Ухвала

від 29.10.2024 по справі 440/12710/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

29 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/12710/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ШКІР-АГРО" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШКІР-АГРО" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ШКІР-АГРО" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.10.2024 №1157-ОД Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12710/24 Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Прохальна частина цього адміністративного позову містить клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держпродспоживслужби, його структурним та територіальним підрозділам, його посадовим особам вчиняти дії щодо розгляду, складання та підписання протоколу про порушення стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ШКІР-АГРО, а також вчиняти будь-які інші дії пов`язані із відмовою ТОВ ШКІР-АГРО в допуску посадових осіб територіального органу компетентного органу - державних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до здійснення позапланового заходу державного контролю на потужностях ТОВ ШКІР-АГРО, за адресою: 39601, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Юрія Руфа, будинок 1, до набрання законної сили рішення у даній справі.

В обґрунтування даної заяви представник позивача вказав, що 24.10.2024 позивачем було отримано засобами поштового зв`язку лист Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № Вих-01-27/16.1/5451 від 21.10.2024 щодо складання протоколу про порушення, яким було повідомлено, що на підставі відмови в допуску посадових осіб територіального органу компетентного органу - державних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до здійснення позапланового заходу державного контролю на потужностях ТОВ ШКІР-АГРО, буде складено протокол про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин законодавства про харчові продукти та корми. Також повідомлено про необхідність прибуття 05.11.2024 о 9 год 03 хв директора ТОВ ШКІР-АГРО або уповноваженого ним представника до Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області для ознайомлення зі змістом протоколу, надання пояснень, підписання та отримання примірника протоколу.

Предметом оскарження у даній справі є наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.10.2024 № 1157-ОД Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), який позивач вважає протиправним у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав для проведення відповідного заходу державного контролю, що було підставою для відмови від допуску посадових осіб відповідача на потужності позивача.

Таким чином, на думку представника позивача, складання відповідачем, його структурними та/або територіальними підрозділами відповідного протоколу щодо ТОВ ШКІР-АГРО до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду цієї адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі й оскарження протоколу, складеного за фактом недопуску посадових осіб відповідача до здійснення позапланового заходу державного контролю, проведення якого було призначено на підставі протиправного та скасованого наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.10.2024 № 1157-ОД Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Враховуючи вищезазначені обставини невжиття заходів забезпечення позову, може спричинити негативні наслідки для позивача, тому вважає за необхідне просити суд вжити заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даного клоптання без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.

Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності дій, оспорюваного рішення та порушення такими діями, рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваних дій, рішення та порушення ними прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Також, суд звертає увагу на те, що в клопотанні позивача про забезпечення позову не наведено обгрунтованих мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку протиправності спірного рішенням відповідача під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка буде надана під розгляду справи по суті після дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Водночас, суд звертає увагу, що у даній справі предметом спору є протиправність, на думку позивача, наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.10.2024 №1157-ОД Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Тобто, обов`язковою умовою застосування такого виду забезпечення є пов`язаність таких дій з предметом спору.

Однак, позивач в заяві просить суд застосувати спосіб забезпечення позову, який не буде стосуватись предмету спору у даній справі, оскільки виходить за межі правовідносин, які виникли між ТОВ "Шкір-Агро" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо прийняття оскаржуваного наказу від 10.10.2024 №1157-ОД.

Позивач не буде оспорювати в цій адміністративній справі жодного рішення або дії відповідача щодо складання протоколу про порушення стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ШКІР-АГРО, а також будь-які інші дії пов`язані із відмовою ТОВ ШКІР-АГРО в допуску посадових осіб територіального органу компетентного органу - державних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до здійснення позапланового заходу державного контролю на потужностях ТОВ ШКІР-АГРО.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ШКІР-АГРО" в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ШКІР-АГРО" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Алєксєєва