Рішення

від 29.10.2024 по справі 320/16451/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року № 320/16451/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (далі також ТОВ «Легіон 2015», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 28.12.2022 № 0408290707.

Ухвалою суду від 25.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведена фактична перевірка магазину, що належить ТОВ «ЛЕГІОН 2015», розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, буд. 68, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №15046/10/36/07/39775097 від 12.12.2022.

Згідно відомостей акту, в ході перевірки встановлено: «за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, буд. 68, знаходиться магазин «Пчілка маркет», де здійснює господарську діяльність ТОВ «ЛЕГІОН2015» (код39775097).

На момент перевірки суб`єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю продовольчими виробами, алкогольними напоями, продуктами харчування за готівковий та безготівковий розрахунок з використанням платіжних карток.

При дослідженні системи обліку даних РРО № 3000232344 встановлено порушення режиму програмування реалізується товар при продажі з підакцизного товару пиво «Бочкове» 4,8% алк., а саме реєстрація пива проведено 08.07.2022 о 17 год. 54 хв. без відображення в розрахункових документах кодів товарних підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, також 07.07.2022 о 13 год. 46 хв. проведено реєстрацію «Пиво Чайка» 4,5%, алк. 0,45 л. по ціні 27,70 грн. без відображення в розрахункових документах кода товарів підкатегорії підакцизного товару згідно УКТ ЗЕД».

Податковим повідомлення-рішення від 28.12.2022 № 0408290707 ГУ ДПС у м. Києві, винесеним на підставі акту фактичної перевірки № 15046/10/36/07/39775097 від 12.12.2022, встановлено порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі ПК України) і згідно пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до позивача штраф в розмірі 5 100, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з вимогами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході фактичної перевірки магазину позивача, було здійснено контрольна розрахункову операцію з придбання підакцизного товару, а саме - пива «Бочкове» 4,8 % вміст алкоголю та пива «Чайка» 4,5 % алкоголю 0,45 літра з друкуванням та видачею відповідного фіскального чеку, у якому відсутнє зазначення коду товару підкатегорії підакцизного товару відповідно до УКТ ЗЕД. Отже, було встановлено, що режим програмування реєстратора розрахункових операцій із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості використовується з порушенням положень пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач наполягає на відсутності складу правопорушення, передбаченого пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, на його думку, зазначення неповного коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД не вплинуло на відпуск алкогольних напоїв чи визначення товарної підкатегорії.

Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує таке.

Правовідносини щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (надалі - Закон №265).

Особливості застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (тут і далі - УКТ ЗЕД), основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, особливості застосування специфічних ставок і комбінованих ставок ввізного мита передбачаються Митним тарифом України, який є невід`ємною частиною Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 року № 2697-ІХ. Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно загальних положень статті 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) операцій з приймання готівки для подальшого переказ); розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Положеннями статті 3 Закону № 265 встановлюється, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електроннійформі відповіднихрозрахунковихдокументів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій РК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;

- забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

- подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку;

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форма та обов`язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення № 13).

Підпунктами 1 та 2 розділу II Положення № 13 визначається поняття фіскального чека та встановлюється перелік його обов`язкових реквізитів.

Так, відповідно до підпункту 1 розділу II Положення № 13, фіскальним касовим чеком на товари (послуги) є розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Підпунктом 2 розділу II Положення № 13 зазначається, що обов`язковим реквізитом фіскального чеку є код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який має зазначатись у ряжку 7 чеку.

Зі змісту Закону України про «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ та додатків до нього вбачається, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності поділена на певну кількість розділів та товарних груп. Кожна група, у свою чергу, ділиться на відповідні позиції, підпозиції, категорії та підкатегорії.

Структура десятизначного коду товару відповідно до УКТ ЗЕД вміщує:

-код товарної групи (перші 2 цифри коду);

-код товарної позиції (перші 4 цифри коду);

-код товарної під позиції (перші 6 цифр коду);

-код товарної категорії (перші 8 цифр коду);

-код товарної підкатегорії (перші 10 цифр товарного коду).

Як вже зазначалось, підпункт 2 розділу II Положення № 13 містить однозначний припис про те, що у фіскальному чеку має зазначатись код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Це означає вимогу про наявність у товарному чеку десятизначного коду товару, оскільки код товарної підкатегорії може містити лише десять символів.

Відповідно, вказаний ТОВ «Легіон 2015» код УКТ ЗЕД у вигляді « 2203 00» (замість 2203 00 01 00) є таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить усіх необхідних елементів, які є обов`язковими для зазначення при відпуску підакцизних товарів.

З огляду на вищезазначене, суд вважає доводи позивача про відсутність підстав про застосування штрафних санкцій за порушення положень пункту 11 статті 3 Закону № 265 необґрунтованими.

Згідно підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПК України встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів, належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (пункт 215.1 статті 215 ПК України).

Пунктом 7 статті 17 Закону № 265 визначено, що до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару їх зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Статтею 17 Закону № 265 передбачено за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Абзацом 1 пункту 11 розділу II Прикінцеві положення Закону № 265 визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно з частиною 7 статті 17 Закону № 265 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного?підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 19-А/1; код ЄДРПОУ 39775097) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.