Рішення

від 25.10.2024 по справі 560/11587/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11587/24

РІШЕННЯ

іменем України

25 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" , Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний медико-соціальної експертизи" про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний медико-соціальної експертизи", в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний медико-соціальної експертизи" викладене у вигляді довідки б/н від 20.02.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, викладене у вигляді довідки б/н від 14.05.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю - до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 38260065, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 36).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.02.2024 Хмельницька міська медико-соціальна експертна комісія фактично без повного медичного обстеження видала довідку б\н про невизнання позивача особою з інвалідністю. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про повторний огляд. Однак, 14.05.2024 КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" без повного медичного обстеження в розумінні вимог Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 №561 підтвердила рішення Хмельницької міської МСЕК від 20.02.2024 та видала довідку б/н про невизнання позивача особою з інвалідністю від 14.05.2024.

ОСОБА_1 вказує, що є особою з інвалідністю з народження. Після досягнення повноліття 25.10.2018 рішенням Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії, йому за результатами огляду вперше встановлена третя група інвалідності по загальному захворюванню. В подальшому, у лютому 2021 року позивачеві вдруге встановлено третю групу інвалідності.

Позивач вважає оскаржувані рішення відповідачів про невизнання його особою з інвалідністю протиправними. Зазначає, що ні на його вимогу, ні на адвокатські запити відповідачами відповіді не надані.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачами не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з народження.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1108910 від 25.10.2018 позивачеві встановлено третю групу інвалідності строком до 01.11.2020.

В подальшому, у лютому 2021 року позивачеві вдруге встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду у 2023 році.

Хмельницька міська медико-соціальна експертна комісія 20.02.2024 за результатами медичного обстеження позивача видала позивачеві довідку б\н від 20.02.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про повторний огляд.

Однак, 14.05.2024 КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" підтвердила рішення Хмельницької міської МСЕК від 20.02.2024 та видала довідку б/н про невизнання позивача особою з інвалідністю від 14.05.2024.

Позивач вважає вищевказані рішення відповідачів протиправними, оскільки вони винесені без проведення повного медичного огляду. Вказує, що він продовжує хворіти та стан його здоров`я не покращився, а тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина друга статті 6 Закону №875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).

Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом п. 10 Положення №1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Порядок участі представників органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.

Згідно з пунктом 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення №1317).

Відповідно до Пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.

Дослідивши матеріали справи суд наголошує, що позивач дійсно був особою з інвалідністю з дитинства з діагнозом "двобічна вроджена клишоногість з порушенням функцій кінцівок", якому після досягнення повноліття двічі встановлено третю групу інвалідності по загальному захворюванню.

Разом з тим, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, підстави для скасування довідок Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний медико-соціальної експертизи" б/н від 20.02.2024 та Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії б/н від 14.05.2024 про невизнання позивача особою з інвалідністю, не підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

Так, пунктами 23, 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 визначено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Судом встановлено, що позивач дотримався процедури, що визначена вищевказаними нормативними актами та не погодившись з рішенням Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії звернувся до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, яка також видала позивачеві довідку про невизнання його особою з інвалідністю.

Крім того, позивач бажаючи отримати медичну документацію відносно його медичного огляду, через представника адвоката Тихого М.І., який на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги звертався до Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", що підтверджується адвокатськими запитами, які зареєстровані за вх. №680 від 02.07.2024 та вх. №775 від 18.07.2024.

Однак, відповіді на вказані адвокатські запити відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі №820/1961/18.

Враховуючи наведені норми, встановлені обставини справи, неодноразові звернення представника позивача з адвокатськими запитами до відповідача, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", яка виражена у ненаданні запитуваної медичної документації відносно медичного огляду ОСОБА_1 відповідно до адвокатських запитів зареєстрованих у Комунальному закладі охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" за вх. №680 від 02.07.2024 та вх. №775 від 18.07.2024.

Вказана бездіяльність Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" позбавила позивача права, у визначений строк, звернутися до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, факт того, що відповідачі є суб`єктами владних повноважень, жодних заяв, клопотань чи відзивів на позов не подали, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю - до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 38260065, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 36), для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, з урахуванням висновків суду, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Звертаючись до суд позивачем сплачено 1211,20 грн судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи встановлену судом бездіяльність Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, суд, з врахуванням положень ч. 1 та ч. 8 ст. 139 КАС України, приходить до висновку про стягнення з Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" на користь позивача судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, яка виражена у ненаданні запитуваної медичної документації відносно проведення медичного огляду ОСОБА_1 відповідно до адвокатських запитів зареєстрованих у Комунальному закладі охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" за вх. №680 від 02.07.2024 та вх. №775 від 18.07.2024.

Зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" в особі Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю - до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 38260065, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 36), для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) Хмельницька міська медико-соціальна експертна комісія КЗОЗ "Хмельницький обласний медико-соціальної експертизи" (вул. Пілотська, 1, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29010 , код ЄДРПОУ - 23562203)

Головуючий суддя О.О. Михайлов