МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2024 р. № 400/9244/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; скасування рішення від 23.08.2024 № 142850003881,
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про:
визнання дій протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в призначенні пенсії позивачу від 23.08.2024 № 142850003881;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи позивача на посаді машиніста компресорних установок з 26.07.2016 по 01.09.2021, з 01.12.2020 по 09.08.2024;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 15.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.08.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23.08.2024 № 142850003881 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на тій підставі, що його пільговий стаж за Списком № 2 складає 5 років 4 дні, що є недостатнім для призначення відповідної пенсії. На переконання позивача, оскаржуване рішення є протиправним, оскільки згідно із записами трудової книжки та довідками Приватного підприємства «Компанія «Надежда» (далі ПП «Компанія «Надежда» він з 26.07.2016 по теперішній час працює машиністом компресорних станцій, робота яким дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Крім цього, щодо його посади ПП «Компанія «Надежда» провела повторну атестацію робочого місця. Тому позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зобов`язане призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
У відзиві на позовну заяву від 10.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечило проти позову і просило в його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що записи трудової книжки позивача не містять інформації щодо умов, в яких працював позивач, зайнятості певними роботами або на певних виробництвах упродовж повного робочого дня, не зазначено характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків. До пільгового стажу не зараховано його періоди роботи з 26.07.2016 по 01.09.2021 та з 01.12.2020 по 09.08.2024 відповідно до довідок від 01.09.2021 № 114, від 09.08.2024 № 136, виданих ПП «Компанія «Надежда» у зв`язку з відсутністю наказа про результати атестації робочих місць за умовами праці за дані періоди. За наданими позивачем до заяви про призначення пенсії документами його страховий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, становить 5 років 4 дні, що менше необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців. Крім цього, відповідач наголосив на тому, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є його дискреційними повноваженнями, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.
03.10.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання), а також про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області доказів.
До відзиву на позовну заяву від 10.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області додало витребувані в нього докази.
Водночас позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі надіслані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним відповідно 02.10.2024 і 10.10.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області правом на подачу відзиву не скористалося. На підставі частини шостої статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його паспортом громадянина України.
Згідно із записом № 24 трудової книжки позивача НОМЕР_1 , виданої 23.04.1984 (далі Трудова книжка), і довідки ПП «Компанія «Надежда» від 05.07.2024 № 070 позивач працює з 01.09.2016 по теперішній час машиністом компресорних установок ГНС м. Первомайськ у ПП «Компанія «Надежда».
Відповідно до Індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з вересня 2016 року по червень 2024 року до страхового стажу позивача зараховано усі місяці вказаного періоду.
У довідці ПП «Компанія «Надежда» від 08.07.2024 № 173 вказано, що позивач, працюючи машиністом компресорних установок газонаповнюючої станції, дійсно виконує роботу, яка за результатами атестації робочих місць, віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці.
Згідно з довідки ПП «Компанія «Надежда» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.08.2024 № 136 позивач дійсно працює повний робочий день в ПП «Компанія «Надежда» і за період з 01.12.2020 по теперішній час виконує роботу за посадою машиніста компресорних установок газонаповнюючої станції, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, що передбачено Списком № 2 розділу ХХХІІІ «Загальні професії» - 03 роки 08 місяців 24 дні.
15.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, тобто коли йому вже виповнилося 58 років. Згідно з розписки-повідомлення до цієї заяви позивач додав усі вищенаведені довідки, трудову книжку тощо.
У зв`язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, яке 23.08.2024 прийняло рішення № 142850003881 про відмову у призначенні пенсії.
Вказане рішення про відмову аргументовано тим, що позивач не має право на призначення пенсії, оскільки відсутні необхідні пільговий стаж 12 років 6 місяців. Його пільговий стаж за Списком № 2 станови 5 років 4 дні. За доданими позивачем документами не зараховано пільговий стаж роботи за Списком № 2 за періоди роботи на посаді машиністом компресорних установок відповідно до довідок ПП «Компанія «Надежда» від 01.09.2021 № 114 з 26.07.2016 по 01.09.2021 та від 09.08.2024 № 136 з 01.12.2020 по 09.08.2024 (по теперішній час) у зв`язку з відсутністю наказа про результати атестації робочих місць за умовами праці за дані періоди.
Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що органи Пенсійного фонду України порушили його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Оскільки на сьогоднішній день в Україні не запроваджено пенсійне забезпечення через професійні та корпоративні фонди, тому порядок призначення пенсії на пільгових умовах визначається нормами Закону № 1058-ІV.
Абзацом першим підпункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, загальними умовами для зменшення пенсійного віку чоловіків для отримання пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 є:
досягнення 55 років;
наявність страхового стажу не менше 30 років;
наявність пільгового стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 не менше 12 років 6 місяців.
