УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2024 року справа № 580/10571/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/10571/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 з відміткою) до Червонослобідської сільської ради (вул. Соборна 2/1, с.Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, 19604, код ЄДРПОУ 26323717) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
28.10.2024 вх. №45438/24 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною відмову Червонослобідської сільської ради у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років 0.17 га біля домоволодіння за адресом : АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7124989000:02:002:0039 за рахунок земель Червонослобідської ОТГ для сінокосіння;
- скасувати рішення Червонослобідської сільської ради №46-74/VIII «Про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 від 11.04.2023 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років»;
- зобов`язати Червонослобідську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвол на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років 0.17 га біля домоволодіння за адресом: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7124989000:02:002:0039 за рахунок земель Червонослобідської ОТГ для сінокосіння.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Позивач стверджує: має законні сподівання на отримання у користування вказаної земельної ділянки, саме призначення її для використання відповідає винятку для передачі земель водного фонду.
Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.
Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).
Позивач покликається на рішення у вирішених справах №580/4534/23, №580/3745/23, проте не повідомляє про заходи судового контролю у межах ст.287, 232, 383 КАС України із реагуванням відповідно до ст.249 КАС України.
Позивач не повідомив суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Обираючи спосіб захисту, позивач не обгрунтовує вимогу зобов`язального характеру та не враховує вимоги п.2, п.4 ч.1 ст.5 КАС України.
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
У додатках до позовної заяви надана копія клопотання від 11.04.2023 до відповідача на 1 аркуші, проте додатки - графічні матеріали не надані. У позовній заяві не йдеться про надання в установленому порядку заяви до ЦНАП та не повідомляється на виконання якого нормативно-правового акта використано форму клопотання лише з одним додатком - графісні матеріали.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: доказу отримання (оприлюднення) індивідуального акта №46-74/VIII; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; повідомлення: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; формування вимог з урахуванням ст.5 КАС України; відомостей про судовий контроль у вирішених справах; копії клопотання від 11.04.2023 до відповідача з усіма наданими додатками і зазначенням кількості аркушів.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122658662 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Лариса ТРОФІМОВА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні