Рішення

від 25.10.2024 по справі 420/21098/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21098/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» до Головно управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання противними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10549653/31760612, №10549652/31760612, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати розрахунки коригування №568, №570, №574 датою їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні №429 від 20.04.2023 року, №348 від 05.06.2023 року та №663 від 23.06.2023 року, які були зареєстровані. Пізніше, через коригування асортименту та кількості товару покупцем, позивачем було складено та направлено до контролюючого органу розрахунки коригування №568 віл 06.09.2023 року, №570 від 07.09.2023 року та №574 від 20.09.2023 року, реєстрацію яких з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено зміну номенклатури товару/послуги 7217, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З огляду на це, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунках коригування для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у вищевказаних РК, товариством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення №10549653/31760612 від 13.02.2024 року, №10549652/31760612 від 13.02.2024 року, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації вищезазначених розрахунків коригування.

Позивач вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими, та такими, що не враховують специфіку господарських операцій позивача, та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.

Ухвалою суду у справі №420/21098/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» до Головно управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Під час розгляду справи від представника Головного управління ДПС в Одеській області та одночасно Державної податкової служби України надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідачі позов не визнають та зазначають, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими позивачу було відмовлено у реєстрації спірних розрахунків коригування, є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірних РК після зупинення контролюючим органом їх реєстрації.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 31760612.

При здійсненні основного виду господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «КАН ТРАНС ЛОГІСТИК» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Договір поставки №28 від 20.04.2023 року (далі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві металопродукцію (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений товар.

Згідно п.2.1 Договору ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару узгоджується сторонами і вказується в специфікації або у рахунку постачальника.

Відповідно до п.2.3 Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передоплати. Термін оплати вказано у рахунку виставленому постачальником покупцю.

За п.4.1 Договору поставка товару може здійснюватися партіями.

На виконання вимог Договору №28, покупець здійснив оплату товару (металопродукція), який постачає товариство з обмеженою відповідальністю «КРАФТ», на підтвердження чого надано платіжну інструкцію від 20.04.2023 року на суму 4 187 100,00 грн. з ПДВ, від 05.06.2023 року на суму 1 000 000,00 грн. з ПДВ та від 23.06.2023 року на суму 5 000 000,00 грн. з ПДВ.

За фактом першої події, а саме зарахування коштів від покупця, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

№429 від 20.04.2023 року на суму 4 187 100,00 грн. з ПДВ;

№348 від 05.06.2023 року на суму 1 000 000,00 грн. з ПДВ;

№663 від 23.06.2023 року на суму 5 000 000,00 грн. з ПДВ.

Вищевказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, до початку поставки товару покупець здійснив заміну асортименту та кількості товару відповідно до його потреб, що було узгоджено із позивачем.

На підтвердження поставки після заміни асортименту та кількості товару, позивачем надано до суду наступну документацію:

1-а поставка видаткові накладні №КП06-09-26 від 06.09.2023 року на 655 500,00 грн. з ПДВ (арматура 12 міра), №КП06-09-05 від 06.09.2023 року на суму 7 982,00 грн. з ПДВ (дріт ВР-1 4), видаткова накладна №КП06-09-04 від 06.09.2023 року на суму 629 056,50 грн. з ПДВ (арматура 22 міра, арматура 14 міра, арматура 10 міра, круг 8, круг 6.5);

2-а поставка видаткова накладна №КП07-09-02 від 07.09.2023 року на суму 629 944,00 грн. (круг 8, арматура 10 міра, арматура 16 міра);

3-я поставка видаткові накладні №КП20-09-08 від 20.09.2023 року на суму 567 194,00 грн. (арматура 16 міра, арматура 12 міра, арматура 10 міра, арматура 25 міра, арматура 22 міра, круг 12, круг 6.5, лист г/к 6).

Враховуючи поставку товару покупцю в іншому асортименті та іншій кількості (відповідно до товару, зазначеного у видаткових накладних), позивач за фактичною номенклатурою та кількістю виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних та вартісних показників:

1) РК №568 від 06.09.2023 року до ПН №429 від 20.04.2023 року;

2) РК №570 від 07.09.2023 року до ПН №348 від 05.06.2023 року;

3) РК №574 від 20.09.2023 року до ПН №663 від 23.06.2023 року.

Вищезазначені розрахунки коригування згідно квитанцій були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, що у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 7208 та 7217, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), з огляду на що запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, товариством засобами електронного сервісу ОСОБА_1 .DOC до Головного управління ДПС в Одеській області були направлені наступні повідомлення:

№07022401 від 07.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно РК №568 від 06.09.2023 року;

№07022402 від 07.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно РК №570 від 07.09.2023 року;

№07022403 від 07.02.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено - відносно РК №574 від 20.09.2023 року.