Відповідно до розділу ХХХІІІ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, віднесено машиністів технологічних компресорів, зайняті обслуговуванням газових компресорів (крім повітряних).
Тому періоди роботи машиністом компресорної установки газонаповнюючої станції можуть бути зараховані до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №? 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі Порядок №? 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Таким чином, пільговий стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком№ 2 повинен бути підтверджений:
документами про відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.1992;
результатами атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).
Відповідно до Порядку № 442 основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку № 442 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно з пунктами 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
З наведеного слідує, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Водночас робітник, який працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений жодними правами та обов`язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Відтак роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, положенням пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальним заходом при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Водночас на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні органи державної влади.
Тому суд прийшов до висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Натомість контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Суд встановив, що згідно із записом № 24 Трудової книжки позивач працює з 01.09.2016 по теперішній час машиністом компресорних установок газонаповнюючої станції м. Первомайськ у ПП «Компанія «Надежда». Однак, у ній не зазначено відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Відповідно до Індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з вересня 2016 року по червень 2024 року до страхового стажу позивача зараховано усі місяці вказаного періоду. Згідно з довідкою ПП «Компанія «Надежда» від 09.08.2024 № 136 позивач працює в цьому підприємстві повний робочий день.
У довідці ПП «Компанія «Надежда» від 08.07.2024 № 173 вказано, що позивач, працюючи машиністом компресорних установок газонаповнюючої станції, дійсно виконує роботу, яка за результатами атестації робочих місць, віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці.
Згідно з довідки ПП «Компанія «Надежда» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.08.2024 № 136 позивач дійсно працює повний робочий день в ПП «Компанія «Надежда» і за період з 01.12.2020 по теперішній час виконує роботу за посадою машиніста компресорних установок газонаповнюючої станції, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, що передбачено Списком № 2 розділу ХХХІІІ «Загальні професії» - 03 роки 08 місяців 24 дні. Однією з підстав для видачі цієї довідки зазначено наказ про атестацію робочих місць від 01.12.2020 № 113.
Проте, наказом ПП «Компанія «Надежда» від 01.12.2020 № 113 «Про проведення повторної атестації робочих місць» врегульовано проведення у ПП «Компанія «Надежда» атестація робочих місць на їх відповідність Списку № 2, але ним не затверджено результати вказаної атестації.
Тобто ПП «Компанія «Надежда» не провела належним чином атестацію робочого місця позивача, яку він обіймає з 01.09.2016, не внесла до трудової книжки позивача запису про відповідність його робочого місця Списку № 2, хоча вона у своїх довідках підтверджує цей факт.
З вищевикладеного слідує, що позивач позбавлений можливість підтвердити належним чином стаж своєї роботи за період з 01.09.2016 по 09.08.2024, що надає право для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, з незалежних від нього причин, а саме: неналежним виконанням роботодавцем своїх обов`язків.
Тому позовні вимоги щодо зобов`язання органу Пенсійного фонду України зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи позивача з 01.09.2016 по 09.08.2024 на посаді машиніста компресорних установок підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу з 15.08.2024 пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:
1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;
2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;
3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;
4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 і від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд не має можливості достовірно стверджувати, що у разі зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01.09.2016 по 09.08.2024, що позивач відповідає усім умовам, необхідним для призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме:
зобов`язати орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача від 15.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Відповідно до підпункту 2, абзацу п`ятого підпункту 3, підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:
планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;
організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства;
забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Таким чином, належним відповідачем в адміністративних справах щодо призначення (перерахунку, переведення) пенсій є орган Пенсійного фонду України, який здійснює пенсійні виплати пенсіонеру, тобто орган Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває пенсіонер.
Оскільки позивач проживає в Миколаївській області, і він подав заяву про призначення йому пенсії за віком до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, тому саме цей орган Пенсійного фонду України є належним відповідачем щодо вищевказаних позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Квитанцією до платіжної інструкції від 24.09.2024 № 19 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.
Оскільки цим рішенням задоволено позовні вимоги до двох відповідачів, тому необхідно стягнути з них судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 605,60 грн грн з кожного (?1211,20 : 2 = ?605,60).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, Херсонський район, Херсонська область; код ЄДРПОУ: 21295057) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 23.08.2024 № 142850003881.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159):
зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи на посаді машиніста компресорних установок газонаповнюючої станції м. Первомайськ Приватного підприємства «Компанія «Надежда» з 01.09.2016 по 09.08.2024;
повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 15.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, Херсонський район, Херсонська область; код ЄДРПОУ: 21295057) судовий збір у розмірі розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 28 жовтня 2024 року
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122654316 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Ярощук В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні