Постанова

від 29.10.2024 по справі 160/16222/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16222/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 (суддя Єфанова О.В.)

у справі №160/16222/23

за позовом Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «КВАРЦ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних: №8503140/23938720 від 28.03.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 17.02.2023, №8756060/23938720 від 05.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 25.03.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» №7 від 17.02.2023 і №9 від 25.03.2023 датами їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події позивачем складені податкові накладні, які направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак, їх реєстрація була зупинена. Позивачем направлені на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена, разом з копіями підтверджуючих документів, проте оскарженими рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, відмовлено у реєстрації таких накладних. Позивач вважає прийняті рішення необґрунтованими, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій, та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації в ЄРПН складених податкових накладних. Також позивач зауважував, що оскаржені рішення не містять чіткого переліку документів, які були складені ним з порушенням вимог законодавства, та/або були недостатніми для реєстрації поданих податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №8503140/23938720 від 28.03.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 17.02.2023, №8756060/23938720 від 05.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 25.03.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ», а саме: податкові накладні: №7 від 17.02.2023 і №9 від 25.03.2023 датами їх подання.

Також судом стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1342 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8500 грн.

Стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства «КВАРЦ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 1342 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8500 грн.

Суд першої інстанції за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. При прийнятті рішень Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявила надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

Скаржник зазначає, що при зупиненні реєстрації поданих позивачем податкових накладних контролюючий орган дотримався вимог абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку №1246. При цьому, враховуючи обов`язок платника податку вести бухгалтерський облік, позивач є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено і які в силу вимог Закону №996 підтверджують факт господарської операції. З моменту зупинення реєстрації податкової накладної саме на платника податку покладено обов`язок підтвердити реальність операцій, за якими складено податкову накладну. Відповідач наполягає на тому, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, надано оцінку тим документам, які були подані платником податку, але у зв`язку з тими підставами, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв`язку з недоведеністю реальності господарської операції. Також скаржник зазначає про дискреційні повноваження ДПС України в частині реєстрації зупинених податкових накладних в ЄРПН. Зобов`язавши контролюючий орган зареєструвати податкові накладні, суд першої інстанції втрутився у дискреційній повноваження контролюючого органу. Крім того скаржник не погоджується із стягненням на користь позивач витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати вважає неспівмірними, а факт надання правничої допомоги не підтвердженим належними доказами.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, зазначає, що позиція контролюючого органу не відповідає дійсності.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач Селянське (фермерське) господарство «Кварц» обліковується як платник податків за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (Солонянська ДПІ), вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

СФГ «Кварц» в межах власної господарської діяльності на адресу ТОВ «Інтерстарч Україна» поставило зерно кукурудзи в обсязі 24,02 тон згідно видаткової накладної №7 від 17.02.2023 на загальну суму 127756,37 грн, в т.ч. ПДВ 15689,38 грн, та в обсязі 126,38 тон згідно видаткової накладної №9 від 25.03.2023 на загальну суму 880329 грн, в т.ч. ПДВ 108110,58 грн.

Постачання вищевказаної сільськогосподарської продукції здійснена 17 лютого 2023 року та 25 березня 2023 року, відповідно, на адресу: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського, 11, вантажним транспортом згідно товарно-транспортних накладних №3 від 17.02.2023 та №1 від 25.03.2023.

На підставі підписаного Протоколу узгодження ціни до Договору і виставлених рахунків №7 від 17.02.2023 та №9 від 25.03.2023 ТОВ «Інтерстарч Україна» здійснило оплату товару згідно банківської виписки за період з 07.03.2023 по 17.03.2023 та 26.04.2023, в тому числі сплата за постачання зерна кукурудзи по Договору №ІС-15784 від 15.02.2023 в розмірі 108592,91 грн та по Договору №ІС-16012 від 25.03.2023 в розмірі 748374,80 грн 85% згідно п.6.1. Договору.

За фактом реалізації товару (зерно кукурудзи) на адресу ТОВ «Інтерстарч Україна» складено податкові накладні: №7 від 17.02.2023 на загальну суму 127756 грн, у т.ч. ПДВ - 15689 грн; №9 від 25.03.2023 на загальну суму 880329 грн, у т.ч. ПДВ - 108110 грн, які направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманих позивачем квитанцій №9040607513 від 06.03.2023, №9083809178 від 18.04.2023, відповідно, зазначені податкові накладні прийняті, проте їх реєстрація зупинена із зазначенням підстави зупинення: обсяг постачання товару/послуг 1005 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на пропозицію контролюючого органу подані повідомлення: №6 від 24.03.2023, №8 від 28.04.2023 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. На підтвердження господарських операцій за вказаними податковими накладними позивачем подані копії первинних бухгалтерських та інших додаткових документів з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача (виробника сільськогосподарської продукції).

За результатами розгляду документів, наданих платником з повідомленням до податкової накладної №7 від 17.02.2023 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення від 28.03.2023 №8503140/23938720 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 17.02.2023. В якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄДРПН контролюючий орган зазначив: надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства, не надано первинні документи щодо придбання товарів/послуг.

За результатами розгляду документів, наданих платником з повідомленням до податкової накладної №9 від 25.03.2023 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, від 02.05.2023 №8729610/23938720.

03.05.2023 СФГ «Кварц» направлено повідомлення про надання додаткових пояснень та копій документів.

05.05.2023 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення №8756060/23938720 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 25.03.2023 із зазначенням підстави для відмови: надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства; не надання первинних документи щодо придбання товарів/послуг.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішень відповідача-1.

У відповідності до абз.1 п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, в редакції на час виникнення спірних правовідносин податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

За правилами п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6, п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведені в п.11 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) - п. 2 Порядку.

Відповідно до п.3 Порядку №520, в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України №19 від 12.01.2023 (набрав чинності 08.03.2023)) комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.9 Порядку №520, в редакції Наказу Міністерства фінансів України №19 від 12.01.2023, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п.10 Порядку №520 в редакції наказу Міністерства фінансів України №19 від 12.01.2023 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

При цьому Порядок №520 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України №19 від 12.01.2023, передбачає можливість подання платником податків додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

В спірному випадку, як встановлено вище, зупинення реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що господарські операції платника податку відповідають п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме: обсяг постачання товару/послуг 1005 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання.

У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема відповідно до п. 1 Критеріїв в редакції на час виникнення спірних правовідносин: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Виходячи з аналізу наведених норм, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документів на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслані позивачеві квитанції про зупинення податкових накладних містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН.

При цьому контролюючий орган в установленому порядку не довів відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та/або відповідність відображеної у вказаних вище податкових накладних господарської операції критеріям ризиковості здійснення операцій та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Також відповідачем-1 не підтверджений факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості реалізації позивачем сільськогосподарської продукції, зазначеної у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Стосовно пропозиції платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, контролюючим органом не зазначено, які саме документи необхідно подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, внаслідок чого платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наявні у справі докази свідчать, що позивач направив на адресу контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складені податкові накладні №7 від 17.02.2023 і №9 від 25.03.2023.

Приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації означених вище податкових накладних, контролюючий орган послався на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, та не надання первинних документи щодо придбання товарів/послуг.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що контролюючим органом не зазначено, які з поданих документів складені із порушенням законодавства, не вказано і норм права, які порушені платником при їх складанні, і в чому таке порушення полягає. Також суд апеляційної інстанції зауважує, що саме лише посилання контролюючого органу на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації певної податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні причини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності та/або наявності певних обставин, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

З приводу такого формулювання в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної як ненадання первинних документів щодо придбання товарів/послуг, суд першої інстанції правильно вказав, що контролюючим органом не зазначено, які саме первинні документи не надані, оскільки позивачем разом з повідомленням №6 від 24.03.2023 та №8 від 28.04.2023 надано первинні документи щодо господарської діяльності позивача. При цьому контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи, з огляду на суть господарської операцій, за якими вказані вище податкові накладні складені, не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН.

Під час розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено факт надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень та документів на підтвердження зазначеної у податкових накладних №7 від 17.02.2023 і №9 від 25.03.2023 інформації, яких, за висновком суду, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і які не містять дефекту форми, змісту або походження.

В спірному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сукупність наданих позивачем документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, на підставі яких позивачем складено означені вище податкові накладні, підтверджує їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання щодо реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, а тому такі рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованими, а отже вони не відповідають критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №7 від 17.02.2023 і №9 від 25.03.2023 датою їх подання на реєстрацію, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, зобов`язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації податкових накладних в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваних рішень, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язаний оцінити подані учасником справи докази та обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено наступні документи: договір про надання правової допомоги від 29.05.2023, додаткову угоду №1 від 29.05.2023 до договору від 29.05.2023, платіжну інструкцію №142 від 31.05.2023, ордер АЕ 1211530.

Виходячи з наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції вважає, що означені документи не є достатніми доказами, які б підтверджували фактичне надання адвокатом послуг.

Так, сам по собі договір, а також додаткова угода до нього свідчать лише про певну домовленість між клієнтом та адвокатом та узгодження послуг, які належить надати відповідно до укладеного договору, а не їх фактичне надання. Не є таким доказом і оплата позивачем вказаної в договорі суми без документу, що містив би інформацію, які саме послуги надані адвокатом на відповідну суму, зокрема, ті, що пов`язані з розглядом цієї справи. Підписання адвокатом від імені позивача заяв по суті справи також не може бути судом прийнятий як належний доказ надання позивачу послуг і виконаних робіт та їх вартості, оскільки не замінює документу, який би засвідчував факт надання адвокатом певних послуг в межах укладеного з позивачем договору.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Згідно приписів ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №160/16222/23 скасувати в частині стягнення на користь Селянського (фермерського) господарства «Кварц» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрат на правничу допомогу в розмірі 8500 грн та в частині стягнення на користь Селянського (фермерського) господарства «Кварц» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрат на правничу допомогу в розмірі 8500 грн.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №160/16222/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко