Постанова

від 23.10.2024 по справі 160/6138/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6138/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі № 160/6138/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю О.С.П.АГРО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю О.С.П.АГРО звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2023р. №0/32520/0714.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незгоду з оскарженим рішенням податкового органу про застосування пені за порушення ч.3 ст.13 Закону України Про валюту та валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 19.02.2021 №НТ20210219SK, з урахуванням Постанови НБУ від 07.07.2022 №142 Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, оскільки контролюючим органом при проведенні перевірки не враховано всіх обставин, що свідчать про відсутність вини та умислу у позивача; неправильно встановлено періоди порушення граничних строків розрахунків і, відповідно, визначено розмір пені; не враховано наявність обставин непереборної сили (форс-мажору; нараховано пеню за курсом НБУ на 181 день від дня виненкнення заборгованості, а не на дату виникнення заборгованості; не враховано зупинення граничних строків за операціями з експорту та імпорту для позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи на невірно застосовано норми матеріального права. Так у спірних правовідносинах слід керуватися нормами Закону України «Про валюту і валютні операції», а норми пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України застосовуються виключно у податковій сфері. Порушення встановлені вірно, сертифікату про форс-мажорні обставини не подано, а отже рішення податкового органу є правомірним.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що судом вірно встановлено обставини справи та прийнято рішення у відповідності до норм законодавства, що регулює спірні правовідносини. Додатково подано суду пояснення, в якому просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відповідачем невірно нараховано пеню за курсом НБУ на 181 день від дня виникнення заборгованості, а не на дату виникнення заборгованості.

Розгляд справи здійснено із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи відзиву, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо порушення ТОВ О.С.П.АГРО валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 19.02.2021 №НТ20210219SK за період з 19.02.2021 року по 01.09.2023.

У період з 06.09.2023 по 12.09.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п. 69 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, на підставі наказів від 07.08.2023 №3652-п та від 24.08.2023 №3959-п, направлення від 05.09.2023 №5339 та у зв`язку із отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю О.С.П.АГРО (код ЄДРПОУ 42922782) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 19.02.2021 №НТ20210219SK за період з 19.02.2021 по 01.09.2023.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 19.09.2023 №3277/04-36-07-14-04/42922782.

Перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 19.02.2021 №НТ20210219SK укладеного з нерезидентом ТОВ Хенань Хуатай зернова та масляна машинобудівельна компанія (Китай), з урахуванням Постанови НБУ від 07.07.2022 №142 Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, за що у відповідності до ч.5 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 31.10.2023 були подані заперечення на акт та рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2023 №14966/6/04-36-14-10 висновки акту залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки від 19.09.2023 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2023 №0/32520/0714, яким застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1349 117,03 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 11.12.2023 подано скаргу до Державної податкової служби України

06.02.2024 рішенням Державної податкової служби України №2902/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2023 №0/32520/0714 - без змін.

Позивач не погодившись з рішенням податкового органу, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано оскільки податковим органо не враховано форс-мажорні обставини, відповідачем не враховано, що на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до Закону Закон №2473-VIII, поширюються приписи пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, які зупиняють перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції про задоволення позову, з наступних підстав.

Спірним у справі є питання нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час запровадження воєнного стану.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Враховуючи зазначене, спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом України Про валюту і валютні операції, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та операцій з експорту та імпорту товарів.

Щодо доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції про неврахування податковим органом положення п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, як на підставу для звільнення від відповідальності.

Так, дійсно Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.9 розділу XX "Перехідні положення" ПК України викладений у наступній редакції: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуванню до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

Посилаючись на зазначені норми ПК України, суд зазначив, що оскільки контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено на податкові органи, вказане свідчить про зупинення перебігу строків розрахунків в іноземній валюті.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Натомість, Закон України "Про валюту і валютні операції" визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, а отже є спеціальним у спірних правовідносинах.

Більш того, частинами першою - третьою статті 3 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" статтю 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" доповнено пунктом 13 такого змісту: " 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 9 квітня 2022 року № 426.

Отже до Закону №2473-VIII не вносились зміни, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії воєнного стану.

Враховуючи зазначене, є помилковими доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про неврахування податковим органом приписів пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПУ України.

Стосовно форс-мажорних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України було офіційно оприлюднено повідомлення, відповідно до якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому ТПП звертала увагу на те, що відповідно до діючого законодавства України єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) був та є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональними ТПП.

Позивачем не надано як до перевірки так і суду відповідного документу, відповідно до діючого законодавства України, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а отже посилання на загально відомі обставини є помилковими.

Позивачем надано до матеріалів справи копію листа ДП «Одеського морського торгівельного порту» щодо можливості поставки товару від 31.07.2023 (а.с. 61-63 Т1), проте доказів, що підприємство зверталось для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини у суду відсутні. На запитання суду апеляційної інстанції, представник позивача зазначив, що не володє інформацією щодо звернення товариством для отримання сертифікату.

Щодо суті порушення.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладений зовнішньо економічний контракт з нерезидентом ТОВ «Хенань Хуатай зернова та масляна машинобудівельна компанія» (Китай, Продавець) від 19.02.2021 №HT20210219SK, відповідно до якого Продавець зобов`язується виготовити та поставити обладнання екстракції розчинником, виробництвом 100 тон.

Станом на 01.09.2023, згідно наданих до перевірки документів, за контрактом від 19.02.2021 №HT20210219SK обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 155 200 євро (еквівалент 8 124 460,3 грн), що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».

Додатковою угодою від 17.03.2023 року №7 між ТОВ «О.С.П. АГРО» та ТОВ «Хенань Хуатай зернова та масляна машинобудівельна компанія» було передбачено зміну строків поставки та зазначено, що виробництво обладнання здійснюється протягом 180 днів після отримання 30% попередньої оплати та право Продавця вимагати зміни місця поставки чи продовження строку поставки в зв`язку форс-мажорними обставинами.

Додатковою угодою від 17.03.2023 року №7 між ТОВ «О.С.П. АГРО» та ТОВ «Хенань Хуатай зернова та масляна машинобудівельна компанія» було передбачено зміну суми Контракту. Загальна вартість складає 359645 ЄВРО.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 19.02.2021 №HT20210219SK ТОВ «О.С.П. АГРО» було здійснено оплату за товар по зовнішньоекономічному контракту всього на суму 155200 ЄВРО (еквівалент 5 792 879,51 грн.)

Розрахунок пені за ЗЕД: дата платіжного документ 26.10.2022 - граничний строк надходження 23.04.2023, кількість днів простроченої заборгованості - 131; ставка пені 0,3 %; сума пені 1349117,03гр. (а.с. 30., 31 Т1)

Розрахунок здійснено з урахуванням встановленого порушення та у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів погоджується з правомірністю та обґрунтованістю застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків по експортним контрактам.

Доводи позивача про те, що відповідачем невірно нараховано пеню за курсом НБУ від дня виникнення заборгованості, а не на дату виникнення заборгованості, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах закону і результатах перевірки та розрахнку. Позивач обгрунтовуючи такі доводи зазначає курс валюти на день дати платіжного документу - 26.10.2022, проте відповідачем пеня визначена за курсом валюти на день виникнення заборгованості - 24.04.2023, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно ст.. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року в адміністративній справі № 160/6138/24 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак