Справа № 420/22548/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання противними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних «Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 06.06.2024 року №11190716/34169491;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 03.05.2024 року подану для реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс сервіс» датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних «Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 06.06.2024 року №11190718/34169491;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 10.05.2024 року подану для реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс сервіс» датою її подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних «Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 06.06.2024 року №11190717/34169491.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 12.05.2024 року подану для реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант плюс сервіс» датою її подання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні №4 від 03.05.2024 року, №8 від 10.05.2024 року та №11 від 12.05.2024 року, реєстрацію яких з посиланням на вимоги п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу (далі - ПК України) було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у вищевказаних ПН, підприємством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення №11190716/34169491 від 06.06.2024 року, №11190718/34169491 від 06.06.2024 року та №11190717/34169491 від 06.06.2024 року про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних.
Позивач вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими, та такими, що не враховують специфіку господарських операцій позивача, та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.
Ухвалою суду у справі №420/22548/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими позивачу було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів для реєстрації спірних ПН після зупинення контролюючим органом їх реєстрації.
Також під час розгляду справи від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку до суду не надходило.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 34169491.
Основним видом економічної діяльності товариства є 84.24 Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
Товариство має ліцензію серії АВ №592052, видану Міністерством внутрішніх справ України, на надання послуг з охорони власності та громадян.
При здійсненні господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» (як виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «МЄРУ-ТРАНС» (як агентом) (далі сторони) було укладено Договір про надання послуг від 04.12.2023 року (далі Договір), згідно п.1.1 предметом якого є взаємовідносини сторін щодо надання послуг з морської безпеки конвенційним суднам, судновласникам (фрахтователям), з якими агент уклав договір (угоду) на обслуговування, у зв`язку з чим виконавець надає послуги щодо виставлення посту охорони на борту суден на час їхнього перебування у причалів, а агент як представник судновласника (фрахтователя), приймає на себе обов`язки зі сплати рахунків виконавця за надані послуги згідно встановленим тарифам.
Згідно п.п.2.1.3 п.2.1 Договору виконавець зобов`язується надавати агенту в 2-х примірниках акт виконаних робіт та рахунок на сплату не пізніше 2-х робочих днів після відходу судна за виключенням вихідних та святкових днів. Датою отримання рахунку вважається відмітка агента на рахунку виконавця.
Відповідно до п.3.1 Договору вартість послуг становить 19 доларів США на годину з ПДВ.
За п.3.2 Договору оплата послуг з охорони здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця згідно офіційного курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
Згідно п.3.4 Договору агент здійснює розрахунок в виконавцем у безготівковій формі на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.
На підтвердження виконання умов Договору від 04.12.2023 року позивачем надано до суду повідомлення про закінчення надання послуг з охорони за №9149732, рахунок на оплату №46 від 03.05.2024 року на суму 489 002,23 грн. з ПДВ та акт надання послуг №46 від 03.05.2024 року (послуги з морської безпеки конвенційним судам m/v MIRAL 651 години) на суму 489 002,23 грн. з ПДВ, а також повідомлення про закінчення надання послуг з охорони за №9154505, рахунок на оплату №49 від 10.05.2024 року на суму 296 084,77 грн. з ПДВ та акт надання послуг №49 від 10.05.2024 року (послуги з морської безпеки конвенційним судам m/v SPLIT 394 години) на суму 296 084,77 грн. з ПДВ.
Крім того, при здійсненні господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» (як виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (як агентом) (далі сторони) було укладено Договір про надання послуг №23/11 від 23.02.2024 року (далі Договір №23/11), згідно п.1.1 предметом якого є взаємовідносини сторін щодо надання послуг з морської безпеки конвенційним суднам, судновласникам (фрахтувальникам), з якими агент уклав договір (угоду) на обслуговування, у зв`язку з чим виконавець надає послуги щодо виставлення посту охорони на борту суден на час їхнього перебування у причалів, а агент як представник судновласника (фрахтувальника), приймає на себе обов`язки зі сплати рахунків виконавця за надані послуги згідно встановленим тарифам.
Згідно пп. 2.1.3 п.2.1 Договору №23/11 виконавець зобов`язується надавати агенту в 2-х примірниках акт виконаних робіт та рахунок на сплату не пізніше 2-х робочих днів після відходу судна, але не пізніше 3-го числа календарного місяця наступного за місяцем надання послуг, за виключенням вихідних та святкових днів. Датою отримання рахунку вважається відмітка агента на рахунку виконавця.
Відповідно до п.3.1 Договору №23/11 вартість послуг становить 687,50 грн. на годину з ПДВ.
За п.3.2 Договору №23/11 оплата послуг з охорони здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно п.3.4 Договору №23/11 агент здійснює розрахунок в виконавцем у безготівковій формі протягом 20-ти календарних днів від дати надання послуг на підставі рахунку, оформленого згідно з підписаним з 2-х сторін актом виконаних робіт.
На підтвердження виконання умов Договору №23/11 позивачем надано до суду повідомлення про закінчення надання послуг з охорони за №8900684, рахунок на оплату №53 від 12.05.2024 року на суму 56 925,00 грн. з ПДВ та акт надання послуг №53 від 12.05.2024 року (послуги з морської безпеки конвенційним судам m/v MICHEL 69 години) на суму 56 925,00 грн. з ПДВ.
За фактом першої події, а саме надання відповідних послуг, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
№4 від 03.05.2024 року на суму 489 002,23 грн. з ПДВ;
№8 від 10.05.2024 року на суму 296 084,77 грн. з ПДВ;
№11 від 12.05.2024 року на суму 56 925,00 грн. з ПДВ.
Вищезазначені податкові накладні згідно квитанцій були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 84.24, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на що запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на зазначене, товариством засобами електронного сервісу ОСОБА_1 .DOC були направлені до Головного управління ДПС в Одеській області наступні повідомлення:
1) повідомлення №1 від 03.06.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №4 від 03.05.2024 року;
2) повідомлення №2 від 03.06.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №8 від 10.05.2024 року;
3) повідомлення №3 від 03.06.2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №11 від 12.05.2024 року.
До вищезазначених повідомлень надавались додаткові письмові пояснення стосовно господарської діяльності товариства, в яких зазначалось, що ТОВ «Гарант плюс сервіс» представлений на ринку у сфері охоронної діяльності з 2006 року. Ліцензія на право зайняття охоронною діяльністю - безстрокова. Підприємство має великий досвід реалізації заходів з охорони, що впроваджуються на суднах та в портових засобах шляхом виконання функцій вочманської охорони в портах України. Крім того, щодо вищевказаних господарських операцій зазначено, що контрагенти позивача за вищевказаними Договорами придбали послуги з морської безпеки конвенційним суднам, а на підставі «notice» (повідомлень) були виписані акти виконаних робіт, які й стали підставами виписки спірних податкових накладних.
Також позивачем на підтвердження здійснення господарської діяльності надавався примірник Договору про надання послуг, укладеного з ДП «Адміністрація морських портів України», щодо встановлення поста морської безпеки на борту конвенційного судна та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до нього, звіт про фактично надані послуги суднам у травні 2024 року та акти наданих послуг відповідно до звіту, а також відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам на підтвердження наявності у товариства трудового ресурсу.
Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11190716/34169491 від 06.06.2024 року, №11190718/34169491 від 06.06.2024 року та №11190717/34169491 від 06.06.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що такими документами є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні.
Вважаючи вищевказані рішення протиправними і необґрунтованими, позивач надіслав скарги до Державної податкової служби України.
Водночас, Державна податкова служба України залишила скарги підприємства без розгляду, а рішення Головного управління ДПС в Одеській області без змін.
Не погодившись із вищезазначеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву, відповіді на відзив, а також наданих до суду письмових доказів у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого у встановленому порядку.
Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у вигляді Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.
Відповідно до п.п. 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому п. 5 Порядку №520 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.п. 7, 9 Порядку №520).
Разом з тим суд зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у п.5 Порядку №520 документи.
Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.
Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Суд зауважує, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН позивача, відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих ПН.
Суд також зауважує, що у квитанціях відповідачем вказано, що обсяг постачання товару/послуги 84.24 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено детальних обґрунтувань (із визначенням цифрових показників) того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкових накладних позивача, які подано для реєстрації в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі.
Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарської операції, щодо яких були складені податкові накладні №4 від 03.05.2024 року, №8 від 10.05.2024 року та №11 від 12.05.2024 року. З наданих до суду копій документів, які також надавалися до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять. Про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником відповідачів.
Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11190716/34169491 від 06.06.2024 року, №11190718/34169491 від 06.06.2024 року та №11190717/34169491 від 06.06.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Підставою для прийняття таких рішень зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що конкретними документами, що подані з порушенням законодавства, є первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорювані рішення містять лише загальні твердження про надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавств без жодної конкретизації, в чому саме проявляються вказані порушення. У відзиві на адміністративний позов представником податкового органу також не зазначено, в чому конкретно вбачається порушення законодавства при складенні зазначених документів.
Крім того суд враховує, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації ПН з підстави того, що платник податку, яким подано на реєстрацію вищезазначені податкові накладні в ЄРПН, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, то в рішеннях про відмову в реєстрації цих же податкових накладних відповідач жодним чином не зазначає про зазначену підставу, а вже посилається на іншу надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Як на підставу правомірності вищевказаних рішень представник відповідачів у відзиві посилався на те, що позивачем було подано таблицю даних платника податку із кодом УКТЗЕД/ДКПП 84.24 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється, однак, за результатами розгляду Комісією було прийнято рішення № 10316129/34169491 від 04.01.2024 року про неврахування таблиці даних платника податку.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Згідно п. 12-16 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Отже, відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов`язком.
Такий правовий висновок викладений у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 року по справі №420/5754/24.
Також представник відповідача у відзиві посилався на те, що надана ліцензія №592052 Серії АВ з приводу надання послуг з охорони власності та громадян є сумнівною та ймовірно складена з порушенням законодавства, водночас суд зауважує, що, відповідач самостійно зауважує про невпевненість своїх доводів відносно наданої позивачем ліцензії.
Крім того суд при вирішенні справи враховує пояснення та надані докази представником позивача з цього приводу, що згідно відкритих відомостей про суб`єкти охоронної діяльності, що отримали ліцензії, а також про видані ліцензії та їх статус, розміщених на офіційному веб-сайті МВС України, позивач має діючу невідкликану ліцензію. Неспівпадіння дати прийняття рішення про видачу ліцензії та дати початку строку дії ліцензії підприємство позивача пояснює зміною ліцензійних умов, про що надав до суду копію ліцензії, чинної до 2011 року. Зазначені обставини та докази податковим органом не спростовано.
Також суд у даній адміністративній справі враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актами індивідуальної дії.
На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі №3140/2160/18.
Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що представник відповідача за час розгляду адміністративної справи не надав до суду жодного доказу на підтвердження правомірності оспорюваних рішень, а також не зазначив обґрунтованих підстав для їх прийняття, при цьому він обмежився лише формальним посиланням на дефектність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.
Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентом, які зазначені в ПН.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, з огляду на що рішення №11190716/34169491 від 06.06.2024 року, №11190718/34169491 від 06.06.2024 року та №11190717/34169491 від 06.06.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 03.05.2024 року, №8 від 10.05.2024 року та №11 від 12.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 03.05.2024 року, №8 від 10.05.2024 року та №11 від 12.05.2024 року датою їх фактичного надходження.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7 267,20 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки протиправними рішеннями саме цього суб`єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1-го Травня, 1г, кв.204) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання противними та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11190716/34169491 від 06.06.2024 року, №11190718/34169491 від 06.06.2024 року та №11190717/34169491 від 06.06.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» №4 від 03.05.2024 року, №8 від 10.05.2024 року та №11 від 12.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС СЕРВІС» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 7 267,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122655359 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Білостоцький О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні