Постанова

від 20.12.2007 по справі 14/284-07-6950

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/284-07-6950

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р. Справа № 14/284-07-6950

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін:

від позивача –О.В. Олійник

від відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт”

на рішення господарського суду Одеської області

від 06.11.2007р.

у справі № 14/284-07-6950

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства

„ІСТ-ЗАХІД”

до ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт”

про стягнення 3100,00грн.,

встановив:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство „ІСТ-ЗАХІД” звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт” заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 3100,00грн. згідно договору-заявки від 24.10.2006р. на перевезення вантажу за маршрутом м. Одеса –м. Львів.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що даний позов не може розглядатись окремо від укладеного сторонами договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 58 З-05/Л (П) (зам) від 08.07.2005р., оскільки договір-заявка не є окремим договором, а був оформлений на підставі вищевказаного договору. Крім того, відповідач зазначив, що вимога позивача про стягнення 3100,00грн. повинна розглядатися у справі господарського суду Одеської області                          № 28/239-07-7091 за позовом між тими ж сторонами про стягнення 48700,00грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2007р. (суддя Н.О. Горячук) позов задоволено частково, у сумі 2700,00грн., в решті позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що в договорі-заявці вартість послуг по перевезенню вантажу не надрукована, а має напис від руки про суму фрахту 3100,00грн., узгодження якої оспорюється відповіачем. На день розгляду справи останній не сплатив послуги позивача по перевезенню вантажу у сумі 3100,00грн., з якої документально підтверджені витрати лише у розмірі 2700,00грн., а саме, витрати по сплаті послуг перевізника у розмірі 2700,00грн., згідно товарно-транспортної накладної 02АБД № 862481 від 24.10.2006р., витягу з банківського рахунку про оплату перевезення від 01.12.2006р. та акту виконаних робіт від 15.11.2006р., підписаним між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством „ІСТ-ЗАХІД” та СПД - фізичною особою Русановим Віктором Валерійовичем.

ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт”, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося із апеляційної скаргою, в який просить рішення суду скасувати частково, зупинити провадження по справі до вирішення Одеським господарським судом справи № 28/239-07-7091. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставини справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Одеським господарським судом справи                 № 28/239-07-7091, яка пов'язана з даною справою і стосується договорних відношень між тими ж самими сторонами.

19 грудня 2007 року на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Европродукт” Коккіна В.І. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він за станом здоров'я не має можливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 20.12.2007р. Однак, судовою колегією зазначене клопотання відхилено, оскільки:

- матеріали справи містять довіреність, видану ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Европродукт” від 30.08.2007р. на ім'я гр. Кузьміча Д.О. (а.с.43), отже гр. Коккін В.І. не є єдиною особою, якій товариство доручало представляти його інтереси в суді. Отже, у разі хвороби гр. Коккіна В.І. останнє не було позбавлене можливості вирішити питання щодо уповноваження іншої особи представляти інтереси товариства в суду апеляційної інстанції;

- при розгляді апеляційної скарги участь представників сторін не є обов'язковою в силу норм ГПК і не визнана такою судом апеляційної інстанції при призначенні скарги до розгляду.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного. Відповідно до положень ст. 929-932 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, в якому визначається розмір плати експедиторові, якщо інше не встановлено законом. У разі не встановлення розміру плати, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство „ІСТ-ЗАХІД” (Експедитор) уклало з ТОВ „ДК „Европродукт” (Замовник) договір-доручення № 58 З-05/Л (П) (зам) від 08.07.2005р., за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами на підставі відповідних заявок відповідача. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання договору-заявки від 24.10.2006р. по перевезенню вантажу за маршрутом м. Одеса —м. Львів позивач залучив перевізника, власника транспортного засобу, СПД - фізичну особу Русанова Віктора Валерійовича. Перевезення здійснювалось за т.т. накладною № 862481 і виконано належним чином, що підтверджено відповідними відмітками у накладній.

Відповідач відмовився сплатити виставлений позивачем рахунок                 № 4887-6 від 25.10.2006р. у сумі 3100,00грн. пославшись на те, що вартість послуг в даному випадку не була узгодженою, а також на те, що при виконанні іншого договору-заявки від 24.10.2006р. експедитор не забезпечив збереження вантажу.

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив позов частково в сумі 2700,00грн., яка підтверджена т.т. накладною 02АБД           № 862481 від 24.10.2006р., витягом з рахунку банку про оплату перевезення           від 01.12.2006р. та актом виконаних робіт від 15.11.2006р., укладеним між позивачем та перевізником, відхиливши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 28/239-07-7091 з причини не надання останнім доказів про пов'язаність вказаної справи з предметом спору по даній справі.

Доводи ТОВ „ДК „Европродукт”, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що даний позов не може розглядатися окремо від укладеного сторонами договору № 58 З-05Л (П) (зам) від 08.07.2005р., оскільки заявка     від 24.10.2006р. не є окремим договором, т.я. заснована та відноситься до зазначеного договору, а тому вимога позивача має розглядатися у справі               № 28/239-07-7091 за позовом позивача про оплату транспортно-експедиційних послуг у сумі 48700,00грн. і за зустрічним позовом ТОВ „ДК „Европродукт” про стягнення матеріальних збитків в сумі 145860,40грн. за незбереження вантажу з вини водія при здійсненні перевезення за заявкою від 23.10.2006р. і т.т. накладною № 695226 від 23.10.2006р., апеляційна інстанція не приймає до уваги виходячи із наступного.

Згідно розділу 4 договору № 58 З-05Л (П) (зам) від 08.07.2005р. порядок оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати 15 банківських днів з дня виставлення рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Отже, несплата відповідачем рахунку позивача є порушенням прав останнього за договором-заявкою і підлягає захисту у судовому порядку.

Дослідивши позовну заяву Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства „ІСТ-ЗАХІД” № 1202 від 23.08.2007р., за якою було порушено провадження у справі № 28/239-07-7091, апеляційна інстанція встановила, що заявлені в даній справі вимоги про стягнення вартості транспортно-експедиційних послуг, наданих за т.т. накладною 02АБД № 862481 не входять до позовних вимог ні за основним, ні за зустрічним позовами у справі                          № 28/239-07-7091.

За таких обставин підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи скаржника про те, що задовольняючи позов частково, суд повинен був стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Розподіл між сторонами судових витрат, зокрема, на ІТЗ судового процесу, проводиться за правилами розподілу державного мита.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2007р. у справі № 14/284-07-6950 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Л.В. Поліщук

Суддя                                                                                          Л.І. Бандура

Суддя                                                                                          В.Б. Туренко