Ухвала від 29.10.2024 по справі 600/4063/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4063/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Чернівецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Чернівецького апеляційного суду в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 1 червня по 31 серпня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 3028 гривень;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Чернівецького апеляційного суду для проведення виплати позивачеві суддівської винагороди виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року у сумі 3028 гривень;

- визнати протиправними дії Чернівецького апеляційного суду щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди з 1 червня по 31 серпня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

- зобов`язати Чернівецький апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату позивачеві суддівської винагороди з 1 червня по 31 серпня 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 року становить 3028 гривень з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, до суду надійшло клопотання представника ДСА України, в якому останній просив залучити до участі у справі № 600/4063/24-а у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

В обґрунтування клопотання зазначено те, що держава забезпечує фінансування за належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів, отже, функціонування судової влади прямо залежить від наявності затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України на відповідний рік.

Посилаючись на приписи ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст.ст. 32, 33, 34 Бюджетного Кодексу України, відповідач 2 зазначає, що до основних повноважень Кабінету Міністрів України належить розроблення та схвалення Бюджетної декларації, розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України.

Бюджетна декларація містить положення щодо розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення.

Для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштівінструкції з підготовки бюджетних запитіву терміни, визначені Міністерством фінансів України.

Інструкції з підготовки бюджетних запитів можуть запроваджувати фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги, яких зобов`язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.

Таким чином, під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють розрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома. У цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік.

При цьому, акцентується увагу на тому, що саме Уряд встановлює прожитковий мінімум на відповідний рік, натомість розпорядник бюджетних коштів ДСА України не уповноважений визначати розмір прожиткового мінімуму, а лише застосовує розмір прожиткового мінімуму, який доведений Міністерством фінансів України до відома.

Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Статтею 50 КАС України встановлено наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відтак, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Відповідно до ст. 19 Бюджетного Кодексу України, стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них;

2) складання проектів бюджетів;

3) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

5) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Бюджетного Кодексу України, бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Бюджетного Кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до Бюджетної декларації та вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, звітів про виконання паспортів бюджетних програм, результатів оцінки ефективності бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, рішень Кабінету Міністрів України за результатами огляду витрат державного бюджету у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що бюджетний запит це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.

Водночас, відповідно до ст. 33 Бюджетного Кодексу України, Міністерство фінансів України щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку, складає Бюджетну декларацію - документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

Вища рада правосуддя до 1 березня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII (надалі Закон № 794-VII), діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституціїта законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.

Згідно п 1 ч. 1 ст. 20 Закон № 794-VII, Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Частиною 4 ст. 37 Закон № 794-VII, Кабінет Міністрів України взаємодіє із Вищою радою правосуддя, іншими органами та установами системи правосуддя з питань, віднесених до їх компетенції.

Виходячи з системного аналізу викладених норм, суд дійшов висновку, що ДСА України є безпосереднім учасником бюджетного процесу, який представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених законом, здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, вносить пропозиції щодо проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, формує бюджетні програми під час складання Бюджетної декларації та проекту бюджету на плановий бюджетний період.

З огляду на викладене, під час виконання завдань ДСА України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України безпосередньої участі не приймають, навпаки саме на ДСА України покладено обов`язок представляти суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України щодо здійснення належного фінансування, тому покликання відповідачів на те, що предмет спору у цій справи впливає на права та обов`язки Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, про залучення Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Державної судової адміністрації України, про залучення Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Боднарюк