Рішення

від 30.10.2024 по справі 177/2270/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2270/24

Провадження № 2/177/1172/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кантилович К.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/2270/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У вересні 2024 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно. Після смерті брата у визначений законом не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як не знала, що брат написав заповіт на її ім`я. Вважала, шо все його майно за законом успадкує дружина ОСОБА_3 20.08.2024 року дружина брата повідомила, що серед братових документів знайшла заповіт від 14.12.2020 року. З метоюотримання свідоцтвапро правона спадщину ОСОБА_1 звернулася донотаріуса,але отрималавідмову узв`язкуз пропускомвстановленого шестимісячногостроку прийняттяспадщини. У зв`язку з чим, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судувід 30.09.2024року буловідкрито провадженняу вказанійсправі ізпризначенням підготовчогосудового засіданнята викликомсторін.Витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчура С.М. належним чином завірену копію спадкової справи, яку було заведено після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням кола спадкоємців, що прийняли спадщину.

15.10.2024 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позивач та її представник в судовому засідання на задоволені позовних вимог наполягали.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала позовні вимоги, пояснила, що знайшла заповіт у документах коли вже пройшло більше півроку після смерті чоловіка, не заперечувала проти його задоволення.

Згідно з частиною третьоюстатті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, оскільки воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, а також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, в наявності всі підстави для винесення рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до положеньстатті 206 ЦПК України.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області за №3421 від 14.12.2020 року, ОСОБА_4 заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 7,33 га, розташовану на території Златоусівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровану в ДРРП за №492998512218, кадастровий номер 1221882400:05:001:0093, - ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.02.2024 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить актовий запис №103.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії 12.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки відсутній факт прийняття спадщини, пропущений строк.

Зазначене підтверджується матеріалами спадкової справи №22/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , дослідженої судом.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19.

Крім цього, Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , але в силу того, що не знала про існування заповіту, вчасно не звернулася із заявою про прийняття спадщини, враховуючи, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після померлого спадкодавця не порушить прав, свобод чи інтересів третіх осіб, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко