Постанова

від 21.10.2024 по справі 520/7047/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р.Справа № 520/7047/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 11.09.24 року по справі № 520/7047/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стім-2018»

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стім-2018" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточненого позову:

-визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області: №8051244/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 06.07.2022; №8051243/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.07.2022; №8051245/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 07.07.2022; №7143783/42397092 від 02.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 17.06.2022; №8051246/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 15.07.2022; №8051247/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 18.07.2022; №8051248/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 03.06.2022; №8051251/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 21.06.2022; №7173298/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 17.06.2022; №8051250/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №63 від 29.06.2022; №7173299/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 20.06.2022; №7173297/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №37 від 02.06.2022; №7188872/42397092 від 10.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 20.06.2022; №8051249/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №64 від 29.06.2022; №7173296/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 20.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних у день їх подання платником податків на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім-2018": №18 від 06.07.2022; №2 від 01.07.2022; №23 від 07.07.2022; №42 від 17.06.2022; № 50 від 10.01.2023 від 15.07.2022; №57 від 18.07.2022; № 7 від 03.06.2022; № 49 від 21.06.2022; № 38 від 17.06.2022; № 63 від 29.06.2022; № 45 від 20.06.2022; № 37 від 02.06.2022; №44 від 20.06.2022; № 64 від 29.06.2022; № 43 від 20.06.2022.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-2018"доГоловного управління ДПС у Рівненській областіДержавної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області: №8051244/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 06.07.2022; №8051243/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.07.2022; №8051245/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 07.07.2022; №7143783/42397092 від 02.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 17.06.2022; №8051246/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 15.07.2022; №8051247/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №57 від 18.07.2022; №8051248/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 03.06.2022; №8051251/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 49 від 21.06.2022; №7173298/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 38 від 17.06.2022; №8051250/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 63 від 29.06.2022; №7173299/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 45 від 20.06.2022; №7173297/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 02.06.2022; №7188872/42397092 від 10.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 44 від 20.06.2022; №8051249/42397092 від 10.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 29.06.2022; №7173296/42397092 від 08.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 20.06.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім-2018"(майдан Свободи, буд. 7, м. Харків,61022,код ЄДРПОУ 42397092): №18 від 06.07.2022; №2 від 01.07.2022; №23 від 07.07.2022; №42 від 17.06.2022; № 50 від 10.01.2022 від 15.07.2022; №57 від 18.07.2022; № 7 від 03.06.2022; № 49 від 21.06.2022; № 38 від 17.06.2022; № 63 від 29.06.2022; № 45 від 20.06.2022; № 37 від 02.06.2022; №44 від 20.06.2022; № 64 від 29.06.2022; № 43 від 20.06.2022, датою їх фактичного подання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 замінено найменування та місцезнаходження позивача у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-2018"(майдан Свободи, буд. 7, м. Харків, 61022,код ЄДРПОУ 42397092), на Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ФУДЗ ГРУП» (79020, місто Львів, Шевченківський район, проспект В`ячеслава Чорновола, будинок 59, код ЄДРПОУ 42397092).

03 вересня 2024 року представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі № 520/7047/23,в якій просив суд:

- зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі № 520/7047/23;

- накласти на голову (в.о. голови) Державної податкової служби України штраф за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі № 520/7047/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ФУДЗ ГРУП" про виправлення помилки у виконавчому листі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-2018" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/7047/23. Зобов`язано Державну податкову службу України подати протягом 60 днів з дня отримання вказаної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ФУДЗ ГРУП" про виправлення помилки у виконавчому листі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-2018" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про встановлення судового контролю.

В обґрунтування скаржник посилається на те, що станом на 25.09.2024 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 520/7047/23 ДПС до ЄРПН 16.09.2024 внесено відомості щодо реєстрації податкових накладних. Зазначає що примусове виконання судових рішень входить до повноважень виконавчої служби, у зв`язку з цим відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як станом на теперішній час позивачем не надано доказів того, що відповідачем рішення суду не буде виконано. З наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що 07.05.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 74907879 про примусове виконання виконавчого листа № 520/7047/23. Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 74907879 станом на 25.09.2024 не завершене (Витяг з АСВП додається). Отже, позивачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для застосування інституту судового контролю відсутні.

Позивач подав відзив, в якому зазначає про тривалість та системність бездіяльності ДПС України щодо невиконання рішення свідчить і винесені у рамках двох виконавчих проваджень постанови державних виконавців про накладення штрафу, якими за невиконання рішення суду на боржника ДПС України було накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн та 10 200 грн відповідно. Також ДПС України двічі попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 304, 315, 316 КАС України просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової служби України без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року у справі № 520/7047/23 без змін.

Апелянт подав додаткові пояснення, в яких зазначає , що станом на станом на 16.09.2024 момент внесення відомостей з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 520/7047/23 реєстраційного ліміту було достатньо лише для реєстрації 5 податкових накладних та в рядку «Сума податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН» зазначено, що сума складає -311,40. Враховуючи викладене, та керуючись статтями 44, 382, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПС просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024.

Учасники справи належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та встановлюючи судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/7047/23, суд першої інстанції виходив з того , що Державною податковою службою України не виконано рішення суду від 02.11.2023 щодо здійснення реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/7047/23, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Відповідно до частини першої та пункту 16 частини третьої статті 18 Закон України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною), що передбачено частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду.

За частиною другою та третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав уважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 3 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про застосування судового контролю у цій справі, колегія суддів ураховує, що Державною податковою службою України протягом тривалого часу не виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 520/7047/23 в частині реєстрації податкових накладних №18 від 06.07.2022; №2 від 01.07.2022; №23 від 07.07.2022; №42 від 17.06.2022; №50 від 15.07.2022; №57 від 18.07.2022; №7 від 03.06.2022; №49 від 21.06.2022; №38 від 17.06.2022; №63 від 29.06.2022; №45 від 20.06.2022; №37 від 02.06.2022; №44 від 20.06.2022; №64 від 29.06.2022; №43 від 20.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 520/7047/23 отримане Державною податковою службою України 03.11.2023 о 03:21, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в систему « Електронний суд» (т. 3 а.с. 39).

Представником позивача у справі № 520/7047/23 отримано виконавчі листи.

07 травня 2024 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання Рішення від 02.11.2023 на підставі виконавчого листа, виданого 22.04.2024 Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/7047/23 (стягувач: ТОВ «Л-ФУДЗ ГРУП», боржник: Державна податкова служба України, номер виконавчого провадження: 74907879, орган ДВС, що здійснює виконавче провадження: ВПВР ДДВС МЮУ).

Постановою від 04.06.2024 у ВП № 74907879 за невиконання рішення без поважних причин на ДПС України накладено штраф у сумі 5100 грн.

Постановою від 03.07.2024 у ВП № 74907879 за повторне невиконання рішення без поважних причин на ДПС України накладено штраф у сумі 10200 грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою службою України не виконано рішення суду від 02.11.2023 щодо здійснення реєстрації податкових накладних.

Тобто, позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату після відповідного звернення позивача із заявою та виконавчими листами до органу ДВС, через що виникає об`єктивна необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення.

Невиконання органом публічної адміністрації судового рішення, котре набрало законної сили, саме у означених умовах здатне спричинити настання у приватної особи стану безпорадності і зневіри в ефективності та доцільності існування Держави як такої, що прямо суперечить приписам ст. 8 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і з невідворотною неминучістю створює ризики звернення приватної особи до Європейського суду з прав людини.

Щодо посилання скаржника на відомості та стан спеціального рахунку заявника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (зокрема, за параметром арифметичного розміру "ліміту"), то колегія суддів зазначає наступне.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246(далі - Порядок №1246).

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Тобто, ДПС України на виконання судового рішення, що набрало законної сили, мала зареєструвати зазначені вище податкові накладні без будь-яких умов, з огляду на обов`язковість рішення суду, яке набрало законної сили.

При цьому, судове рішення не містить застережень щодо реєстрації податкових накладних у випадку достатності ліміту на рахунку ПДВ продавця.

Крім того, станом на дату подання податкових накладних для реєстрації відповідний ліміт був наявний, предметом спору у цій справі була не відмова у реєстрації податкових накладних з підстав відсутності ліміту, астаном на дату подання податкових накладних на реєстрацію таких перешкод не існувало, реєстрація податкових накладних зупинена та відмовлено у їх реєстраціїза протиправнимирішеннями, які скасовано судом, відповідно, права позивача поновлені судом та забезпечено їх поновлення. При цьому, забезпечення виконання рішення судує реалізацієюконституційних засад судочинства- обов`язковості судового рішення.

Враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем рішення суду, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов`язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньоКонституцією України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/7047/23.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правову позицію, висловлену Верховним Судом , зокрема, в ухвалах Касаційного адміністративного суду від 01.09.2022р. та від 15.09.2022р. у справі № 380/22572/21.

Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи, адже це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність обставин та доказової бази.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Посилання апелянта на висновки, викладені у постановах суду апеляційної інстанцій не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України ураховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої(апеляційної) інстанції.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Колегія суддів звертає увагу на те , що зазначення судом першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваної ухвали про часткове задоволення заяви про виправлення помилки у виконавчому листі фактично є опискою, яка підлягає виправленню судом першої інстанції. Така описка не призвела до невірного вирішення питання по суті заяви представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Стім-2018" про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі № 520/7047/23 про встановлення судового контролю.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/7047/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4ст.328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 28.10.2024 року