Рішення

від 29.10.2024 по справі 320/15161/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року № 320/15161/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №8320117/42898163 від 23.02.2023 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати ДПС України вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної № 275 від 08.02.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій, проте, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації ПН контролюючим органом не обґрунтовано, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Брагіна О.Є.) від 08.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/15161/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Після звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду, дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26 лютого 2024 року справу №320/15161/23 передано на розгляд судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято справу до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачі з позовом не погодилися, надали до суду відзив, в якому зазначили, що позивачем не було надано вичерпного переліку копій первинних документів, які б підтверджували безпосереднє здійснення господарської операції, чим було порушено процедуру подачі податкової накладної до податкового органу.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.01.2023 між компанією BAN INTERNATIONAL (Продавець) та ТОВ «АГРОС МОРЕ» (Покупець) укладено Контракт №1-23GH за яким Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах визначених Контрактом: обладнання, згідно інвойсу №1 від 25.01.2023 та інвойсу №2 від 07.02.2023 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 07.02.2023 р.).

Пунктом 2.2. Контракту (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 07.02.2023 р.) встановлено, що загальна сума контракту становить 257 417,64 доларів США.

Умови поставки DAP Київ, Україна (п. 3.1. Контракту).

Згідно п. 3.2. Контракту термін поставки визначається Сторонами не пізніше 25 липня 2023 року. При цьому, Продавець - Відправник зобов`язаний відвантажити товар Покупцю з заводу виробника в термін до 25 травня 2023 р. Необхідні документи відповідно до правил міжнародних перевезень визначаються додатками, які складаються на кожну поставку.

У відповідності до п. 4.1. Контракту Оплата за Товар здійснюється на умовах 100% передоплати в термін до 10 липня 2023 року. Покупець проводить оплату наступним чином: Оплата за Товар здійснюється в доларах США шляхом перерахування на банківський рахунок Продавця - Відправника згідно виставленого інвойсу №1 від 25.01.2023 року та інвойсу №2 від 07.02.2023 року (п.п. 4.1.1. Контракту, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 07.02.2023 р.).

Інвойсом №1 від 25.01.2023 р. визначено асортимент, кількість та вартість Товару, що має поставлятись, зокрема: Комплект модернізації мобільної зерносушарки 8-ї серії (включаючи газовий пальник, вентилятор і комплект управління) Код 8419908500; Комплект модернізації мобільної зерносушарки 8-ї серії (включаючи розвантажувальний комплект сушарки) Код 8419980500; Мобільний комплект для модернізації зерносушарки (від GH807CH до GH810CH) Код 8419908500) на загальну вартість 128 682,27 доларів США.

Інвойсом №2 від 07.02.2023 р. визначено асортимент, кількість та вартість Товару, що має поставлятись, а саме: Мобільна зерносушарка Grain Handler GH 8-й серії, без сушильних модулів (включаючи бічний блок із газовим пальником і вентилятором для LPG; пульт управління 380В, 50Гц; секція нижнього розвантаження; верхній модуль зі скальперним ланцюговим конвеєром з приводом одиниця; транспортер поперечний L=3м з приводом; датчики температури; датчик наповнення сушарки; обслуговування платформи; драбина з поручнями) Вироблення техніки передбачається терміном 3-5 місяців. Початок виготовлення техніки неможливе без часткової передплати вартістю 128 735,37 доларів США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №672 від 09.02.2023 р. ТОВ «АГРОС МОРЕ» сплачено часткову передплату в сумі 103 000,00 дол. США компанії BAN INTERNATIONAL (США) згідно Контракту №1-23GH від 25.01.2023 та Інвойсу №2 від 07.02.2023 р.

Митною декларацією №23UA100440492752U9 від 22.05.2023 року підтверджено отримання ТОВ «АГРОС МОРЕ» від компанії BAN INTERNATIONAL Товару згідно контракту №1-23GH від 25.01.2023 р. на суму 257 417,64 доларів США.

З метою реалізації вищевказаного товару, 26.01.2023 між ТОВ «АГРОС МОРЕ» (Продавець) та ТОВ «БАН ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 41787578) (Покупець) укладено договір поставки № 26/01/2023 на суму 14 131 021,30 грн.

За яким Продавець продає, а Покупець купує: Зернові сушарки, в т.ч. мобільні, та запчастини до них, комплекти модернізації зернових сушарок, зернотранспортне обладнання, зерноочисне обладнання (далі по тексту - Товар) в модифікації, кількості, комплектності та вартості, зазначених в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).

У відповідності до п. 1.2. Договору найменування, кількість, комплектність і ціна товару, зазначені в Специфікаціях формуються Продавцем на підставі письмових заявок Покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.3. Договору Продавець продає Товар, що був придбаний у "BAN International" LLC, Сполучені Штати Америки, відповідно до погодженої специфікації, за кошти, надані ТОВ «БАН ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА» в якості попередньої оплати.

07.02.2023 р. ТОВ «БАН ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА» надало Позивачу заявку від 07.02.2023 р. на поставку товару (: Мобільна зернова сушарка Grain Handler GH 8-ї серії, без сушильних модулів, 2023 р.в. (нова), у кількості 1 шт. ціна без ПДВ 4 816 916,50 грн., ціна з ПДВ 5 780 353,80 грн.).

Після чого, між ТОВ «АГРОС МОРЕ» та ТОВ «БАН ІНТЕРНЕШНЛ Україна» погоджено Специфікацією від 07.02.2023 року щодо найменування, кількість, комплектність і ціну товару, зокрема: Мобільна зернова сушарка Grain Handler GH 8-ї серії, без сушильних модулів, 2023 р.в. (нова), у кількості 1 шт. ціна без ПДВ 4 816 916,50 грн., ціна з ПДВ 5 780 353,80 грн.

08.02.2023 р. ТОВ «БАН ІНТЕРНЕШНЛ Україна» здійснило часткову передплату на рахунок ТОВ «АГРОС МОРЕ» за мобільну зернову сушарку Grain Handler GH 8-ї серії по Договору №26/01/2023 від 26.01.2023 р. у розмірі 3 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 500 000 грн., що підтверджується банківською випискою ОТП банк від 08.02.2023 р.

Позивачем 08.02.2023 була складена податкова накладна № 275 та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, підставами для виписки податкової накладної стало отримання Продавцем від Покупця передплати за товар, що в майбутньому має бути поставлений.

Квитанцією про реєстрацію податковою накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 9019949980 від 10.02.2023 р. документ прийнято, реєстрацію зупинено.

Як підставу зупинення реєстрації податковоїнакладної зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 08.02.2023 року №275 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. та зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8419, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D» = .9827%, «Р» = 2604470.13 та запропоновано надати пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

20.02.2023 року Позивачем подано до ДПС повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

До повідомлення надано пояснення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної №275 від 08.02.2023 р., у вигляді листа вих. №03/02 від 20.02.2023 р. у якому повідомлялося про специфіку проведеної господарської операції, податкова накладна складена по факту отрмання передплати у розмірі 3 000 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою ОТП банк від 08.02.2023 р., було зазначено про походження товару. Також подано документи, на підтвердження вказаних обставин.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення від 23.02.2023 року №8320117/42898163, яким у реєстрації податкової накладної від 08.02.2023 року № 275 було відмовлено.

Підставою для прийняття рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві вказно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби зі скаргою.

Рішенням Державною податковою службою України від 10.03.2023 скаргу залишено без задоволення, а рішення №8320117/42898163 від 23.02.2023 р. - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок зупинення), - у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із п. 11 цього порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідачем не наведено в електронних документах, направлених позивачу, конкретних підстав, переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (фактичних і юридичних) та не зазначено вичерпний перелік копій документів, які необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (надалі - Порядок 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

З матеріалів справи слідує, що первинні документи, які необхідні для здійснення відповідних господарських операцій, були надані позивачем відповідачу в повному обсязі.

Згідно п. 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно п. 11 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Однак, оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві в даній справі не містить чіткої підстави його прийняття, оскільки не зазначено вичерпний перелік документів, які необхідно надати платнику податків, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та які документи складені/оформлені із порушенням законодавства. Вказівка на те, що розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків незавірені належним чином, не відповідає дійсності, оскільки розрахункові документи та/або банківські виписки сформовані з системи Клиент-банк та засвідчені електронним цифровим підписом керівнака ТОВ «АГРОС МОРЕ».

Позивачем було надано контролюючому органу необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності.

Відтак, суд дійшов висновку про невідповідність рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних критерію обґрунтованості.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований. Відповідно таке рішення повинно містити чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такий акт; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає вищезазначеним критеріям акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Суди, приймаючи рішення, виходить з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Як встановлено судом, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Оскільки відповідач не довів, що не вчинив які-небудь дії, які визначені законодавством та юридично обов`язкові для прийняття оскаржуваного рішення, або що має виключні дискреційні повноваження повторно їх вчиняти у разі визнання судом протиправності таких дій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги і в частині зобов`язання відповідача до вчинення реєстраційних дій та виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДПС в місті Києві, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу. Відтак, оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Європейський суд з прав людини у справі "Чайкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia)та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем пояснення та документи складено з дотриманням вимог законодавства. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 275 від 08.02.2023 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, оскільки позовні вимоги задоволені, суд дійшов висновку про стягнення сплаченої суми судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОС МОРЕ" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14,73-78,90,143,243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №8320117/42898163 від 23.02.2023 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної №275 від 08.02.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОС МОРЕ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби в місті Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.