Ухвала

від 29.10.2024 по справі 520/26182/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову в зупиненні провадження у справі

29 жовтня 2024 року Справа № 520/26182/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 77917 гривень 62 копійки;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 22.07.2022 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 22.07.2022 року включно у загальній сумі 235251 гривня 20 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.07.2022 року по 26.08.2024 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 23.07.2022 року по 26.08.2024 року включно у загальній сумі 112 151 гривня 12 копійок відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою суду від 23.09.2024 у справі №520/26182/24 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Представника відповідача - Військової частини НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" 22.10.2024 подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення дії воєнного стану на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частиною 1 ст. 236 КАС України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у адміністративній справі, зокрема, в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 5).

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався та діє до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону №1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону №2232-XII.

Конструкція п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Між тим, з огляду на приписи ст. 3 Закону №1934-XII, за змістом якої військові частини та органи військового управління є складовими елементами Збройних Сил України, такі суб`єкти перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.

Зупинення провадження у справі за клопотанням військової частини (чи іншого військового формування) фактично означає зупинення провадження до закінчення військового стану.

Однак зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення військового стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, а також суперечить ч. 2 ст. 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно зі ст. 26 Закону №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

З аналізу ст. 26 Закону №389-VIII слідує, що здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України не поширюється.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.02.2023 по справі №380/7845/21.

Верховний Суд в ухвалі від 19.07.2022 року по справі №360/507/21 зазначив, що частиною 1 статті 236 КАС України встановлено обов`язкові підстави, за наявності яких суд зупиняє провадження у справі. Частиною 2 цієї статті встановлено випадки, коли суд, з урахуванням конкретних обставин у справі, має право зупинити провадження у справі. Водночас, процесуальним законом не визначено введення на території України воєнного стану як підставу для зупинення провадження у справі. Також, вказав, що на переконання Верховного Суду, для вирішення питання про зупинення провадження у цій справі суд має з`ясувати, чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до закінчення воєнного стану в Україні.

За правовою позицією ухвали Верховного Суду від 27.06.2022 р. у справі №9901/474/21 для вирішення питання про зупинення провадження відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 КАС України суд повинен з`ясувати, зокрема, чи дійсно всі співробітники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють представництво та самопредставництво цього органу в судах, проходять військову службу і позбавлені можливості здійснювати захист інтересів в судах шляхом безпосереднього прийняття участі у судових засіданнях у приміщенні суду або шляхом відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, враховуючи висновки Верховного Суду та те, Військова частина НОМЕР_1 є складовим елементом Збройних Сил України, та перебуває у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 02.10.2024 через систему "Електронний суд" подано до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

Таким чином, у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 наявна можливість брати участь в розгляді даної справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 236, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. О. Супрун