердження контролюючого органу про неспроможність ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» виконати свої зобов`язання перед ТОВ «ПАРІ» з огляду на те, що його статутний фонд складає 40 000 000,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на відсутність жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

В Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 контролюючим органом зазначено, що ТДВ «СК «АКС КЕПТАЛ» за 2019 рік задекларовано дохід в 1 315 913 249 грн.

Наведене підтверджує, що даної суми вистачає для перекриття страхових платежів за усіма договорами страхування в сумі 280 509 560,23 грн., які, за умови настання страхових випадків, мали бути виконані.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що відомості про реєстрацію ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» 10.01.2019 та включення до реєстру страхових копаній відображені в інформаційній системі НБУ, що розміщена на його офіційному веб-сайті за посиланням https://kis.bank.gov.ua/.

Крім того, відомості з комплексної інформаційної системи НБУ про ліцензії ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ», видані в Нацкомфінспослуг та НБУ, що розміщена на його офіційному веб-сайті за посиланням https://kis.bank.gov.ua/Home/SrchViewLic/30000001012726 підтверджують наявність у ТДВ «СК «АКС КЕШТАЛ» ліцензій на види страхування, за яким були укладені договори з ТОВ «ПАРІ» та їх чинність у 2019 році.

Враховуючи вищевикладене, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій за договорами страхування, укладеними ТОВ «ПАРІ» та ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» у 2019 році, не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на підставі відомостей, які не підтверджені жодним доказом.

З приводу висновків контролюючого органу про завищення інших операційних витрат на суму операції з ТОВ «ГЕОЮНІТ» на загальну суму 6 666 667,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено завищення ТОВ «ПАРІ» складу інших операційних витрат на суму робіт, отриманих від ТОВ «ГЕОЮНІТ», оформлених у вигляді Звіту, який в подальшому як «товар» мав бути реалізований на адресу ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ». Тобто данні розробки не оприбутковані в складі активів для будь-якої подальшої реалізації, а віднесені до складу витрат, що впливають на формування фінансового результату на загальну суму 6 666 666,67 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПАРІ» (замовник) та ТОВ «ГЕОЮНІТ» (виконавець) укладено укладено договір про виконання польових сейсморозвідувальних робіт від 30.03.2021 №1/30-03/21, відповідно до умов якого виконавець зобов?язується вчасно, якісно, на свій ризик та своїми силами виконати польові сейсморозвідувальні роботи МСГТ-ЗБ в межах Семигинівського родовища з метою деталізації геологічної будови Семигинівського родовища, уточнення системи тектонічних порушень та виявлення структурно-тектонічних та літологічно обмежених пасток, надання рекомендацій щодо постановки глибокого буріння згідно підписаного Сторонами Технічного (геологічного) завдання та Календарного плану робіт, що оформлені та підписані Сторонами у вигляді Додатку №1 та Додатку №2 до Договору відповідно, які є невід?ємними частинами даного Договору, а замовник зобов?язується прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором.

ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «ГЕОЮНІТ» було укладено Додаткову угоду від 01.03.2022 до Договору від 30.03.2021 № 1/30-03/21 про подовження терміну дії договору до 01.03.2023 включно у зв?язку з воєнним станом.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «ПАРІ» від 17.09.2021 №17-09/2021 затверджено рішення про виділ з Товариства нової юридичної особи: ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ» (код 44486791).

Так, у ході реалізації наведеного вище рішення учасників позивача про виділу від ТОВ «ПАРІ» до його правонаступника ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ» (код 44486791) було передано дозвіл по Семигинівському родовищу від 25.10.2011 №5398.

За посиланням позивача, так, як дозвіл на Семигинівське родовище від 25.10.2011 №5398 перейшов до ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ» (код 44486791) за передавальним актом, а ТОВ «ПАРІ» ще не отримало від ТОВ «ГЕОЮНІТ» вищезазначених послуг та звіту, складеного за результатами надання цих послуг, взаємовідносини потребували врегулювання, у зв`язку з чим було прийнято рішення укласти Договір купівлі-продажу з ТОВ «ПАРІ НАФТОГАЗ» від 09.01.2023 №15-К/П.

Предметом купівлі-продажу вказаного Договору визначено товар - документально оформлений результат з проведення комплексної інтерпретації даних сейсморозвідувальних робіт МСГТ-ЗБ та побудови структурної моделі в межах Семигинівського родовища, тобто інформація, що має форму Звіту на паперових носіях в 1 примірнику та в електронному вигляді.

У подальшому, на виконання умов Договору між ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «ГЕОЮНІТ» від 30.03.2021 №1/30-03/21 «Про виконання польових сейсморозвідувальних робіт 3Б» на Семигинівському газовому родовищі, ТОВ «ГЕОЮНІТ» виконано роботи на загальну суму 8 000 000,00 грн, які оформлені актами виконаних робіт від 14.02.2023 №1 та від 28.02.2023 №2, разом з якими був наданий і звіт, як узагальнюючий документ. Загальна сума виконаних ТОВ «ГЕОЮНІТ» робіт в лютому 2023 року склала 8 000 000,00 грн з ПДВ, 1 333 333,33 грн. ПДВ, 6 666 666,67 грн. без ПДВ.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ «ПАРІ» дані послуги відображено в бухгалтерському обліку наступним чином:

- Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

- Кт 84 «Інші операційні витрати» 6 666 666,67 грн. без ПДВ.

Позивачем наголошено, що, починаючи з 2019 року, він подає фінансова звітність, складеною за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Відповідно до МСФЗ витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у зв?язку з вибуттям або амортизацією активів чи виникненням зобов?язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення через здійснення виплат учасникам.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов?язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» призначено для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов?язкових платежів), крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.

У зв?язку з тим, що відповідно до акту наданих послуг на загальну суму 6 066 606,07 грн. без ПДВ, звіт, як матеріальний носій до якого включено результати наданих послуг (проектна документація на проведення сейсморозвідувальних робіт в межах Семигинівського родовища за технологією 3П з додатками) складає тільки 500 000 грн., ТОВ «ПАРІ» не могло визнати дані послуги як актив в сумі 6 666 666,67 грн та відповідно списало до складу «Інших операційних витрат» відповідно до МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності».

При цьому, дана операція не мала впливу на об?єкт оподаткування з податку на прибуток, так як ТОВ «ПАРІ» збільшило фінансовий результат до оподаткування на суму 6 666 666,67 грн та відобразило це в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2023 року (Реєстраційний номер документа: 9103853085 відповідно до квитанції №2 від 08.05.2023), в рядку 3.1.9 «Сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об?єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об?єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року(підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» в сумі 6 666 667 грн.

Отже, висновки контролюючого органу про завищення інших операційних витрат на суму операції з ТОВ «ГЕОЮНІТ» на загальну суму 6 666 667,00 грн не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо завищення інших операційних витрат по договору виробничої кооперації з ТОВ «БІНЕРГО» на суму нерозподілених витрат зі створення додаткового тиску газу по свердловинам 20 та 21 Пилипівського ГР, що вплинуло на зменшення фінансового результату до оподаткування за 2023 рік на загальну суму 817 640,00, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994, ТОВ «ПАРІ» збільшило інші операційні витрати (не враховані витрати в розподілі за договором виробничої кооперації) на загальну суму 817 640,26 грн., у тому числі:

- по свердловині 20 408 568,22 грн. (50%);

- по свердловині 21 409 072,04 грн. (70%).

Судом встановлено, що ТОВ «ПАРІ» (сторона 1) здійснює розподіл прибутку з ТОВ «БІНЕРГО» (сторона 2) по свердловинах №20, №21, що входять до Договору виробничої кооперації від 16.07.2018 №16-07/18.

Предметом вказаного Договору є діяльність сторін, спрямована на забезпечення здійснення власником спеціального дозволу промислової розробки Ділянки надр па території Пилипівського газового родовища, що стосується буріння, облаштування та експлуатації свердловин Пилипівського газового родовища протягом всього строку дії Спеціального дозволу, згідно Проекту промислової розробки та відповідно до Річних програм робіт, підписаних Сторонами і які є невід?ємними частинами цього Договору.

Пунктом 6 Договору від 16.07.2018 №16-07/18 визначено, що чистий прибуток від реалізації стороною 1 вуглеводнів, видобутих з свердловини Пилипівського родовища, які були збудовані в рамках цього Договору, що залишився після сплати податків та інших обов`язкових платежів, в тому числі рентної плати, розподіляється між сторонами в наступній пропорції: сторона 1 50%; сторона 2 50%.

У подальшому, в рамках господарської діяльності ТОВ «ПАРІ» (замовник) укладено з ТОВ «БІНЕРГО» договір від 01.04.2020 №01-04/20, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов?язання щодо виконання з використанням власного компресорного обладнання комплексу робіт зі створення додаткового тиску газу в шлейфах для забезпечення прокачки природного газу, видобутого з свердловини Пилипівського газового родовища в Івано-Франківській області, згідно вимог ДСТУ та нормативно-технічної документації (надалі - роботи), а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконані роботи.

У межах здійснення господарської діяльності ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «БІНЕРГО» укладено Додаткову угоду від 02.08.2023 №1 до Договору про виробничу кооперацію від 16.07.2018 №16-07/18, відповідно до якої сторони погодили здійснювали розподіл прибутку з 16.10.2023 по 15.10.2024 в наступній пропорції: ТОВ «ПАРІ» - 30%; ТОВ «БІНЕРГО» - 70%. А з 16.10.2024 і впродовж наступних років з дати вводу свердловини в експлуатацію: ТОВ «ПАРІ» -50%; ТОВ «БІНЕРГО» - 50%.

В Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 контролюючим органом зроблено висновок щодо відхилення витрат зі створення додаткового тиску по свердловинах №20 та №21, які мали включатись при розподілі прибутку між ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «БІНЕРГО». Даний висновок зроблений на підставі журналу-ордеру по рахунку 84 «Інші операційні витрати».

Позивачем зауважено, що журналі-ордері 84 «Інші операційні витрати» свердловини №20 та №21 були зазначені помилково, так як по даних свердловинах додатковий тиск для видобутку газу не здійснювався.

Так, відповідно до протоколу спільного засідання ГТР ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «БІНЕРГО» від 23.02.2023 сторонами було прийнято рішення наступного змісту:

«Для забезпечення оптимального режиму роботи свердловин Пилипівського газового родовища та зменшення негативного впливу на продуктивні горизонти слід встановити межі робочих тисків на свердловинах, які повинні постійно дотримуватись, а саме для свердловини №20 Пилипівська лінійний тиск має знаходитись в межах 1,5-1,8 атм., для всіх інших свердловин, а саме №2-Д, 3, 4, 18, 19 - Пилипівські лінійні тиски мають знаходитись в межах 1,3 -1,5 атм. Для забезпечення вищевказаних режимів роботи свердловин слід використовувати тільки компресор СНГ 36.01.00.000.00, без використання компресора УКС-400.

Використання компресора УКС-400 доцільне тільки для свердловин старого фонду Пилипівського газового родовища, а саме №2-Д, 3, 4, 18, 19- Пилипівські.»

Згідно Протоколу спільного засідання ГТР ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «БІНЕРГО» від 16.10.2023 було прийняте рішення:

«Для забезпечення оптимального режиму роботи свердловин Пилипівського газового родовища та зменшення негативного впливу на продуктивні горизонти слід встановити межі робочих тисків на свердловинах, які повинні постійно дотримуватись, а саме для свердловини №20 та №21- Пилипівська лінійний тиск має знаходитись в межах 1,5-1,8 атм., для всіх інших свердловин, а саме №2-Д, 3, 4, 18, 19 - Пилипівські лінійні тиски мають знаходитись в межах 1,3 -1,5 атм. Для забезпечення вище вказаних режимів роботи свердловин слід використовувати тільки компресор СНГ 36.01.00.000.00, без використання компресора УКС-400. Використання компресора УКС-400 доцільне тільки для свердловин старого фонду Пилипівського газового родовища, а саме №2-Д, 3, 4, 18, 19 - Пилипівські».

За результатами протоколів, укладено додаткову угоду від 01.03.2023 №1 до договору від 01.04.2020 №01-04/20 між ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «БІНЕРГО», відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до п. 1.1 Договору і викласти його в наступній редакції: «п. 1.1 На умовах цього Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання з використанням власного компресорного обладнання комплексу робіт зі створення додаткового тиску газу в шлейфах для забезпечення прокачки природного газу, видобутого з свердловин Пилипівського газового родовища в Івано-Франківській області, а саме №3, №4, №18, №2Д, №19, згідно ДСТУ та нормативно-технічної документації, а замовник зобов?язується прийняти то оплатити виконані роботи».

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки додатково тиску по свердловинах №20 та №21 Пилипівського родовища не здійснювалось, то відповідно, при здійснені розрахунків по розподілу прибутків ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «БІНЕРГО» по свердловинах №20 та №21, до розрахунку не включались витрати по додатковому тиску так, як по даних свердловинах такі витрати відсутні.

Разом з тим, контролюючим органом не взято до уваги дані документи, а висновки зроблено виключно на підставі журналу-ордеру по рахунку 84 «Інші операційні витрати» в аналітиці якого помилково зазначені всі свердловини Пилипівського родовища а саме №2-Д, 3, 4, 18, 19, 20 та 21- Пилипівські, так як до 01.03.2023 додатковий тиск здійснювався по всіх свердловинах, а починаючи з 01.03.2023 додатковий тиск на свердловинах №20 та №21 - Пилипівські не здійснювався.

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «Парі» правомірно не враховувало витрати на створення додаткового тиску на свердловинах №20 та №21 при здійсненні розрахунків по розподілу прибутків ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «БІНЕРГО» по договору виробничої кооперації, оскільки, як зазначалось, додатковий тиск по даних свердловинах №20 та №21 не здійснювався.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог ПК України про завищення інших операційних витрат по договору виробничої кооперації з ТОВ «БІНЕРГО» є необґрунтованими.

Щодо висновків контролюючого органу про не відображення у складі податкових різниць, які впливають на збільшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, суму витрат від визначених штрафних санкцій, за три квартали 2022 року та за 2022 рік у розмірі 616 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою задекларованих ТОВ «ПАРІ» та встановлених у ході проведення перевірки показників у рядку 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» встановлено їх заниження на загальну суму 616 грн., у тому числі:

- три квартали 2022 року на суму 616 грн.;

- 2022 рік на суму 616 грн.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ПАРІ» в III кварталі 2022 року відображено у складі інших операційних витрат самостійно нараховані штрафні санкції, які було відображено в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з плати за землю (Орендна плата з юридичних осіб) на загальну суму 616,35 грн, у тому числі: ??

- уточнюючий розрахунок від 13.07.2022 №9124399798 на суму штрафу 111,00 грн.; ?

- уточнюючий розрахунок від 14.07.2022 №9125258499 на суму штрафу 505,35 грн.

В бухгалтерському обліку витрати відображено бухгалтерською проводкою:

Дт рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»

Кт рахунку 6418 «Розрахунки по інших податках» 616,35 грн.

Перевіркою встановлено, що штрафні санкції у сумі 616,35 грн в особовій картці платника за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» зараховані:

- 13.07.2022 в сумі 111,00 грн;

- 14.07.2022 в сумі 505,35 грн.

У ході перевірки встановлено, що в Додатку РІ, в розділі №3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» за кодом рядка 3.1.11 (різниці на які збільшується фінансовий результат) за три квартали 2022 року ТОВ «ПАРІ» не декларувало будь-яких показників.

При цьому, позивач зауважив, що висновки контролюючого органу зроблені без дослідження сум включених до Додатку РІ, в розділі №3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПАРІ» суми витрат по штрафних санкціях у сумі 616,35 грн. відображено бухгалтерською проводкою:

Дт рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»;

Кт рахунку 6418 «Розрахунки по інших податках» 616,35 грн.

Вказану суму відображено у складі податкових різниць, які впливають на збільшення об?єкту оподаткування податком на прибуток, а саме в рядку 3.1.9 Додатку РІ «Сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об?єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об?єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу ШІ Податкового кодексу України) у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Однак, під час проведення перевірки контролюючим органом не було враховано вказаних обставин та надано їм оцінку, у зв`язку з чим суд вважає безпідставними висновки відповідача про не відображення у складі податкових різниць, які впливають на збільшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, суму витрат від визначених штрафних санкцій, за три квартали 2022 року та за 2022 рік у розмірі 616 грн.

Щодо завищення різниці по рядку 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років» Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 50 854 663 грн., суд зазначає наступне.

Зміст порушень, на які посилається Східне МУ ДПС по роботі з ВПП у розділі 3.1.1.1. Акту перевірки полягає у твердженні контролюючого органу, що ТОВ «ПАРІ» на порушення приписів Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 «Дохід від договорів з клієнтами» занижено доходи від звичайної діяльності і грошові потоки, що виникають внаслідок договорів з клієнтами, за рахунок неправомірного визначення ціни операції.

На думку контролюючого органу, встановлена умовами договорів постачання природного газу ціна є значно нижчою за маржинальні ціни Операторів, які є найменшими цінами.

Однак, враховуючи, що судом вже була надана оцінка щодо відповідності цін реалізації природного газу ТОВ «ПАРІ» за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 умовам ціноутворення на природний газ відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу в цій частині.

Щодо господарських операцій, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 03.07.2024 №675/32-00-07-03-19, суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття контролюючим органом вказаного податкового повідомлення рішення стали встановлені в акті перевірки наступні порушення:

- здійснення реалізації природного газу за цінами нижче ціни придбання на суму 379 703 грн;

- здійснення реалізації газу за цінами, що є нижчими звичайних ринкових умов на суму ПДВ 92 711 229 грн;

- включення до податкового кредиту податкових накладних від ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» (виписані з порушенням правил оформлення (не вказана номенклатура товару/послуг) на суму ПДВ 107 577 грн;

- включення до податкового кредиту з оренди свердловини №20 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням, свердловини №21 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням та свердловини №14Д на Шереметівському родовищі разом з обладнанням, які вже використовувались за договорами виробничої кооперації на суму 411 135 грн;

- включення до податкового кредиту податкової накладної від ДП «Нетгруп-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34084125), виписаної з порушенням правил заповнення обов?язкових реквізитів (податкова накладна виписана не на першу подію) на суму 38 грн;

- не включення до податкового кредиту за вересень 2020 року коригування на зменшення суми податкового кредиту від ДП «Нетгруп-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34084125) на суму ПДВ 42 грн.

Щодо здійснення господарських операцій з реалізації природного газу за цінами нижче ціни придбання на суму 379 703,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об?єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов?язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу ПК України).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

З аналізу викладеного вбачається, що для операцій Товариства з постачання на митній території України товарів, база оподаткування ПДВ визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання.

Відповідно до укладених договорів від 01.03.2016 № ПГ100, від 01.11.2018 №ПГ 101, від 25.05.2020 №ПГ01-05-25, від 27.04.2010 №157-04/10, від 17.01.2020 №ПГ02-17-01-20 позивач здійснює постачання природного газу до ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» та ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-Україна» власного видобутку, про що вказано контролюючим органом в Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994.

Як встановлено судом, основним видом діяльності ТОВ «ПАРІ» є добування природного газу (код КВЕД 06.20).

Таким чином, у ТОВ «ПАРІ» відсутнє заниження суми податкових зобов?язань по операціям з перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України за цінами нижче ціни придбання, оскільки ТОВ «Парі» здійснювало реалізацію газу власного видобутку.

Разом з тим, договором від 17.02.2010 №10/С про партнерство та співробітництво, укладеного між ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», встановлено договірну ціну продажу (викупу) ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» природного газ власного видобутку ТОВ «ПАРІ.

Як було зазначено судом вище, вказана ціна є диференційованою та формується з урахуванням обсягу поставки, не менше ніж 95% від видобутого газу за звітний період (місяць, рік, тощо), економічного стану на ринку видобутку природного газу, рентабельності видобувної галузі та собівартості видобутку газу ТОВ «ПАРІ».

З урахуванням викладеного, висновки контролюючого органу щодо здійснення ТОВ «ПАРІ» господарських операцій з реалізації природного газу за цінами нижче ціни придбання на суму 379 703,00 грн не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Висновки контролюючого органу про здійснення господарських операцій позивачем з реалізації природного газу за цінами, що є нижчими звичайних ринкових умов на суму ПДВ 92 711 229,00 судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вказаним обставинам судом вже була надана оцінка, внаслідок вказану позицію податкового органу визнано безпідставною, необґрунтованою та такою, що не узгоджується з приписами податкового законодавства.

Щодо завищення податкового кредиту по фінансово-господарським операціям при формуванні податкового кредиту по ПДВ з ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» на суму 107 576,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з податковою звітністю з ПДВ за квітень 2021 березень 2023 року ТОВ «ПАРІ» контролюючим органом встановлено відображення операцій з ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» за квітень 2021 березень 2023 року на суму ПДВ 107 576,00 грн.

До перевірки позивачем було надано:

- договори про надання послуг від 16.10.2023 №б/н (м.Київ), договір про надання послуг від 25.07.2022 №б/н (м.Київ), договір про надання послуг від 29.03.2021 №б/н (м.Київ);

- акти приймання передачі наданих послуг;

- рахунки-фактури;

- платіжні інструкції (банківські виписки);

- картка рахунку, щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдова відомість 631 рахунок з кореспонденцією рахунків).

Під час перевірки відповідачем встановлено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, які не відповідають первинним документам (платіжним інструкціям/банківським випискам та договорам).

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою, другою статті 3 Закону №996-XIV визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов?язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Як вже було зазначено, згідно пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов?язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, відступивши від висновку Верховного суду України, викладеного в постанові від 01.12.2015 у справі 826/15034/14, зазначила, що будь-який документ, виданий від імені суб?єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового Кодексу України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб?єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: ??

- достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; ??

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Варто звернути увагу, що номенклатура послуг, зазначена у податкових накладних повністю збігається з формулюванням, наведеним в актах приймання-передачі послуг та відповідно до договорів, які є предметом операції надання аудиторських послуг, укладених між позивачем та ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС».

Так, у податкових накладних ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС», що зареєстровані в ЄРПН на виконання договорів з ТОВ «ПАРІ» вказано код ДКПП 69.20, який згідно Державного класифікатора розшифровується як «Послуги щодо бухгалтерського обліку, ведення бухгалтерських книг і аудиту; послуги щодо податкового консультування».

Слід зазначити, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, контролюючі органи наділені правом зупиняти реєстрацію податкових накладних та витребовувати у платників податків відповідні документи для з?ясування правомірності подання накладних на реєстрацію і у разі виявлення порушень відмовляти у реєстрації таких податкових накладних.

Суд звертає увагу, що реєстрацію податкових накладних здійснював надавач послуг ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС», до якого під час реєстрації цих податкових накладних у контролюючих органів питань не виникало, податкові накладні зареєстровані без жодних зауважень, що підтверджується квитанціями про їх прийняття, долучених до матеріалів справи.

Отже, податкові накладні, складені ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» та включені до складу податкового кредиту ТОВ «ПАРІ» відповідають номенклатурі послуг на дати складання податкової накладної та відповідають первинним (бухгалтерським) документам, зокрема, договорам, актам приймання - передачі наданих послуг, актами приймання - передачі підсумкової документації та є такими, що ідентифікують зміст здійснених господарських операцій та посадових осіб, які їх здійснювали, а отже суми ПІДВ за такими податковими накладними правомірно віднесено ТОВ «ПАРІ» до податкового кредиту.

Таким чином, висновки контролюючого органу в частині завищення податкового кредиту по фінансово-господарським операціям при формуванні податкового кредиту по ПДВ з ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» на суму 107 576,00 грн. є безпідставними.

Щодо висновків контролюючого органу про безпідставне включення до податкового кредиту з оренди свердловини №20 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням, свердловини №21 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням та свердловини №14Д на Шереметівському родовищі разом з обладнанням, яке вже використовувались за договорами виробничої кооперації на суму 411 135,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, у процесі проведення перевірки контролюючим органом встановлено безпідставне завищення податкового кредиту по операціям з придбання послуг оренди свердловини №20 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням, свердловини №21 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням та свердловини №14Д на Шереметівському родовищі разом з обладнання на суму 411 135,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПАРІ» за перевіряємий період здійснювало господарські операції за договорами виробничої кооперації з контрагентами:

- ??ТОВ «БІНЕРГО» - договір від 16.07.2018 №16-07/18 (м. Київ) з додатковою угодою від 02.08.2023 №1 (с.Черніїв);

- ??ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГАЗ» - договір від 15.09.2017 №09-15/17 (м. Київ).

За умовами договору про виробничу кооперацію, укладеного ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «БІНЕРГО» від 16.07.2018 № 16-07/18 в п.3.4.3 зазначено, що ТОВ «БІНЕРГО» повинне передати в користування ТОВ «ПАРІ» свердловини Пилипівського родовища, збудовані та облаштовані в рамках цього Договору. ТОВ «БІНЕРГО» отримує плату за користування вказаними свердловинами з своєї частки у розподілі прибутку, що визначена в п. 6.1 цього Договору.

За умовами договору про виробничу кооперацію, укладеного ТОВ «ПАРІ» з ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГАЗ» від 15.09.2017 №09-15/17 в п. 3.4.3 зазначено, що ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГА3» повинне передати в користування ТОВ «ПАРІ» свердловину №14Д Шереметівського родовища. ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГАЗ» отримує плату за користування свердловиною №14Д Шереметівського родовища з своєї частки у розподілі прибутку, визначеної в п.6.1. цього Договору.

На виконання умов договорів виробничої кооперації, ТОВ «ПАРІ» укладено договори про оренду свердловин:

- з ТОВ «БІНЕРГО» від 14.09.2018 №14-09/18 про оренду свердловини №20 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням; від 16.10.2023 №20-10/23 про оренду свердловини №21 Пилипівського газового родовища разом з обладнанням;

- з ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГАЗ» від 19.10.2020 №19-10/20 про оренду свердловини №14Д на Шереметівському родовищі разом з обладнання; від 19.10.2017 №19-10/17 про оренду свердловини №14Д Шереметівського родовища разом з обладнанням.

Факт порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що оренда свердловин не відповідає умовам договорів про виробничу кооперацію, про те, як зазначено вище умовами договору оренди передбачено передача ТОВ «БІНЕРГО» та ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГА3» на користь ТОВ «Парі» свердловин та отримання плати за користування вказаними свердловинами.

Суд зауважує, що будь-яких операцій з платного користування свердловинами за договорами про кооперацію в бухгалтерському обліку ТОВ «ПАРІ» не обліковано, відповідно подвійних договірних відносин щодо оренди свердловин згідно із вказаними договорами не відбувалось.

Таким чином ТОВ «ПАРІ» виконало умови договорів виробничої кооперації та отримало в оренду вище зазначені свердловини, за які проводило розрахунки з контрагентами, у зв`язку з чим податковий орган помилково дійшов висновок, що ТОВ «ПАРІ» всупереч умовам договорів про виробничу кооперацію неправомірно віднесено до податкового кредиту операції з придбання послуг оренди.

Щодо висновків відповідача про безпідставне включення до податкового кредиту податкової накладної від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС», виписаної з порушенням заповнення обов`язкових реквізитів (податкова накладна виписана не на першу подію) на суму 38 грн., суд зазначає наступне.

У процесі проведення перевірки встановлено безпідставне завищення податкового кредиту у зв`язку з відображенням у складі податкового кредиту неправомірно виписаної податкової накладної від 31.10.2019 №501 на суму ПДВ 37,50 грн. від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС».

Згідно з податковою звітністю з ПДВ за жовтень 2019 року ТОВ «ПАРІ» встановлено відображення операцій з ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» за жовтень 2019 на суму ПДВ 37,50 гривень.

ТОВ «ПАРІ» до перевірки надано наступні документи:

- договір від 12.09.2011 №1315819590/2011; ??

- акт надання послуг від 31.10.2019 №4309 (м. Івано-Франківськ); ??

- рахунок на оплату від 24.09.2019 №4054;

- платіжна інструкція (виписка банка) від 31.10.2019 №2473;

- картка рахунку щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдову відомість 631 рахунок з кореспонденцією рахунків).

На виконання умов договору від 12.09.2011 №1315819590 ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» виписано акт надання послуг від 31.10.2019 №4309 (м.Івано-Франківськ) на Абонплату за послуги інтернет Бізнес Small (Жовтень) у кількості 1 послуга, за ціною з ПДВ 225 грн.

Грошові розрахунки між ТОВ «ПАРІ» та постачальником ДП «НЕТРУП-СЕРВІС» проводились у жовтні 2019 в безготівковій формі.

ТОВ «ПАРІ» перерахувало грошові кошти з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК» на розрахунковий рахунок ДП «НЕТГРУП- СЕРВІС» №26004580676700 АТ «УКРСИББАНК» у сумі 450 грн, відповідно до банківської виписки від 31.10.2019 №2473.

Станом на 01.10.2019 заборгованість по розрахункам з ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» відсутня, станом на 31.10.2019 дебіторська заборгованість - 225 грн.

Отже, перевіркою встановлено першу подію господарських операцій з ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» у жовтні 2019 - перерахування грошових коштів (попередня оплата) від ТОВ «ПАРІ» у сумі 450 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що в ЄРПН було зареєстровано податкову накладну на суму 225 грн, що не відповідає первинному документу (платіжній інструкції/банківській виписці) від 31.10.2019 №2473 на суму 450 грн.

Перевіркою встановлено, що ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» неправомірно виписано податкову накладну від 31.10.2019 №501 на суму 225 грн, оскільки першою подією була попередня оплата у сумі 450 грн.

З урахуванням наданих документів, даних ЄРПН та даних податкової звітності встановлено, що ТОВ «ПАРІ» включено до податкового кредиту неправомірно виписану податкову накладну від 31.10.2019 №501 на суму ПДВ 37,50 грн від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС».

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд звертає увагу, що в даному випадку перша подія припала на частину суми, відображеній в банківській виписці від 31.10.2019 №2473, оскільки на суму 225 грн. вже була виписана податкова накладна по акту надання послуги, та, відповідно, частина оплати в сумі 450 грн. перекривала першу подію по отриманню послуг в сумі 225 грн.

Таким чином висновки контролюючого органу в частині безпідставогое включення до податкового кредиту податкової накладної від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС», виписаної з порушенням заповнення обов`язкових реквізитів (податкова накладна виписана не на першу подію) на суму 38 грн. суд вважає безпідставними.

Щодо висноків контролюючого органу про не включення до податкового кредиту за вересень 2020 року коригування на зменшення суми податкового кредиту від ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» на суму ПДВ 42 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ПАРІ» у перевіряємому періоді мало господарські операції з ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» згідно договору №1315819590/2011 від 12.09.2011.

У межах взаємовідносин ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» на адресу ТОВ «ПАРІ» помилково виписано податкову накладну № 556 від 31.08.2020 на суму передплати, яка обліковується як дебіторська заборгованість на рахунку 3711 «Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті)».

У зв`язку з вищезазначеним, ДП «НЕТГРУП-СЕРВІС» в вересні 2020 р. виписано розрахунок коригування №5 від 22.09.2020 до зазначеної податкової накладної №556 від 31.08.2020 та таким чином зменшено суму податкових зобов`язань на суму ПДВ - (-41,67грн.).

Судом встановлено, що податкову накладну №556 від 31.08.2020 на суму ПДВ «-41,67» грн. ТОВ «ПАРІ» включено до складу податкового кредиту за серпень 2020 року та не включено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 22.09.2020 на суму ПДВ «-41,67» грн до податкової накладної №556 від 31.08.2020 року.

Відтак, суд погоджується з висновками контролюючого органу, що ТОВ «ПАРІ» не відображено розрахунок коригування №5 від 22.09.2020 на зменшення податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за вересень 2020 року, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 42 грн.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 03.07.2024 №675/32-00-07-03-19, яке включає в себе вищевказане порушення, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.06.2020 у справі №819/1785/17, відповідно до якої встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2024 №675/32-00-07-03-19 повністю.

Щодо господарських операцій, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 03.07.2024 №677/32-00-07-03-19, суд зазначає наступне.

Документальною перевіркою в Акті перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 встановлено, що ТОВ «ПАРІ»:

- не виписало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною за період з 01.01.2019 - 31.12.2023 на загальну суму 559 789 878,44 грн., у тому числі ПДВ 93 090 936,30 гри;

- порушено граничний термін реєстрації розрахунку коригування до 15 календарних днів на суму ПДВ «-3,16» гри.

Суд з такими висновками контролюючого органу не погоджується з огляду на те, що ТОВ «ПАРІ» не виписувало та не реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціям за період з 01.01.2019 - 31.12.2023 на загальну суму 559 789 878,44 грн. у тому числі ПДВ 93 090 936,30 грн., так як у ТОВ «ПАРІ» були відсутні операції на суму перевищення бази оподаткування ПДВ внаслідок відсутності порушень ТОВ «ПАРІ» вимог податкового законодавства, яким судом вже було надано оцінку.

Щодо обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.07.2024 №680/32-00-07-03-19, за не подання Звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, суд зазначає наступне.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновки про порушення ТОВ «ПАРІ» пп. 39.4.2.1 та пп.3 9.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України, а саме: не подано Звіт про контрольовані операції за 2021 рік та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі того, що у звітному 2021 році ТОВ «ПАРІ» були здійснені операції з контрагентом DILORETIO HOLDINGS LTD, що заснована та зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр.

Як вбачається з матеріалів справи, між DILORETIO HOLDINGS LTD (Продавець) та ТОВ «ПАРІ» (Покупець) було укладено Договір від 02.09.2021 купівлі-продажу 50% частки в Статутному капіталі ТОВ «ПАРІ». За вказаним договором Продавець зобов?язується передати у власність Покупця частку та корпоративні права у Статутному капіталі Товариства у розмірі 50% від загального розміру Статутного капіталу Товариства, що становить 112 890 645,95 грн. (сто дванадцять мільйонів вісімсот дев?яносто тисяч шістсот сорок п?ять грн. 95 коп.), з усіма правами та обов?язками, що належать Учаснику Товариства відповідно до Статуту та законодавства України, на підставі рішення Загальних зборів Учасників Товариства, а Покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість частки в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Частка в статутному капіталі Товариства продається за цим договором Продавцем на користь Покупця за договірною ціною в сумі 20 820 950,00 грн. Оплата частки здійснюється протягом І місяця з дня укладання цього Договору.

Згідно Акту приймання-передачі від 02.09.2021 DILORETIO HOLDINGS LTD передано ТОВ «ПАРІ» частку у статутному капіталі ТОВ «ПАРІ» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 112 890 645,95 грн.

Також між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу 50% частки в Статутному капіталі ТОВ «ПАРІ» від 21.12.2021, відповідно до якого ТОВ «ПАРІ» виступало як продавець та DILORETIO HOLDINGS LTD виступало як покупець.

За вказаним договором Продавець зобов?язується передати у власність Покупця частку та корпоративні права у Статутному капіталі Товариства у розмірі 50% від загального розміру Статутного капіталу Товариства, що становить 112 267 856,85грн. (сто дванадцять мільйонів вісімсот дев?яносто тисяч шістсот сорок п?ять грн. 95 коп.), з усіма правами та обов?язками, що належать Учаснику Товариства відповідно до Статуту та законодавства України, на підставі рішення Загальних зборів Учасників Товариства, а Покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість Частки в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Частка в статутному капіталі Товариства продається за цим договором Продавцем на користь Покупця за договірною ціною в сумі 20 820 950,00 грн.

Згідно Акту приймання-передачі від ТОВ «ПАРІ» передано DILORETIO HOLDINGS LTD частку у статутному капіталі ТОВ «ПАРІ» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 112 267 856,85 грн. за 20 820 950 грн.

Згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.12.2021 року б/н, відбувся взаємозалік заборгованостей за договорами б/н від 02.09.2021 року та б/н від 21.12.2021 року на суму за 20 820 950 грн.

Станом на 28.12.2021 відсутня заборгованість по договорам б/н від 02.09.2021 року та б/н від 21.12.2021 року.

Відповідно до положень пункту 39.2.1 статті 39 ПК України (в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) засадами визначення операцій контрольованими були:

- контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об?єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов?язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2. .2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

За положеннями пункту 39.2.1.4. статті 39 ПК України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об?єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об?єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов?язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Тобто, положення п. 39.2.1.1 ПК України визначають, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, що впливають на об?єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов?язаними особами - нерезидентами.

Положення пп. 39.2.1.4 ПК України визначають, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об?єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Вказані норми ПК України визначають, що контрольованими є лише ті операції з пов?язаними особами - нерезидентами, які впливають на об?єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об?єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.

У пункті 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ від 07.02.2013 №73 наведено визначення: «Для цілей бухгалтерського обліку встановлюється, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов?язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Також відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 р. №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов?язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Аналогічне визначення поняттю доходу наведене у пункті 7 МСБО 18 «Дохід»: Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб?єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Тобто операції з отримання внесків до статутного капіталу, викупу та зворотного продажу власної частки в статутному капіталі не збільшує розмір доходів емітента частки і не впливає на фінансові результати такого товариства-емітента. Наведена позиція неодноразово засвідчувалась ДПС в їх роз?ясненнях та листах, зокрема:

- в листі від 30.08.2016 №18727/6/99-99-15-02-02-15 (основний висновок: операції зі збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства (у тому числі корпоративними правами в іншій ніж цінні папери формі) не враховуються у складі доходів такого товариства при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно не збільшують об?єкт оподаткування податком на прибуток,.... то такі операції не є контрольованими);

- ІПК від 09.08.2018 №3481/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (основний висновок: операція із погашення кредиторської заборгованості за основною сумою позики (без врахування процентів за нею), а також операція з внесення додаткового вкладу грошовими коштами нерезидентом-позикодавцем до статутного капіталу резидента-позичальника не підпадають під визначення контрольованих та не підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції).

Відповідно пп. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції платника податків визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови, зокрема, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Суд враховує, що положення ПК України не містять спеціальних правил щодо порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податку від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

Разом із тим, листом від 19.04.2016 №8804/6/99-99-19-02-02-15 податковий орган роз?яснює: враховуючи те, що п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма №2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000); інші операційні доходи (ряд. 2120); дохід від участі в капіталі (ряд. 2200); інші фінансові доходи (ряд. 2220); інші доходи (ряд.2240).

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно із П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма №2) розкриваються такі доходи: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р.2000); інші операційні доходи (р.2120); дохід від участі в капіталі (р.2200); інші фінансові доходи (р.2220); інші доходи (р.2200).

Пунктом 3 розділу IV П(С)БО 1 встановлено, що інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до фінансової звітності. Згортання статей активів і зобов?язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Згідно із п. 9 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» не рахунки бухгалтерського обліку, а саме фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб?єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб?єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб?єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб?єкт господарювання: а) активи; б) зобов?язання; в) власний капітал; г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки; г) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників; д) грошові потоки.

Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансової звітності спрогнозувати майбутні грошові потоки суб??єкта господарювання і, зокрема, їхній час та вірогідність. Пунктом 32 МСБО (IAS) 1 «Подання фінансової звітності» визначено, що суб?єкт господарювання не повинен згортати активи та зобов?язання або дохід і витрати, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ. При цьому п. 33 МСБО (IAS) 1 встановлено, що суб?єкт господарювання розкриває окремо активи і зобов?язання, а також: дохід та витрати. Згортання у звіті про сукупні доходи або у звіті про фінансовий стан чи в окремому звіті про прибутки та збитки (якщо він подається), крім випадків, коли згортання відображає сутність операції чи іншої події, зменшує спроможність користувачів розуміти операції, інші події та умови, що відбулися, й оцінювати майбутні грошові потоки суб?єкта господарювання.

Пунктом 35 МСБО (IAS) 1 передбачено, що суб?єкт господарювання подає на нетто-основі (тобто «згорнуто») прибутки та збитки, які виникають від групи подібних операцій, наприклад, прибутки та збитки від курсових різниць або прибутки та збитки від фінансових інструментів, утримуваних для продажу. Однак суб?єкт господарювання подає такі прибутки та збитки окремо, якщо вони є суттєвими.

Згідно Звіту про фінансові результати ТОВ «ПАРІ» за 2021 рік, який був складений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, його загальні доходи за вказаний період становлять 148,7 млн. грн. (вказаний звіт додається). В тому числі, доходи, відображені в рядках: ??2000 (чистий дохід від реалізації) відображено 143 454 тис. грн.; 2120 (інші операційні доходи) відображено 862 тис. грн.; 2200 (дохід від участі в капіталі) відображено 293 тис. грн.; ??2220 (інші фінансові доходи) відображено 4 085 тис. грн.

Фінансова звітність із наведеними показниками була перевірена та засвідчена незалежними аудиторами, про що складено Звіт незалежного аудитора від 27.12.2022.

Так, в наведеному Звіті відсутні будь-які застереження щодо показників, відображених ТОВ «ПАРІ» у Звіті про фінансові результати за 2021 рік.

Відтак, вказаним Звітом засвідчено, що фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах, фінансовий стан ТОВ «ПАРІ» на 31.12.2021 року та її фінансові результати за рік, що завершився на зазначену дату.

Питання згортання показників фінансової звітності за окремими статтями (у тому числі за курсовими різницями, як це мало місце у фінансовій звітності ТОВ «ПАРІ»), що в свою чергу мало вплив на визначення вартісного критерію для цілей трансфертного ціноутворення, вже розглядалось у судовому порядку.

Так, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №1840/2784/18 суд наголосив, що не може бути взята до уваги позиція податкового органу, що для визначення доходів для цілей трансферного ціноутворення не допускається згортання доходів, оскільки таке згортання допускається міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для ідентифікації операцій з DILORETIO HOLDINGS LTD у 2021 році як контрольованих, оскільки ні за природою таких операцій, ні за вартісним критерієм доходів для платника податків ТОВ «ПАРІ» вимоги статті 39 ПК України в частині визнання операцій контрольованими не виконуються, відповідно у ТОВ «ПАРІ» не виникало обов?язку за 2021 рік подавати Звіт про контрольовані операції за 2021 рік та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Таким чином, висновки контролюючого органу в зазначеній частині не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення від 03.07.2024 №680/32-00-07-03-19 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 03.07.2024 №669/32-00-07-05-19 та №670/32-00-07-05-19, суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки від 10.05.2024 №492/32-00-07-03-14/31037994 відповідачем встановлено порушення ТОВ «ПАРІ»:

- пункту 289.1 статті 289, абзацу першого пункту 288.1 статті 288, пунктів 288.4, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати на 7 671,70 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС в Івано-Франківській області (Коломийський район), код ДПІ - 907);

- пункту 286.2. статті 286, абзацу 2 пункту 286.4. статті 286, пункту 288.7 статті 288, пункту 289.1, пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 54 066,87 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС у Чернівецькій області (Вижницький район), код ДПІ - 2401).

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України сільським, селищним, міським радам надано широкі повноваження у галузі земельних відносин, а саме: розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 статті 288 ПК України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди та визначені межі річної суми платежу орендної плати.

Щодо заниження суми орендної плати на 7 671,70 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС в Івано-Франківській області (Коломийський район), код ДПІ - 907), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем (орендар) та Пилипівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області (орендодавець) укладено Договір оренди землі від 10.07.2015, пунктом 6 якого встановлено, що орендна плата вноситься за земельну ділянку орендарем в грошовому виразі у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як передбачено пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до вимог пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Ki), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15).

Для з?ясування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в межах населеного пункту с. Пилипи Матеївецької територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області (кадастровий номером 2623285401:01:002:0042, площа 0,0850 га) Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків зроблено запити від 15.02.2024 №644/5/32-00-07-05-04 та від 21.03.2024 №1112/5/32-00-07-05-04 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листами від 06.03.2024 №11-9-0.221-1253/0/2-24 та від 02.04.2024 №11-9-0.10-1789/0/2-24 повідомило Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки за період 2019-2023 роки.

Отримана інформація була використана для розрахунку розміру орендної плати, перевіркою встановлено заниження ТОВ «ПАРІ» суми орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 на 7 671,70 гривень.

Щодо заниження суми орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 54 066,87 грн. (місцезнаходженням земельної ділянки - ГУ ДПС у Чернівецькій області (Вижницький район), код ДПІ - 2401), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем (орендар) та Відділом Держземагентства у Вижницькому районі Чернівецької області (орендодавець) укладено Договір оренди землі від 04.08.2014, пунктом 9 якого встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки на рік.

Пунктом 12 Договору оренди землі від 04.08.2014 визначено, що розмір орендної плати переглядається раз на щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;

- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розміру ставки орендної плати за земельні ділянки державної власності передбачених Податковим кодексом України;

в інших випадках, передбачених законом.

Керуючись Земельним кодексом України та Законом №1378-IV Мигівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області рішенням від 20.09.2019 №826-37/19 затвердила технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту с. Мигове Вижницького району Чернівецької області.

У ході проведення перевірки, на підставі даних рішення від 20.09.2019 №826-37/19 Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель було розраховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки за перевіряємий період та обчислена сума орендної плати.

Перевіркою встановлено заниження ТОВ «ПАРІ» суми орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 на 54 066,87 гривень.

Позивачем не погоджується з нарахованими сумами грошових зобов`язань зі сплати земельного податку та зазначає, що до територіальних органів Держгеокадастру щодо надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок не звертався, інших договорів оренди або додаткових договорів до договорів оренди земельних ділянок не укладав.

Суд з такими доводами позивача не погоджується, з огляду на наступне.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель».

Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Суд зауважує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 (провадження №12-66гс23).

Оскільки в межах спірних правовідносин, позивачем обраховано орендну плату земельних ділянких не у відповідності до зміненої нормативної грошової оцінки, суд доходить висновку про правомірність встановлених відповідачем порушень щодо заниження ТОВ «ПАРІ» суми орендної плати, а відтак податкові повідомлення-рішення від 03.07.2024 №669/32-00-07-05-19 та №670/32-00-07-05-19 є такими, що прийняті у відповідності до вимог ПК України.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2024 №675/32-00-07-03-19, №677/32-00-07-03-19, №678/32-00-07-03-19, №679/32-00-07-03-19, №680/32-00-07-03-19.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

Оскільки позовні вимоги у справі задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 24 224,00 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 03.07.2024:

№675/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 117 012 155,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 93 609 724,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 23 402 431,00 грн (форма «Р»);

№677/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму 93 090 936,30 грн застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 46 545 468,16 грн (форма «ПН»);

№678/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» визначено грошові зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 93 432 058,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 83 632 446,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9 799 612,25 грн (форма «Р»);

№679/32-00-07-03-19, яким ТОВ «ПАРІ» зменшено суму від`ємного значення об?єкта оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 271 394 145,00 грн (форма «П»);

№680/32-00-07-03-19, яким до ТОВ «ПАРІ» за неподання Звіту про контрольовані операції за звітний період 2021 рік та неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний період 2021 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 794 500,00 грн (форма «ПС»).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІ» (адреса: 04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, 10А, офіс 519, код ЄДРПОУ 31037994) судовий збір у розмірі 24224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: 49600, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.10.2024
Оприлюднено31.10.2024
Номер документу122652617
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/35831/24

Рішення від 25.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Перепелиця А.М.

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Перепелиця А.М.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Перепелиця А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні