Ухвала

від 28.10.2024 по справі 420/33293/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33293/24

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 № 707-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) товариству з обмеженою відповідальність «Кристал Південь» у межах ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році».

Разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

-зупинити дію рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 № 707-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) товариству з обмеженою відповідальністю «Кристал Південь» у межах ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році»;

-заборонити товариству з обмеженою відповідальність «Кристал Південь» здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) у межах ландшафтного парку «Тилігульський» на підставі рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 № 707-VIII.

В обґрунтування заяви зазначено, що використовуючи дозвіл, виданий Одеською обласною радою відповідно до рішення від 06.09.2024 № 707-VIII, ТОВ «Кристал Південь» матиме змогу здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) за відсутності інформації в якій саме функціональній зоні таке рибальство відбуватиметься.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, суд, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також у заяві не наведено суду істотних обставин та не надано доказів, які б вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Суд, окрім іншого, акцентує увагу й на тому, що очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

При розгляді цієї заяви судом врахована правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.10.2024.

Суддя Олександр ХУРСА