Рішення

від 28.10.2024 по справі 580/8431/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року справа № 580/8431/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/8431/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради (вул.Дорошенка 4, м.Сміла, Черкаська область, 20701, ЄДРПОУ 03195791) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

23.08.2024 вх.№40340/24 позивач у позовній заяві з урахуванням власного повідомлення у заяві від 30.09.2024 вх.№ 45909/24 просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Смілянської міської ради протиправними щодо не нарахування та не виплати повністю ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування, виходячи з розміру, передбаченого п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» за період з січня 2022 до грудня 2023 року у сумі 13116.58 грн;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Смілянської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування, виходячи з розміру, передбаченого п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» за період з січня 2022 до грудня 2023 року у сумі 13116.58 грн.

28.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов`язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, що закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов`язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

12.09.2024 вх.№43182/24 (документ сформований в системі Електронний суд 11.09.2024) відповідач у переліку додатків до відзиву заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду щодо вимог за період з січня 2022 до грудня 2023 року через пропуск позивачем строку звернення до суду (ідентифікатор інформації про віправлення 2070109623933 з описом вкладення та про отримання 13.09.2024 (час перевірки статусу відстеження 01.10.2024) позивачем відзиву з додатками і клопотанням про залишення без розгляду на 21 арк.), який повинен був дізнатися про вчасно нараховані і періодично виплачені суми з урахуванням висновків ВС у справі №340/1019/19. Відповідач зазначає з покликанням на висновки ВС у справі № 240/12017/19, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).

Суд бере до уваги, що відповідь на звернення позивача від 05.07.2024 про компенсацію на транспортне обслуговування складена листом 01.08.2024 №01-1196/07, тому шестимісячний строк звернення до суду позивач не пропустив - у задоволенні необгрунтованого клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду належить відмовити.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту для забезпечення пільговим автомобілем, однак має у власності згідно облікових даних ЄДРТЗМВС станом на 14.11.2019. 05.07.2024 звернувся про перерахунок та нарахування грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 2022-2023 з розміру 29 % прожиткового мінімуму, що встановлений п.2 постанови КМУ №228. З відповіді від 01.08.2024 №01-1196/07 стало відомо про порушення (прожитковий мінімум у 2022: з 1 січня - 1934, 1 липня - 2027, 1 грудня - 2093; у 2023 з 1 січня до 31 грудня - 2093 грн) відповідачем правил обчислення виплат два рази на рік, позаяк нарахування здійснене з розміру 22%, тому сума доплати за період з січня 2022 до грудня 2023 року має складати 6293.4+6823.18.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 12.09.2024 вх.№43182/24 подав відзив, де зазначив, що на виконання п.2 Постанови №228 та розпорядження на компенсацію витрат на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів, затвердженого 14.01.2020 Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , встановлена виплата у розмірі 22% прожиткового мінімумуу з дати звернення - 02.01.2020. Позивач з моменту подачі заяви на отримання компенсації та взяття на облік з метою отримання пільгового автомобіля, жодного разху не отримував виплат на транспортне обслуговування неотриманого овтомобіля, позаяк фактично отримує компенсацію на бензин, ремонт, технічне обслуговування на власний автомобіль.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив (сторони визнають), що 01.08.2019 ОСОБА_1 надав заяву про отримання автомобіля на пільгових умовах до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради та взятий на облік (зареєстрована за №6 та видане направлення на МСЕК). 02.01.2020 ОСОБА_1 надав заяву про виплату компенсації витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, як такий, що взятий на облік для забезпечення пільговим автомобілем, але наразі користується власним автомобілем ВАЗ 2108 (1985 року випуску, номер НОМЕР_2 зареєстрований в ЄДРТЗМВС 23.09.2008); керувати автомобілем буде член сімї - ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження від 14.07.2020 згідно з п.5 причина і група інвалідності - особа з інвалідністю унаслідок війни; п.6 інвалідність встановлена - не заповнений; п.10 - дата звернення за отриманням компенсації 02.01.2020; п.11 - сума компенсації 22% прожиткового мінімуму; п.12 - виплату компенсації проводити з 02.01.2022; п.15 - член сім`ї дружина.

Компенсація згідно відомості від 16.02.2023 №01-299/07 на бензин за І півріччя 2023 - 230.23 грн; за І півряччя 2022 року 218.26.

У супровідному листі від 08.11.2019 №01-5540/07 на адресу Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА скеровані документи ОСОБА_1 для взяття на облік з метою забезпечення пільговим автомобілем.

У супровідному листі від 02.01.2020 вих.№01-56/07 на адресу Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА скеровані заява про виплату компенсації і розпорядження.

29.11.2023 у рішенні сесії Смілянської міської ради LXXI №71-74/ VIII «Про надання повноважень щодо самопредставництва управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради» визначена уповноважена особа представляти інтереси без довіреності.

05.07.2024 звернувся із заявою про перерахунок та виплату компенсації у належному розмірі (реєстр. №01-1562/01/06), де зазначено: згідно з висновком МСЕК від 12.09.2019 встановлені медичні показники для забезпечення автомобілем. У заяві позивач стверджує: нарахування компенсації на транспортне обслуговування з 2019 до 2024 у розмірі меншому, ніж встановлено п.2 Постанови №228 в редакції постанови КМУ від 07.08.2013 №536, а саме 29% є протиправним, а також просить: здійснити перерахунок та нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування за період 2019-2024 у розмірі встановленому п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» у розмірі 29 % у розрахунку на місяць.

Відповідно до Довідки до акта огляду обласної МСЕК №2 від 12.09.2019 серії 10ААА №005617 у висновку зазначено: не придатний до керування; у рядку переогляд - автомобілем зі звичайним керуванням не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Закон України 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073) регулює відносини органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина. Адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону № 2073). 10 жовтня 2024 року Верховна Рада України схвалила в другому читанні та у цілому Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (реєстр. № 10161): вносяться зміни до 196 законодавчих актів з метою їх приведення у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру»; усуваються колізії із Законом України «Про адміністративну процедуру» в спеціальних законодавчих актах; уніфіковано підходи щодо процедури прийняття, виконання та оскарження адміністративних актів та термінологію законодавчих актів у відповідності до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» (https://www.rada.gov.ua/news/razom/254494.html), 18.10.2024 - закон направлений/ переданий на підпис Президенту України (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43026).

Відповідно до ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Згідно із ст.39 особа з інвалідністю має право вибору конкретного виду соціальної допомоги. Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» постановою від 14 лютого 2007 р. №228 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування (далі - Постанова №228) та у п.2 установив, що для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які мають автомобілі та мотоколяски, розміри річних грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та мотоколясок становлять відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на транспортне обслуговування - 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до п.5 Порядку компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення. Відповідно до п.п. 2 п.8 Порядку (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 13.05.2009 №458) особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, які мають право на забезпечення автомобілем, але не одержали його і користуються автомобілем, придбаним за власні кошти осіб з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів регламентована у п.8-13 Постанови №228. Згідно з п.9 Порядку для одержання компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів подаються: 1) заява за формою, що затверджується Мінсоцполітики; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю; 3) копія посвідчення водія, завірена в установленому законодавством порядку; 4) висновок МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем (для осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 14 цього Порядку), крім осіб з інвалідністю I та II групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук, осіб з інвалідністю із куксами обох ніг і рук - копія висновку МСЕК про встановлення відповідної групи інвалідності; 5) копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого від Чорнобильської катастрофи - для осіб, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також для громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1); 6) копія рішення суду про визнання особи недієздатною та копія рішення про призначення опікуна такій особі - для недієздатних осіб з інвалідністю; 7) копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування - для малолітніх і неповнолітніх дітей з інвалідністю, позбавлених батьківського піклування.

Компенсація на транспортне обслуговування регламентована у п.14-16 Постанови №228. Відповідно до п.15 підставою для призначення особам з інвалідністю компенсації на транспортне обслуговування (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту) є, зокрема: висновок обласної МСЕК про наявність у осіб з інвалідністю медичних показань для забезпечення їх автомобілем.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доказам та доводам, аргументам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.

Матеріали справи не містять індивідуального акта у формі мотивованого рішення відповідача під час розгляду звернення від 05.07.2024 з демонстрацією у спраянні позивачеві в реалізації соціальних прав, а також із роз`ясненням підстав для нарахування (перерахунку) компенсації, форми звернення щодо особливостей технічного чи транспортного обслуговування автомобіля.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта. Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_3 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились унаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

У задоволенні вимоги визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Смілянської міської ради протиправними щодо не виплати повністю ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування, виходячи з розміру, передбаченого п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» за період з січня 2022 до грудня 2023 року у сумі 13116.58 грн належить відмовити, позаяк матеріали справи не містять доказів здійсненого нарахування, у заяві від 05.07.2024 про перерахунок та виплату компенсації на транспортне обслуговування не йдеться по конкретну суму та не надані додатки.

Позивач помилково обирає спосіб захисту без урахування наслідків відповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАС України - не формує вимогу щодо утримання від яких дій.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ч.1 ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача знати (різницю між нарахуванням компенсації та підставами для перерахунку; технічне чи транспортне обслуговування) і бути почутим та отримати індивідуальний акт у формі мотивованого рішення, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача під час розгляду заяви від 05.07.2024 у контексті недотримання принципів належного врядування.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У справі № 580/5382/22 ЄДРСР 110740077 за обставин, коли відповідач листом у відповідь на заяву повідомив у порядку Закону України «Про звернення громадян» про відсутність підстав для перерахунку, то суд апеляційної інстанції наголосив: втім жодного рішення за результатами розгляду заяви, як таке прямо передбачено правовими нормами, відповідачем прийнято не було.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідач не зазначив яким нормативно-правовим актом керувався під час розгляду звернення позивача, не повідомив про невідповідність форми заявивід 05.07.2024, не продемонстрував сприяння особі в реалізації права на компенсацію у іншому розмірі ніж вирішено за заявою від 02.01.2020, а також не повідомилений позивач про порядок оскарження відмови та/або про врахування механізму повідомлення згідно ст.39, ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо відмови від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає потребам.

Оцінюючи доводи і докази сторін щодо перевірки бездіяльності відповідача під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, тому належить зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради повторно розглянути заяву від 05.07. 2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07. 2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради (вул.Дорошенка 4, м.Сміла, Черкаська область, 20701, ЄДРПОУ 03195791).

Рішення суду складене 28.10.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА