Рішення

від 23.10.2024 по справі 380/13916/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 рокусправа № 380/13916/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Авто до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Авто, в якій просить суд :

визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600014/2 від 07.06.2024;

визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000580 від 07.06.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2024 Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600014/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмова № UA209230/2024/000580 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що декларантом було подано митну декларацію з метою ввезення на митну територію України товарів. Незважаючи на низку первинно поданих документів, що повністю підтверджували заявлену митну вартість, 07.06.2024 Львівською митницею було прийнято рішення № UA209000/2024/600014/2 про коригування митної вартості товару. Крім того, Львівською митницею було прийнято картку відмови у митному оформленні товару позивача . Незважаючи на те, що декларант повністю спростував доводи, описані у рішенні про коригування митної вартості, відповідач послався у листі на інші формальні підстави, які нерелевантні із рішенням про коригування митної вартості. Наведене свідчить про те, що кінцева мета митного органу полягала у коригуванні вартості товару позивача у будь-який спосіб до вищого рівня, а не підтвердження заявлених числових показників за допомогою додаткових документів. Оскільки відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 07.06.2024 № UA209000/2024/600014/2 у сторону збільшення за резервним методом, з чим позивач не погоджується, так як ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, наявні підстави для звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:

- в рахунку фактурі № DB240226PL01 від 26.02.2024 зазначені умови поставки CFR GDANSK, а в графі 21 CMR № LGI07390I24 від 05.06.2024 вказане місце GDYNIA;

- довідка № 0406/4 від 04.06.2024 до уваги не береться тому, що відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Таким чином, Львівською митницею було встановлено відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу декларантом не надано відомостей які підтверджують заявлений рівень митної вартості. Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей не надано. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Стріт Авто (код ЄДРПОУ 39145758) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Інші: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Товариством з обмеженою відповідальністю Стріт Авто з Компанією Dong Book Co., Ltd було укладено контракт № 1КАМ від 15.05.2023 року щодо купівлі-продажу вживаних автомобілів (далі Контракт).

Відповідно до п.1.2, 2.1 Контракту ціни на товар, що постачається по цьому Контракту узгоджується сторонами в Інвойсах до Контракту, визначаються в доларах США (USD) і розуміються на умовах CFR- порт Гданськ (Польща), якщо інше не обумовлено в товаросупровідних документах. Якщо інше не обумовлено в даному Контракті, то при тлумаченні положень цього Контракту будуть застосовуватись Правила тлумачення термінів, розроблені Міжнародною торговою платою ІНКОТЕРМС 2020.

Згідно з п.4.1 Контракту оплата за товар здійснюється Покупцем згідно Інвойсу (проформі інвойсу, комерційному інвойсу) на партію товару до цього Контракту, який є невід`ємною частиною контракту стосовно партії, що поставляється.

07 червня 2024 року митним брокером (ТОВ Інтер Транс Лоджістікс), який діяв відповідно до договору про надання послуг митного брокера №БР-455 від 01.02.2023 з ТОВ Стріт Авто (надалі митний брокер) було сформовано електронну митну декларацію UA209200.., яку подано для здійснення митних процедур щодо очищення імпортованих за Контрактом вживаних автомобілів у кількості 8 штук. Відповідачем відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012, та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, зазначеній митній декларації було присвоєно номер 24UA209200030734U2.

Разом з митною декларацією, митним брокером було надано на адресу Відповідача інші документи, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості та виконання інших митних формальностей.

Зокрема, були надані: - проформа-інвойс № UK240129-01 від 14.02.2024 року; - проформа-інвойс № UK240129-01 від 27.02.2024 року - комерційний інвойс (декларація про походження товару) № DB240226PL01 від 26.02.2024 року; - коносамент APU004628 від 15.04.2024 року, - автотранспортна накладна (CMR) LG107390124 від 05.06.2024 року; - свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (8 штук); - платіжний документ (SWIFT) PI24022001750351 від 20.02.2024 року; - платіжний документ (SWIFT) PI24022801758188 від 28.02.2024 року; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1068 від 02.06.2024 року, - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №988 від 21.05.2024 року, - висновки про якісні характеристики товару (8 штук) від 05.06.2024 року, - договір про надання послуг митного брокера №БР-455 від 01.02.2023 року, - зовнішньоекономічний договір № 1КАМ від 15.05.2023 року, - додаткова угода №1 від 07.11.2023 року до договору № 1КАМ, - договір (контракт) про перевезення № 01022023-01 від 01.02.2023 року, - договір -контракт про перевезення № 157 від 25.05.2024 року, - договір -контракт про перевезення № 55978987 від 02.06.2024 року, - довідки відповідності на автомобілі ( 8 штук) від 05.06.2024 року, - фото автомобілів із зони митного контролю, - контрольний талон за документом від 06.06.2024 року, - довідка про вартість міжнародного перевезення №0406/4 від 04.06.2024 року.

07 червня 2024 року відповідачем було відмовлено в прийнятті електронної митної декларації до оформлення, про що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209200/2024/000580.

В якості причин відмови в митному оформленні в картці відмови зазначено: Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр.12,45,46,43,44 ЕМД в зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 23.04.2024 UA209000/2024/600007/2 відповідності до ст.ст.54 п.6, 55 МКУ. Постанова КМУ №450 від 21.05.2012,наказа Міністерства фінансів від 30.05.2012 №631, наказа Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651.

Також 07.06.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/600014/2, яким відкореговано митну вартість восьми задекларованих автомобілів. Зокрема: - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_1 , визначено митну вартість 6500 доларів США замість задекларованих Позивачем 5291,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_2 , визначено митну вартість 6500 доларів США замість задекларованих Позивачем 5291,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_3 , визначено митну вартість 7400 доларів США замість задекларованих Позивачем 5941,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_4 , визначено митну вартість 7400 доларів США замість задекларованих Позивачем 5941,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_5 , визначено митну вартість 7400 доларів США замість задекларованих Позивачем 5941,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки KIA модель K5, VIN НОМЕР_6 , визначено митну вартість 6700 доларів США замість задекларованих Позивачем 6041,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_7 , визначено митну вартість 7400 доларів США замість задекларованих Позивачем 5941,40 доларів США; автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель SONATA LF, VIN НОМЕР_8 , визначено митну вартість 7400 доларів США замість задекларованих Позивачем 5941,40 доларів США.

Не погоджуючись з рішенням митного органу позивач подав нову МД № № 24UA209200030835U9 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/600014/2 від 07.06.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000580 від 07.06.2024 позивач вважає протиправними і такими, що підлягають до скасування.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена рахунку-фактурі (інвойсі).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - проформа-інвойс № UK240129-01 від 14.02.2024, - проформа-інвойс № UK240129-01 від 27.02.2024, - комерційний інвойс (декларація про походження товару) № DB240226PL01 від 26.02.2024; -банківський платіжний документ, що стосується товару № PI24022801758188 від 28.02.2024, -банківський платіжний документ, що стосується товару № PI24022001750351 від 20.02.2024, -рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1068 від 02.06.2024, -рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №988 від 21.05.2024, -документ що підтверджує вартість перевезення товару №0406/4 від 04.06.2024, -зовнішньоекономічний договір № 1КАМ від 15.05.2023 року, -додаткова угода №1 від 07.11.2023 року до зовнішньоекономічного договору № 1КАМ від 15.05.2023, -договір (контракт) про перевезення № 01022023-01 від 01.02.2023, -договір (контракт) про перевезення № 157 від 25.05.2024 -договір (контракт) про перевезення № 55978987 від 02.06.2024 - висновки про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 06.06.2024 за № Н240605-012, № Н240605-013, Н240605-014, № Н240605-015, Н240605-016, Н240605-017, Н240605-018, Н240605- 019.

Додатково на вимогу митного органу було надано: -копія експортної декларації країни відправлення № 10484-24-902951Х від 24.01.2024, -копія експортної декларації країни відправлення № 10484-24-902952Х від 24.01.2024, -банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №3323 від 23.05.2024, -доповнення до договору про перевезення №157 від 25.05.2024 - замовлення на перевезення вантажу (автомобілів) від 02.06.2024, -доповнення до договору про перевезення №01022023-01 від 01.02.2023- заявка на перевезення вантажу №04 від 29.05.2024.

З наведеного суд висновує, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо зауваження відповідача про неможливість визначення митної вартості в зв`язку з не підтвердженням витрат на транспортування товару суд зазначити таке.

Відповідно до умов Контракту ціни на товар узгоджуються сторонами в Інвойсах до Контракту, визначаються в доларах США (USD) і розуміються на умовах CFR- порт Гданськ (Польща).

Відповідно до умов CFR Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс зобов`язання щодо перевезення покладається на продавця, тобто продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Коли фрахт оплачується продавцем, по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту включаються продавцем в загальну ціну товару.

За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 09.09.2022 у справі №820/2004/17.

Таким чином, у вартість товару (8 автомобілі), за якими відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, входить вартість їх доставки до порту Гданськ (Польща).

При цьому в комерційному інвойсі № DB240226PL01 від 26.02.2024; міститься розділ складових вартості кожного автомобіля, зокрема його прайсової ціни та вартості доставки ( 725 доларів США за одиницю товару), яка включена в кінцеву вартість кожного автомобіля і загальну вартість партії товару в цілому на умовах CFR-порт Гданськ. При цьому вартість товару підтверджується платіжними документами (SWIFT) від 20.02.2024, та від 28.02.2024, а також довідкою ТОВ Інтер Транс Лоджістікс №0406/4 від 04.06.2024, що страхування вантажу не проводилось.

Витрати на транспортування (доставку) товару з порту Гданськ (Польща), внутрішньопортове переміщення контейнерів на склад в Гдиню (Польща) і далі до Державного кордону України були підтверджені договором (контрактом) транспортного експедирування №01022023-01 від 01.02.2023, договором(контрактом) на перевезення №157 від 25.05.2024, доповненням до договору про перевезення №157 від 25.05.2024р.- замовлення на перевезення вантажу (автомобілів) від 02.06.2024, договором (контрактом) про перевезення №01022023-01 від 01.02.2023, доповненням до договору про перевезення №01022023-01 від 01.02.2023 - заявка на перевезення вантажу №04 від 29.05.2024, автотранспортною накладною (CMR) LG107390124 від 05.06.2024 року, довідкою про вартість перевезення товару № 0406/4 від 04.06.2024 року, відповідно до якої вартість внутрішньопортового переміщення контейнерів до Гдині, зберігання контейнерів, перетарка, навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення документації та перевезення партії із 8 автомобілів до Державного кордону України склала 246 189,80 грн, що за курсом НБУ 40,1537 до долара США становить 6131,20 доларів США ( 766,40 долара США за одиницю товару). Саме така вартість перевезення була врахована митним брокером в графі 45 митної декларації № 24UA209200030734U2, яка була подана митниці 07.06.2024 (до фактурної вартості товару вказаної в графі 42 митної декларації розрахованої за курсом НБУ долара США до гривні була додана вартість доставки товару до Державного кордону України розрахована за курсом НБУ долара США до гривні).

Вищевказане також підтверджується рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1068 від 02.06.2024, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги №988 від 21.05.2024, банківським платіжним документом, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №3323 від 23.05.2024.

В рахунку на оплату №988 від 21.05.2024 в роботах(послугах) які надавались за межами митної території України (позиції з 3 по 7 включно) включена загальна вартість послуг по 12 авто.

З цих 12 авто витрати по 8 авто, а саме автомобілі легкові HYUNDAI модель SONATA, VIN НОМЕР_1 , KMHE341DBHA271683, KMHE341DBНA365973, KMHE341DBНA372826, KMHE341DBHA373064, KMHE341DBHA374044, НОМЕР_8 , автомобіль легковий KIA модель K5,VIN НОМЕР_9 складають 102 573,80 грн.

В рахунку на оплату № 1068 від 02.06.2024 року відшкодування вартості доставки 8 вищевказаних автомобілів на автовозі RENAULT BC2048OM/BC5270XF за маршрутом Гдиня (Польща) м/п Шегіні складає 143 616,00 грн.

Сумуючи вартість послуг по 8 автомобілях по рахунку №988 від 21.05.2024 року і вартість доставки 8 автомобілів по рахунку №1068 від 02.06.2024 року сума складає 246 189,80 грн, що повністю відповідає інформації вказаній в довідці про вартість міжнародного перевезення вантажу №0406/4 від 04.06.2024 року.

Банківський платіжний документ №3323 від 23.05.2024, підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг за рахунком №988 від 21.05.2024.

Акт надання послуг № 1056 було підписано 05 .06.2024.

Оплата по рахунку №1068 була проведена 04.06.2024 банківським платіжним документом № 120 від 04.06.2024.

На момент проведення процедури митного оформлення, а саме 07.06.2024 акт надання послуг по рахунку №1068 ще не було підписано, тому що вантаж ще не був доставлений в місце призначення м. Київ (Україна) і тому він не надавався митниці.

Акт надання послуг № 949 було підписано 08.06.2024 після доставки автомобілів в місце призначення. Таким чином, будь-яких інші витрати, про які зазначає Відповідач як такі, що мають бути включені до митної вартості товару, не здійснювались.

При цьому Відповідачем будь-якої інформації про те, що такі витрати були понесені, не зазначено, а відтак його висновок про ненадання достовірної інформації щодо таких витрат є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТОВ Стріт Авто для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява N 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява N 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/600014/2 від 07.06.2024, а відтак про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

З огляду на похідний характер картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000580, така теж є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.06.2024 №UA209000/2024/600014/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 07.06.2024 № UA209230/2024/000580.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Авто судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна