Рішення

від 29.10.2024 по справі 500/4210/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4210/24

29 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/20243/000003/l від 12.01.2024 та картку відмови №UA305160/2024/000008 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН», покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрія, було укладено Контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції. На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202401-001 від 08.01.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202401-001 від 08.01.2024 позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: папір цигарковий 26.75mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 18720,00 кг за ціною 2,19 доларів США за кг вартістю 40996,80 доларів США. 12.012024 для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №UA305160/2024/, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA305160/2024/000008 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2024/000003/l від 12.01.2024, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним. Враховуючи те, що на оскарження Рішення у судовому порядку піде значний час, товар було випущено у вільний обіг, відповідно до ст. 55 МКУ, а Позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA305160001006U6 від 12.01.2024 р. (додаток 12 до позову), в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МКУ (Фінансова гарантія) у сумі 46472,34 грн. (податок на додану вартість). Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи, на думку позивача, підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржуване Рішення та картка відмови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що оскільки позивач не зміг підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то митний орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Насамперед, суд зауважує, що як і саме обґрунтування позовних вимог, так і додані до матеріалів докази стосуються рішення про коригування митної вартості UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024.

А відтак, суд розцінює зазначене у прохальній частині рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/20243/000003/1 від 12.01.2024 як технічну помилку, та в межах даної справи судом надається правова оцінка рішенню Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024.

Крім цього, суд зазначає, що рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024, а також картка відмови №UA305160/2024/000008 прийняті за результатами розгляду митної декларації 24UA305160000923U0.

17.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН», Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрія, було укладено Контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.

За умовами Контракту (п. 1.2.) Продавець продає, а Покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції (далі по тексту - Товар). Конкретний асортимент Товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.

У п. 1.3. Контракту зазначено, що Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного Договору.

Пункт 2.1. Контракту встановлює, що ціна на Товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку.

Згідно п. 2.2 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).

У п. 2.3 Контракту зазначено, що поставка Товару, за цим Контрактом здійснюється на територію України.

Відповідно до п. 3.2. та 3.4. Контракту оплата цим Контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки Товару (дата, зазначена у ВМД), на підставі виставленого Продавцем рахунку. Оплата за поставлений Товар може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству Австрії (зарахування зустрічних вимог / переведення боргу тощо).

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202401-001 від 08.01.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202401-001 від 08.01.2024, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: папір цигарковий 26.75mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 18720,00 кг за ціною 2,19 доларів США за кг вартістю 40 996.80 доларів США.

12.01.2024 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №24UA305160000923U0.

За результатами перевірки митним органом було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: "1) подані декларантом основні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне.

Відповідно до наданих товаросупровідних документів товар переміщується за посередницьким контрактом з компанією Aurora Trading Solutions GmbH (Австрія).

Згідно графи 1 автотранспортної накладної CMR від 08.01.2024 року №14361 відправником вантажу являється JULIUS GLATZ GMBH, а отримувачем згідно графи 2 CMR є ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", однак жодних комерційних документів чи договорів між ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" та JULIUS GLATZ GMBH до митного оформлення не подано. Згідно поданих документів JULIUS GLATZ GMBH продає товар еміратській компанії VK Co Trading FZE (ОАЕ), а ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" купує даний товар від Aurora Trading Solutions GmbH (Австрія), тому не можливо встановити, на якій юридичній підставі JULIUS GLATZ GMBH відправляє вантаж від імені ТОВ "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", що може свідчити про наявність інших комерційних угод між відправником та отримувачем, які можуть мати безпосередній вплив на правильність визначення митної вартості товару.

Крім того, за результатами аналізу цінової інформації, наявної у ЄАІС ДМСУ щодо імпортованих товарів, митне оформлення яких вже завершено, заявлена митна вартість товару за посередницьким контрактом є значно нижчою від раніше визнаних митними органами митних вартостей аналогічних/подібних товарів за контрактами, укладеними безпосередньо з виробником товару (JULIUS GLATZ GMBH), що викликає сумнів у достовірності заявленої митної вартості".

З урахуванням зазначеного вище, митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації.

На запит митного органу декларантом було надано лист-відповідь декларанта від 12.01.2024 року, в якому вказано про відсутність прямих угод між імпортером та відправником товару. Також, даним листом декларант вказав, про відсутність інших документів, які б підтверджували митну вартість товару.

В подальшому, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA305160/2024/000008 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним. В даному рішення також зазначено, що за результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів, що постачаються згідно зовнішньоекономічних контрактів, де стороною (продавцем) є виробник товарів (JULIUS GLATZ GMBH) за митними деклараціями № UA209230/2023/117895 від 06.11.2023 з митною вартістю 2,4466 Євро за кг, №UA209230/2023/126244 від 01.12.2023 з митною вартістю 2,5038 Євро за кг. З урахуванням меншої з наявних вартостей, при визначенні числового значення митної вартості за основу взята цінова інформація згідно митної декларації №UA209230/2023/117895 від 06.11.2023 року. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 2,4466 Євро/кг 18720кг = 45800,3520 Євро, що у валюті контракту становить 50 311,66 Дол.США або 2,6876 Дол.США/кг.

В подальшому, позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA305160001006U6 від 12.01.2024, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Не погоджуючись з рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024 та карткою відмови №UA305160/2024/000008, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частині другій статті 53 МК України, а саме:

-контракт №1-2023 від 17.04.2023 р., додаткова угода №2 від 01.08.2023 р., додаткова угода №3 від 25.09.2023 р., додаткова угода №4 від 16.11.2023 р., Специфікація №202401-001 від 08.01.2024 р. до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);

-рахунок Aurora Trading Solutions GmbH до TOB «МФТЮ» №202401-001 від 08.01.2024 р. (відповідно до п. 3. ч,2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»);

-у зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до п. 4 ч.2. ст. 53 МКУ «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»);

-інвойс виробника №90019179 від 08.01.2024 р. та інвойс відправника VK-08012024/GR від 08.01.2024 р. (відповідно до п. 5. ч.2. ст. 53 МКУ «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);

-ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020 р. (відповідно до п. 7. ч.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»), лист від 12.01.2024 р. за №03-04/15 щодо страхування (додаток 21 до позову);

-у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);

-у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. ч.2. ст. 53 якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).

Також, позивачем було надано до митного органу пакувальний лист від 08.01.2024 р. за номером 50021310; сертифікат аналізу від 08.01.2024 р. за номером 1021473, сертифікат походження №А 36795212 від 08.01.2024 р.; коносамент MRN 23DE650123982384B3 від 08.01.2024 р., автотранспортна накладна (CMR) за №14361 від 08.01.2024.

Крім цього, суд вважає, що наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1-2023 від 17.04.2023 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо.

У рахунку-інвойсі №202401-001 від 08.01.2024 визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, зокрема вказано на найменування товару - папір цигарковий 26.75 мм*6000м*26гр/м*50Сu, в кількості та по ціні, що відповідає обсягам та вартості, вказаних у специфікації на загальну вартість 44196,80 дол. США.

Ціна товару з урахуванням понесених транспортних витрат по поставці товару, включених у загальну вартість, в сумі 44361,95 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД 24UA305160000923U0 від 12.01.2024.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД 24UA305160000923U0 від 12.01.2024 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №202401-001 від 08.01.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни паперу цигаркового подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Крім цього, відповідач, у Рішенні про коригування митної вартості товарів, посилається на різні умови| поставки. Суд враховує, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни за даним Контрактом.

Крім цього, суд зазначає, що листом від 12.01.2024 митний брокер повідомив митницю що, позивач не має прямого контракту з виробником товару. Даний товар отримувався на умовах зазначених у Специфікації. Згідно наданих документів відображений весь ланцюг формування ціни від виробника до покупця, із вказанням як ціни товару від виробника так і транспортних витрат по доставці вантажу до продавця. При цьому, документом про підтвердження вартості перевезень є рахунок Aurora Trading Solutions GmbH до позивача №202401-001 від 08.01.2024 р., де окремо винесені транспортні витрати у розмірі 3200,00 доларів США.

Відтак, суд вважає, що твердження відповідача щодо того, що пояснення декларанта не спростовує сумнівів щодо правильності застосування умов поставки, що безпосередньо впливає на митну вартість товару, є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

На думку суду, позивачем було надано відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000008, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000003/1 від 12.01.2024

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Закарпатської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000008.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору на суму 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 29 жовтня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7,с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ 43264239);

відповідач - Закарпатська митниця (місцезнаходження:вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000 код ЄДРПОУ:43985560).

Головуюча суддяДерех Н.В.