Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/1587/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року справа № 160/1587/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №160/1587/24 (суддя Єфанова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (далі позивач) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці (далі відповідач) про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2023/000064/2 від 12.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000783;

- №UА100000/2023/000067/2 від 12.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000786;

- №UA100000/2023/000068/2 від 13.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000789.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи. Відповідач зазначає, що під час митного оформлення у інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. Мали місце розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Оскаржені рішення містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Отже, за позицією відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення у справі законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві позивач стверджує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте свою участь в режимі відеоконференції, про що було заявлене відповідне клопотання, не забезпечив.

Відповідачем було подано суду письмове клопотання про витребування додаткових доказів у справі, яке у судовому засіданні під час розгляду справи колегією суддів залишено без задоволення.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 19.04.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (продавець) та ТОВ ВІН-ТАЖ (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-423VIN (далі контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі), згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 1.4 контракту сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою угодою сторін.

Пунктом 1.5 контракту сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару.

Відповідно до пункту 1.7 контракту, країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення Україна.

Згідно з пунктом 2.1 контракту, ціна контракту встановлюється в доларах США.

Пунктом 2.2 контракту встановлено, що найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.3 контракту, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 3.1 контракту умови поставки, місце призначення та вид транспорту, що застосовується для перевезення товару від продавця покупцеві визначаються сторонами у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару, на базисних умовах, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

Пунктом 4.3 контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 (дев`яноста) банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.

12.12.2023 року, з метою митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем було надано до Київської митниці митну декларацію №23UA10033015849604, згідно якої позивач отримав від продавця товар, а саме сонячні панелі - 936шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача, на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 42213,60 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем було надано документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист №11631016JK від 27.09.2023, рахунок-фактуру №11631016JK від 27.09.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №419218А від 27.11.2023, документ про походження товару №11631016JK від 27.09.2023, специфікація рахунку-фактури №11631016JK/2 від 27.09.2023, висновок експерта №ГО-1376 від 07.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію від 27.09.2023, контракт №19-423VIN від 19.04.2023, додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423 VIN, декларація митної вартості №6140 від 12.12.2023.

Митна вартість зазначених товарів підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення про витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2023/000064/2 від 12.12.2023, яким скоригована митна вартість товарів за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000783.

12.12.2023 року, з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем було надано до Київської митниці митну декларацію №23UA100330158495U3, згідно якої позивач отримав від продавця товар, а саме сонячні панелі - 720шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 44589,60 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем було надано документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист №11631017JK від 07.10.2023, рахунок-фактуру №11631017JK від 07.10.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №419195D від 28.11.2023, документ про походження товару №11631017JK від 07.10.2023, специфікація рахунку-фактури №11631017JK/4 від 07.10.2023, висновок експерта №ГО-1365 від 05.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію від 07.10.2023, контракт №19-423VIN від 19.04.2023, додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN, декларацію митної вартості №6139 від 12.12.2023.

Митна вартість товарів підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення про витребування додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100000/2023/000067/2 від 12.12.2023, яким скоригована митна вартість товарів за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000786.

13.12.2023 року, з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем надано до Київської митниці митну декларацію №23UA100330158547U8, згідно якої позивач отримав від продавця товар, а саме сонячні панелі - 972 шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 44834,40 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем було надано документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме: пакувальний лист №11631018JK від 07.10.2023, рахунок-фактуру №1631018JK від 07.10.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну №420005А від 05.12.2023, документ про походження товару №11631018JK від 07.10.2023, висновок експерта №ГО-1401 від 12.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію від 07.10.2023, контракт №19-423VIN від 19.04.2023, додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423 VIN, декларацію митної вартості №6147 від 13.12.2023.

Митна вартість зазначених товарів підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача про витребування додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000068/2 від 13.12.2023, яким скоригована митна вартість товарів за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000789.

Позивач, вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що має бути сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів у митній декларації та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, митним органом виявлено наступне:

1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN, товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не падано коносамент;

2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм. зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий декларантом документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки Дніпропетровської ТПП від 05.12.2023 №ГО-1365, від 07.12.2023 №ГО-1376, від 12.12.2023 №ГО-1401 прийнято до уваги митницею, але вони не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морський фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим документи декларантом надано на умовах поставки СРТ;

4) відповідно до інвойсу від 27.09.2023 №11631016JK, від 07.10.2023 №11631018JК, від 07.10.2023 року №11631017JK, товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid To (... named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (. назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: - витрати на страхування цих товарів. У наданому до митного оформлення інвойсі від 27.09.2023 №11631016JK, від 07.10.2023 №11631018JК, від 07.10.2023 року №11631017JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару. За результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.

Щодо зауважень митниці до комерційної пропозиції.

Так, суд вірно вказав, що комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, а є лише пропозицією товару. Водночас, конкретна його ціна визначається інвойсом.

Законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару. Проте, така комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

З приводу ненадання позивачем коносаменту, надання якого за твердженнями відповідача, передбачено пунктом 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN.

Так, у вказаному пункті контракту передбачено надання коносаменту або автотранспортної накладної (залізнична накладна) та інших документів.

В спірному випадку на підтвердження складу транспортних витрат позивачем було надано до митних декларацій міжнародні товарно-транспортні накладні №420005А від 05.12.2023, №419218А від 27.11.2023, №419195D від 28.11.2023. Відповідачем у спірних рішеннях не вказано чи містять розбіжності надані ТТН, чи мають вони ознаки підробки, тощо. Тобто, зауважень до поданих ТТН контролюючим органом не висловлено.

В свою чергу, позивачем до митного органу, окрім коносаменту, подано документи, які у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати факт постачання товару, його кількість, вартість, умови поставки, а всі дані в наданих позивачем документах відповідають один одному та кореспондуються між собою.

Щодо зауважень відповідача до висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати.

У спірних рішеннях відповідач зазначає, що в наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.

Проте, як вірно зазначивс суд, надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною онлайн платформою електронної комерції. Висновок експерта містить відомості про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів. Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсі до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України Про ціни і ціноутворення від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

У висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, у сукупності з іншими наданими документами, висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість партій товарів, що розмитнював позивач.

Щодо зауважень митниці, що у наданих до митного оформлення інвойсах від 27.09.2023 №11631016JK, від 07.10.2023 №11631018JК, від 07.10.2023 року №11631017JK не зазначено, які саме складові включено до ціни товару, суд зазначає наступне.

Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Відповідно до пункту 2.3 Контракту №19-423VIN від 19.04.2023, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил Інкотермс в редакції 2020.

Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.

Укладаючи зовнішньоекономічний контракт, сторони погодили всі його істотні умови, до складу яких належить і ціна товару, придбаваємого на умовах поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення).

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Отже, з урахуванням документів, які були надані відповідачу під час митного оформлення, є вірними висновки суду, що позивачем було подано всі необхідні та достатні документи з відомостями для обчислення та встановлення митної вартості.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд дійшов вірного висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Щодо доводів скаржника про відсутність у позивача доказів оплати товару, що ним розмитнювався навіть на час розгляду справи в суді.

Колегія суддів звертає увагу, що умови оплати за товар не впливають на порядок визначення митної вартості такого товару. Ненадання доказів оплати товару само по собі не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за обраним декларантом методом.

Верховним Судом також неодноразово наголошувалось на тому, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта. (Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач повідомляв, що за отриманий товар оплату ще не здійснював.

Судом вірно зроблено висновки, що оскаржені позивачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять належного обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 160/1587/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 24.10.2024р..

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2024р..

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак