Постанова

від 25.10.2024 по справі 400/13058/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13058/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (суддя Бульба Н.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 27.12.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКГРАН" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

20.10.2023 ТОВ "НІКГРАН" звернулося до адміністративного суду з позовом до Укртрансбезпеки в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.09.2023 №ПШ 018535.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що під час перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ "НІКГРАН" встановлено, що водієм даного транспортного засобу здійснювалося надання послуг з вантажних перевезень за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - роздруківки режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 24.08.2023 рік.

На думку апелянта, доводи позивача, що він не є автомобільним перевізником, є безпідставними, оскільки ТТН №28145 від 23.08.2023 року - документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "НІКГРАН" з 2019 року на праві власності належить вантажний автомобіль DAF НОМЕР_2 .

24.08.2023 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) на а/д Р-55 Вознесенськ - Новий Буг 51 км-640 м було зупинено автомобіль DAF НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт було встановлено, що у водія відсутня роздруківка режиму праці та відпочинку за 24.08.2023 року з цифрового тахографа транспортного засобу DAF НОМЕР_2 , про що складено акт №АР 016502.

28.09.2023 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області винесено постанову №ПШ 018535 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "НІКГРАН" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме роздруківки режиму праці та відпочинку за 24.08.2023 року з цифрового тахографа транспортного засобу DAF НОМЕР_2 , накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Не погодившись із законністю згаданої постанови ТОВ "НІКГРАН" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "НІКГРАН" зазначило, що не є автомобільним перевізником, на підтвердження чого надало договір оренди ТЗ, укладений з ТОВ "МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ"; акт прийому-передачі від 05.01.2022, ТТН, наказ ТОВ "МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ" від 18.11.2021 про прийняття на роботу водія ОСОБА_2 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "НІКГРАН" суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством прямо передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Отже, оскільки подані докази свідчать, що позивач не був перевізником 24.08.2023, він не може бути суб`єктом адміністративно-господарської відповідальності за порушення, допущені під час експлуатації автомобіля DAF НОМЕР_2 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Відповідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається зі спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 015535 від 28.09.2023, до позивача застосовано санкції, передбачені абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону, а саме роздруківки режимів праці та відпочинку за 24.08.2023 водія ОСОБА_1 .

Спірним в контексті розгляду даної справи є питання чи є ТОВ "НІКГРАН" автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", та, відповідно, суб`єктом відповідальності за спірною постановою.

Так, абзацом 1 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 у справі №640/27759/21, аналізуючи положення законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним із яких є товарно-транспортна накладна, у якій, відповідно до Правил №363, зазначається, зокрема відомості щодо перевізника та/або експедитора.

Апелянтом не спростовується твердження позивача про те, що під час перевірки водієм ТЗ надавалася ТТН №10 864 від 24.08.2023.

Як вбачається з вказаної ТТН, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 17), в графі "автомобільний перевізник" вказано ТОВ "МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ", код за ЄДРПОУ 44012172. Водій - ОСОБА_1 .

Тобто, зазначена товаро-транспортна накладна №10 864 від 24.08.2023 містить відомостей про те, що саме ТОВ "МИКИТІВСЬКИЙ ГРАНІТ", а не позивач є автомобільним перевізником. Разом з тим, будь-яких доказів на спростування зазначеного відповідачем надано не було.

Абзацами першим та другім частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права, подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом".

У справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відтак, аналіз матеріалів справи, встановлених обставин та правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відповідачем не доведено того, що 24.08.2023 саме позивач є відповідальним за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Резюмуючи все викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, чи доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, якій правильно та повно з`ясував усі обставини справи та прийняв рішення, що ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов