Постанова

від 22.10.2024 по справі 440/9654/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 р.Справа № 440/9654/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) по справі № 440/9654/24

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , Оріхівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану від 23.07.2024 р., яким ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні змін до актового запису № 135 від 23.06.1978 року;

- зобов`язати Оріхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису цивільного стану про народження № 135 від 23.06.1978 року, складеного відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, а саме: виправити у графі відомості про дитину прізвище ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , у графі відомості про батька прізвище батька ОСОБА_4 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , у графі відомості про матір прізвище матері ОСОБА_5 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність і необґрунтованість , просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що даний спір є публічно-правовим, оскільки ним оскаржується відмова у внесені змін до актового запису цивільного стану про народження № 135 від 23.06.1978 в частині виправлення прізвища ОСОБА_6 з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", та прізвища батьків з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_2 ".

Застосовані судом першої інстанції правові висновки Верховного Суду не є ревалентними до спірних правовідносин. Просить врахувати правовий висновок Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 420/10986/21.

Зазначає, що відомості щодо народження позивача ( з зазначенням його прізвища ОСОБА_2 ) внесені до Державного реєстру актів цивільного стану через 15 років після видачі позивачу паспорта (у якому його прізвище зазначено ОСОБА_3 ) та беручи до уваги те, що в інших реєстрах, облікових документах позивач обліковується за прізвищем ОСОБА_3 , так як зазначено у його паспорті, що дає підстави для обґрунтованого висновку що при державній реєстрації акту цивільного стану - актового запису про народження № 135 від 23.06.1978 р. були допущені помилки (перекручення, граматичні помилки, вказані неправильні відомості) внаслідок невірного перекладу прізвища Позивача з російської мови на українську мову, а тому Відповідач в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, мав скласти відповідний висновок про внесення змін до вказаного актового запису.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, що вимоги позивача стосуються захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення достовірної інформації в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану, а й відповідно, що указаний спір є цивільно-правовим.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Оріхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надали відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій тощо.

Вжитий у КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 01.07.2010 року № 2398-VI Про державну реєстрацію актів цивільного стану внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

З огляду на положення ст.ст. 2, 4, 19 КАС України, з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції.

Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

При розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 року в справі №822/1064/17.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду, а також Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказували, що суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від установлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису і зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє, чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду в таких справах полягає насамперед у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права виходити за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про внесення змін до актового запису про народження № 135 від 23.06.1978 року, складеного відділом ДРАЦС Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області про виправлення прізвища заявника з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , прізвища батька заявника: батька з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , матері- з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

За наслідками розгляду звернення, відповідачем складено висновок про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану.

Зі змісту оскаржуваного висновку випливає, що підставою відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану слугувала наявність розбіжностей в актових записах батьків заявника та відомостях з державних реєстрів актів цивільного стану громадян: про народження батька заявника № 66 від 02.10.1948 року, складеного виконавчим комітетом Обертинської селищної ради Тлумацького району Івано-Франківської області, прізвище батька заявника ОСОБА_2 ; про шлюб батьків заявника № 135 від 03.09.1977 р., складеного відділом ДРАЦС Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, прізвище батька заявника до та після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , прізвище матері заявника після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , які згідно Сімейного кодексу України визначають походження дитини від матері до батька.

Суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.

Однак судом першої інстанції не враховано, що предметом спору є саме відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи.

Підсумовуючи, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, що позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення достовірної інформації в актовому записі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану, а й відповідно, що указаний спір є цивільно-правовим.

Посилання суду першої інстанції на правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №425/2737/17, Верховного Суду в постановах від 23.01.2019р. у справі №807/45/17, від 11.09.2019р. у справі №810/2732/18, колегія суддів вважає помилковими , оскільки останні ухвалені за інших обставин справи. Так, у справах, на які посилається суд першої інстанції, обставин, за яких заявник за відсутності первинних документів та відповідних відомостей, бажав внести зміни до актів запису цивільного стану. Натомість у справі, що розглядається, позивач оскаржує саме відмову відповідача у внесенні змін до актового запису, та перевірка відповідності такої відмови нормам чинного законодавства України за наявності первинних документів та відповідних відомостей.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а в даному випадку такою є постанова Верховного суду від 21.03.2024 у справі № 420/10986/21.

З огляду на викладене, доводи апелянта спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому висновки суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновками суду першої інстанції помилковими, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви без розгляду, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі № 440/9654/24 скасувати.

Адміністративну справу № 440/9654/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 28.10.2024 року