Рішення

від 29.10.2024 по справі 420/3697/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3697/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталл групп» (код ЄДРПОУ 42055633, місце знаходження: 65082, м. Одеса, пров. Некрасова, 8, кв. 4) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 лютого 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталл групп» (код ЄДРПОУ 42055633, місце знаходження: 65082, м. Одеса, пров. Некрасова, 8, кв. 4) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якій представник просить:

-Визнати протиправним та скасувати рішення №10200296/42055633 від 19.12.2023 року про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН складеної ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП»;

-Зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН складено ПН №43 від 18.10.2023 року датою її подання на реєстрацію.

Також, представник просить стягнути за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою від 20 лютого 2024 року після усунення виявлених недоліків, позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Залучено до участі у справі як другого відповідача Державну податкову службу України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП» зареєстроване у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06 квітня 2018 року. Основний вид діяльності 43.21 Електромонтажні роботи.

Господарську діяльність Товариство веде в орендованих приміщеннях офісу та складському приміщенні. В штаті позивач має 10 осіб. Суми ССВ, ПДФО та ВЗ перераховані до бюджету і заборгованості Товариство не має. Також, підприємство має відповідну ліцензію на виконання такого виду робіт.

Так, в ході підприємницької діяльності, між позивачем та ОК «ЖБК «Пространство» підписано договір поставки № 20220922 від 22.09.2022 року.

На виконання вказаного договору, 13.10.2023 року позивачем було виставлено рахунок на оплату №2431 на суму 120 285,00 грн.

18.10.2023 року зазначений рахунок було сплачено.

У зв`язку з надходженням на рахунок позивача коштів, за правилом першої події було сформовано та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 43 від 18.10.2023 року на суму 120 285,00 грн. Проте, її реєстрацію було зупинено.

Представник позивача зазначив, що залишки товару відсутні у зв`язку з тим, що продукція, яка продається є продуктом власного виробництва, а саме, дані щити збираються із придбаних комплектуючих матеріалів.

На пропозицію надати документи, позивачем 13.12.2023 року було подано повідомлення про надання пояснень, до якого додано додаткові документи.

Проте, 19.12.2023 року позивачем було отримано оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН з підстав надання платником податку копій документів складених з порушенням законодавства.

Представник звертає увагу, що відсутність у Квитанції переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, свідчить про те, що податковий орган надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

На виконання ухвали суду 16.08.2024 року (вхід. № ЕС/34679/24) від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП» направило на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 43 від 18.10.2023 року, виписану на адресу ОК "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ПРОСТРАНСТВО" (код ЄДРПОУ 43376403) на загальну суму з урахуванням ПДВ 120 285, 00 грн.

За отриманою Квитанцією №1 від 14.11.2023 року з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної №133 зупинена, оскільки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 18.10.2023 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8537 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник"D"=2.8194%, "P"=94658.61 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Додатково зазначено, що у Позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 8537.

Також, ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП» було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних.

На виконання п. 11 Порядків №1165 Позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено № 7 від 13.12.2023 року з додатками у кількості 54 шт.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що платіжні інструкціїнадані Позивачем, є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, так як в даному документі відсутня печатка платника. З вищезазначеного можна зробити висновок, що документи, надані до контролюючого органу, є сумнівними і ймовірно складені із порушенням законодавства.

Таким чином, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення № 10200296/42055633 від 19.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2023 року № 43 у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАЛЛ ГРУПП» зареєстровано 06.04.2018 року.

Основний вид господарської діяльності: 43.21 Електромонтажні роботи.

Додаткові: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Відповідно до витягу №1815534500319 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач є платником податку на додану вартість з 01.05.2018 року.

Також, судом встановлено, що ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП» 06.06.2018 року номер запису 2013050935 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності між позивачем (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» 22.09.2022 року було укладено договір поставки № 20220922, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у зумовлені строки передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, вказаний у рахунках на оплату, видаткових накладних. (п. 1.1 договору).

Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються рахунками на оплату та видатковими накладними постачальника (п. 1.3 договору)

Покупець повинен провести (здійснити) оплату за замовлену партію товару в визначеному у відповідному рахунку порядку. (п. 3.4 договору)

Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю в строки, визначені в відповідній у рахунках на оплату. (п. 4.3 договору)

Так, судом встановлено, що на виконання умов договору, постачальником було сформовано та направлено на адресу покупця видаткову накладну №2920 від 30.10.2023 року на суму 120 285,00 грн з урахуванням ПДВ.

Покупцем зі свого боку було здійснено оплату за видатковою накладною, що підтверджується випискою по банківському рахунку від 18.10.2023 року.

Поставка визначеного видатковою накладною товару, підтверджується ТТН № 42 від 30.10.2023 року.

Так, судом встановлено, що за фактом надходження коштів на рахунок позивача було сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну № 43 від 18.10.2023 року на суму 120 285,00 грн з ПДВ 20047,50 грн. Проте, реєстрацію вказаної ПН було зупинено з підстав:

«Обсяг постачання товару/послуги 8537 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=2,8194%, «Р»=94658,61 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Сторонами не заперечується, що на пропозицію податкового органу позивачем було подано повідомлення №7 від 13.12.2023 року про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, до якого додано 54 додатки. В графі пояснення вказано: пояснення викладені в окремому документів на 3 аркушах, що додається в окремим документом довільної форми №1 від 13.12.2023 року.

Проте, 19.12.2023 року відповідачем за результатами розгляду наявних документів прийняло рішення № 10200296/42055633 про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Підставою для відмови у реєстрації якої вказано: надання платником податків копій документів складених з порушенням законодавства.

Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

На думку позивача, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягає скасуванню, адже податковим органом конкретно не зазначено, які саме подані документи не відповідають законодавству, та окрім того, представник зазначає, що всі надані до податкового органу первинні документи складені відповідно до норм законодавства та підтверджують реальність здійснених операцій.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до ДПС України зі скаргою від 28.12.2023 року, проте рішенням № 617/42055633/2 від 05.01.2024 року скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З 01.02.2020 року діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (далі Порядок № 1165), якийвизначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5, п.6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, судом встановлено, що в порядку встановленого податковим законодавством за фактом надходження коштів на рахунок позивача, було сформовано податкову накладну №43від 18.10.2023 року та направлено її реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції, реєстрація податкової накладної зупинена з підстав:«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.06.2023 №1045 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8537 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

У Додатку 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

При цьому суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданої податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

Сторонами не заперечується, що на пропозицію податкового органу, позивачем було надано повідомлення №7 від 13.12.2023 року про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригувань реєстрацію якої зупинено. Довказаного повідомлення було додано 54 додатки, серед яких лист-пояснення за вих. № 1312 від 13.12.2023 року в якому розгорнуто відображено специфіку діяльності підприємства та наявну матеріальну, технічну та фізичну можливість здійснення такого виду робіт.

Проте, за результатами розгляду пояснень та наданих позивачем документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, були прийнято рішення № 10200296/42055633 від 19.12.2023 року про відмову в реєстрації податковоїнакладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, підставою для відмови в реєстрації поданої позивачем податкової накладної було зазначено: «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Оцінивши надані сторонами докази та виходячи із вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення помилково, з огляду на таке.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що основний вид господарської діяльності: 43.21 Електромонтажні роботи. Додаткові: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість та має відповідну ліцензію видану ДАБІ України на здійснення будівельних робіт.

У своїй діяльності позивач використовує офісне та складське приміщення, має необхідну кількість працівників та укладає договори з метою закупівлі необхідних матеріалів та елементів для здійснення робіт.

Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності між позивачем (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» 22.09.2022 року було укладено договір поставки № 20220922, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у зумовлені строки передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, вказаний у рахунках на оплату, видаткових накладних. (п. 1.1 договору).

Покупець повинен провести (здійснити) оплату за замовлену партію товару в визначеному у відповідному рахунку порядку. (п. 3.4 договору)Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю в строки, визначені в відповідній у рахунках на оплату. (п. 4.3 договору)

Так, судом встановлено, що на виконання умов договору, постачальником було сформовано та направлено на адресу покупця видаткову накладну №2920 від 30.10.2023 року на суму 120 285,00 грн з урахуванням ПДВ. Покупцем зі свого боку було здійснено оплату за видатковою накладною, що підтверджується випискою по банківському рахунку від 18.10.2023 року. Поставка визначеного видатковою накладною товару, підтверджується ТТН № 42 від 30.10.2023 року.

Таким чином, за фактом надходження коштів на рахунок позивача у відповідності до норм податкового законодавства сформовано податкову накладну.

Крім того, як вже зазначалось судом, позивачем було надано повідомлення № 7 від 13.12.2023 року щодо подачі письмових пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення господарськоїоперації по зупиненій податковій накладній № 43 від 18.10.2023 року.

Аналіз наданих копій первинних документів надає можливість встановити послідовність дій позивача щодо здійснення такого виду робіт та надання такого виду послуг.

У свою чергу, суд враховує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

В той же час, у квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв, визначених в п. 1 та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Суд відхиляє доводи представника відповідача викладені у відзиві, з підстав того, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а у подальшому в рішенні про відмову у реєстрації ПН, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача стосовно надання позивачем документів складених з порушенням законодавства з огляду на те, що на момент зупинення реєстрації ПН та на стадії прийняття рішення за вказаною ПН позивачу не було відомо про такі доводи відповідача, адже не було конкретизовано у квитанціях стосовно документів які мають недоліки.

Таким чином, зупинення податкової накладної, виписаної позивачем не відповідає умовам критеріїв ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій та контролюючим органом, порушено вимоги Порядку № 1165.

Відповідно до ч. п. 25, 26, 27 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно з п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з додатку до Порядку № 520 в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково зазначаються конкретні документи.

Так, як вбачається з матеріалів справи в оскаржуваному рішенні, податковим органом було зазначено підставою для відмови у реєстрації податкової накладної «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

В графі «податкова інформація» (зазначити конкретні документи) оскаржуваного рішення, вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Аналізуючи зазначену, як підставу для відмови у реєстрації поданих податкових накладних в ЄРПН, суд зазначає, що контролюючим органом не наведено конкретних документів, які саме складені чи сформовані позивачем з порушенням норм законодавства, а лише узагальнено зазначено перелік можливих документів.

Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів в рішенні про відмову у реєстрації ПН, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Таким чином, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, таке рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 43від 18.10.2023 року, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно клопотання представника позивача про розподіл судових витрат в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.01.2023 року між ТОВ «ІНСТАЛЛ ГРУПП» та Адвокатським бюро «Касьяненко і партнери» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №09-01/23, відповідно до умов якого бюро зобов`язується надавати правову (правничу) допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти надану правову (правничу) допомогу.

Необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору. (п. 5.1 договору)

Так, судом встановлено, що між сторонами було укладено додаткову угоду №5 від 25.12.2023 року, відповідно до п.2 якої сторони дійшли згоди щодо надання правової (правничої) допомоги у справі Товариства до ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН; реєстрації ПН в ЄРПН в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді. Сторони домовились, що за вказану допомогу Товариство сплачує Бюро гонорар у розмірі 6000,00 грн, беручи до уваги складність питання, часу, який буде потрачено адвокатом для вивчення документи, підготовки правової позиції по справі, обґрунтування позовних вимог, вивчення судової практики щодо аналогічних позовних вимог, підготовки копій документів і відправлення позову та документів до нього іншій стороні по справі.

П. 7 визначено, що на протязі 5-ти календарних днів з моменту вступу в силу рішення суду клієнт зобов`язаний сплатити 70% визначеного в акті гонорару. Інші 30% гонорару клієнт зобов`язаний сплатити протягом 25-ти днів з дати набрання законної сили рішення по результатам розгляду судової справи. В Акті приймання-здачі наданих послуг сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правничої допомоги.

Відповідно до укладеного між сторонами Акт приймання-здачі наданих послуг від 01.02.2024 року, визначено, що відповідно до п. 2 додаткової угоди, сума гонорару, яка підлягає сплаті, визначена сторонами у розмірі 6000,00 грн на умовах п. 7 вказаної угоди.

Детального опису робіт до суду не надано.

Доказів сплати до суду не надано.

У відзиві на позовну заяву представник Головного управління просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до розміру прожиткового мінімуму станом на 2024 рік у розмірі 3028 грн.

Представником відповідача зазначено, що суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 6000,00 грн є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, спів розмірності.

Так, представник відповідача вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, з урахуванням клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат, оцінюючи акт наданих послуг, перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже існує стала сформована судова практика з розгляду цієї категорій справ, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати пов`язані зі переліченими діями є неминучими та фактичними лише в частині написання позовної заяви та інших процесуальних документів. А тому переконання суду співмірними витратами на виконання цих робіт є сума 3000,00 грн, які належать відшкодуванню саме відповідачем. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеною додатковою угодою до договору про надання правової (правничої) допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 3000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталлгрупп» (код ЄДРПОУ 42055633, місце знаходження: 65082, м. Одеса, пров. Некрасова, 8, кв. 4) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №10200296/42055633 від 19.12.2023рокув Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати податкову накладну №43 від 18.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталлгрупп» (код ЄДРПОУ 42055633, місце знаходження: 65082, м. Одеса, пров. Некрасова, 8, кв. 4)сплачений судовий збір в розмірі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко