Рішення

від 28.10.2024 по справі 320/34769/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року Справа №320/34769/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Проперті" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРОПЕРТІ" (далі позивач, ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ», товариство) із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі відповідач, контролюючий орган), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2024 року №320110705 за формою «ВЗ», яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за березень 2024 року у розмірі 35 617 259, 00 грн.

Позиції сторін

ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» вказує, що усі ВМД по операціям за листопад, грудень 2023 року, січень 2024 року з імпорту на митну територію України товару у вигляді вживаного одягу, взуття, як перинні документи, були надані до перевірки, як і надані платіжні доручення на підтвердження факту сплати ПДВ на митниці.

Позивач, застосовуючи правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2024 року справа № 640/21773/22, від 02 квітня 2024 року справа № 320/16177/23 від 03 жовтня 2023 року № 640/16289/22, зазначає, що в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує, сплату такого податку. Товариство відмічає, що підставою для отримання права на бюджетне відшкодування є сплата митних платежів при імпорті товару.

Товариство зауважило, що відповідачем не заперечується, що товар був фактично поставлений та використаний в його господарській діяльності, не ставилось під сумнів реальність господарських операцій з комісіонерами, жодних зауважень до наданих документів не було наведено, та наполягає, що послуги відповідно до договору комісії надані, що підтверджується Актами прийому передачі товару з Комісії, Додатками до договорів комісії, звітами комісіонера, Акти надання послуг, які були надані до перевірки.

Також, позивач вважає, що контролюючий орган позбавлений можливості втручатися у господарські взаємовідносини позивача та комісіонера, тим паче ставити у залежність отримання бюджетного відшкодування сформованого за рахунок сплати митних платежів при імпорті товару від виконання умов договору комісії.

Відповідач вважає правомірним спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2024 року №320110705 за формою «ВЗ», яким відмовлено ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» у наданні бюджетного відшкодування за березень 2024 року у розмірі 35 617 259,00 грн.

Контролюючий орган відмітив, що позивач не оскаржує порядок призначення та проведення перевірки за результатами якої складено Акт від 07.06.2024 № 33894/10-36-07- 05/43479830.

Вказуючи на положення податкового законодавства щодо визначення податкового кредиту, порядок та підстави для визначення сум податку, що підлягають сплаті до Державного бюджету та бюджетному відшкодуванню, а саме ст. 198, ст. 200 ПК України, зазначає, що податковий кредит та право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, має бути підтверджене фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність операцій, та відповідними платіжними дорученнями, які є підставою для формування податкового обліку платника. Вказані документи платник податків зобов`язаний подати до перевірки.

З наданих до перевірки документів, зокрема договорів комісії, відповідач вказує, що право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у комітента власника товарів на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару. При цьому, комісіонер визначає податкове зобов`язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плат, виходячи з суми комісійної винагороди за відповідними правилами.

Проте, на час перевірки та на час реєстрації результатів перевірки відсутні виписані первинні документи щодо визначення податкових зобов`язань за договорами комісії. Згідно даних ЄРПН відсутні виписані та зареєстровані податкові накладні, щодо визначення податкових зобов`язань за операціями із надання комісійних послуг. Також, згідно виписка банку позивача за спірний період не встановлено оплату здійснених послуг комісії. Зауважує, що в графі «Призначення платежу» вказано відшкодування витрат згідно договору комісії, але оплата за комісійні послуги відсутня.

Застосовуючи також положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідач зазначає, що наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані із реальним рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Відповідач наполягає на відсутності у товариства права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за Договорами комісії до повного моменту виконання умов Договору.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою суду від 25.07.2024 у даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено судове засідання на 15.08.2024 о 09:30 год.

08.08.2024 представник відповідача подав до суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

13.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

15.08.2024 у судовому засідання оголошено перерву для надання можливості представнику позивача ознайомитись з відзивом на позовну заяву та підготувати відповідь на відзив.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 24.09.2024 о 09:30 год про що сторони повідомлені належним чином.

20.08.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (зареєстровану в діловодстві суду 25.09.2024) у якій адвокат наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.09.2024 у судовому засідання оголошено перерву для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з відповіддю на відзив. Розгляд справи відкладено на 03.10.2024 о 09:15 год.

03.10.2024 у судове засідання з`явились представник позивача та відповідача, подали клопотання з проханням закрити підготовче провадження в порядку письмового провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 03.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 жовтня 2024 року о 09:30год.

22.10.2024 в судове засідання прибули представник позивача Чорний М.В., представник відповідача П`ятигорець Д.А.

Представник позивача Чорний М.В. позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача П`ятигорець Д.А. проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Встановивши позиції сторін, дослідивши надані сторонами докази, за згодою сторін, судом на місці ухвалено про продовження вирішення справи у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи у порядку письмового провадження враховуючи позиції сторін, та наявні в матеріалах справи письмові докази.

Встановлені обставини судом

ТОВ "БРЕНД ПРОПЕРТІ" зареєстровано 30.01.2020 року Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області за №10651020000032200.

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 09119, Київська обл., м. Біла церква, вул. Фастівська буд. 23.

Податковий номер ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» - 43479830, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31.01.2020 року № 265120023625, перебуває на обліку у ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ Р-Н), зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.03.2020 року, індивідуальний податковий номер 434798326511.

Основним видом діяльності ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» є виготовлення одягу, взуття, речей та галантерейних виробів шляхом сортування та переробки одягу, взуття, речей та галантереї, що були у вжитку, із застосуванням праці осіб з інвалідністю.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 21.05.2024 № 1433-п та направлень від 24.05.2024 №5145/10-36-07-05, від 27.05.2024 №5193/10-36-07-05, від 29.05.2024 № 5147/10-36-07-05 посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року податкової декларації з податку на додану вартість від 30.04.2024, реєстраційний номер 9112502665 від`ємного значення х податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевірка проводилась у період з 27.05.2024 по 31.05.2024.

Перевіркою зафіксовано, що у періоді, що перевіряється, підприємство застосовувало ставку оподаткування податком на додану вартість у розмірі 20% та 0% згідно п.193.1 ст.193, Кодексу з урахуванням п.10 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) та п.8 підрозділу 2 Розділу ХХ «Прикінцеві положення». З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації осіб з інвалідністю мають право здійснювати необхідну господарську і підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи (далі - підприємства інвалідів) згідно ст. 14 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875.

Розпорядженням виконавчого органу Київської обласної державної адміністрації від 27.09.2021 року №602 ТОВ "БРЕНД ПРОПЕРТІ" надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських з інвалідністю.

Строк користування податковою пільгою з 01.10.2021 по 30.09.2022 (включно), інформацію разом з підтверджуючими документами, щодо продовження строку дії пільги до перевірки не надано.

За наслідками перевірки складений Акт від 07.06.2024 № 33894/10-36-07- 05/43479830 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки зазначено про те, що в декларації за березень 2024 року податкової декларації з податку на додану вартість від 30.04.2024, реєстраційний номер 9112502665 зазначено податкові зобов`язання (рядок 9) ПДВ 15 475 775, податковий кредит ПДВ (рядок 17) 84 446 015 грн., від`ємне значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом (рядок 19) ПДВ 68 970 240, підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2, рядок 20.2.1) ПДВ 35 617 259, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) (Додаток Д2 до податкової декларації) ПДВ 33 352 981.

Згідно Додатку Д3 до податкової декларації від`ємне значення за 2023 та 2024 роки визначено 35 617 259, постачальниками сплачено до бюджету, отримано послуги від нерезидента на митній території України 35 617 259.

Контролюючий орган фіксує, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є:

- застосування норми п.8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого «На період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають вам основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.»

Протягом листопада 2023 року Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 58943453 грн, (100% від суми задекларованого податкових зобов`язань).

Протягом грудня 2023 року Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 51158051 гри, (100% від суми задекларованого податкових зобов`язань).

Протягом січня 2024 року Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 46671821, (52,2% від суми задекларованого податкових зобов`язань).

Протягом березня 2024 року Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 0,0грн.

- ввезення на митну територію України товари, необоротні активи (Одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуально упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані та поставляються у мішках: вжив, взуття вживане, ступінь зносу до 25%, призначене для подальшого використання, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії в асортименті (зимове, весняно-осіннє, літнє), продезінфіковане та поставляється у мішках, Вироби з текстильних матеріалів, вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії в асортименті, продезінфіковані та поставляються у мішках, Іграшки, ігри та спортивний інвентар; іграшки у вигляді тварин або інших істот, крім людей, м`яконабивні: іграшки не сортовані, що були у вжитку, сумки дамські з плечовим ремінцем та без нього, сумки без ручок, з лицьовою поверхнею з листів пластмаси, вживані, мають помітні ознаки використання, без індивідуальної упаковки (Польща, Німеччина, Велика Британія).

В охопленому перевіркою звітному періоді ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло б на визначення у Декарації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

По рядку 19 порушень перевіркою не встановлено.

Основним покупцем у періоді за листопад-грудень 2023 року, січень-березень 2024 року є ТзОВ «ЄВРООДЯГ ПЛЮС» ЄДРПОУ 43665905.

Враховуючи Розпорядження КОДА №602 від 27.09.2021 щодо надання пільг ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ», враховуючи первинні та бухгалтерські документи, реалізація товару здійснювалось товариством також на споживачів, які не є платниками ПДВ.

Контролюючим органом перевірено первинну документацію, бухгалтерські документи (рахунки, ОСВ по рахунку 361, картки рахунків).

В Акті перевірки зафіксовано враховуючи рішення контролюючого органу від 16.03.2023 №9506, від 18.04.2023 №13259, від 08.08.2023 №25457 щодо відповідності/невідповідності ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» критеріям ризиковості, зазначено, що товариство має ознаки ризиковості.

Актом перевірки зафіксовано основних постачальників товару за перевіряємий період: ТзОВ «ДВМТ ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» (ЄДРПОУ 44639546) - транспортні послуги за маршрутом Великобританія-Л на 100 тис.грн.; ТзОВ «МТС МАГІСТРАЛЬ» (ЄДРПОУ 38435566) - перевезення вантажу за маршрутом Aberden (Шотландія) на 83,4тис.грн.; ТзОВ «ЕШПАДА» (ЄДРПОУ 45344415) - винагорода комісіонеру 74,7 тис.грн.; ТзОВ «АЛЬВІОН ТРАНС» (ЄДРПОУ 41412127) перевезення вантаж за маршрутом Aberden (Англія) на 47,0 тис.грн.; ТзОВ «РІТАРІС» (ЄДРПОУ 42406122) - винагорода комісіонеру на 36,7 тис.грн.; ТзОВ «КОРНІВ» (ЄДРПОУ 44836486 винагорода комісіонеру на 30,2 тис. грн.; ТзОВ «ФУНШАЛ» (ЄДРПОУ 45189761) винагорода комісіонеру на 27,6 тис.грн.; ТзОВ «БЕРЕГИНЯ КОПМАНІЇ» (ЄДРПОУ 44567388) оренда нежитлового приміщення на 21,9 тис.грн.; ТзОВ «ДЕКССТОР» (ЄДРПОУ 41449914) промисловий обігрівач на 19,4 тис.грн.; ТзОВ «ХАРЦИСК» (ЄДРПОУ 45198844) винагорода комісіонеру на 11,4 тис.грн.; ТзОВ «Едельвейс-ТВ» - папір на 10,6 тис.грн., пластиковий швидкозшивач на 0,5 тис.грн., пакувальний скотч на 0,2 тис.грн.; ТзОВ «СМІЧОВ» (ЄДРПОУ 43436781) винагорода комісіонеру 7,8 тис.грн.; ТзОВ «ЦЕНТР СПЕЦИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ «Україна» (ЄДРПОУ 36865753) постачання КП «ПК «Варта» на 0,4 тис.грн., обробка даних та формування кваліфікованого сертифікату на 0,0 тис.грн.; ТзОВ «КАСТОМ ЛОДЖІСТІК СЕРВІС» - надання послуг по декларуванню товарів за МД №23UA209 на 0,1 тис.грн.

Виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту контролюючий орган пов`язує із операціями по ввезенню на митну територію товарів, необоротних активів, імпорт яких здійснювався на підставі укладених Договорів Комісії, зокрема, досліджувалися Договір Комісії №ES-ВР-1 від 13.11.2023 о Додатків до нього, укладеного між ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» та ТзОВ «ЕШПАДА», Договір Комісії FUN-BP-12.23 від 01.12.2023 укладеного товариством із ТзОВ «ФУНШАЛ», також №ВР-KR-3 від 13.01.2023 укладеного із ТзОВ «КОРНІВ», Договір Комісії №КН-ВР-4 від 04.12.2023 укладеного із ТзОВ «ХАРЦИСК».

Перевіркою перевірялись ВМД: UA205050/2023/073051 від 13.11.2023; UA205050/2023/073030 від 13.11.2023; UA205140/2023/095215 від 13.11.2023; UA209230/2023/120371 від 13.11.2023; UA209230/2023/120370 від 13.11.2023; UA205050/2023/072760 від 09.11.2023; UA205050/2023/072633 від 07.11.2023; UA205050/2023/072575 від 07.11.2023; UA209230/2023/118515 від 06.11.2023; UA205180/2023/002860 від 06.11.2023; UA205140/2023/093121 від 06.11.2023; UA205050/2023/072349 від 06.11.2023; UA205050/2023/072046 від 03.11.2023; UA205050/2023/071843 від 02.11.2023; UA205050/2023/071734 від 02.11.2023; UA205180/2023/002702 від 01.11.2023; UA205050/2023/071601 від 01.11.2023; UA205050/2023/071536 від 01.11.2023; UA205050/2023/073768 від 23.11.2023; UA209230/2023/125778 від 30.11.2023; UA205140/2023/099678 від 28.11.2023; UA209230/2023/124855 від 27.11.2023; UA205140/2023/099447 від 27.11.2023; UA205140/2023/099359 від 27.11.2023; UA205050/2023/074079 від 27.11.2023; UA209230/2023/124454 від 25.11.2023; UA209230/2023/124432 від 25.11.2023; UA209230/2023/124418 від 25.11.2023; UA209230/2023/124308 від 25.11.2023; UA209230/2023/124285 від 25.11.2023; UA205140/2023/098853 від 24.11.2023; UA209230/2023/124175 від 24.11.2023; UA205050/2023/073867 від 24.11.2023; UA209230/2023/123800 від 23.11.2023; UA209230/2023/123721 від 23.11.2023; UA205050/2023/073768 від 23.11.2023; UA209230/2023/123661 від 23.11.2023; UA209230/2023/123436 від 22.11.2023; UA205180/2023/003539 від 21.11.2023; UA205050/2023/073571 від 21.11.2023; UA209230/2023/122947 від 21.11.2023; UA209230/2023/122883 від 21.11.2023; UA205050/2023/073493 від 20.11.2023; UA205140/2023/097094 від 20.11.2023; UA209230/2023/122512 від 20.11.2023; UA205180/2023/003442 від 18.11.2023; UA209230/2023/122075 від 17.11.2023; UA205140/2023/096618 від 17.11.2023; UA209230/2023/121343 від 15.11.2023; UA209230/2023/121177 від 14.11.2023; UA209230/2023/121140 від 14.11.2023; UA209230/2023/121108 від 14.11.2023; UA209230/2023/121007 від 14.11.2023; UA205050/2023/073082 від 14.11.2023; UA209230/2023/135154 від 30.12.2023; UA209230/2023/134908 від 29.12.2023; UA209230/2023/134759 від 29.12.2023; UA209230/2023/134729 від 29.12.2023; UA209230/2023/134741 від 29.12.2023; UA209230/2023/134621 від 28.12.2023; UA205050/2023/077242 від 28.12.2023; UA305130/2023/036581 від 27.12.2023; UA209230/2023/134070 від 27.12.2023; UA209230/2023/133777 від 26.12.2023; UA205050/2023/077025 від 26.12.2023; UA209230/2023/133431 від 25.12.2023; UA209230/2023/132513 від 21.12.2023; UA205140/2023/106518 від 21.12.2023; UA205140/2023/106505 від 21.12.2023; UA205140/2023/106493 від 21.12.2023; UA209230/2023/132067 від 20.12.2023; UA205140/2023/105749 від 19.12.2023; UA205140/2023/105747 від 19.12.2023; UA205050/2023/076401 від 19.12.2023; UA205140/2023/105743 від 19.12.2023; UA209230/2023/131580 від 19.12.2023; UA209230/2023/131428 від 18.12.2023; UA209230/2023/131415 від 18.12.2023; UA209230/2023/131084 від 18.12.2023; UA205180/2023/004382 від 16.12.2023; UA205180/2023/004374 від 16.12.2023; UA205180/2023/004368 від 16.12.2023; UA209230/2023/130698 від 16.12.2023; UA209230/2023/130606 від 15.12.2023; UA205050/2023/076009 від 15.12.2023; UA205050/2023/075839 від 14.12.2023; UA205050/2023/075837 від 14.12.2023; UA209230/2023/129777 від 13.12.2023; UA205050/2023/075724 від 13.12.2023; UA205180/2023/004190 від 12.12.2023; UA209230/2023/129226 від 12.12.2023; UA209230/2023/129067 від 11.12.2023; UA209230/2023/128952 від 11.12.2023; UA209230/2023/128874 від 11.12.2023; UA209230/2023/128833 від 11.12.2023; UA209230/2023/128433 від 09.12.2023; UA209230/2023/128202 від 08.12.2023; UA209230/2023/128031 від 08.12.2023; UA209230/2023/128016 від 08.12.2023; UA205050/2023/075140 від 07.12.2023; UA209230/2023/127627 від 06.12.2023; UA205140/2023/102146 від 06.12.2023; UA209230/2023/127115 від 05.12.2023; UA209230/2023/127081 від 05.12.2023; UA205140/2023/101523 від 04.12.2023; UA205050/2023/074875 від 04.12.2023; UA205050/2023/074867 від 04.12.2023; UA209230/2023/126918 від 04.12.2023; UA205050/2023/074498 від 01.12.2023; UA205180/2024/001727 від 31.01.2024; UA205180/2024/001686 від 30.01.2024; UA205180/2024/001688 від 30.01.2024; UA205180/2024/001667 від 30.01.2024; UA205180/2024/001645 від 30.01.2024; UA205180/2024/001647 від 30.01.2024; UA209230/2024/009366 від 30.01.2024; UA205050/2024/006947 від 30.01.2024; UA205050/2024/006946 від 30.01.2024; UA205180/2024/001730 від 30.01.2024; UA205180/2024/001744 від 30.01.2024; UA205050/2024/006863 від 29.01.2024; UA205050/2024/006877 від 29.01.2024; UA205050/2024/006860 від 29.01.2024; UA209230/2024/009085 від 29.01.2024; UA205180/2024/001574 від 29.01.2024; UA209230/2024/008680 від 29.01.2024; UA205180/2024/001512 від 27.01.2024; UA205050/2024/006431 від 26.01.2024; UA205050/2024/006329 від 25.01.2024; UA205180/2024/001241 від 24.01.2024; UA205180/2024/001235 від 24.01.2024; UA205180/2024/001221 від 24.01.2024; UA205180/2024/001173 від 23.01.2024; UA205050/2024/006045 від 23.01.2024; UA209230/2024/006883 від 23.01.2024; UA205050/2024/006046 від 23.01.2024; UA209230/2024/006853 від 23.01.2024; UA205050/2024/006029 від 23.01.2024; UA209230/2024/006712 від 23.01.2024; UA205140/2024/004588 від 22.01.2024; UA205140/2024/004581 від 22.01.2024; UA205140/2024/004513 від 22.01.2024; UA205180/2024/001079 від 22.01.2024; UA205140/2024/004462 від 22.01.2024; UA205180/2024/001074 від 22.01.2024; UA205180/2024/001065 від 22.01.2024; UA209230/2024/005838 від 20.01.2024; UA209230/2024/005730 від 19.01.2024; UA205180/2024/000961 від 19.01.2024; UA205050/2024/005520 від 19.01.2024; UA205050/2024/005434 від 18.01.2024; UA205050/2024/005433 від 18.01.2024; UA209230/2024/004888 від 17.01.2024; UA209230/2024/004811 від 17.01.2024; UA205050/2024/005230 від 17.01.2024; UA209230/2024/004242 від 16.01.2024; UA209230/2024/004168 від 16.01.2024; UA209230/2024/003713 від 15.01.2024; UA209230/2024/003757 від 15.01.2024; UA209230/2024/003553 від 13.01.2024; UA209230/2024/003447 від 13.01.2024; UA205050/2024/004770 від 12.01.2024; UA209230/2024/003274 від 12.01.2024; UA209230/2024/003267 від 12.01.2024; UA209230/2024/003067 від 12.01.2024; UA209230/2024/003077 від 12.01.2024; UA209230/2024/003076 від 12.01.2024; UA209230/2024/003079 від 12.01.2024; UA209230/2024/003040 від 12.01.2024; UA209230/2024/002957 від 11.01.2024; UA209230/2024/002882 від 11.01.2024; UA209230/2024/002886 від 11.01.2024; UA209230/2024/002897 від 11.01.2024; UA209230/2024/002650 від 10.01.2024; UA209230/2024/002649 від 10.01.2024; UA209230/2024/002600 від 10.01.2024; UA209230/2024/002482 від 10.01.2024; UA209230/2024/002498 від 10.01.2024; UA209230/2024/002356 від 10.01.2024; UA209230/2024/002362 від 10.01.2024; UA205140/2024/001465 від 09.01.2024; UA209230/2024/002145 від 09.01.2024; UA209230/2024/002107 від 09.01.2024; UA209230/2024/002037 від 09.01.2024; UA209230/2024/002022 від 09.01.2024; UA209230/2024/001864 від 08.01.2024; UA209230/2024/001873 від 08.01.2024; UA209230/2024/001870 від 08.01.2024; UA209230/2024/001831 від 08.01.2024; UA205140/2024/001176 від 08.01.2024; UA209230/2024/001710 від 08.01.2024; UA205140/2024/001147 від 08.01.2024; UA205140/2024/001130 від 08.01.2024; UA205140/2024/001103 від 08.01.2024; UA209230/2024/001636 від 08.01.2024; UA209230/2024/001616 від 08.01.2024; UA209230/2024/001474 від 06.01.2024; UA209230/2024/001469 від 06.01.2024; UA209230/2024/001494 від 06.01.2024; UA209230/2024/001487 від 06.01.2024; UA209230/2024/001477 від 06.01.2024; UA209230/2024/001322 від 05.01.2024; UA209230/2024/001229 від 05.01.2024; UA209230/2024/001215 від 05.01.2024; UA209230/2024/001176 від 05.01.2024; UA209230/2024/001174 від 05.01.2024; UA205050/2024/003932 від 03.01.2024; UA205050/2024/003831 від 03.01.2024; UA209230/2024/000608 від 03.01.2024; UA205050/2024/003836 від 02.01.2024; UA209230/2024/000290 від 02.01.2024; UA209230/2024/000010 від 01.01.2024; UA205050/2024/010751 від 01.03.2024; UA205050/2024/010753 від 01.03.2024; UA209230/2024/019057 від 01.03.2024; UA205050/2024/010697 від 01.03.2024; UA209230/2024/018856 від 01.03.2024; UA209230/2024/018841 від 01.03.2024; UA209230/2024/019169 від 02.03.2024; UA209230/2024/019789 від 04.03.2024; UA209230/2024/019765 від 04.03.2024; UA209230/2024/019795 від 04.03.2024; UA205050/2024/011057 від 04.03.2024; UA205050/2024/011054 від 04.03.2024; UA209230/2024/019644 від 04.03.2024; UA209230/2024/019586 від 04.03.2024; UA205140/2024/015029 від 04.03.2024; UA205140/2024/015024 від 04.03.2024; UA205140/2024/015027 від 04.03.2024; UA205140/2024/015023 від 04.03.2024; UA205050/2024/010973 від 04.03.2024; UA205140/2024/015387 від 05.03.2024; UA205050/2024/011178 від 06.03.2024; UA209230/2024/020786 від 07.03.2024; UA209230/2024/020587 від 07.03.2024; UA209230/2024/020653 від 07.03.2024; UA209230/2024/020586 від 07.03.2024; UA205050/2024/011491 від 08.03.2024; UA209230/2024/021262 від 09.03.2024; UA209230/2024/021251 від 09.03.2024; UA205050/2024/011769 від 11.03.2024; UA209230/2024/021776 від 11.03.2024; UA209230/2024/021619 від 11.03.2024; UA209230/2024/021535 від 11.03.2024; UA209230/2024/021534 від 11.03.2024; UA209230/2024/021532 від 11.03.2024; UA209230/2024/021550 від 11.03.2024; UA209230/2024/021498 від 11.03.2024; UA209230/2024/021528 від 11.03.2024; UA209230/2024/021533 від 11.03.2024; UA205050/2024/011854 від 12.03.2024; UA209230/2024/022030 від 12.03.2024; UA209230/2024/021993 від 12.03.2024; UA209230/2024/022504 від 13.03.2024; UA205050/2024/012095 від 14.03.2024; UA209230/2024/022918 від 14.03.2024; UA209230/2024/022860 від 14.03.2024; UA205140/2024/017907 від 15.03.2024; UA205140/2024/017908 від 15.03.2024; UA209230/2024/023673 від 16.03.2024; UA209230/2024/024276 від 18.03.2024; UA209230/2024/024122 від 18.03.2024; UA209230/2024/024190 від 18.03.2024; UA209230/2024/024099 від 18.03.2024; UA209230/2024/024094 від 18.03.2024; UA209230/2024/024000 від 18.03.2024; UA209230/2024/023825 від 18.03.2024; UA209230/2024/024477 від 19.03.2024; UA205050/2024/012555 від 19.03.2024; UA205140/2024/018827 від 19.03.2024; UA205140/2024/018825 від 19.03.2024; UA209230/2024/024449 від 19.03.2024; UA209230/2024/025029 від 20.03.2024; UA205140/2024/019163 від 20.03.2024; UA205140/2024/019167 від 20.03.2024; UA209230/2024/024974 від 20.03.2024; UA205050/2024/012632 від 20.03.2024; UA205140/2024/019373 від 21.03.2024; UA205140/2024/019383 від 21.03.2024; UA209230/2024/025285 від 21.03.2024; UA209230/2024/025271 від 21.03.2024; UA205050/2024/012887 від 22.03.2024; UA209230/2024/025988 від 23.03.2024; UA209230/2024/026700 від 25.03.2024; UA205050/2024/013201 від 25.03.2024; UA205050/2024/013200 від 25.03.2024; UA209230/2024/026527 від 25.03.2024; UA209230/2024/026263 від 25.03.2024; UA209230/2024/026268 від 25.03.2024; UA209230/2024/027546 від 27.03.2024; UA209230/2024/027473 від 27.03.2024; UA205050/2024/013390 від 27.03.2024; UA209230/2024/027333 від 27.03.2024; UA209230/2024/027272 від 27.03.2024; UA205140/2024/021312 від 29.03.2024; UA209230/2024/028644 від 31.03.2024.

Контролюючий орган вказує, що до перевірки надано в повному обсязі ВМД, та звіти комісіонера до них. Ввезення товару здійснено комісіонерами, згідно актів приймання-передачі товару до договору комісії на Склад Комітента (ТОВ «БРЕНДІ ПРОПЕРТІ).

В рядку 19 декларації порушень не встановлено.

Та, щодо визначення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено порушення її формування за наслідками імпорту товарів на умовах Договорів Комісії та Додатків. Перевірено ВМД та звіти комісіонерів.

Виходячи з Договорів Комісії та звітів комісіонерів, зокрема розрахунки з комісіонером, який придбаває товари за рахунок емітента та здійснює розмитнення товарів та сплачує ПДВ до бюджету, визначає податкові зобов`язання за датою отримання винагороди на поточний рахунок або за датою підписання акту наданих послуг, зазначено, що станом на момент проведення перевірки, та станом на момент реєстрації результатів перевірки відсутні виписані первинні документи щодо визначення податкових зобов`язань за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, та, відповідно, згідно даних ЄРПН відсутня виписана та зареєстрована податкова накладна, щодо визначення податкових зобов`язань за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату. Згідно виписки банку ТОВ «БРЕНД ППРОПЕРТІ» за листопад та грудень 2023 року та січень, березень 2024 року відсутня оплата здійснених послуг комісії. Контролюючий орган зазначає, що за даними умовами Договори Комісії не можна вважати завершеними, у ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за Договорами Комісії до моменту повного виконання умов Договору, відповідно зафіксовано про відмову у бюджетному відшкодуванні за березень 2024 року у сумі 35 617 259,00 грн.

В Акті перевірки зафіксовані також відомості митної служби (ЄДРПОУ 35863179) за певними ВМД, та відмічено, що за платіжними дорученнями, що підтверджують факт сплати ПДВ на митниці, але при обрахунку суми ПДВ за березень 2024 року участі не беруть.

Відтак, в Акті перевірки зафіксовано порушення:

п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 статті 198, п. 200.1 пп. «б» п. 200.4 статті 200 ПК України з урахуванням вимог п. 200.14 статті 20 ПК України.

На адресу позивача надійшло податкове повідомлення - рішення від 26.06.2024 №320110705 за формою «ВЗ», яким відмовлено ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» у наданні бюджетного відшкодування за березень 2024 року у розмірі 35 617 259, 00 грн.

ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» отримавши зазначене податкове повідомлення-рішення, не застосовуючи процедуру адміністративного оскарження рішення, звернулось до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Позивач наполягає на наявності права щодо бюджетного відшкодування суми ПДВ за ВМД, яке підтверджується законодавством та наданими до перевірки первинними та бухгалтерськими документами.

Відповідач в свою чергу наполягає на законності спірного податкового повідомлення-рішення, зазначаючи про те що за Договорами Комісії дії комісіонера не можна вважати завершеними, комісіонерами не виписано податкові накладні, відповідно не надання товариством усіх необхідних документів на підтвердження оформлення ВМД для наступного віднесення визначених за митними деклараціями сум ПДВ до бюджетного відшкодування.

Відтак, предметом спору у справі є податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 №320110705, яке підлягає перевірці судом на дотримання вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в ч. 3 даної статті кодексу.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За даною справою відсутній спір щодо порядку призначення та проведення перевірки у зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави розгляду та вирішенню означеного.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання нерезидентами суб`єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно з частиною першою статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

За пунктом 206.1 статті 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

6) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку. уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання ПДВ та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми ПДВ до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 320/19153/23.

Суд враховує та зазначає, що у контролюючого органу на час проведення перевірки та складення Акту перевірки не зазначено зауважень чи виявлених порушень при складанні ВМД, відповідач визнає сплату ПДВ під час митного оформлення, та відповідач наполягає на відсутності права на зазначену в декларації суму до бюджетного відшкодування з ПДВ вказану позивачем на підставі ВМД.

Також, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2022 за №1372/21684 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

Згідно п. 47 розділу ІІ Порядку №651 графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі єдиний збір), та/або сплати плати.

У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі ЄАД. Якщо товар не є об`єктом оподаткування відповідним митним платежем, відомості про нараховування такого платежу в графі не наводяться.

У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, другій колонці «Основа нарахування» зазначаються: при нарахуванні плати кількість годин роботи посадової особи митного органу, витрачених на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості оформлених МД; при нарахуванні мита: за адвалорною ставкою митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; за специфічною ставкою кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку; при нарахуванні акцизного податку: у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок відповідна база оподаткування (вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку); у разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) відповідна база оподаткування (величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках); при нарахуванні податку на додану вартість: митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком); фактурна вартість товару, зазначена в графі 42 МД, перерахована у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком), якщо митна вартість товару менша, ніж фактурна вартість; при нарахуванні єдиного збору дані, на підставі яких здійснюється розрахунок суми єдиного збору (кількість залізничних вагонів, довжина маршруту тощо). Якщо єдиний збір складається з декількох складових (за проведення контролю, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів), відомості про нарахування таких складових зазначаються окремими рядками.

У третій колонці «Ставка» зазначаються: при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита; при нарахуванні акцизного податку - установлений законодавством розмір ставки акцизного податку; при нарахуванні податку на додану вартість установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість; при нарахуванні плати установлений законодавством розмір ставки плати; при нарахуванні єдиного збору установлений законодавством розмір ставки цього збору.

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума відповідного митного платежу. Розмір плати визначається залежно від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого законодавством розміру плати за одну годину.

При декларуванні товарів з використанням комплектів додаткових аркушів права нижня частина графи 47 додаткових аркушів не заповнюється.

У п`ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно класифікатора способів розрахунку. Відповідно до класифікатора видів надходження до бюджету, що контролюються митними органами, опублікований на офіційному сайті Державної податкової служби України код виду надходжень 020 - Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, а код виду надходжень 028 Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

У графі зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Всі митні декларації містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

Судом встановлено, що не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» здійснював імпорт товарів, та відповідно застосовував митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України, відтак, покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.

Суд вкотре зазначає та враховує, що до митних декларацій, зазначені в Акті перевірки та надані позивачем до позову, контролюючий орган жодних зауважень щодо їх форми та зазначених в них відомостей в акті перевірки не навів. Відсутні також зауваження до здійснених митних платежів позивачем, платіжні документи перевірялись та щодо їх неналежного оформлення чи фінансових показників зауважень відповідачем не зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищезазначене законодавство, суд зазначає, що первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту в даній справі є митна декларація, яка має бути оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату податку.

Виходячи зі змісту спірних господарських операцій, основної діяльності товариства, слідує, що такі операції були здійснені ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції та враховуючи факт сплати митним органам податку на додану вартість при імпорті товарів у відповідний податковий період підтверджений належним чином оформленими митними деклараціями та не заперечувався контролюючим органом.

Відтак, оскільки у позивача наявні вантажно-митні декларації, на підставі яких позивач здійснював ввезення товару на митну територію України та такі ВМД надавалися під час проведення перевірки, наявні докази сплати митних платежів, судом встановлено безпідставне та протиправне не врахування відповідачем первинних та бухгалтерських документів, які є належними та достатніми підставами для виникнення права на заявлення до відшкодування суми ПДВ з бюджету.

За правовідносинами позивача із ТОВ «ЕШПАДА», з яким укладено Договір комісії № ES-BP-1 від 13.11.2023, із ТОВ «ФУНШАЛ», з яким укладено Договір комісії № FUN-BP-12.23 від 01.12.2023, із ТОВ «СМІЧОВ» укладено Договір комісії № МІ-ВР-4 від 01.12.2023, із ТОВ «КОРНІВ» укладено Договір комісії № BP-KR-3 від 13.01.2023, із ТОВ «ХАРЦИСК» укладено Договір комісії № КН-ВР-4 від 04.12.2023, за якими відповідно встановлено судом, що комісіонер зобов`язується за дорученням комітента ТОВ «БРЕНД ПРОПЕРТІ» здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду такі дії (пункт 1.1 договорів):

- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;

- збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;

- укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

Відповідно до пункту 1.2 договорів товар, що пройшов митне оформлення передається комісіонером комітенту, та є власністю комітента.

Товар, що є предметом цього договору, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кошту партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договорів).

Згідно з пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.

Пунктом 3.1 договорів визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною.

Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 цього договору, в національній валюті Україні гривні.

Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договорів).

Відповідно до пункту 3.4 договорів ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.

Суд враховує, що до звітів комісіонера у контролюючого органу зауважень не було в ході перевірки так і в ході розгляду справи судом. Відповідачем досліджено Договори, Додатки до договорів, звіти комісіонера.

Також, суд враховує, що згідно виписок по рахунках вбачається, що позивач здійснював оплату за Договором комісії № ES-BP-1 від 13.11.2023 - 21.12.2023, 15.12.2023, 13.12.2023, 01.12.2023, 25.01.2024, 25.01.2024; № BP-KR-3 від 13.01.2023 - 19.12.2023, 21.11.2023, 10.11.2023, 09.11.2023, 08.11.2023, 07.11.2023, 07.11.2023, 06.11.2023, 03.11.2023; № КН-ВР-4 від 04.12.2023-23.01.2024, 12.01.2024, 08.01.2024, 05.01.2024; № BP-KR-3 від 13.01.2023 - 10.01.2024, 08.01.2024.

Суд зауважує, що дії комісіонера за Договорами Комісії не мають ставити в залежність Комітента на право заявлення до відшкодування з бюджету суми ПДВ на рахунок платника у банку (рядки 20.2, 20.2.1) за наслідками здійснення операцій з Імпорту товарів на митну територію України.

Також, суд зазначає, що досліджені перевіркою платіжні доручення підтверджують факт сплати ПДВ на митниці, що не може бути не враховано відповідно контролюючим органом. Такі дії із обґрунтування через не завершені комісіонером Договорів Комісії, не оформленням та не реєстрацією останнім в ЄРПН податкових накладних, суд вважає необґрунтованими та такими, що порушують право платника податків на належний податковий контроль. Суд зазначає, що господарські операції з комісіонерами підтверджені Актами прийому передачі товару з Комісії, Додатками до договорів комісії, звітами комісіонера, Акти надання послуг, до яких зауважень в Акті перевірки не зазначено, що спростовує твердження відповідача про невиконання комісіонером вимог договору. Оформлення та подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних комісіонером, сплати останнім податків є підставою для окремої перевірки контролюючим органом діяльності такого комісіонера.

Таким чином, суд зазначає про правомірне визначення позивачем в декларації, яка була предметом перевірки, суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню та приходить до висновку про не доведенні відповідачем відсутності права у позивача на отриманні бюджетного відшкодування за березень 2024 року 35 617 259,00 грн., протиправної відмови та прийняття протиправного спірного податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 року №320110705.

Щодо зазначення відповідачем про те, що позивач не підтвердив оформлення ВМД документами щодо поставки товару, суд вважає необґрунтованими, та безпідставно заявлені, оскільки такі обставини не були по-перше предметом перевірки, докази поставки перевіряються безпосередньо митним органом, та по-друге такі не змінюють обставин виникнення у позивача права на відшкодування суми ПДВ з бюджету за наслідками операцій з імпорту товарів на митну територію України, оформлення ВМД, сплати зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 №320110705, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню судом.

Протилежного відповідачем належними та достатніми доказами не наведено та не спростовано.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду на суму 30 280,00 грн.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача у повному розмірі.

Інших витрат до розподілу, на час вирішення судом справи, сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРОПЕРТІ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2024 №320110705.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПРОПЕРТІ" (08147, Київська область, село Софіївська Борщагівка, Бучанський район, вулиця Гетьманська, будинок 6; ЄДРПОУ 43479830) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; ЄДРПОУ ВП 44096797) витрати зі сплати судового збору у сумі 30280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.