Рішення

від 25.10.2024 по справі 420/15024/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15024/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі: секретаря судового засідання Рудого В.А.,

представника позивача Поліщук М.І.

представника відповідача Андрєєвої Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Юридичного департаменту Одеської міської ради (Думська площа, буд. 1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 26302537) про визнання протиправними та скасування рішень №71352773 від 30.01.2024, №72815131 від 25.04.2024 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради в якому позивач (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення: №71352773 від 30.01.2024 р., прийняте державним реєстратором Карпухіною Л.В., ЮД ОМР; №72815131 від 25.04.2024 р., прийняте державним реєстратором Кісельовою Г.А., ЮД ОМР та зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради ЄДРПОУ 26302537) зареєструвати право власності на окремо виділений об`єкт - нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_2 за Позивачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 р., справа №523/15209/21.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.02.2023 р. Суворовським районним судом винесено рішення по справі № 523/15209/21, яким виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_1 , на окремо виділений об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю №101, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 522,1 кв.м.

Після набрання рішенням законної сили Позивач звернувся до Юридичного департаменту ОМР з заявою про реєстрацію права власності згідно рішення суду № 523/15209/21 від 01.02.2023.

Однак, 30.01.2024 р. Юридичний департамент ОМР, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , було відмовлено в проведенні реєстраційних дій (№71352773), у звязку з тим, що уже є відкритий розділ 19.02.2013 р., на зазначений об`єкт площею 522,1 кв.м., АДРЕСА_4 . Однак відповідно до поданих документів виділ частки із нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837) був здійснений у 2023 р., документів що підтверджує право власності ОСОБА_1 на вже відкритий розділ на вищезазначений об`єкт відсутні. Тому державний реєстратор прийшов до висновку, що проведення реєстрації права власності за ОСОБА_1 , на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , не є можливим.

Позивач не погоджується з даним рішенням про відмову в проведенні державної реєстрації та вважає його незаконним, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує проти завлених позовних вимог та зазначає, що відповідно до поданого державному реєстратору ОСОБА_3 рішення Апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року провадження № 22/785/2338/15 заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2012 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «РЕОМ», ОСОБА_4 про виділ в натурі, припинення права власності на частку та визнання права власності відмовити.

За результатом розгляду поданої заяви, державним реєстратором Баховою В.І. скасовано право власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровані в Державному реєстрі прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11067551101. Тобто вищевказаним рішенням суду не було передбачено закриття відповідного розділу.

Позивач також в позовній заяві зазначає « 25.04.2024 року Позивач звернувся до Юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про виправлення технічної помилки, а саме виключити інформацію щодо відкритого розділу РПВН № 6710837 від 19.02.2013 року та закрити цей розділ, з метою реєстрації права власності згідно рішення Суворовського районного суду від 01.02.2023 року. 25.04.20204 року Юридичним департаментом Одеської міської ради, державний реєстратор ОСОБА_5 , було відмовлено у проведенні реєстраційних дій (№72815131) та відмовлено у закритті РПВН № 6710837, мотивуючи це тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2012 року по справі № 1527/15302/12- закриття розділу ухвалено не було». Також, Позивач зазначає за текстом позовної заяви розділ РПВЗ 6710837.

Відповідач звертає увагу суду, що вищезазначені факти не відповідають відомостям Державного реєстру прав та вводить суд в оману.

Відповідач зазначає, що РПВН 6710837 це номер об`єкта нерухомого майна (нежилі будівлі), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 21.07.2004 року (тобто цей Реєстр який функціонував до 2013 року та є архівною складовою Державного реєстру прав).

Позивачем 25.04.2024 року до Юридичного департаменту Одеської міської ради подано заяву про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав № 60693439 (копія якої додається до відзиву на позовну заяву), в описі технічної помилки зазначено наступне: виправити технічну помилку, а саме: закрити розділ ОНМ 11067551101.

Також заявником не було долучено до заяви № 60693439 рішення Суворовського районного суду від 01.02.2023 року.

До заяви про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав № 60693439 заявником було подано рішення Апеляційного суду Одеської області від 10.06.20215 року № 22-ц/785/2338/15 та довіреність від 04.08.2021 року за № 1159, яка підтверджує повноваження представника Позивача. Відомості про це зазначені в паперовій копії заяви № 60693439 у блоці «Перелік документів, поданих із заявою».

Відповідно до відомостей Державного реєстру прав, розділ ОНМ № 11067551101 відкрито на нежитлове приміщення, а ОНМ (РПВН) № 6710837 відкрито на нежитлові будівлі.

За результатом розгляду заяви № 60693439 від 25.04.2024 року державним реєстратором ОСОБА_5 прийнято рішення про відмову №72815131, у зв`язку з тим, що законодавством (в редакції станом на 01.07.2021 року) закриття розділу передбачалось лише у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 14 Закону, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав. Тобто рішення державного реєстратора ОСОБА_5 є законним та обгрунтованим.

Тобто Позивач, після ознайомлення з рішенням державного реєстратора ОСОБА_5 дійшов до висновку, що рішення про відмову в проведенні державної реєстрації є законним.

У зв`язку з цим, Позивач предметом позову вважає не скасування рішення державного реєстратора про відмову в проведенні державної реєстрації, як суб`єкта владних повноважень, а саме реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до відомостей Державного реєстру прав, державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 проведено 19.02.2013 року. Програмними засобами Державного реєстру прав цьому об`єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 11067551101. Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Закону (в редакції від 01.01.2013 року) Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього. Тобто підтверджує існування об`єкта нерухомого майна, як об`єкта цивільно-правових відносин.

Також це підтверджується рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року (на підставі якого державним реєстратором ОСОБА_3 припинено право власності ОСОБА_1 на ОНМ № 11067551101), в описовій частині якого зазначено, що на думку позивача ОСОБА_1 , належна йому частина становить окремий комплекс, тому існує можливість виділу 44/1000 частин нежитлової будівлі, що перебувають у його власності та відокремленому користуванні, в самостійне. В мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року зазначено, що довідкою з КП «ОМБТІ та РОН», яка була надана Позивачем було зазначено про необхідність встановлення ідеальних часток між співвласниками, оскільки частина нежилого приміщення вже була виділена в самостійне.

Тобто Позивач сам усвідомлює, що ОНМ № 11067551101 є окремим об`єктом нерухомого майна та існує в природі.

Закриття розділу ОНМ № 11067551101 буде означати, що об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 522,1 кв.м. не існує як об`єкта цивільно-правових відносин.

У зв`язку з цим, ч. 7 ст. 14 Закону (в редакції станом на 01.07.2021 року) передбачено, у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав

Тобто саме суд, аналізуючи матеріали судової справи вирішує питання, чи існує об`єкт нерухомого майна та хто є його власником. Виходячи з рішення Апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року, суд дійшов висновку про існування об`єкта нерухомого майна, однак власника нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , не було визначено.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Департамент зареєструвати право власності відповідач зазначає, що позовна вимога у частині зобов`язання вчинити певні дії або прийняти певне рішення є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань судочинства, є некоректною та не відповідає чинному законодавству у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, а тому задоволенню не підлягає.

Від відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначено, що 24.01.2024 року ОСОБА_6 , що діяла по довіреності від ОСОБА_1 було подано заяву про проведения права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 та до заяви було подано: -Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2023 року (01.02.2023 р.) у справі №523/15209/21; -Розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна №251p від 31.05.2023 року видане Суворовською районною адміністрацією (Документ отримано з ЄДЕССБ); -Технічний па паспорт НОМЕР_2 отриманий з ЄДЕССБ; -Дублікат договору купівлі продажу № 7750 від 16.12.2005 виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімонова О.В.

За результатом розгляду заяви № 59107967 від 21.01.2024 року державним реєстратором Карпухіною Л.В. прийнято рішення про відмову № 71352773, у зв`язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зазначений об`єкт створений у результаті виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837).

Відповідно до відомостей Державного реєстру прав на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , 19.02.2013 року відкрито розділ на зазначений об`єкт площею 522.1 кв.м. Зазначений розділ був відкритий у зв`язку з виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РІВЗ № 6710837).

Згідно з п. 2.1 Положення про Адреский реєстр міста Одеси (Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №809 від 28.07.2009 року Про затвердження Положення про Адресний реєстр міста Одеса) кожний об`єкт нерухомого майна повинен мати не повторювану у межах міста.

Однак, Розпорядженням про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна №251р від 31.05.2023 року виданого Суворовською районною адміністрацією присвоєно повторно адресу АДРЕСА_2 на вже відкритий розділ на вищезазначений об`єкт з адресою АДРЕСА_2 .

Крім того, Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 року у справі №523/15209/21 визнано за ОСОБА_1 право власності на окремо виділений об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_1 не було жодного разу подано заяву на проведення державної реєстрації, саме, на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_3 , з відповідними документами передбаченими Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Відповідач звертає увагу, що згідно мотивувальній частині Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 року у справі №523/15209/21 можливо встановити що було змінено тип об`єкту на підставі «Висновоку експерта № 159 від 12.08.2022 року судової будівельно технічної експертизи, виготовленого для Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 523/15209/21 (a.c. 124 131) який було додано представником позивача ОСОБА_7 одночасно із заявою про уточнення позовних вимог» у межах судового розгляду справи по суті. Тобто, заявнику для виконання Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 року у справі №523/15209/21 з метою реєстрації права власності на визнаний судом об`єкт (нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_3 ) необхідно подати відповідні документи передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року до суб`єкту державної реєстрації для реалізації свого права.

Від позивача надійшли письмові заперечення на письмові пояснення, згідно яких зазначено, що 01.02.2023 р., Суворовським районним судом було винесено рішення по справі № 523/15209/21, яким було виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_1 , на окремо виділений об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю №101, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 522,1 кв.м.

Дане рішення було винесено на підставі висновку експерта №159 від 12.08.2022 р. будівельно-технічної експертизи. В даному висновку детально описано що частина 44/1000 нежитлової будівлі, може бути виділена в окрему одиницю.

Також позивач зазначає, що в первинному праві власності, а саме договорі купівлі продажу від 16.12.2005 р., Позивач став власником 44/1000 частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі продажу, який зареєстрований в реєстрі за № 7750, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю.

Тому аргументи Відповідача, що було змінено тип об`єкту на підставі висновку експерта, на думку позивача є хибним. А рішення Суворовського районного суду є законним та обґрунтованим і підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Також зазначає, що через недосконалість ведення Державного реєстру прав склалась ситуація, коли визнане судом право власності Позивача на нежитлову будівлю порушується через наявність у відповідному реєстрі уже відкритого розділу на зазначений об`єкт площею 522,1 кв.м., який був відкритий у зв`язку з виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована що адресою АДРЕСА_3 (РПВН №6710837).

Станом на сьогоднішній день Позивач позбавлений права на вільне розпорядження своєю власності.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.08.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 04.09.2024 року.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року відкладено судове засідання на 07 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне: заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеса від 24 жовтня 2012 року по справі №1527/15302/12 Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Виділено в натурі 44/1000 частки нежитлових будівель, що належать ОСОБА_1 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , і складаються з примішень по літ«А»: по І-му поверху: 4- колхіда; по ІІ-му поверху: 1, 8, 9, 10, 13 коридори; 2, 4, 14- кладові; 3, За, 5 туалети; 6 підсобне; 5а вмивальня; 7, 12 цеха; 11,16 кабінети, в самостійний об`єкт нерухомого майна загальною площею 522,1 кв.м. Припинено право приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 44/1000 частки у спільному майні нежитловій будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 11 674,5 кв.м. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_1 , право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення №101, загальною площею 522,1 кв.м.

Копію рішення направити сторонам у справі. Рішення, після набрання чинності, є підставою для державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення №101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 522,1 кв.м., в комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості".

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.06.2015 року по справі №1527/15302/12 Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 задоволено, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2012 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «РЕОМ», ОСОБА_4 про виділ в натурі, припинення права на частку та визнання права власності відмовлено.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2021 року скасовано право власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення загальною площею 522,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 25 січня 2023 року по справі №523/15209/21 Позовну заву представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6 , третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_10 про виділ в натурі та визнання права власності задоволено частково. Виділено в натурі належну ОСОБА_1 44/1000 частину у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та яка складається з наступного: 1-й поверх: підсобне приміщення, 10,2 кв.м.; ІІ-й поверх: коридор, площею 4,9 кв.м.; підсобне приміщення, площею 13,5 кв.м.; комора, площею 9,5 кв.м.; цех, площею 25,1 кв.м.; підсобне приміщення, площею 10,0 кв.м.; коридор, площею 5,9 кв.м.; підсобне, площею 7,5 кв.м.; цех, площею 80,7 кв.м.; цех, площею 282,0 кв.м.; підсобне приміщення, площею 6,6 кв.м.; підсобне приміщення, площею 6,5 кв.м.; коридор, площею 2,7 кв.м.; коридор, площею 21,8 кв.м.; туалет, площею 0,9 кв.м.; підсобне, площею 6,7 кв.м.; цех, площею 27,6 кв.м. Всього загальна площа частки, що виділяється 522,1 кв.м., в тому числі основна площа - 415,4 кв.м. Визнати за ОСОБА_1 право власності на окремо виділений об`єкт нерухомості нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка складається з наступних приміщень: 1-й поверх: Буд. № 84, яка складається з наступних приміщень: підсобне приміщення, 10,2 кв.м.; 1-й поверх: коридор, площею 4,9 кв.м.; підсобне приміщення, площею 13,5 кв.м.; комора, площею 9,5 кв.м.; цех, площею 25,1 кв.м.; підсобне приміщення, площею 10,0 кв.м.; коридор, площею 5,9 кв.м.; підсобне, площею 7,5 кв.м.; цех, площею 80,7 кв.м.; цех, площею 282,0 кв.м.; підсобне приміщення, площею 6,6 кв.м.; підсобне приміщення, площею 6,5 кв.м.; коридор, площею 2,7 кв.м.; коридор, площею 21,8 кв.м.; туалет, площею 0,9 кв.м.; підсобне, площею 6,7 кв.м.; цех, площею 27,6 кв.м. Всього загальна площа частки, що виділяється 522,1 кв.м., в тому числі основна площа415,4 кв.м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . У задоволенні позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_4 відмовлено.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності згідно рішення суду від 01.02.2023 року по справі №523/15209/21.

30.01.2024 року за №71352773 державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій та зазначено, що для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 заявником було подано: Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2023 року (01.02.2023 р.) у справі №523/15209/21; Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.01.2023 року у справі №523/15209/21; Розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна №251р від 31.05.2023 року видане Суворовською районною адміністрацією (Документ отримано 3 ЄДЕССБ) Технічний па паспорт Т101:2518-5695-5729-6250 отриманий з ЄДЕССБ Дублікат договору купівлі продажу № 7750 від 16.12.2005 виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімонова О.В. Зазначений об`єкт створений у результаті виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837). Відповідно до відомостей Державного реєстру прав на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , 19.02.2013 року відкрито розділ на зазначений об`єкт площею 522,1 кв.м., Зазначений розділ був відкритий у зв`язку з виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837) Однак, відповідно до поданих документів виділ частки із нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837) був здійснений у 2023 році, документів що підтверджує право власності ОСОБА_1 на вже відкритий розділ на вищезазначений об`єкт відсутні. Так, у зв`язку з вищезазначеним на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , приміщення 101 проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 не є можливим.

25.04.2024 року позивач звернувся із заявою про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав із заявою про виправлення технічної помилки, а саме: закрити розділ ОНМ 11067551101.

За результатом розгляду заяви державним реєстратором на нерухоме майно Одеської міської ради прийнято рішення від 25 квітня 2024 року №72815131 яким відмовлено в проведенні реєстраційних дій.

У рішенні зазначено, що заявником заявлено на проведення виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав, а саме: закрити розділ ОНМ 11067551101. Так, згідно сформованих за результатом пошуку відомостей, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено що на нежитлове приміщення ( реєстраційний номер ОНМ 11067551101), за АДРЕСА_2 , загальною площею 522.1 кв.м. було скасовано право власності за ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2012 по справі 1527/15302/12. Відповідно до п.7 ст. 14 Закону станом на 01.07.2021 року у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав. Однак заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2012 по справі 1527/15302/12 закриття розділу ухвалено не було. На теперешній час розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа Закриваються набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ на вимогу п.5 ч. 1 ст. 14 Закону. Згідно із пунктом 18 Порядку, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, що спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IVдержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IVдержавний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України"Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбаченихЗаконом України"Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною другою статті 18 Закону №1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону №1952-IVзаява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Частиною першою статті 24 Закону №1952-IVвизначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав. Так, відповідно до частини першої вказаної статті підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 4); наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом (пункт 6).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі, зокрема, державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015№1127 затверджено Порядок №1127 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1127 закінчений будівництвом об`єкт - закінчений будівництвом об`єкт, який після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до абзацу першого пункту 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Згідно з пунктом 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку №1127).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що відповідно до частини другої статті 24Закону №1952-IV, яка кореспондується з пунктом 23 Порядку №1127, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення державного реєстратора від 30.01.2024 №71352773 слідує, що підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій за заявою від 24.01.2024 №71352773 стала наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно ті їх обтяженнями, а саме: 19.02.2013 року відкрито розділ на зазначений об`єкт площею 522.1 кв.м., Зазначений розділ був відкритий у зв`язку з виділу частки з нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВЗ № 6710837) Однак, відповідно до поданих документів виділ частки із нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (РПВН № 6710837) був здійснений у 2023 році документів що підтверджує право власності ОСОБА_1 на вже відкритий розділ на вищезазначений об`єкт відсутні. Так, у зв`язку з вищезазначеним на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_5 проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 не є можливим.

Відповідно до матеріалів справи, розпорядженням про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна №251р від 31.05.2023 року виданого Суворовською районною адміністрацією присвоєно повторно адресу АДРЕСА_2 на вже відкритий розділ на вищезазначений об`єкт з адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 року у справі №523/15209/21 визнано за ОСОБА_1 право власності на окремо виділений об`єкт нерухомості нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно, за наявності підстав, визначених Законом №1952-IV, прийнято рішення від 30.01.2024 №71352773 про відмову в проведенні реєстраційних дій, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправним та скасувати рішення №72815131 від 25.04.2024 р., прийняте державним реєстратором Кісельовою Г.А.,суд зазначає, що підстави для закриття розділу визначені ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:

1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості;

2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна;

3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки;

5) набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ;

6) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Згідно ч. 7 ст. 14 Закону Українки «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Відповідно до матеріалів справи, судом не встановлено наявності підстав визначених ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для закриття розділу ОНМ 11067551101, а відтак суд вважає, що державний реєстратор приймаючи оскаржуване рішення №72815131 від 25.04.2024 р., про відмову у державній реєстрації нерухомого майна діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинних норм законодавства України.

Щодо позовних вимог позивача в частині реєстрації права власності на окремо виділений об`єкт - нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 р., справа №523/15209/21, суд зазначає, що у відповідності до ст. 11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Аналіз вказаних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави стверджувати, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до компетенції державного реєстратора, який приймає відповідне рішення за умови відповідності заявлених прав, поданої заяви та долучених до неї документів вимогам, встановленим законом.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Також суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень, а відтак зазначена вимога також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Юридичного департаменту Одеської міської ради (Думська площа, буд. 1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 26302537) про визнання протиправними та скасування рішень №71352773 від 30.01.2024, №72815131 від 25.04.2024 року та зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25 жовтня 2024 року.

Суддя Д.К. Василяка