Постанова

від 29.10.2024 по справі 420/10180/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10180/24

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Лук`янчук О.В.,

суддів: Бітова А.І., Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2024 року ТОВ «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області та просило суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 16.01.2024 року №2285/15-32-07-07-23.

В обґрунтування позову зазначалось, що у зв`язку із наявністю тривалих форс-мажорних обставин, обумовлених збройною агресією російської федерації проти України, що почалися 24.02.2022 року, ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ не мало змоги дотриматись законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортним контрактом. Позивач, посилаючись на те, що порушення ним строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено з об`єктивних причин внаслідок збройної агресії з боку російської федерації, а штрафні санкції за порушення валютного законодавства у період з 01.03.2020 р. і до 30.06.2023 р. не застосовуються у період дії карантину, а відтак контролюючим органом не могло бути застосовано до ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ пеню за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям станом на 12.12.2023 року за контрактом від 28.12.2021 № 21-12-28, укладеним з нерезидентом Zhangjiagang Uchen New Energy Technology Co. (Китай) на загальну суму 152 199,24 гривень, що мали місце з 05.01.2023 року по 31.03.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов ТОВ «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ТОВ «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» до перевірки не надані документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1,2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, а саме з підстав, визначених Законом за контрактом від 09.12.2022 № 03U.

ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що положення п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України не належать застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно питання застосування фінансової відповідальності до ТОВ «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» в період дії форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, апелянт зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі.

На думку апелянта, лист Торгово-промислової палата 28 лютого 2022 року не є правовим виправданням для невиконання взятих на себе зобов`язань та обов`язків. І лише в сукупності з іншими належними та допустимими доказами він може засвідчити існування форс-мажорних обставин і мати доказову силу в суді.

Апелянт зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань, а також доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини.

З іншого боку апелянт звертає увагу, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» було завершено карантин, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2 відмінили на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2.

Також апелянтом надано до суду додаткові пояснення по справі з посиланням на правову позицію викладену Верховним Судом у справі № 240/25642/22 від 23.07.2024р.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Судом встановлено, що у період з 05.12.2023 по 11.12.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ, на підставі направлення від 05.12.2023 № 19923/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до пп.191.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 69.2.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листи 24.02.2023 №4218/7/99- 00-07-05-02-07, від 02.10.2023 №24652/7/99-00-07-05-02-07 на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.12.2023 № 10041-п, за результатами якої складено ак №36707/15-32-07-07-18 від 18.12.2023(а.с.15-19).

У ході перевірки встановлено порушення пунктів 1,3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції із змінами і доповненнями, з урахуванням пункту з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортним контрактом від 28.12.2021№21-12-28, укладеним з нерезидентом Zhangjiagang Uchen New Energy Technology Co., Ltd. (Китай): - за період з 05.01.2023 по 30.03.2023 року (85 днів) в сумі 16 190,00 дол. США; - за період з 31.03.2023 по 31.03,2023 року (1 день) в сумі 11 190,00 дол. США ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ до перевірки не надані документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1,2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII Про валюту і валютні операції із змінами і доповненнями, а саме з підстав, визначених п.4, 6, 7 вищезазначеного Закону за контрактом від 28.12.2021№21-12-28, укладеним з нерезидентом Zhangjiagang Uchen New Energy Technology Co., Ltd. (Китай).

Згідно висновку акту перевірки ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ встановлено порушення п. 1, 2, 3 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції з урахуванням пункту з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, п.14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, із змінами та доповненнями, в частині порушення граничних строків розрахунків: - за експортним контрактом від 09.12.2022 № 03U, укладеним з нерезидентом ECOFACTOR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща), в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 10716,00 євро; - за імпортним контрактом від 28.12.2021 №21-12-28, укладеним з нерезидентом Zhangjiagang Uchen New Energy Technology Co., Ltd. (Китай) в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків - в сумі 16190,00 дол. США.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2024 року № 2285/15-32-07-07-23, яким до ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 154789,10грн (а.с.38).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням ТОВ ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ звернулось до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII.

Так, статтею 13 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту - 180 днів.

Слід також взяти до уваги Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (Положення) та Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (Інструкція).

Так, згідно приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів.

Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (п. 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною 5 статті 3 Закону України від «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, 2, 3 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції з урахуванням пункту з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, п.14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, із змінами та доповненнями, в частині порушення граничних строків розрахунків: - за експортним контрактом від 09.12.2022 № 03U, укладеним з нерезидентом ECOFACTOR SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща), в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 10716,00 євро; - за імпортним контрактом від 28.12.2021 №21-12-28, укладеним з нерезидентом Zhangjiagang Uchen New Energy Technology Co., Ltd. (Китай) в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків - в сумі 16190,00 дол. США.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року у справі № 240/25642/22, надано правовий висновок щодо порушень вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Так, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (в редакції Постанови від 04.04.2022 року № 68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів.

В даному випадку необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону.

Це так звана "делегована правотворчість", коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон.

Зокрема частиною 1 статті 13 "Про валюту і валютні операції" встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

З огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України "Про валюту і валютні операції", та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Натомість, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Однак, Закон України "Про валюту і валютні операції" є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону "Про валюту і валютні операції", застосовуються положення саме Закону "Про валюту і валютні операції".

З преамбули Закону України "Про валюту і валютні операції" вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною 1 статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

За порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Частиною 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.14.2. Постанови №18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року, а тому доводи позивача в цій частині спростовуються.

Колегія суддів апеляційної інстанції посилання позивача на практику Верховного Суду суд не приймає до уваги, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин та слід застосовувати постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року у справі № 240/25642/22, якою надано правовий висновок щодо порушень вимог статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 N2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Відповідно до ч.4 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Однак матеріали справи не містять такого висновку щодо позивача.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 року № 7, затвердив "Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" (Інструкція № 7).

Згідно п.4 Розділу І Інструкції №7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.

Порядок №104 визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до п.1 Порядку №104 дія цього Порядку поширюється на всіх резидентів незалежно від форми власності.

Згідно абз.7 п.2 Порядку №104 Мінекономіки видається висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме - під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Протягом розгляду справи позивач не надав доказів того, що він отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з імпорту товару за відповідними договорами.

Щодо наявності листа ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року та можливості позивачем застосування форс-мажору до спірних правовідносин слід зазначити наступне.

Форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Слід звернути увагу на встановлену законодавством форму підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово- промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

В той же час, позивач не надав на перевірку доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією-нерезидентом.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, при цьому, як зазначив Верховний Суд у своєму рішенні введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом компанією «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо підтвердження факту порушення позивачем приписів Закону України «Про валюту і валютні операції» та як наслідок правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справ у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФАКТОР ЧАРДЖ» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2024 року.

Головуюча суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова