Рішення

від 21.10.2024 по справі 520/8738/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року № 520/8738/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Логачової К.А,

представника позивача Яковлєва Є.В.,

представника відповідача Кухарєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року та картку відмови №UА807200/2024/000253 від 13.03.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року та картку відмови №UА807200/2024/000280 від 20.03.2024 року;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43856496; адреса: Україна, 41602, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул.Коновальця Євгена, будинок 17 кімната 9) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 25859,24 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 44017626; адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд.16 Б).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року, картка відмови №UА807200/2024/000253 від 13.03.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року та картка відмови №UА807200/2024/000280 від 20.03.2024 року на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Харківською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (Покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (Продавець) було укладено контракт від 08.08.2023 № RTF/MLS20230808.

До митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200004502U6, разом із якою подано: пакувальний лист № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, коносамент № 143371888362 від 16.01.2024 року, автотранспортну накладну № 0050 від 14.02.2024 року, декларацію № 24ROCT190000166875 від 13.03.2024 року, декларацію про походження товару № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-31/03-2024 від 18.03.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 16.01.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 року, договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 року, видаткова накладна № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, відвантажувальну специфікація № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року, лист № 03/01-2 від 01.03.2024 року, лист № 03/15-8 від 15.03.2024 року, лист № RAJ/MUL240109/2-1 від 09.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240109/2-2 від 09.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240109/2-3 від 09.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240109/2-4 від 09.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240109/2-5 від 09.01.2024 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20231127/009 від 27.11.2023 року, якісний опис № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000280 від 20.03.2024 року.

Також, до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA807200004169U8, разом із якою подано: пакувальний лист № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, рахунок-фактура (інвойс) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, коносамент № COSU6373121460 від 09.01.2024 року, автотранспортну накладну № 4550 від 07.03.2024 року, декларацію № 24ROCT190000145461 від 06.03.2024 року, декларацію про походження товару № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-17/03-2024 від 11.03.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 15.11.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 року, договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 року, видаткову накладну № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, відвантажувальну специфікацію № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року, лист № 02/06-3 від 06.02.2024 року,

лист № 02/06-4 від 06.02.2024 року, лист № RAJ/MUL240101/2-1 від 01.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240101/2-2 від 01.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240101/2-3 від 01.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240101/2-4 від 01.01.2024 року, лист № RAJ/MUL240101/2-5 від 01.01.2024 року, прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20231127/002 від 27.11.2023 року, якісний опис № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2024/000253 від 13.03.2024 року.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Харківською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Позивач листом від 13.03.2024 № 13/03/24-1 повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується листом Постачальника № RAJ/MUL240101/2-4 від 01.01.2024 року на підтвердження цього факту. Вказано, що комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

Позивач листом від 13.03.2024 № 13/03/24-2 повідомив, що статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року передоплату не визначено. Вказано, що сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару, на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Зазначено, що рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

Позивач листом від 13.03.2024 № 13/03/24-3 повідомив, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» таких договорів не вимагається.

Позивач листами від 13.03.2024 № 13/03/24-4, № 13/03/24-5, № 13/03/24-6, № 13/03/24-8, № 13/03/24-9 повідомив, що прайс-лист №RAJHANS20231127/002 від 27.11.2023 року ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200004169U8, декларацію № 24ROCT190000145461 від 06.03.2024 року складену за уніфікованою формою, що не потребує перекладу, ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200004169U8, висновок експерта № 20-17/03-2024 від 11.03.2024 року ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією № 24UA807200004169U8, інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України, жодної зміни вартості товару за інвойсом № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року не відбувалося.

Позивач листом від 13.03.2024 № 13/03/24-7 повідомив, що відповідно до ст. 3 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Вказано, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Зазначено, що сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Вказано, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «Мультітул- Стандарт» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів не вимагається.

Також, позивач листом від 19.03.2024 № 19/03/24-1 повідомив, що у відношення товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Вказано, що укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул- Стандарт» вказаних документів не вимагається.

Позивач листом від 19.03.2024 № 19/03/24-2 повідомлено, що за контрактом № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № RAJ/MUL240109/2-3 від 09.01.2024 року, який вже знаходяться у Відповідача. Вказано, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

Позивач листом від 19.03.2024 № 19/03/24-3 повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується листом Постачальника № RAJ/MUL240109/2-4 від 09.01.2024 року на підтвердження цього факту. Вказано, що комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

Позивач листом від 19.03.2024 № 19/03/24-4 повідомив, що статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Вказано, що можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Зазначено, що рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року передоплату не визначено. Вказано, що сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару, на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Зазначено, що рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

Позивач листами від 19.03.2024 № 19/03/24-5, № 19/03/24-6, № 19/03/24-7, 19/03/24-10 повідомив, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» таких договорів не вимагається, прайс-лист №RAJHANS20231127/009 від 27.11.2023 року ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200004502U6, декларацію № 24ROCT190000166875 від 13.03.2024 року складену за уніфікованою формою, що не потребує перекладу, ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200004502U6, висновок експерта № 20-31/03-2024 від 18.03.2024 року ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією № 24UA807200004502U6, інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Позивач листом від 19.03.2024 № 19/03/24-9 повідомив, що відповідно до ст. 3 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Вказано, що Умови постачання визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. Зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Вказано, що продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Зазначено, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «Мультітул- Стандарт» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо не вимагається.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року митний орган посилався на те, що «документ під кодом 9000 прайс лист №RAJHANS20231127/002, але повинен бути зазначене під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, наданийдо митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизна ченому колу покупців;».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року містить наступну підставу коригування: «відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - наданий до митного оформлення прайс-лист від 27.11.2023 №RAJHANS20231127/009 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;».

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15 зазначив, що каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

При цьому, митному органу з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20231127/002 від 27.11.2023 року, № RAJHANS20231127/009 від 27.11.2023 року.

Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20 щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з оглядуна наступне: термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, посилання митного органу на недоліки прайс-листів №RAJHANS20231127/002 від 27.11.2023 року, № RAJHANS20231127/009 від 27.11.2023 року до митних декларацій є необґрунтованими.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року зазначено, що декларантом ненадана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну а також з зберіганням товару в порту, складах інші, призначення (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі), а також відсутні рахунки фрахту, договори перевезення, заявки перевезення тощо.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року вказано, що відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143371888362; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту 143371888362; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR 3050; відсутні транспортні довідки, рахунки.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Так, згідно абз. 1, 2 ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. У Commercial invoice (рахунку- фактурі) № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 зазначив, що з`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару

Відповідачу з митними деклараціями надавалася калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, в які включено фрахт.

Також, відповідачу з митними деклараціями надавалися листи постачальника №RAJ/MUL240101/2-1 від 01.01.2024 року, № RAJ/MUL240109/2-1 від 09.01.2024року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Так, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т.ч., але не виключно, Контракт, калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, листи постачальника №RAJ/MUL240101/2-1 від 01.01.2024 року, № RAJ/MUL240109/2-1 від 09.01.2024 року, інвойси №RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року, згідно яких умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року міститься посилання на те, що відповідно до п.3 контракту RTF/MLS20230808 умoви доставки "постачальник забов`язан, завантажити товар на борт судна в порту.. ", що свідчить про умови поставки FOB, тобто можливо не враховано морській фрахт та інші складові митної вартості товару.».

Згідно статті 3 Контракту постачальник зобов`язаний завантажити товар на борта судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Так, у Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Отже, посилання митного органу щодо іншої умови поставки (FOB) є безпідставними, тому що позивачем документально підтверджено умову поставки, узгоджену сторонами Контракту та вказану в інвойсі № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року, а саме - CPT.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2021 року у справі № 400/2126/19 зазначив, що судами враховано, що у Специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD.

За таких обставин, всі витрати на транспортування вже включені у вартість товару на умовах поставки CPT.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Також митний орган посилався на те, що в інвойсі від 09.01.2024 №RAJ/MUL240109/2 не зазначені умови оплати.

Так, умови оплати визначені статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, згідно якої Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Згідно інвойсу № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року передоплату не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 зазначив, що і свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари. Щодо посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Також, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року містить наступну підставу коригування: «наданий до митного оформлення звіт про оцінку майна №RAJ/MUL240101/2 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандартні «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних;».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року містить наступну підставу коригування: «наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-31/03-2024 від 18.03.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;».

Так, митний орган посилаючись у спірних рішеннях щодо висновків експерта на певні вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, не вказує, які саме вимоги на його думку не дотримано.

При цьому, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах № RAJ/MUL240101/2 від 01.01.2024 року та № RAJ/MUL240109/2 від 09.01.2024 року.

Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року та №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння всіх характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року, картка відмови №UА807200/2024/000253 від 13.03.2024 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року та картка відмови №UА807200/2024/000280 від 20.03.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, ціна позову склала 1320215,82 грн. Позивачем було додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у сумі 25859,24 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, підлягає сплаті в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано дану позовну заяву через систему "Електронний суд".

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в частині 20687,39 грн.

Крім того, позивач просив стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Відповідач просив відмовити в задоволенні вимог щодо правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової допомоги від 26.03.2024 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Бідної Оксани Іванівни» (Бюро).

Крім того, до суду надано копію платіжної інструкції №1427 від 03.04.2024 року про оплату правової допомоги у сумі 50000,00 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано розрахунок послуг правничої допомоги, суд зазначає, що згідно додаткової угоди №2 від 26.03.2024 до договору про надання правової допомоги розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що понесені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 20000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (41602, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Конотоп, вул. Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9) до Харківської митниці (61003, м. Харків, вул.Короленка, буд. 16 Б) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000219/2 від 13.03.2024 року та картку відмови №UА807200/2024/000253 від 13.03.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000244/2 від 20.03.2024 року та картку відмови №UА807200/2024/000280 від 20.03.2024 року.

Стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626, 61003, м. Харків, вул.Короленка, буд. 16 Б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 43856496, 41602, Сумська обл., Конотопський р-н., місто Конотоп, вул. Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9) сплачений судовий збір в сумі 20687 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 39 коп.

Стягнути з Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626, 61003, м. Харків, вул.Короленка, буд. 16 Б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 43856496, 41602, Сумська обл., Конотопський р-н., місто Конотоп, вул. Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 28.10.2024 року