Постанова

від 20.12.2007 по справі 14/282-07-6948

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/282-07-6948

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р. Справа № 14/282-07-6948

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: В.Б. Туренко

Суддів: Л.І. Бандура, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача – О.В. Олійник

від відповідача –не з'явився,  про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 06.11.2007р.

у справі № 14/282-07-6948

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства

„ІСТ-ЗАХІД”, м. Львів

до ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт”, м. Одеса

про стягнення 3700.00грн.,

                                 встановив:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство „ІСТ-ЗАХІД” звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт” заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 3700.00грн., згідно договору-заявки від 27.10.2006р., товарно-транспортних накладних від 27.10.2006р. № 862488, 862489 на перевезення вантажів за маршрутом м. Одеса –м. Дніпропетровськ, м. Харків.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що даний позов не може розглядатись окремо від укладеного сторонами договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 58 3-05/Л (П) (зам) від 08.07.2005р., оскільки договір-заявка не є окремим договором, а була оформлена на підставі вказаного договору. Крім того, відповідач зазначив, що вимога позивача про стягнення 3700.00грн. повинна розглядатися у справі господарського суду Одеської області                 № 28/239-07-7091 за позовом між тими ж сторонами про стягнення 48700.00грн..

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2007р. (суддя Н.О. Горячук), яке оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12.11.2007р., позов задоволено частково в сумі 3500.00грн., в решті позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що в договорі-заявці вартість послуг по перевезенню вантажів не надрукована, а має напис від руки про суму фрахту 3700.00грн, узгодженість якої оспорюється відповідачем. На день розгляду справи останній не сплатив послуги позивача по перевезенню вантажів в сумі 3700.00грн., з якої документально підтверджені витрати лише у розмірі  3500.00грн., а саме, витрати по сплаті послуг перевізника, які склали 3500.00грн., згідно товарно-транспортних накладних 02АБД № 862488 від 27.10.2006р., 02АБД № 862489 від 27.10.2006р, витягу з банківського рахунку про оплату автопослуг та акту №ОУ-0000223 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2006р. підписаному замовником - ДТЕП „ІСТ -ЗАХІД” та представником виконавця –фізичною особою-підприємцем Бандюк Олегом Володимировичем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Європродукт” 27.11.2007р. звернулось із апеляційної скаргою, в який просило рішення суду скасувати частково, зупинити провадження по даній справі до вирішення господарським судом Одеської області пов'язаної з нею справи № 28/239-07-7091, яка стосується договірних відносин між тими ж самими сторонами. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставини справи та невірно застосовані норми матеріального і процесуального права, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено колегією суддів, згідно ст.ст.53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 4.12.2007р..

  19 грудня 2007 року на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Европродукт” Коккіна В.І. про відкладення розгляду справи у зв'язку  з тим, що він за станом здоров'я не має можливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 20.12.2007р. Однак, судовою колегією зазначене клопотання відхилено, оскільки:

- матеріали справи містять довіреність, видану ТОВ „Дистриб'юторська компанія „Европродукт” від 30.08.2007р. на ім'я  гр. Кузьміча Д.О. (а.с.22),  отже гр. Коккін В.І. не є єдиною особою, якій товариство доручало представляти інтереси останнього в суді. Отже, у разі хвороби гр. Коккіна В.І. товариство не було позбавлене можливості вирішити питання щодо уповноваження іншої особи представляти його інтереси в суді апеляційної інстанції;

- при розгляді апеляційної скарги участь представників сторін не є обов'язковою в силу норм ГПК і не визнана такою судом апеляційної інстанції при призначенні скарги до розгляду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.     

Відповідно до положень ст. 929-932 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, в якому визначається розмір плати експедиторові, якщо інше не встановлено законом. У разі не встановлення розміру плати, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство „ІСТ-ЗАХІД” (Експедитор) уклало з ТОВ „ДК „Европродукт” (замовник) договір-доручення № 58 3-05/Л (П) (зам) від 08.07.2005р., за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами на підставі відповідних заявок відповідача. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.          

На виконання договору-заявки від 27.10.2006р. по перевезенню вантажу за маршрутом м. Одеса - м. Дніпропетровськ, м. Харків позивач залучив перевізника, власника транспортного засобу –фізичну особу-підприємця Бандюк О.В.. Перевезення здійснювалось за товарно-транспортними  накладними № 862488, 862489 і виконано належним чином, що підтверджено відповідними відмітками у накладних.           

Відповідач відмовився сплатити виставлений позивачем рахунок                 № 4684-6 від 31.10.2006р. у сумі 3700.00грн. пославшись на те, що вартість послуг в даному випадку не була узгодженою, а також на те, що при виконанні іншого договору-заявки від 23.10.2006р. експедитор не забезпечив збереження вантажу.

Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив позов частково в сумі 3500.00грн., яка підтверджена товарно-транспортними накладними № 862488, 862489 від 27.10.2006р., витягом з рахунку банку про оплату перевезення та актом здачі-прийняття виконаних робіт № ОУ-0000223 від 30.10.2006р., підписаним позивачем та перевізником, відхиливши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 28/239-07-7091 з причини не надання доказів про пов'язаність вказаної справи з предметом спору по даній справі.

Доводи ТОВ „ДК „Европродукт”, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що даний позов не може розглядатися окремо від укладеного сторонами договору № 58 3-05Л (П) (зам) від 08.07.2005р., оскільки заявка     від 27.10.2006р. не є окремим договором, так як заснована та відноситься до зазначеного договору, а тому вимога позивача має розглядатися у справі               № 28/239-07-7091 за позовом позивача про оплату транспортно-експедиційних послуг у сумі 48700,00грн. і за зустрічним позовом ТОВ „ДК „Европродукт” про стягнення матеріальних збитків в сумі 145860,40грн. за незбереження вантажу з вини водія при здійсненні перевезення за заявкою від 23.10.2006р., т.т.н. № 695226 від 23.10.2006р. апеляційна інстанція не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Згідно розділу 4 договору № 58 3-05Л (П) (зам) від 08.07.2005р. порядок оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати 15 банківських днів з дня виставлення рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Оплата послуг Експедитора проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Отже, несплата рахунків позивача є порушенням його прав за договором-заявкою, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Дослідивши позовну заяву Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства „ІСТ-ЗАХІД” № 1202 від 23.08.2007р., за якою було порушено провадження у справі № 28/239-07-7091, апеляційна інстанція встановила, що вимоги про стягнення вартості транспортно-експедиційних послуг, наданих за товарно-транспортними накладними № 862488, 862489, які заявлені в даній справі, не входять до позовних вимог  ні за основним, ні за зустрічним позовами у справі № 28/239-07-7091.

За таких обставин підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи скаржника про те, що задовольняючи позов частково, суд повинен був стягнути судові витрати пропорційного розміру задоволених позовних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Розподіл між сторонами судових витрат, зокрема, на ІТЗ судового процесу, проводиться за правилами розподілу державного мита.

    З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

                                                постановила:

              Рішення господарського суду Одеської області від 6.11.2007р. у справі № 14/282-07-6948 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

                        Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                    В.Б. Туренко

          Суддя                                                                      Л.І. Бандура

          Суддя                                                                              Л.В.Поліщук