Рішення

від 29.10.2024 по справі 400/4978/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р. № 400/4978/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаУправління Служби безпеки України в Миколаївській області, вул. Спаська, 40,м. Миколаїв,54001, провизнання протиправним та скасування рішення від 26.03.2024 №64/20-2600,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням змін предмету позову):

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Миколаївській області щодо оголошення зауваження (накладення дисциплінарного стягнення) старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 2 сектору 1 відділу ГВ ЗНД Управління майору Сергєєву Захару Олександровичу (М-221463) за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у не виконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління (протокол обл. № 64/20-1052 від 16.02.2023 р.) в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки, відповідно до пункту «а» ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗС України;

- визнати протиправним та скасувати наказу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 09.04.2024 р. № 68-ОС/дск, в частині зміни (зменшення) розміру грошового забезпечення (надбавки з 100 % до 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання з 560 % до 280 % посадового окладу) ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку та премію, які зменшені згідно з наказом управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 09.04.2024 р. № 68-ОС/дск.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рапорт начальника 1 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Миколаївській області підполковника Миколи Сандиги від 22.03.2024 р., зареєстрованого за № 64/20-2600 від 26.03.2024 р. не містить фактів того, як саме позивач не виконав вказівки керівництва, службове розслідування не проводилось та інших матеріалів, які б підтверджували не виконання ним поставлених завдань, не надано. Також, в порушення вимог ст. 87, 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, дисциплінарне стягнення накладено з порушенням строків для притягнення до дисциплінарного стягнення. Відтак, позивач вважає, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження на ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у не виконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління (протокол обл. № 64/20-1052 від 16.02.2023 р.) в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки, відповідно до рапорту начальника 1 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Миколаївській області підполковника Миколи Сандиги від 22.03.2024 р. (№ 64/20-2600 від 26.03.2024 р.) є протиправним, таким що здійснено в порушення вимогам Дисциплінарного статуту Збройних сил України та підлягає скасуванню. Також, позивач зазначає, що відповідач протиправно за одними і тими ж обставинами наклав на позивача, і дисциплінарне стягнення, і зменшив розмір грошового забезпечення.

Ухвалою від 30.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 28.06.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Відповідач надав відзиви на позовну заяву та позовну заяву у новій редакції (зі змінами предмету позову), в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог та зазначив, що при прийняті рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарного стягнення саме командир вивчає вид дисциплінарного стягнення, при цьому проведення службового розслідування є правом, а не обов`язком. До того ж, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається у шестимісячний строк з дня виявлення правопорушення, а не з дня його вчинення, тому строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем не порушено. Також, відповідач зауважив, що Дисциплінарним статутом Збройних Сил України не визначено, яке конкретно дисциплінарне стягнення у яких випадках повинен застосовувати командир (начальник) до підлеглого, який скоїв правопорушення, та яким чином оголошувати про накладене стягнення, як і не визначає даний статут послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Тому, при накладені дисциплінарного стягнення на позивача не було порушено вимоги Статуту. Так, 22.03.2024 начальником 1 відділу ГВ ЗНД Управління підполковником М. Сандигою за результатами заслуховування 21.03.2024 особового складу на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження відповідно до п. а ст. 48 Дисциплінарного статут Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у невиконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки. При цьому, відповідач зауважив, що підбір кадрів на службу в органах держбезпеки є службовими обов`язками позивача, що прямо визначено у його посадовій інструкції. Також, відповідач зазначив, що твердження позивача про недоведеність йому в чому саме полягає порушення ним службових обов`язків не відповідає дійсності, оскільки позивач сам доповів своєму начальнику, що ним кандидати на службу в органах держбезпеки не вивчаються, про що свідчить протокол заслуховування від 21.03.2024 № 64/93-281/1/ДСК. Тому, притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності є правомірним. Щодо зміни (зменшення) розмірів додаткових видів грошового забезпечення позивача, відповідач зазначив, що приймаючи наказ про зменшення позивачу надбавки за особливості проходження служби з 100 до 50 відсотків та преміювання з 560 до 80 відсотків відповідач керувався постановою № 704 та Інструкцією № 515, якими надано право керівникам визначати надбавку за особливості проходження служби у розмірі до 100 відсотків з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, а також преміювання.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач був призваний на військову службу у Службу безпеки України за абзацом 3 частини 7 статті 23, статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області № 35-ОС/дск від 06.03.2022 р. зараховано до списків особового складу та призначено за пунктом 43 з 05 березня 2022 року капітана ОСОБА_1 (М-221463), який прибув із запасу Служби безпеки України, старшим оперуповноваженим (майор).

22.03.2024 начальником 1 відділу ГВ ЗНД Управління підполковником М. Сандигою за результатами заслуховування 21.03.2024 особового складу на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження відповідно до п. а ст. 48 Дисциплінарного статут Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у невиконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки.

Також, начальником регіонального органу СБУ виданий наказ (по особовому складу) від 09.04.2024 № 68-ОС/дск, яким позивачу зменшено розміри надбавки за особливості проходження служби з 100 до 50 відсотків та преміювання з 560 до 80 відсотків.

Відповідно до ст. 26-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення (зауваження) було знято у зв`язку із закінченням строк (один місяць), про що зроблено відповідний запис в особовій справі позивача.

Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо оголошення зауваження та наказом, яким позивачу зменшено розмір додаткових видів грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам виходить з наступного.

Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 106 Конституції України, Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 год. 24.02.2022 року введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації, який в подальшому продовжено і діє по теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232 визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2262 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2 4 с. 2 Закону № 2262 передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі Статут), надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.

Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України, дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

У відповідності до ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Статтями 83 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.

З огляду на зазначені норми, військовослужбовець зобов`язаний дотримуватись службової дисципліни, сутністю якої є обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.03.2024 начальником 1 відділу ГВ ЗНД Управління підполковником М. Сандигою за результатами заслуховування 21.03.2024 особового складу на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження відповідно до п. а ст. 48 Дисциплінарного статут Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у невиконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки.

Матеріалами справи підтверджено, що до посадових обов`язків позивача належить, зокрема участь у роботі з підбору і вивчення кандидатів на службу в Службу безпеки України (витягу з посадової інструкції на період дії воєнного стану № 64/93-281/1 від 01.02.2023). 21.03.2024 відбулось заслуховування особового складу начальником 1 відділу ГВ ЗНД Управління підполковником М. Сандигою, зокрема позивача. Під час зазначеного заслуховування позивач доповів начальнику, що ним не вчиняється підбір кандидатів на службу в Службу безпеки України, що підтверджується протоколом заслуховування від 21.03.2024 № 64/20-2542, з яким позивач ознайомлений під підпис. За результатами заслуховування начальником 1 відділу ГВ ЗНД Управління і було встановлено порушення позивачем військової дисципліни і накладено стягнення у вигляді зауваження.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач вчинив дисциплінарне правопорушення, що виразилось у невиконанні ним службових обов`язків, а саме у невиконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки. За вчинення дисциплінарного правопорушення керівником позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, що передбачене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, а саме п. а ст. 48. Відтак, в ході розгляду справи відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Так, на доказ вини позивача відповідачем було надано витяг з посадової інструкції позивача та особиста доповідь позивача зафіксована у протоколі, підписаним ним. Доказів зворотного, позивачем до суду не надано.

Суд відхиляє посилання позивача на пропущення відповідачем строку для прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається з дня виявлення правопорушення, а не як помилково вважає позивач з дня його вчинення. Відтак, про вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення відповідачу стало відомо 21.03.2024, а дисциплінарне стягнення застосовано 22.03.2024.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо оголошення зауваження (накладення дисциплінарного стягнення) позивачу за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилось у не виконанні посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління в частині підбору кандидатів на службу в органах держбезпеки, відповідно до пункту «а» ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗС України є правомірними.

Щодо зміни (зменшення) розмірів додаткових видів грошового забезпечення позивача, суд зазначає наступне.

Так, начальником регіонального органу СБУ виданий наказ (по особовому складу) від 09.04.2024 № 68-ОС/дск, яким позивачу зменшено розміри надбавки за особливості проходження служби з 100 до 50 відсотків та преміювання з 560 до 80 відсотків.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон 2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону 2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 1, 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання Постанови №704 СБУ видано наказ від 10.04.2018 № 515/ДСК, яким затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 513/31964 (далі - Інструкція №515).

Інструкція №515 визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України.

Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу ІІІ Наказу 515/ДСК у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, розмір надбавки за особливості проходження служби зменшується або вона скасовується.

Також, відповідно до пункту 5 глави 13 розділу ІІІ Наказу 515/ДСК встановлення премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або скасування здійснюються за наказами голови СБУ його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБУ. У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її скасування зазначаються конкретні підстави для цього.

Пунктом 6 глави 15 розділу ІІІ Наказу 515/ДСК встановлено, що розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за: неналежне виконання службових обов`язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни.

Таким чином, встановлення, збереження, зниження та припинення виплати надбавки за особливості проходження служби та премії є самостійними правовими категоріями, які мають різні підстави та порядок застосування. Рапорт від 26.03.2024 № 64/20-2599, який став підставою ухвалення оскаржуваного наказу про зниження надбавки та премії, містить конкретні причини зниження надбавки та премії (через не виконання посадових інструкцій та вказівок керівництва Управління). Відтак, наказ Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 09.04.2024 р. № 68-ОС/дск, в частині зміни (зменшення) розміру грошового забезпечення (надбавки з 100 % до 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання з 560 % до 280 % посадового окладу) ОСОБА_1 , є правомірним, тому у задоволенні вимоги щодо його скасування необхідно також відмовити.

Вимога позивача щодо зобов`язання Управління Служби безпеки України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку та премію, які зменшені згідно з наказом управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 09.04.2024 р. № 68-ОС/дск є похідною від вищезазначеної, тому не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

У задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач відповідно до

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (вул. Спаська, 40,м. Миколаїв,54001 20001639) , відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов