Ухвала

від 28.10.2024 по справі 420/32979/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32979/24

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви фермерського господарства «Ніколь» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.10.2024 надійшла позовна заява фермерського господарства «Ніколь» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715610/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 05.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 1 від 05.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715609/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 09.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 2 від 09.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715619/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 13.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 3 від 13.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715612/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 14.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 4 від 14.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715611/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 15.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 5 від 15.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715613/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 16.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 6 від 16.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715614/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 19.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 7 від 19.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715616/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 8 від 21.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 8 від 21.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715615/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 9 від 23.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 9 від 23.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715618/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 10 від 26.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 10 від 26.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715617/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 27.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 11 від 27.02.2024.

28.10.2024 року (вх.№ 57441/24) від позивача надійшов вказаний позов з додатками засобами поштового зв`язку.

Разом із позовом до суду надано разом із позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано, що даному випадку пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом не є таким, що міг вплинути на достовірність наданих суду доказів або викликати сумніви у можливості встановлення об`єктивної істини. Пропущення строку звернення до суду за умови відсутності ознак недбалого ставлення позивача до реалізації права на справедливий судовий розгляд не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи. У якості об`єктивних підстав, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом у встановлені строки, позивач покликається на те, що 24 лютого 2022 року розпочалась військова агресія проти України з боку збройних сил Російської Федерації. ФГ «Ніколь» розташоване в смт Нововоронцовка Бериславського району Херсонської області, яке зазнало суттєвих руйнувань та пошкоджень інфраструктури внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів та бойових дій. Починаючи з кінця лютого 2022 року в смт Нововоронцовка припинили свою роботу всі державні органи, не було зв`язку та інтернету. Вказані обставини змінились на краще, коли Бериславський район Херсонської області було звільнено від окупаційних військ. Але селище і на даний час перебуває в зоні проведення бойових дій. Періодично відбуваються обстріли, атаки дронами та т.і. В селищі нерегулярно працює поштове відділення, мобільний зв`язок, інтернет, періодично відсутнє електропостачання. Через вказані причини періодично виходить з ладу комп`ютерне обладнання, яка застосовується в тому числі й для функціонування електронної пошти. Всі ці обставини створюють суттєві труднощі для підприємства та пливають на можливість дотримуватись процесуальних строків

Вирішуючи дану заяву, суддя зазначає.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18.

Предметом позову у даній справі є рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715610/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 05.02.2024, № 10715609/30904021 від 13.03.2024, № 10715619/30904021 від 13.03.2024, № 10715612/30904021 від 13.03.2024, № 10715611/30904021 від 13.03.2024, № 10715613/30904021 від 13.03.2024, № 10715614/30904021 від 13.03.2024, № 10715616/30904021 від 13.03.2024, № 10715615/30904021 від 13.03.2024, № 10715618/30904021 від 13.03.2024, № 10715617/30904021 від 13.03.2024.

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач 21.03.2024 року оскаржив їх в адміністративному порядку.

В той же час, згідно квитанцій від 21.03.2024 року вказані скарги не прийнято.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування вищевказаних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних складає 6 місяців з дати коли позивач про них дізнався або повинен був дізнатися.

Однак, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 23.10.2024 року, тобто з пропуском строк звернення.

Суддя зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11.11.2001р.).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відтак суд вважає за доцільне заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Суддя зазначає сторонам про наявність в Одеському окружному адміністративному суді технічної можливості проводити судові засідання в порядку ст.195 КАС України.

Керуючись ст.ст.12, 122, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 293 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву фермерського господарства «Ніколь» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.

Поновити фермерському господарству «Ніколь» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Прийняти до розгляду позовну заяву фермерського господарства «Ніколь».

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою фермерського господарства «Ніколь» (вул. Суворова, 13, Бериславський р-н, Херсонська область, 74200, код ЄДРПОУ 30904021) Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Копія відповіді на відзив одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Копія заперечення одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов`язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО.А. Вовченко