Ухвала

від 29.10.2024 по справі 520/19856/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 жовтня 2024 р.Справа № 520/19856/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши заяву Харківської митниці про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року по справі № 520/19856/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

На зазначене рішення суду Харківською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року по справі № 520/19856/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - залишено без руху.

Надано Харківській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом доплати та направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 14072,99 грн.

24.10.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків в якій апелянт просить відстрочити сплату судового збору, в обґрунтування якої відповідач вказує, що митниця є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету. Станом на 23.10.2024 у відповідача вичерпані кошторисні призначення на сплату судового збору, що підтверджується випискою по рахунку. У зв`язку із викладеним, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі 0940/2276/18 та на приписи ст. 133 КАС України, просить суд відстрочити сплату судових витрат.

Надаючи оцінку поданій заяві, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, апелянт, на підтвердження незадовільного майнового стану надає до суду апеляційної інстанції виписку з рахунку за 23.10.2024, з якої вбачається, що станом на 23.10.2024 в апелянта за КЕКВ 2800 відсутні кошти.

Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану станом на дату подання заяви (24.10.2024).

З приводу посилань на позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 0940/2276/18, колегія суддів зазначає, що у межах справи № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

За таких обставин, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за заявою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 121, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Харківської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 520/19856/24 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - відмовити.

Роз`яснити апелянту, що спосіб усунення недоліків поданої апеляційної скарги визначений в ухвалі суду від 18.10.2024.

Надати строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.