У поясненнях до повідомлень було зазначено, що податкові накладні №429 від 20.04.2023 року, №348 від 05.06.2023 року та №663 від 23.06.2023 року виписувались на передоплату за товарі згідно Договору №28, а після відвантаження товару відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України було складно відповідні розрахунки коригування кількісних та вартісних показників на зміну номенклатури товару. До вищевказаних повідомлень також додатково надавались, зокрема, договори поставки з іншими контрагентами та договори транспортного експедирування, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та оборотно-сальдову відомість на підтвердження наявності у позивача відповідного товару для подальшого перепродажу, повідомлення форми №20-ОПП на підтвердження наявності у позивача складів, автотранспорту та офісів для здійснення господарської діяльності, а також штатний розпис товариства на підтвердження наявності у позивача трудових ресурсів.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10549653/31760612 від 13.02.2024 року, №10549652/31760612 від 13.02.2024 року, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації розрахунків коригування №568 віл 06.09.2023 року, №570 від 07.09.2023 року та №574 від 20.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що такими документами є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звертався із скаргами до ДПС України, водночас рішення контролюючого органу були залишені без змін, а скарги товариства без задоволення.

Вважаючи вищевказані рішення протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

За п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п.10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що після того, як контрагент позивача отримав товар, позивач (як постачальник) за фактичною номенклатурою надісланого товару виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних та вартісних показників: РК №568 від 06.09.2023 року до ПН №429 від 20.04.2023 року, РК №570 від 07.09.2023 року до ПН №348 від 05.06.2023 року та РК №574 від 20.09.2023 року до ПН №663 від 23.06.2023 року.

Водночас, вищезазначені розрахунки коригування згідно квитанцій були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, що у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 7208 та 7217, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.4 Додатку 3 до Порядку №1165 закріплено, що до критеріїв ризиковості здійсненні операцій відноситься складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п`яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.

З цього приводу суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що одним з видів економічної діяльності товариства є оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72).

У той же час, на думку суду, вищевказані розрахунки коригування стосувались зміни та розширення номенклатури поставленого товару, що відповідає основному виду економічної діяльності позивача.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому п. 5 Порядку №520 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).

Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п. 5 Порядку №520 документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

З цього приводу суд зауважує, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування позивача, податковим органом не було зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих РК.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарських операціях, щодо яких були складені спірні розрахунки коригування. З наданих до суду копій документів вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації розрахунки коригування, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником податкового органу.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10549653/31760612 від 13.02.2024 року, №10549652/31760612 від 13.02.2024 року, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних розрахунків коригування.

Підставою для прийняття таких рішень зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що конкретними документами, що подані з порушенням законодавства, є первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорювані рішення містять лише загальні твердження про надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавств без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 року по справі №420/8849/23 колегія суддів дійшла висновку, що документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов постачання, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окремо суд враховує і той факт, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації РК з підстави того, що платник податку, яким подано на реєстрацію вищезазначені розрахунки коригування в ЄРПН, відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, то в рішеннях про відмову в реєстрації цих же розрахунків коригування відповідач жодним чином не зазначає про зазначену підставу, а вже посилається на іншу надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Суд також критично ставиться до посилання представника відповідачів у відзиві на те, що товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 №363, оскільки первинними документами в межах спірних правовідносин є видаткові накладні, що підтверджують факт передачі позивачем товару у власність покупця у певній номенклатурі та кількості. Крім того, про необхідність надання виключно товарно-транспортних накладних не зазначалось у спірних рішеннях про відмову реєстрації РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо посилань представника відповідачів у відзиві на те, що банківські виписки є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства, то суд зазначає, що відповідач самостійно зауважує про невпевненість своїх доводів відносно надання позивачем вищезазначених банківських виписок.

Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області є актами індивідуальної дії.

На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №3140/2160/18.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що представник відповідачів за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваних рішень, а також не зазначив обґрунтованих підстав для їх прийняття, при цьому він обмежився лише формальним посиланням на дефектність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.

Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентом, які зазначені в РК.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію РК не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації РК, з огляду на що рішення №10549653/31760612 від 13.02.2024 року, №10549652/31760612 від 13.02.2024 року, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №568 від 06.09.2023 року, №570 від 07.09.2023 року та №574 від 20.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказані розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації РК, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №568 від 06.09.2023 року, №570 від 07.09.2023 року та №574 від 20.09.2023 року датою їх фактичного надходження.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 9 084,00 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» (65098, м. Одеса, вул. Степна, 1) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання противними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10549653/31760612 від 13.02.2024 року, №10549652/31760612 від 13.02.2024 року, №10549654/31760612 від 13.02.2024 року про відмову у реєстрації розрахунків коригування вартісних та кількісних показників.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунки коригування вартісних та кількісних показників товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» №568 від 06.09.2023 року, №570 від 07.09.2023 року та №574 від 20.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 9 084,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький