Постанова

від 24.10.2024 по справі 520/13776/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 р.Справа № 520/13776/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Щурової К.А.,

представників сторін: позивача - Яковлева Є.В., відповідача - Левченко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 01.08.24 по справі № 520/13776/23

за позовом Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК"

до Одеської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «ТРАСТНЛАК» (далі ПП «ТРАСТНЛАК», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач, митний орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000009/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000029 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000010/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000030 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000011/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000031 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000012/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000032 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000013/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000033 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000014/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000034 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000015/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000035 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000016/2 від 21.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000036 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000017/2 від 24.04.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000037 від 24.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000018/2 від 03.05.2023 та картку відмови № UA500100/2023/000038 від 03.05.2023.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТРАСТНЛАК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42414002; адреса: Україна, 61036, Харківська область, м. Харків, вул.Морозова, буд. 7) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 46 285,90 грн та на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 44005631; адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А).

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність рішень про коригування митної вартості товарів №№ UA500100/2023/000009/2 (далі Рішення №1), UA500100/2023/000010/2 (далі Рішення № 2), UA500100/2023/000011/2 (далі Рішення №3), UA500100/2023/000012/2 (далі Рішення № 4), UA500100/2023/000013/2 (далі Рішення №5), UA500100/2023/000014/2 (далі Рішення № 6), UA500100/2023/000015/2 (далі Рішення №7), UA500100/2023/000016/2 (далі Рішення № 8) від 21.04.2023, № UA500100/2023/000017/2 від 24.04.2023 (далі Рішення № 9)та № UA500100/2023/000018/2 від 03.05.2023 (далі Рішення № 10), оскільки позивачем під час митного оформлення товару, поставку якого здійснено відповідно до контракту № S07112022 від 07.11.2022, було надано митному органу розширений пакет документів (як основних, так і додаткових) для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів, які в сукупності виключають розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості, а тому зазначені відповідачем сумніви є необґрунтованими.

Переконував, що у спірних правовідносинах, за відсутності будь-яких розбіжностей чи неточностей у поданих позивачем документах, всупереч приписів ст. 53 МК України, Одеська митниця протиправно запитувала у ПП «ТРАСТНЛАК» додаткові документи, у зв`язку із чим позивачем надавались відповіді № 21/04/23-1617U3-1 та № 21/04/23-1617U3-2, якими повідомлено, що ціна, яка визначена у контракті № S07112022 від 07.11.2022 та/або інвойсі № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023, є основою для визначення митної вартості товарів, а здійснення оплати у такому розмірі за Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2022 жодним чином не стосується визначення митної вартості за поданими митними деклараціями; зауважено, що усі необхідні та наявні документи вже було надано.

Разом з цим, відповідачем не було враховано надані пояснення та винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови, з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 МК України, а тому позивач був вимушений подати нові митні декларації з урахуванням коригувань з додатковою сплатою різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, задекларованою декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 акцентував увагу суду, що за умовами поставки CPT KHARKIV, яка визначена у пункті 2 контракту № S07112022 від 07.11.2022, а також в інвойсах № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023, витрати на транспортування вже включені у вартість товару до названого місця призначення, а тому відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України вимога від ПП «ТРАСТНЛАК» надати договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення), транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, є незаконною, відтак їх не надання не є та не може бути належною підставою для здійснення коригування митної вартості товарів з боку відповідача.

Також повідомив, що Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2023 (далі проформа) визначає дані для двох видів товару, а саме: IR 64 white long rice (поставлявся по інвойсам № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023, що мають місце у даній справі) та IR 64 white long parboiled rice, що поставлявся по іншому інвойсу, який до цієї справи не відноситься, а тому оплату було здійснено одразу за двома видами товарів за Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2022, а не по кожному з інвойсів (за кожним видом товару) окремо, що на митну вартість взагалі не вплинуло. З урахуванням вищевикладеного, оскільки основним джерелом інформації про вартість товару, яка є основою для визначення митної вартості, є саме Commercial invoice (рахунок-фактура) № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023, а вартість товару за тонну, що вказана в цих документах, кореспондується з усіма іншими наданими позивачем документами (у т.ч. і проформою), здійснення оплати за Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2023 та в подальшому поставка товару за Commercial invoice (рахунок-фактура) № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 р. жодним чином не свідчить про заявлення позивачем недостовірних відомостей та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Зауважив, що у митній декларації країни відправлення № 7610461 від 07.02.2023 у графі 16 «Port of discharge» Part I Shipping bill summary (порт розвантаження) вказано місто Константу (Румунія), як транзитну країну, а не кінцеву точку доставки товару, як помилково вважає відповідач. При цьому, у частині 2 (Part II) митної декларації країни відправлення № 7610461 від 07.02.2023 графа 7 «INVTERM» зазначено, що умовою поставки є саме CPT KHARKIV, яке є кінцевим (названим) місцем призначення. Отже, витрати на транспортування включено у вартість товару у повному обсязі, що відповідає умовам поставки СРТ Харків.

З посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 стверджував, що умова поставки CPT не покладає обов`язок із здійснення страхування ані на покупця, ані на продавця, а тому відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та тим більше не свідчить про неповноту включення до митної вартості товару усіх обов`язкових складових митної вартості (в т.ч. щодо страхування), як необґрунтовано вказано у спірних рішеннях, оскільки термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Зауважив, що спірні рішення не містять жодного об`єктивного обґрунтування відповідачем недостовірності заявленої позивачем вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, можливої відмінності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на викладене, наполягав, що позивачем всі відомості щодо митної вартості задекларованого товару документально підтверджено, а відповідачем, всупереч принципу послідовності, застосування другорядних методів визначення митної вартості замість першого методу, обрано шостий, що є підставою для скасування протиправних рішень та карток відмови.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50 000 грн надав договір про надання правової допомоги № б/н від 22.05.2023 та докази оплати правової допомоги.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 520/13776/23 адміністративний позов Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код 42414002) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000009/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000029 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000010/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000030 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000011/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000031 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000012/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000032 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000013/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000033 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000014/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000034 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000015/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000035 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000016/2 від 21.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000036 від 21.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000017/2 від 24.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000037 від 24.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000018/2 від 03.05.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000038 від 03.05.2023 року.

Стягнуто на користь Приватного підприємства «ТРАСТНЛАК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42414002; адреса: Україна, 61036, Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 46 285,90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 44005631; адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А).

Стягнуто на користь Приватного підприємства «ТРАСТНЛАК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42414002; адреса: Україна, 61036, Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7) витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 15000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 44005631; адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 520/13776/23 за адміністративним позовом ПП «ТРАСТНЛАК» до Одеської митниці скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «ТРАСТНЛАК» до Одеської митниці у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги пояснив, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД № 23UA500100001617U3, № 23UA500100001618U2, № 23UA500100001619U1, № 23UA500100001620U4, №23UA500100001623U1 від 20.04.2023, № 23UA500100001630U9, № 23UA500100001631U8, №23UA500100001632U7 від 21.04.2023, № 23UA500100001666U7 від 24.04.2023, № 23UA500100001785U4 від 03.05.2023 здійснювався посадовими особами Одеської митниці відповідно до вимог статті 54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками, за результатами якого було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів.

Зауважив, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є обов`язковою до виконання рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

Пояснив, що на виконання вимог статей 53, 54 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмові вимоги митного органу зобов`язаний був протягом 10 календарних днів надати (за наявності) зазначені у ній додаткові документи.

З посиланням на статтю 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року стверджував, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з цим, підприємство повідомило митний орган про те, що всі наявні у ПП "ТРАСТНЛАК" документи були надані митниці, інші документи надаватися не будуть. Отже, декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах, що слугувало підставою для коригування митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем.

Крім того, відповідачем проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим ніж заявлено декларантом, зокрема по товару № 1 «Індійський рис IR 64 WHITE RICE 5% BROKEN - 27 м.тонн. Двічі гладко шліфований, урожай 2022. Довгозерний, повністю обрушений, не пропарений, співвідношення довжини та ширини 3 або більше, бою не більше 5%, термін придатності 24 місяця, для харчування людей, усього 1080 мішків по 25кг нетто, БЕЗ ГМО» вартість складає 1,02 дол. США/кг (МД UA403070/2023/000556 від 12.04.2023, UA500500/2022/034546 від 27.09.2022), водночас декларантом заявлено 0,515 дол. США/ кг, що слугувало підставою для коригування митної вартості до рівня 1,02 дол. США/кг, прийняття спірних рішень та карток відмови. При цьому зазначив, що товар випущено у вільний обіг зі сплатою різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів із забезпеченням фінансовою гарантією у розмірі 129 639, 34 грн по кожній митній декларації шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Враховуючи викладене, наполягав, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару від 21.04.2023, від 24.04.2023, від 03.05.2023 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.04.2023, від 24.04.2023, від 03.05.2023 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТРАСТНЛАК».

Також вважав, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить статті 139 КАС України, а тому задоволенню не підлягає.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просив залишити апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 року у справі № 520/13776/23 без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 року у справі № 520/13776/23 без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив, що апелянтом всупереч пункту 6 частини 2 статті 296 КАС України не вмотивовано свої вимоги, оскільки не зазначено у чому саме конкретно полягає не дотримання судом першої інстанції принципу законності і обґрунтованості судового рішення та які саме конкретно обставини судом першої інстанції не було з`ясовано чи які саме докази на його думку не витребувано, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. У свою чергу цитування положень процесуального законодавства відповідачем не є належним обґрунтуванням вимог апелянта.

Наголосив, що позивачем добровільно та одночасно з основним переліком документів (за частиною 2 статті 53 МК України) надано відповідачу наявні/існуючі додаткові документи, які передбачені частиною 3 статті 53 МК України, а саме: прайс-лист № б/н від 06.02.2023, копію митної декларації країни відправлення № 7610461 від 07.02.2023, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для витребування додаткових документів. Отже, обґрунтування коригування митної вартості товарів не наданням на запит митниці документів є безпідставним, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 620/3264/18.

При цьому, спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР, не є підставою для здійснення коригування митної вартості товару за другорядним методом та для витребування додаткових документів, а лише вказує на необхідність здійснення митницею ретельного аналізу вже поданих документів. Проте, з урахуванням надання позивачем всіх необхідних та наявних основних документів за частиною 2 статті 53 МК України, так і додаткових за частинами 3, 4 ст. 53 МК України на підтвердження правильності визначення митної вартості товарів, вбачається, що відповідачем було поверхнево досліджено такі документи, що призвело до неправомірного прийняття рішень про коригування та карток відмови.

Звернув увагу, що у рішеннях про коригування відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, рішення про коригування не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару через викладення фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 55 МК України.

Крім того, зауважив, що основною підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначеній в поданій позивачем митній декларації, став аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, а відтак відповідачем протиправно надано перевагу ціновій інформації щодо подібних/аналогічних товарів, замість всіх наданих позивачем документів стосовно конкретних імпортованих ним товарів. Окрім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Також, звернув увагу, що всі аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до технічного копіювання тексту спірних рішень про коригування/повідомлення від митниці декларанту/ відзиву на позовну заяву і не містять нового якісного, детального та передбаченого законодавством обґрунтування вимог Одеської митниці.

В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу дублює зміст позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, з огляду на правову позицію, викладену у відзиві на скаргу.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.11.2022 між Приватним підприємством «ТРАСТНЛАК» (покупець) та REESHA GENERAL TRADING L.L.C, (продавець) укладено контракт №S07112022.

Пунктом 1 Контракту визначено, що: «Відповідно до цього договору, Продавець продає, а Покупець купує рис IR-64 далі по тексту «Товар», доставка якого буде здійснюватись окремими партіями відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 і умовами цього договору (…)».

Пунктом 2 Контракту встановлено: «Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі (…)»

За приписами пункту 5 Контракту, валютою контракту і платежів є долар США. Ціна товару, що поставляється за цим договором встановлюється в доларах США і вказується в накладній на кожну партію товару (за правилами ІНКОТЕРМС-2010). Загальна сума договору визначається загальною сумою товару, поставленого за договором. Товар буде відвантажуватись декількома партіями.

Пунктом 6 Контракту визначено, що оплата за договором здійснюється Покупцем наступним чином: Умови оплати визначаються і узгоджуються Сторонами по кожній окремій партії товару і вказуються в рахунку-фактурі.

На виконання умов Договору про надання послуг по декларуванню товарів № 4/11-18 від 14.11.2018 року, укладеного між Приватним підприємством НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ (виконавець) і ПП «ТРАСТНЛАК» (замовник), декларантом було подано до відповідача митні декларації № 23UA500100001617U3 від 20.04.2023 року, № 23UA500100001618U2 від 20.04.2023 року, № 23UA500100001619U1 від 20.04.2023 року, № 23UA500100001620U4 від 20.04.2023 року, № 23UA500100001623U1 від 20.04.2023 року, № 23UA500100001630U9 від 21.04.2023 року, № 23UA500100001631U8 від 21.04.2023 року, № 23UA500100001632U7 від 21.04.2023 року, № 23UA500100001666U7 від 24.04.2023року, № 23UA500100001785U4 від 03.05.2023 року.

На підтвердження заявленої у митній декларації № 23UA500100001617U3 від 20.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice)№ R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14.11.2018; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних зас

На підтвердження заявленої у митній декларації № 23UA500100001618U2 від 20.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) №IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice)№ R/0050/22 від 08.11.2022 р. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023 Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023 Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних за

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001619U1 від 20.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) №IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice)№ R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронни

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001620U4 від 20.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023року;; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001623U1 від 20.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14.11.2018; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів п

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001630U9 від 21.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера №4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електр

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001631U8 від 21.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електро

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001632U7 від 21.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.04.2023 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електр

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001666U7 від 24.04.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості(Certificate of quality) № IN2301101-01P-A від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 429242 від 12.04.2023 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001365 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) III/2022-23/03910 від 10.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням еле

На підтвердження заявленої в митній декларації № 23UA500100001785U4 від 03.05.2023 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 13905,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) № IN2301101-01P від 13.03.2023 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 06.02.2023 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № R/0050/22 від 08.11.2022 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 28.04.2023 року; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) PSC75PQS2023001366 від 09.03.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) II/2022-23/03524 від 13.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230222/000889325 від 22.02.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230321/000915930 від 21.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару 230324/000919591 від 24.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.02.2023 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 486 від 17.04.2023 р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S07112022 від 07.11.2022 р.; Договір про надання послуг митного брокера № 4/11-18 від 14.11.2018 р.; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 06.02.2023 р.; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронн

Надалі, на підставі отриманих від позивача документів, відповідач у повідомленнях №1389438 від 20.04.2023, № 1389445 від 20.04.2023, № 1389446 від 20.04.2023, № 1389448 20.04.2023, № 1389449 від 20.04.2023, № 1389705 від 21.04.2023, № 1389708 21.04.2023, № 1389709 від 21.04.2023, № 1390013 від 24.04.2023, № 1391553 від 03.05.2023 вказав, що у документах містяться розбіжності, що ускладнює перевірку складових митної вартості, зокрема, щодо ціни товару згідно наданих документів та необхідності надати транспортні документи.

У відповідях на повідомлення від митниці декларанту № 1389438 від 20.04.2023, № 1389445 від 20.04.2023, № 1389446 від 20.04.2023, № 1389448 20.04.2023, № 1389449 від 20.04.2023, № 1389705 від 21.04.2023, № 1389708 21.04.2023, № 1389709 від 21.04.2023, № 1390013 від 24.04.2023, № 1391553 від 03.05.2023 позивач наголосив, що ціна, яка визначена у контракті № S07112022 від 07.11.2022 р. та/або інвойсі є основою для визначення митної вартості товарів, а здійснення оплати в такому розмірі за Proforma invoice жодним чином не стосується визначення митної вартості за поданими митними деклараціями; за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару, а тому відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України вимога від ПП «ТРАСТНЛАК» надати транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, є незаконною і такі документи не надаються.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями № 23UA500100001617U3 від 20.04.2023, №23UA500100001618U2 від 20.04.2023, № 23UA500100001619U1 від 20.04.2023, №23UA500100001620U4 від 20.04.2023, № 23UA500100001623U1 від 20.04.2023, №23UA500100001630U9 від 21.04.2023, № 23UA500100001631U8 від 21.04.2023, №23UA500100001632U7 від 21.04.2023, №23UA500100001666U7 від 24.04.2023, №23UA500100001785U4 від 03.05.2023, незважаючи на подані позивачем документи, відповідачем зроблено висновок про наявність у поданих документах розбіжностей, зокрема:

у наданому до митного оформлення Price List від 06.02.2023 вказано ціну товару 515 дол. США/т., у Proforma Invoice від 08.11.2022 № R/0050/22 зазначено вартість товару 210600 дол. США, ціну товару 515 дол. США/т. (кількість товару 270 т.) та 530 дол. США/т. (кількість товару 135 т.), натомість, у Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 06.02.2023 № BRI-15А/22-23 зазначено вартість товару 125145 дол. США, ціну товару 515 дол. США/т. (кількість товару 243 т.), в той час як сума переказів коштів в банківських платіжних документах від 22.02.2023 № 230222/000889325, від 21.03.2023 № 230321/000915930 та від 24.03.2023 № 230324/000919591 становить 208771 дол. США; зауважено, що на момент здійснення переказу коштів (22.02.2023, 21.03.2023 та 24.03.2023) товари були завантажені в контейнери (пакувальний лист від 06.02.2023 б/н) та відома фактична кількість та, відповідно, вартість товарів (Commercial Invoice від 06.02.2023 № BRI-15A/22- 23);

у наданому до митного оформлення Price List від 06.02.2023 вказано ціну товару 515 дол. США/т., у Proforma Invoice від 08.11.2022 № R/0050/22 зазначено вартість товару 210600 дол. США, ціну товару 515 дол. США/т. (кількість товару 270 т.) та 530 дол. США/т. (кількість товару 135 т.), натомість, у Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 06.02.2023 № BRI-15/22-23 зазначено вартість товару 13905 дол. США, ціну товару 515 дол. США/т. (кількість товару 27 т.), в той час як сума переказів коштів в банківських платіжних документах від 22.02.2023 № 230222/000889325, від 21.03.2023 №230321/000915930 та від 24.03.2023 № 230324/000919591 становить 208771 дол. США; зауважено, що на момент здійснення переказу коштів (22.02.2023, 21.03.2023 та 24.03.2023) товари були завантажені в контейнер (пакувальний лист від 06.02.2023 б/н) та відома фактична кількість та, відповідно, вартість товарів (Commercial Invoice від 06.02.2023 № BRI-15/22-23).

Також було зазначено про не надання до митного оформлення жодного з наведених у вимозі митниці документів, у тому числі договору про надання послуг з транспортування, договору (контракту) про перевезення морських накладних (коносаментів); не наведення у наданих документах числових значень щодо складових витрат вартості фрахту та перевезення з огляду на те, що відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Індії від 07.02.2023 № 7610461 країною призначення (графа 13) є Румунія, порт остаточного призначення (графа 15) - порт Constanta (Румунія), порт розвантаження (графа 16) порт Constanta (Румунія).

Вищенаведені обставини та аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, відповідно до яких рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картки відмови митну вартість.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення та картки відмови, звернувся з даним позовом до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваних рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товару, оскільки надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару, у тому числі наявні/існуючі додаткові документи ще до їхнього витребування з боку митного органу відповідно до частини 2 статті 53 МК України у повній мірі доводили митну вартість товару за ціною контракту, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які дозволяли ідентифікували ввезений товар, що свідчить про безпідставність вимоги митного органу додатково надати документи.

Щодо витрат на транспортування та транспортних, перевізних документів судом з посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 804/4905/15, від 17.05.2022 року у справі № 810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18) та від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18, відповідно до якої за умовами поставки CPT витрати на транспортування включаються у вартість товару, зроблено висновок про те, що вимоги відповідача про надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 МК України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Судом враховано, що сумарно за двома наведеним інвойсами товар IR 64 white long rice було поставлено у кількості 270 тони вартістю 139050 дол. США. Беручи до уваги, що ПП «ТРАСТНЛАК» сплачено суму коштів за Proforma invoice №R/0055/22 від 08.11.2022, а поставлено товар за рахунком-фактурами (Commercial invoice) №BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 р. та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 р., що не заборонено чинним законодавством та умовами Контракту, суд вважав дії декларанта у такий спосіб такими, що узгоджються із правовим висновком, викладеним у постанові ВС від 11.06.2020 року у справі № 815/5464/16 (провадження №К/9901/36651/18).

Суд зауважив, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З посиланням на правову позицію, підтриману Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, суд зазначив про неналежне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за другорядним методом, оскільки спірні рішення містять посилання лише на номери та дати митних декларацій, як на джерела цінової інформації.

Доводи відповідача про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, суд першої інстанції також вважав необґрунтованими, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що в свою чергу є порушенням частини 2 статті 55 МК України.

При вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд врахував, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності, у зв`язку з чим, вважав належною до відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката суму 15000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПП «ТРАСТНЛАК».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набрав чинності з 01.06.2012 (далі МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Положеннями частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15) та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.

Колегією суддів встановлено, що у спірних правовідносинах сумнів у правильності визначення митної вартості, який митний орган вважає обґрунтованим, відповідач пов`язує з твердженням про наявність у наданих позивачем документах розбіжностей та не зазначенням всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби України щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Зазначені обставини, на переконання митного органу, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості.

З огляду на що відповідачем було повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів, які містять відомості щодо уточнення розбіжностей, для підтвердження заявленої митної вартості. Так, на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ позивачу запропоновано надати такі додаткові документи: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, договори про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) з ПП " ОСОБА_1 ", ТОВ "3ВЕЙ", ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕРСЕРВІС", ТОВ "БІМ ФОРС", ТОВ "ІТЛ ГРУП", ТОВ "ТОПТРАК", що здійснювали перевезення товарів з порту Константа відповідно до наданих CMR. Повідомлено, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару № 1 складає 1,02 дол. США/кг.

Позивачем на вказані запити надано відповіді №1389438 від 20.04.2023, № 1389445 від 20.04.2023, № 1389446 від 20.04.2023, № 1389448 20.04.2023, № 1389449 від 20.04.2023, № 1389705 від 21.04.2023, № 1389708 21.04.2023, № 1389709 від 21.04.2023, № 1390013 від 24.04.2023, № 1391553 від 03.05.2023, якими позивач повідомив про відсутність законних підстав для надання транспортних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару, а ціна, яка визначена в контракті №S07112022 від 07.11.2022 та/або інвойсі є основою для визначення митної вартості товарів, а здійснення оплати в такому розмірі за Proforma invoice жодним чином не стосується визначення митної вартості за поданими митними деклараціями.

Відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, у зв`язку із тим, що подані (у тому числі за власним бажанням декларанта) додатково документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим і становить 1,02 дол. США/кг (МД UA403070/2023/000556 від 12.04.2023, UA500500/2022/034546 від 27.09.2022). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 0,515 дол. США/кг до рівня 1,02 дол. США/кг.

З аналізу вищенаведених рішень вбачається, що фактично підставою для коригування митної вартості слугував висновок митного органу про відсутність документального підтвердження митної вартості з огляду на те, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а заявлена митна вартість ввезених позивачем товарів, є нижчою, ніж вартість товарів, яка вказана в МД № UA403070/2023/000556 від 12.04.2023, UA500500/2022/034546 від 27.09.2022, та була взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Колегія суддів зазначає, що порядок коригування митної вартості товарів встановлено статтею 55 МК України. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому, у рішеннях не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами, не наведено вартісні та якісні характеристики товару, що має суттєве значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлюється виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива лише з посиланням на раніше оформлену митну декларацію.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що за змістом спірних рішень це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік, слід дійти висновку про невмотивованість та необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано до матеріалів справи копії митних декларацій № UA403070/2023/000556 від 12.04.2023 та № UA500500/2022/034546 від 27.09.2022, що були взяті ним за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

З приводу тверджень митного органу про наявність розбіжностей між ціною товару за одиницю та загальної вартості за партію товару, зазначених у прайс-листі № б/н від 06.02.2023 та у Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 06.02.2023 № BRI-15А/22-23 та сумою переказів коштів в банківських платіжних документах від 22.02.2023 № 230222/000889325, від 21.03.2023 № 230321/000915930 та від 24.03.2023 № 230324/000919591 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, відповідно до наявних у матеріалах справи прайс-листа № б/н від 06.02.2023, Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2023, Commercial invoice (рахунок-фактура) № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023, Commercial invoice (рахунок-фактура) № BRI-15/22-23 від 06.02.2023, ціну за одну тону імпортованого товару IR 64 white rice визначено на рівні 515 доларів США.

Так, з наявного в матеріалах справи Proforma invoice R/0050/22 вбачається, що продавцем REESHA GENERAL TRADING L.L.C поставлялись ПП «ТРАСТНЛАК» наступні товари:

- IR 64 white long rice (HS CODE:1006.30), PACKING:25 KG PP BAGS (10,800 BAGS), у кількості 270 тон, ціна за тону товару 515,00 дол.США/тона, загальною вартістю 139050,00 дол.США;

- IR 64 white long parboiled rice (HS CODE:1006.30), PACKING:25 KG PP BAGS (5400 BAGS), у кількості 135 тон, ціна за тону товару 530,00 дол.США/тона, загальною вартістю 71550.00 дол.США.

Отже, Proforma invoice R/0050/22 визначає дані для двох видів товару, а саме: IR 64 white long rice (що поставлявся по інвойсам № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023, що мають місце у даній справі) та IR 64 white long parboiled rice (що поставлявся по іншому інвойсу, який до цієї справи не відноситься), а тому оплату було здійснено одразу за двома видами товарів за Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2022, а не по кожному з інвойсів (за кожним видом товару) окремо, що на митну вартість не вплинуло.

Відповідно до Comercial Invoice № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 позивачем придбано товар IR64 white rice 5% broken, у кількості 243 тони, ціна за тону товару 515,00 дол.США/тона, загальною вартістю 125145,00 дол.США.

У Commercial Invoice від 06.02.2023 № BRI-15/22-23 зазначено товар IR64 white rice 5% broken, кількість товару 27 тон, ціну товару 515 дол. США/тона вартість товару 13905,00 дол. США.

При цьому судом враховано, що сумарно за двома наведеним інвойсами товар IR 64 white long rice було поставлено у кількості 270 тон вартістю 139050 дол.США.

Тобто, товар IR 64 white long rice було поставлено у загальній кількості 270 тон (243 тони + 27 тон), загальною вартістю 139050,00 дол.США (125145,00+13905,00), за ціною 515,00 дол.США/тона, що узгоджується з інформацією, зазначеною у Proforma invoice R/0050/22.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до кожної з десяти поданих позивачем митних декладацій товар IR 64 white long rice поставлявся у кількості 1080 мішків по 25 кг загальна маса нетто яких за кожною з декларацій складала 27000 кг, а загалом по десяти поставкам 270000 кг.

Загальна вартість товару IR 64 white long rice - (HS Code: 1006.30) відповідно до Proforma invoice №R/0055/22 склала 139050 дол. США, отже ціна за кілограм імпортованого товару становить 0,515 дол.США/кг (139050: 270000), а за тону 515 дол.США (0,515х1000), що відповідає заявленій позивачем митній вартості товару, отже, дані за інвойсами № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 та Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2022 щодо товару IR 64 white long rice є узгодженими: ціна товару за одну тонну, кількість тон та загальна вартість товару залишилася незмінною.

ПП «ТРАСТНЛАК» сплачено суму коштів за Proforma invoice №R/0055/22 від 08.11.2022 у розмірі 208771,00 дол. США, що підтверджується банківськими платіжними документами від 22.02.2023 №230222/000889325, від 21.03.2021 № 230321/000915930, від 24.03.2023 №230324/000919591, в яких міститься посилання на Proforma invoice № R/0050/22 від 08.11.2023, а поставлено товар за рахунками-фактурами (Commercial invoice) №BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 на суму 139050 дол. США, що не заборонено чинним законодавством та умовами Контракту, а також узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 815/5464/16 (провадження № К/9901/36651/18).

Колегія суддів наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Водночас банківський платіжний документ підтверджує лише факт оплати за придбаний товар (-и). При цьому, сума оплати може не відповідати фактурній вартості, оскільки може підтверджувати також оплату за інші товари, які підлягають розмитненню за іншими інвойсами.

Щодо наявності підстав для надання позивачем до митного оформлення документів на підтвердження вартості понесених ним транспортних витрат та перевізних документів, слід вказати на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 1 контракту №S07112022 від 07.11.2022 продавець продає, а покупець купує рис IR-64, доставка якого буде здійснюватися окремими партіями відповідно до правил ІНКОТЕРМС - 2010 і умовами цього договору.

Пунктом 2 контракту зокрема визначено, що поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС - 2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку фактурі.

Зі змісту поданих до митного оформлення рахунку-фактури (iнвойс) (Commercial invoice) № BRI-15A/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023 вбачається, що умовою поставки товару є CPT Kharkiv.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

З наведеного слідує, що сторони по контракту № S07112022 від 07.11.2022 обумовили умови поставки, за якими витрати щодо транспортування товару до місця призначення, зазначеного в інвойсі, покладаються на продавця, тобто вартість фрахту включена у ціну товару.

Крім того, з митної декларації країни відправлення № 7610461 від 07.02.2023, вбачається, що у графі 16 «Port of discharge» Part I Shipping bill summary (порт розвантаження) вказано місто Константу (Румунія), яка є транзитною країною, а не кінцевою точкою доставки товару. Також у частині 2 (Part II) митної декларації країни відправлення № 7610461 від 07.02.2023 графа 7 «INVTERM» визначено, що умовою поставки є саме CPT KHARKIV, яке є кінцевим (названим) місцем призначення, витрати на транспортування до якого включено у вартість товару. Згідно наданих CMR, місцем навантаження товару є Константа; місцем розвантаження є Україна, адреса отримувача - місто Харків, вул. Морозова, 7, що узгоджується з пунктом 2 контракту № S07112022 від 07.11.2022 та інвойсами № BRI-15А/22-23 від 06.02.2023 та № BRI-15/22-23 від 06.02.2023

Таким чином, колегією суддів встановлено, що пункт розвантаження заявленого ПП «ТРАСТНЛАК» до митного оформлення товару Константа (Румунія) є транзитним/проміжним, а тому з огляду на умови поставки СРТ Харків, не надання позивачем документів про вартість транспортування з Румунії до України не є підставою для невизнання митної вартості у спірних правовідносинах.

З огляду на вказане, враховуючи, що місцем призначення в інвойсі зазначено м. Харків, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було понесено витрат на транспортування товару.

Слід зауважити, що відповідач, наполягаючи на наданні додаткових документів щодо понесених витрат під час здійснення транспортування товару позивача, не наводить будь-яких розбіжностей в наданих позивачем додаткових документах на підтвердження заявленої вартості товару. Доказів неправильності такого обчислення позивачем відповідачем до суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Колегія суддів звертає увагу, що за приписами наведених вище правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що до митної вартості товару підлягають включенню витрати, понесені декларантом, а не іншими суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору, укладеного між позивачем та компанією REESHA GENERAL TRADING L.L.C., вимога митного органу про надання додаткових відомостей, зокрема договорів про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) з ПП " ОСОБА_1 ", ТОВ "3ВЕЙ", ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕРСЕРВІС", ТОВ "БІМ ФОРС", ТОВ "ІТЛ ГРУП", ТОВ "ТОПТРАК", що здійснювали перевезення товарів з порту Константа відповідно до наданих CMR, у даному випадку є безпідставною.

Колегія суддів зауважує, що ненадання позивачем при митному оформленні рахунку-фактури (акту виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інших відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури, калькуляції транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту жодним чином не свідчить про неможливість з`ясування всіх числових значень складових митної вартості, оскільки витрати на транспортування включено у вартість товару на умовах СРТ. А відтак, відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16.

Посилання в оскаржуваному рішенні на відсутність у розпорядженні митного органу інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам ст. 53 МК України, якою визначено вичерпний перелік документів, які має подавати декларант для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки жодним пунктом вказаної норми не передбачено подання такого виду документу.

Колегія суддів зазначає, що при поданні до митного органу митних декларацій № 23UA500100001617U3 від 20.04.2023, № 23UA500100001618U2 від 20.04.2023, № 23UA500100001619U1 від 20.04.2023, № 23UA500100001620U4 від 20.04.2023, № 23UA500100001623U1 від 20.04.2023, № 23UA500100001630U9 від 21.04.2023, № 23UA500100001631U8 від 21.04.2023, № 23UA500100001632U7 від 21.04.2023, № 23UA500100001666U7 від 24.04.2023, № 23UA500100001785U4 від 03.05.2023 декларантом заявлено митну вартість товару згідно з ціною поставки, зазначеній в долучених інвойсах (Commercial invoice) №BRI-15A/22-23 та №BRI-15/22-23 від 06.02.2023, Proforma invoice №R/0050/22 від 08.11.2022, прайс-листі від 06.02.2023 на рівні 0,515 дол. США/кг, які не містять жодних розбіжностей щодо ціни товару, а тому не можуть викликати сумнів у правильності визначення митної вартості товару за основним методом.

Інших розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах не було наведено в спірних рішеннях і не було покладено в їх основу суб`єктом владних повноважень. Водночас, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушення принципу поділу влади. Звідси висновується, що адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене, в даному випадку, за результатами митних заходів і процедур, виключно на предмет його відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України.

На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття спірних рішень про відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на наявність розбіжностей в документах.

Колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, під час апеляційного перегляду справи Одеською митницею не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, а подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, не містили обов`язкових відомостей, необхідних для правильного визначення митної вартості товару.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №№ UA500100/2023/000009/2, UA500100/2023/000010/2, UA500100/2023/000011/2, UA500100/2023/000012/2, UA500100/2023/000013/2, UA500100/2023/000014/2, UA500100/2023/000015/2, UA500100/2023/000016/2 від 21.04.2023, № UA500100/2023/000017/2 від 24.04.2023 та № UA500100/2023/000018/2 від 03.05.2023, винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на вказане, картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2023/000029 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000030 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000031 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000032 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000033 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000034 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000035 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000036 від 21.04.2023, №UA500100/2023/000037 від 24.04.2023, №UA500100/2023/000038 від 03.05.2023, які винесені відповідачем у зв`язку з прийняттям спірних рішень про коригування митної вартості, які визнані судом протиправними, підлягають скасуванню.

З приводу позовних вимог в частині стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями частин 3 та 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа № 815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа № 640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

На підтвердження понесених у суді першої інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги від 22.05.2023, укладеного між позивачем та адвокатським бюро Бідної Оксани Іванівни, додаткових угод № 1 та № 2 від 22.05.2023, ордер серії АХ №1133703 від 02.06.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 1709, платіжної інструкції № 890 від 01.06.2023 на суму 50000 грн.

Пунктом 1.1 вказаного договору від 22.05.2023 передбачено, що бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу. Обсяг правової допомоги визначається у додаткових угодах до даного договору (п. 1.2).

Сторони узгодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді в фіксованому розмірі (п. 3.1).

На підставі Додаткової угоди № 1 від 22.05.2023 сторони дійшли згоди, що за даним договором бюро приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги клієнту щодо визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000009/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000029 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000010/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000030 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000011/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000031 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000012/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000032 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000013/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000033 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000014/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000034 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000015/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000035 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000016/2 від 21.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000036 від 21.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000017/2 від 24.04.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000037 від 24.04.2023;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2023/000018/2 від 03.05.2023 та картку відмови №UA500100/2023/000038 від 03.05.2023., винесених Одеською митницею, на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 1296393,40 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 05.10.2023 розмір гонорару бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50000 грн. Клієнт сплачує гонорар у повному обсязі до кінця червня 2023 року.

Отримання адвокатським бюро оплати на виконання вищевказаних умов підтверджується платіжною інструкцією № 890 від 01.06.2023 на суму 50000 грн.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 по справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частин 4-6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Як у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі, відповідач зазначив, що Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому покладення на митний орган судових витрат суперечить положенням статті 139 КАС України.

Однак, вмотивованих доводів відповідача щодо неспівмірності стягнутої судом першої інстанції з відповідача суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн не наведено, не вказано розміру витрат на правничу допомогу, яку він вважає обґрунтованою. Заперечення проти заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу містять загальні посилання, які не дозволяють дійти висновку про неспівмірність заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Зменшуючи розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з 50000,00 грн до 15000,00 грн, суд першої інстанції виходив з принципу співмірності та зауважив, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи та відноситься до справ незначної складності.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву та приймалась участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

Під час перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції також враховує обсяг вказаних документів та їх фактичне значення для справи, а також результат розгляду даної справи (задоволення позову в повному обсязі).

Таким чином, беручи до уваги досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (15000,00 грн).

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 по справі № 520/13776/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 29.10.2024 року