Ухвала

від 18.10.2024 по справі 320/17582/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2024 року м. Київ № 320/17582/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ" АРСЕНАЛ-КИЇВ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ" АРСЕНАЛ-КИЇВ" з позовом, у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/ відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування про Єдиному реєстрі податкових накладних № 3763283/39116334 від 04.02.2022 ;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.01.2022, датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування про Єдиному реєстрі податкових накладних № 3841391/39116334 від 22.02.2022;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 31.01.2022, датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №2809 від 22.02.2022 про відповідність ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «АРСЕНАЛ-КИЇВ» критеріям ризиковості платника податків;

-зобов`язати Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «АРСЕНАЛ-КИЇВ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

На обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку з наступним.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом з`ясовано, що позовну заяву подано позивачем з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач оскаржує рішення податкового органу від 04.02.2022 та від 22.02.2022.

Рішення податкового органу від 04.02.2022 позивачем оскаржено до ДПС України.

Рішеннями ДПС України від 21.02.2022 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Київській області без змін.

З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 16.05.2024, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

При цьому позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

На обгрунтування клопотання позивач послався на початок військової агресії російської федерації проти України, зупинення господарських операцій та зупинення роботи майже у всіх суб`єктах підприємницької діяльності; вимушене переселення громадян до інших західних областей України та за кордон; загроза життю та здоров`ю населення (в тому числі працівників); обстріли об`єктів критичної інфраструктури; відсутність тепла, електроенергії, інколи по 10-20 годин на день.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв`язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.

Позивач не надав ані доказів, ані пояснень наявності такого прямого зв`язку.

Щодо решти обставин, зазначених позивачем, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до адвоката за правовою допомогою.

При цьому, суд звертає увагу, що про оскаржувані рішення від 04.02.2022 та від 22.02.2022, позивач дізнався у день їх прийняття через електронний кабінет.

Рішення податкового органу від 04.02.2022 позивачем оскаржено до ДПС України.

Рішеннями ДПС України від 21.02.2022 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Київській області без змін.

З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 16.05.2024, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа "Стаббігс та інші проти Великобританії").

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у п`ятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ" АРСЕНАЛ-КИЇВ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лапій С.М.