Постанова

від 24.10.2024 по справі 400/7867/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/7867/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (суддя Устінов І.А, м. Миколаїв, повний текст рішення складений 29.12.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про часткове визнання протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

28.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ГУНП в Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу №1233 від 13.06.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих працівників дізнання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне встановлення обставин та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольни його позовні вимоги.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позовної заяви про недотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування та відсутності в його діях дисциплінарного порушення.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції, з 17.10.2022 обіймає посаду начальника сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.

На підставі листа керівника Миколаївської окружної прокуратури від 16.05.2023 №50-2579вих-23 щодо усунення порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України під час проведення дізнання у кримінальних провадженнях в діяльності сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області наказом ГУНП в Миколаївській області від 30.05.2023 №1141 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників сектору дізнання ВП №5 Миколаївського районного управління поліції від 13.06.2023, в якому викладено, що факти зазначені у рапорті визнати такими, що знайшли своє підтвердження і за вчинення дисциплінарного проступку, зокрема щодо ОСОБА_1 запропоновано оголосити дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, зважаючи на наявність діючого дисциплінарного стягнення - "сувора догана".

Пунктом 1 наказу ГУНП в Миколаївській області від 13.06.2023 №1233 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих працівників дізнання Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області" притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Вважаючи пункт 1 згаданого наказу протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1, 2 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Положеннями статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з статтею 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У пункті 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року №893 (далі - Порядок №893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктом 1 розділу V Порядку №893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Також, частиною дванадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що в разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Приписами розділу VI та VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції нормовано, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з статтею 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану визначені статтею 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 15.03.2023 №584 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії видано у зв`язку із надходженням листа керівника Миколаївської окружної прокуратури від 16.05.2023 №50-2579вих-23 щодо усунення порушень вимог КПК України під час проведення дізнання у кримінальних провадженнях в діяльності сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області наказом ГУНП в Миколаївській області від 30.05.2023 №1141 призначено та утворено дисциплінарну комісію.

У згаданому листі зазначено, що у кримінальному провадженні №42023150000000008 від 01.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України процесуальним керівником 07.03.2023 надавались вказівки із встановленим строком виконання до 10.04.2023. Однак вказівки не виконані та виконання залишені поза увагою керівника СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 так як відповідь на виконання зазначених вказівок та матеріалів отриманих під час виконання вказівок, прокурору не надано. Окрім того, співробітниками дізнання безпідставно скеровано запит до Південного міжрегіонального управління юстиції, незважаючи на вказівки прокурора щодо необхідності скерування відповідного запиту до Міністерства юстиції України з метою встановлення фактів проведення відповідної службової перевірки в діяльності Державного реєстратора, що призвело до невиправданої тяганини під час розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки Південне міжрегіональне управління юстиції не наділене повноваженнями щодо проведення службових перевірок, а отже і запитувана інформація у них відсутня.

Крім того, дізнавачем надавалося доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 13.03.2023 за №28-ОД із строком виконання до 01.04.2023. Проте вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до рапорту О/У СКП ВП №5 МРУП Омельченка Ю. опитано в якості свідка державного реєстратора Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Прасолову Л.М., що не відповідає матеріалам кримінального провадження, оскільки співробітниками СКП ВП №5 МРУП жодної слідчої (розшукової) дії під час проведення дізнання не проведено. В матеріалах провадження міститься протокол допиту ОСОБА_2 від 22.03.2023, допитано дізнавачем Галагуз Н.М.

У зв`язку із невиконанням законних вимог прокурора 27.04.2023 скеровано повторний запит із вимогою щодо надання йому матеріалів кримінального провадження №42023150000000008 та ґрунтовної інформації про причини невиконання вказівок із встановленим строком до 01.05.2023. Проте начальником СД ВП №5 МРУП Іващенком А.В. матеріали провадження та інформації у встановлений прокурором строк не надано, що засвідчує фактичне самоусунення керівника дізнання від покладених на нього обов`язків.

Вивченням відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та матеріалах кримінального провадження №42023150000000008 встановлено, що начальником СД ВП №5 МРУП Іващенком А.В. в порушення вимог положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, вимог ст. 2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, незважаючи на те, що останнім отримано матеріали провадження 7.03.2023, заходи щодо призначення відповідного дізнавача вжито лише 31.03.2023, тобто через місяць після отримання провадження для організації подальшого проведення дізнання.

У кримінальному провадженні №42021152020000017 протягом року досудове розслідування не проводилось взагалі. У кримінальних провадженнях №12022153260000071, №12022153260000087, №12022153260000103, №12022153260000157 письмові вказівки процесуального керівника не виконані, досудове розслідування не проводяться взагалі, що унеможливлює скерування обвинувальних актів до суду.

Також зазначено про виявлені порушення вимог КПК України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022153260000141 від 02.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України. Крім того, начальником СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 не вжито заходів щодо призначення інших дізнавачів у 36 кримінальних провадженнях.

При проведенням службового розслідування та вивченням матеріалів вказаних кримінальних проваджень було встановлено, що у кримінальному провадженні №42023150000000008 від 01.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, проведення досудового розслідування доручено дізнавачу СД ВП №5 МРУП Галагуз Н.М., якою згідно ЄРДР 31.03.2023 прийнято вказане кримінальне провадження до свого провадження. Згідно відомостей ЄРДР та матеріалів кримінального провадження №42023150000000008 встановлено, що начальником СД ВП №5 МРУП Іващенком А.В. в порушення вимог положення про ЄРДР, порядку його формування та ведення, вимог ст. 2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, незважаючи на те, що останнім отримано матеріали провадження 07.03.2023 за вих.№50-1174-23, заходи щодо призначення відповідного дізнавача вжито лише 31.03.2023, тобто через місяць після отримання провадження для організації подальшого проведення дізнання.

07.03.2023 за вих.№50-1173-23 прокурором Миколаївської окружної прокуратури надані вказівки з переліком необхідного проведення слідчих (розшукових) дій із встановленим строком виконання до 10.04.2023. Однак вказівки дізнавачем не виконані, не проведено огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення та фіксації об`єкту нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, не опитано ОСОБА_3 щодо обставин, які стали підставою для оформлення права власності, не опитано спеціаліста КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_4 та директора ТОВ "Миколаївський обласний інжиніринговий центр" ОСОБА_5 , не опитано спеціаліста ТОВ "Миколаївський обласний інжиніринговий центр" Тютюнникова Є.В., директора ТОВ "Нік-Експерт" Миколайчика С.В., експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин кримінального правопорушення, а саме, на підставі яких документів в 2017 році та в який спосіб проводились інвентаризаційно-оцінювальні роботи та проводилась технічна інвентаризація об`єкту нерухомості за вищевказаною адресою. Виконання таких вказівок залишені поза увагою керівника СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 так як відповідь на виконання зазначених вказівок та матеріалів, отриманих під час виконання вказівок, прокурору не було надано. Окрім того, дізнавачем СД ВП №5 МРУП ОСОБА_8 13.03.2023 скеровано запит до Південного міжрегіонального управління юстиції, та не зважаючи на надані вказівки прокурором щодо необхідності скерування відповідного запиту до Міністерства юстиції України з метою встановлення фактів проведення відповідної службової перевірки в діяльності Державного реєстратора, що призвело до невиправданої тяганини під час розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки Південне міжрегіональне управління юстиції, не наділене повноваженнями щодо проведення службових перевірок, а отже і запитувана інформація у них відсутня.

Крім того, у кримінальному провадженні дізнавачем ОСОБА_8 надавалося доручення в порядку ст. 40-1 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій від 13.03.2023 за №28 - ОД із строком виконання до 01.04.2023. Проте вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до рапорту О/У СКП ВП №5 МРУП Омельченка Ю. від 31.01.2023 за вих. №28 опитано в якості свідка державного реєстратора Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_2 , що не відповідає дійсності, тому як згідно матеріалів кримінального провадження співробітниками СКП ВП №5 МРУП жодної слідчої (розшукової) дії під час проведення дізнання не проведено, а в матеріалах провадження міститься протокол допиту ОСОБА_2 від 22.03.2023, допитано дізнавачем ОСОБА_8 .

Згідно Наказу ГУНП в Миколаївській області №237 о/с від 10.04.2023 старшого дізнавача СД ВП №5 МРУП майора поліції Галагуз Н.М. призначено на посаду дізнавача СД ВП №1 МРУП. Однак начальником СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 доручено подальше проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншому дізнавачу лише 20.04.2023 та не вжив заходи щодо негайного виконання вказівок прокуратури та вчасне проведення слідчий дій у кримінальному провадженні. Крім того, згідно відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та матеріалах кримінального провадження, начальником СД ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 , отримавши матеріали кримінального провадження 07.03.2023, вжив заходи щодо призначення дізнавача лише 31.03.2023, майже через місяць, чим не забезпечив швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні №42023150000000008.

У листі Миколаївської окружної прокуратури зазначено, що у зв`язку із невиконанням вказівок, 27.04.2023 прокурором скеровано повторний запит із вимогою щодо надання йому матеріалів кримінального провадження №42023150000000008 та ґрунтовної інформації про причини невиконання вказівок із встановленим строком до 01.05.2023. Однак, в матеріалах кримінального провадження вказаний лист відсутній, що унеможливлює перевірити вказаний факт.

Вивченням матеріалів кримінального провадження №12022153260000071 від 27.06.2022 за заявою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами на суму 4120 грн., досудове розслідування у якому здійснювалось старшим дізнавачем СД ВП №5 МРУП майором поліції Галагуз Н.М., встановлено, що 23.09.2022 за вих. №50-5220-22 Миколаївською окружною прокуратурою надано вказівки зі строком виконання до 22.10.2022. Вказівки виконані не були, не вжито заходів щодо встановлення особи, яка причетна до вчинення правопорушення, не проведено огляд сторінки користувача "scoter_m.ua" в соціальній мережі "Instagram", не проведено огляд мобільного телефону, яким користувалася ОСОБА_9 . Не зважаючи на неповне проведення досудового розслідування старший дізнавач СД ВП №5 МРУП Галагуз Н.М. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України від 30.09.2022 винесла постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з надходженням заяви потерпілої про те, що вона просить закрити кримінальне провадження та претензій ні до кого не має, а начальник СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 прийняв відповідне рішення у ЄРДР. 06.10.2022 постанову про закриття кримінального провадження прокурором скасовано як безпідставно закрите без проведення усіх необхідних слідчих дій та направлено для подальшого проведення досудового розслідування.

Щодо порушених фактів, які були допущені під час розслідування кримінального провадження №12022153260000071, Миколаївською окружною прокуратурою від 24.01.2023 за вих. №50-341-23 направлено листа, за яким працівниками ВД ГУНП в Миколаївській області було проведено службове розслідування. Вказані у листі факти знайшли своє підтвердження та старшого дізнавача СД ВП №5 МРУП ОСОБА_8 притягли до дисциплінарної відповідальності та обмежились її попередженням про недопущення нею порушення службової дисципліни у подальшому.

Згідно наказу ГУНП в Миколаївській області №237 о/с від 10.04.2023 старшого дізнавача СД ВП №5 МРУП майора поліції Галагуз Н.М. призначено на посаду дізнавача СД ВП №1 МРУП.

Однак начальник СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 , продовжуючи нехтувати повноваженнями керівника, для проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні іншого дізнавача призначив лише 16.05.2023 (тобто через місяць) та на момент проведення службової перевірки заходів щодо активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні начальником СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 вжито не було, вказівки надані від 23.09.2022 вих.№50-5220-22, 24.01.2023 за вих. №50-341-23 та від 09.05.2023 за вих. №50-2423-23 залишилися не виконаними.

Під час службового розслідування за вказаним фактом було опитано дізнавача СД ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_8 (на посаді старшого дізнавача СД ВП №5 МРУП перебувала з 31.10.2022 до 10.04.2023), яка пояснила, що, перебуваючи на посаді старшого дізнавача СД ВП №5 МРУП, у її провадженні перебували вказані кримінальні провадження. У зв`язку з тим що вона згідно Наказу ГУНП в Миколаївській області №237 о/с від 10.04.2023 призначена на посаду дізнавача СД ВП №1 МРУП та не має можливості бачити матеріали кримінального провадження №42023150000000008, тому не може надати ґрунтовної інформації про неналежне його розслідування. Щодо порушених фактів, які нібито були допущені нею під час розслідування кримінального провадження №12022153260000071, за листом Миколаївської окружної прокуратури від 24.01.2023 за вих. №50-341-23, працівниками ВД ГУНП в Миколаївській області вже було проведено службове розслідування. За результатами проведеного службового розслідування її було попереджено про недопущення порушень вимог КПК у подальшому.

Таким чином, дізнавач СД ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 порушила вимоги ст. ст. 2, 9, 28, 91-93 КПК України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023150000000008, в частині не вжиття всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, своєчасності здійснення у них процесуальних дій, неналежного збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження з метою прийняття кінцевого обґрунтованого процесуального рішення.

У кримінальному провадженні №42021152020000017 від 11.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.298 КК України проведення досудового розслідування здійснювалось групою дізнавачів СД ВП №5 МРУП. Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2021 до ВП №5 МРУП з Миколаївської окружної прокуратури надійшло вказане кримінальне провадження. Моніторингом публічної кадастрової карти встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824282000:07:000:0235, на якій знаходиться пам`ятка археології місцевого значення "Курганна група №4" та перебуває на державному обліку відповідно до рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів, оброблюється, зокрема засівається сільськогосподарськими культурами без відмежування пам`ятки археології місцевого значення.

Вивченням вказаних матеріалів кримінального провадження встановлено, що остання слідча дія у кримінальному провадженні №42021152020000017 була проведена 05.07.2022, тобто протягом 1 року досудове розслідування взагалі не проводилось. Згідно даних ЄРДР кримінальне провадження прийняте до свого провадження дізнавачем СД ВП №5 МРУП Оранською М.О. 04.05.2022. Згідно матеріалів кримінального провадження проведення досудового розслідування т.в.о. начальника СД ВП №5 МРУП Оранською М. доручено дізнавачу СД ВП №5 МРУП Шустовій Л., яка підготувала формальне доручення в порядку ст. 40 КПК України, датоване від 04.05.2022, не зареєструвавши його в журналі доручень ВП №5 МРУП, та долучила до матеріалів кримінального провадження рапорт О/У СКП ВП №5 МРУП на його виконання, який має формальний зміст (не представилось можливим). Жодної слідчої (розшукової) дій дізнавачем ОСОБА_10 не проведено.

Під час службового розслідування за вказаним фактом було опитано дізнавача СД ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_11 , яка пояснила, що у неї в провадженні з 04.05.2022 перебуває кримінальне провадження №42021152020000017 від 13.05.2021 за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 298 КК України. Подальше його проведення було доручено дізнавачу ОСОБА_12 , так як вона на той час тимчасового виконувала обов`язки начальника СД ВП №5 МРУП. В подальшому перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю. Подальший хід розслідування у кримінальному провадженні їй не відомо.

Аналогічні порушення дізнавачем СД ВП МРУП Шустовою Л.Д. допущенні під розслідування кримінальних проваджень №12022153260000087, №12022153260000103, №12022153260000157 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України.

Вивченням вказаних матеріалів провадження встановлено, що дізнавач самоусунувся від належного його розслідування, допитано лише потерпілого, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілих. Лише після отримання вказівок прокурора від 27.01.2023 за вих. №50-403-23, які так і залишились не виконані, до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні оператора мобільного зв`язку не звернулась, лише надавши клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні АТ "ОщадБанку", а саме руху грошових коштів та здійснення інших банківських операцій користувачем банківської карти за № НОМЕР_1 , датоване 13.02.2023 та до суду скеровано клопотання лише про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що містять банківську таємницю.

У провадженні дізнавача сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 перебуває кримінальне провадження №12022153260000141 від 02.11.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 01.11.2022 до чергової частини ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП надійшов рапорт поліцейського Орфиняка В.В. про те, що 01.11.2022, на блок-посту поблизу с. Весняне, Миколаївського району, зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_13 . Під час проведення перевірки документів водій надав посвідчення тракториста- машиніста серії НОМЕР_2 , в якому містяться ознаки порушення вимог Постанови КМУ від 2 квітня 1994 р. №217, а саме спосіб нанесення серії посвідчення не відповідає стандарту, визначеному відповідною постановою. В подальшому, під час огляду місця події від 01.11.2022 виявлено та вилучено вищезазначене посвідчення тракториста - машиніста, серії НОМЕР_2 . 29.11.2022 дізнавачем СД Шустовою Л.Д. призначено проведення судово-технічної експертизи вилученого в ході проведення огляду місця події посвідчення тракториста - машиніста, серії НОМЕР_2 виданого 08.10.2020 на ім`я ОСОБА_13 .

Відповідно до супровідного листа від 29.11.2022 за №8988/55-2022 дізнавачем надано на експертизу відповідну постанову про призначення експертного дослідження (експертизи) на 2 аркушах та спец пакет WAR 1119250, в якому запаковано посвідчення тракториста - машиніста на ім`я ОСОБА_13 .

Вивченням матеріалів кримінального провадження, а саме висновку експерта за №СЕ-19/115-21/10039-ДД встановлено, що окрім зазначених у супровідному листі документів, експерту надано сейф-пакет з індивідуальним номером WAR 1120711, в якому знаходиться порівняльний зразок - посвідчення тракториста машиніста із серією НОМЕР_3 , що фактично суперечить відомостям, які зазначені в супровідному листі дізнавача ОСОБА_10 від 29.11.2022 за №8988/55-2022.

Під час проведення перевірки матеріалів зазначеного провадження, а саме висновку експерта встановлено, що відповідно до фото-зображень вказане посвідчення із серією НОМЕР_4 , опечатано та упаковано дізнавачем ОСОБА_10 , проте в матеріалах кримінального провадження, на момент вивчення матеріалів кримінального провадження будь-які відомості про визнання посвідчення серії НОМЕР_4 речовим доказом у вказаному провадженні, або зазначення підстав його вилучення та долучення до матеріалів кримінального провадження, відсутні.

Так, дізнавачем під час фактичного вилучення посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_4 , не зважаючи на вимоги, передбачені ст. 100 КПК України, вилучене посвідчення речовим доказом не визнано, про що свідчить відсутність відповідної постанови про визнання речовими доказами в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до супровідного листа дізнавача ОСОБА_10 , відповідне посвідчення серії НОМЕР_5 до експертної установи не скеровувалось, що ставить під сумнів допустимість зазначеного доказу (документу). Крім того, встановити місце зберігання зазначеного посвідчення з моменту вилучення (04.11.2022) до моменту проведення експертного дослідження (29.11.2022) не виявилось можливим, що суперечить вимогам ст. 100 КПК України.

Водночас, дізнавачем СД ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Шустовою Л.Д. до матеріалів кримінального провадження відповідних підтверджуючих документів, щодо відповідності наданого експерту зразка посвідчення зразкам, що перебувають в офіційному обігу на території України, не долучено, що також ставить під сумнів допустимість, як доказу відповідний висновок експерта.

Так, зберігання речових доказів поза межами матеріалів кримінального провадження №12022153260000141 та кімнати зберігання речових доказів без відповідного визнання вилученого майна речовим доказом та внесенням відповідного процесуального рішення, є грубим порушенням дізнавачем вимог чинного законодавства, що регулює порядок отримання та зберігання речових доказів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень та в подальшому може призвести до втрати важливих речових доказів або визнання їх недопустимими.

Також встановлено, що 15.02.2023 процесуальним керівником у зазначеному провадженні скеровано відповідний запит до СД ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП з метою встановлення підстав надання експертній установі відповідного посвідчення для порівняння та місця зберігання посвідчення тракториста машиніста із серією НОМЕР_4 .

Відповідно до наданої інформації, зазначене посвідчення повернуто власнику, якого допитано в якості свідка 04.11.2022, проте в матеріалах провадження на момент проведення перевірки зазначені відомості відсутні (процесуальні документи), не зважаючи на те, що зазначені дії дізнавачем проведені за 3 місяці до відповідної перевірки провадження, що є грубим порушенням вимог КПК України та відповідної Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування НПУ, затвердженої наказом МВС від 14.04.2016 №296.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вивченням матеріалів кримінального провадження №12022153260000141 встановлено, що в матеріалах провадження містяться докази, які мають суттєве значення для доказування винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та безпосередньо самої події вчинення кримінального правопорушення, проте зібрані не в передбачений КПК України порядку та в подальшому можуть бути визнані судом недопустимим. Враховуючи вищевикладене, 28.02.2023 прокурором було прийнято рішення про відмову в погодженні повідомлення особі про підозру та повернуто для проведення подальшого розслідування та усунення недоліків.

За вказаними фактами ВД ГУНП в Миколаївській області проведено службове розслідування та згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 29.03.2023 №698 дізнавачу СД ВП №5 МРУП лейтенанту поліції ОСОБА_10 та начальнику СД ВП №5 МРУП капітану поліції ОСОБА_1 за порушення вимог КПК України під час розслідування кримінального провадження №12022153260000141 оголошено сувору догану.

Незважаючи на обґрунтованість та законність прийнятого рішення процесуальним керівником, начальником СД ВП №5 МРУП Іващенком А.В. 08.03.2023, в спосіб, не передбачений вимогам КПК України, повторно скеровано матеріали провадження до Миколаївської окружної прокуратури із необґрунтованим листом з метою вирішення питання про заміну прокурора.

В подальшому зазначений лист розглянуто та надано відповідь про необхідність усунення виявлених порушень та недоліків, зазначених в постанові прокурора про відмову в погодженні повідомленні про підозру від 28.02.2023.

12.05.2023 до Миколаївської окружної прокуратури повторно надійшли матеріали кримінального провадження з метою погодження повідомлення про підозру ОСОБА_13 . Під час вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що матеріали містять висновок експерта від 20.04.2023 №СЕ-19/115-23/5477-ДД на підставі постанови про призначення судової технічної експертизи документів від 18.04.2023.

Однак постанова дізнавача про призначення експертного дослідження в матеріалах кримінального провадження, датована 18.04.2023, відсутня, що з огляду на вимоги ст. 84, 86 КПК України ставить під сумнів отримання зазначеного доказу в порядку, встановленому КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, у висновку експерта від 20.04.2023 за №СЕ-19/115-23/5477-ДД вказаний номер провадження №12022153260000141, а в супровідному листі від 21.04.2023 за вих. №19/115/05/5-6268-2023 про направлення висновку експерта вказано номер кримінального провадження №12021153260000141.

Крім того, характеризуючий матеріал щодо особи, стосовно якої дізнанням зібрано матеріали з метою повідомлення про підозру, що фактично унеможливлює перевірку відомостей особи, яка повідомляється про підозру на підставі ст. 39 КПК України, дізнавачем ОСОБА_10 станом до 16.05.2023 так і не зібрано. Вимоги прокурора, який здійснює процесуальний контроль над розслідуванням вказаного кримінального провадження, проігноровано.

За таких підстав 16.05.2023 за вих. №50-257-23 прокурором, яким здійснюється процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, в погодженні підозри відмовлено.

Таким чином, дізнавач СД ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_10 порушила вимоги ст. ст. 2, 9, 28, 40-1, 91-93, 284 КПК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №42021152020000017, №12022153260000087, №12022153260000103, №12022153260000157, №12022153260000141 в частині не вжиття всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних правопорушень, своєчасності здійснення у них процесуальних дій, неналежного збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження з метою прийняття кінцевого обґрунтованого процесуального рішення та безпідставного прийняття рішення про закриття у кримінальних провадженнях №12022153260000087.

За висновками, така ситуація щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях склалася через нехтування дізнавачами відділення поліції №5 Миколаївського РУП своїми функціональними обов`язками та відсутність дієвого контролю з боку керівництва СД ВП №5 Миколаївського РУП ОСОБА_1 , призводить до порушення вказаних принципів та в цілому зводить нанівець покладених на нього функцій в СД ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП.

Моніторингом відомостей, що містяться в ЄРДР, встановлено, що у провадженні дізнавачів ВП №5 МРУП перебуває 141 кримінальне провадження, з яких 36 кримінальних проваджень - у провадженні дізнавачів, які звільнені або переведені на інші посади.

Проте, начальником СД ВП №5 МРУП ОСОБА_1 не вжито заходів щодо призначення інших дізнавачів, що не сприяє оперативності проведення досудового розслідування та прийняттю остаточних рішень.

За вих.№710/19-2023 від 06.06.2023 ОСОБА_1 було запрошено до ВД ГУНП для надання пояснення, але останній, прибувши на вказану дату та час, від надання пояснень відмовився, пояснивши, що на це не має часу. Про що був складений відповідний Акт від 07.06.2023 №723/19-2023.

В подальшому, а саме 12.06.2023 ОСОБА_1 надав пояснення з приводу фактів, зазначених у листі Миколаївської окружної прокуратури.

Під час службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що з приводу виявлених порушень вимог КПК під час розслідування кримінальних проваджень, зазначених у листі Миколаївської окружної прокуратури, вину не визнав, тому як після надання вказівок по одній слідчій дії проведено.

На підставі зазначеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що начальник сектору дізнання ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимоги ст. 39-1 КПК України в частині не вжиття заходів для усунення порушень вимог законодавства України у разі їх допущення дізнавачами; п. 4 р. IV "Положення про організацію підрозділів дізнання органів Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 №405, в частині відповідальності за виконання покладених на нього завдань, пов`язаних з додержанням дізнавачами вимог законодавства України; п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, в частині неналежного контролю за підлеглими, відсутність дієвого контролю за діяльністю підлеглих.

Вказані висновки були підставою для прийняття спірного пункту наказу, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 5 частини другої статті 39-1 КПК України визначено, що керівник органу дізнання уповноважений вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем.

Згідно до частини третьої статті 40-1 КПК України дізнавач зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.

Таким чином, встановлені службовим розслідуванням порушення службової дисципліни з боку вищевказаних працівників сектору дізнання відділення поліції №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків як керівника з боку Апелянта.

Ураховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час службового розслідування було повністю встановлено порушення підлеглими позивача службової дисципліни, і відповідно в ході службового розслідування доведено вину позивача у вчинені дисциплінарного проступку в частині неналежного або відсутності дієвого контролю за діяльністю підлеглих.

Посилання апелянта на те, що підставою для проведення службового розслідування слугував лист керівника Миколаївської окружної прокуратури від 16.05.2023 року 50 2579 вих-23, проте у висновку службового розслідування вказано, що рапорт, колегія суддів відхиляє як та такі, що не можуть бути належною підставою для скасування спірного наказу, за умови того, що факти вчинення позивачем дисциплінарного порушення є доведеними. Адже технічні описки в рішеннях державного органу не є підставою для визнання їх незаконними в судовому порядку, за наявності дійсних порушень в діях позивача.

Колегія суддів також критично ставиться до доводів апелянта про те, що висновок службового розслідування було підписано тільки головою дисциплінарної комісії ОСОБА_14 та членом комісії ОСОБА_15 , та відсутній підпис іншого члена комісії ОСОБА_16 , оскільки згідно частини другої статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії.

Щодо перебування майора поліції ОСОБА_16 у відпустці, то, як зазначає відповідач, вона не приймала участі у проведення службового розслідування та будь-яких дій по матеріалам службового розслідування не вчиняла.

Посилання апелянта на те, що в матеріалах службового розслідування відсутній акт про відмову в наданні ним пояснень з приводу службового розслідування, зазначений у висновку службового розслідування, є неаргументованим, адже 12.06.2023 позивач надав письмові пояснення (а.с. 186), які були враховані під час проведення службового розслідування. Наведене свідчить, що дисциплінарна комісія забезпечила ОСОБА_1 можливість надати пояснення з метою забезпечення його права на захист, тобто його права порушені не були.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, то суд першої інстанції слушно зазначив, що такий вид стягнення, як "попередження про неповну службову відповідність" передбачений статтею 13 Дисциплінарного статуту та з матеріалів службового розслідування вбачається, що зазначений вид стягнення був обраний з урахуванням наявності діючого дисциплінарного стягнення сувора догана", що свідчить про врахування комісією положень статті 19 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що у разі притягнення до дисциплінарно відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Таким чином застосоване до апелянта дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність застосовано з урахуванням положень ст. 19 Дисциплінарного статуту щодо врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Резюмуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суб`єкт владних повноважень довів суду правомірність свого рішення (спірного наказу) належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування. У свою чергу доводи позовної заяви та апеляційної скарги не знайшли свого належного підтвердження під час перегляду справи судами 1-ї та 2-ї інстанцій.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та прийняв рішення, яке ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Апеляційна скарга не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, чи доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Спірний наказ в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України. Невідповідність його критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, позивачем не доведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів при прийнятті даного судового рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява №303-A, п. 29).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов