Постанова

від 29.10.2024 по справі 400/1997/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1997/21

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

повний текст судового рішення

складено 04.07.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дії, зобов`язання вилучити із інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені ст.210, 210-1 КУпАП».

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.11.2021 року позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року скасовано. Справу №400/1997/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направлено для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року по справі №400/1997/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління ПФУ в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління ДФС у Миколаївській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з врахуванням положень ч.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-ІХ, ч.4, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082 ІХ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6 м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Позивач надав заяву про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду 05 листопада 2021 року, в сумі 2316,33 грн.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач вказує, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 11.05.2023 року по справі №400/1997/21, по якій сплачено судовий збір в сумі 908,00грн (дев`ятсот вісім гривень), що підтверджується квитанцією №108284673126 від 23 березня 2021 року, позовна заява ОСОБА_1 задоволена.

Четвертим пунктом резолютивної частини вказаного рішення передбачено: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6 м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.».

Але під час розгляду цієї справи, 16 листопада 2021 року, позивач був вимушений подавати апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду 05 листопада 2021 року, та сплатити 2316,33 грн. судовий збір.

Згідно ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить Миколаївський окружний адміністративний суд вирішити питання щодо судових витрат позивача по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду 05 листопада 2021 року, в сумі 2316,33 грн. - відмовлено.

Не погодившись зі зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду

від 04 липня 2024 року та направити справу №400/1997/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - для продовження розгляду щодо відшкодування судових витрат до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування ухвали.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні апеляційної скарги на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року сплачено судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн (комісія - 46, 33 грн., а всього 2 316, 33 грн.), що підтверджується квитанцією №30755 від 15.11.2021 року (а.с. 50).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, невирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні правові підстави у Миколаївського окружного адміністративного суду вирішувати питання про стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадках передачі справи на продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тобто, постанова суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду не є судовим рішенням, ухваленням якого завершується розгляд справи.

З урахування вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у розмірі 2316,33 грн. за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду 05 листопада 2021 року.

З підстав, визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді І.Г. Ступакова К.В. Кравченко