Ухвала

від 28.10.2024 по справі 216/7257/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7257/24

провадження 1-кс/216/2248/24

УХВАЛА

іменем України

28 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті клопотанняслідчого слідчоговідділу КриворізькогоРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромКриворізької центральноїокружної прокуратури ОСОБА_7 по кримінальномупровадженню № 12024041230002125 від 06.10.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

у с т а н о в и в:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосуванням електронного засобу контролю строком на 2 місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов`язки:

- не залишати місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі Криворізького району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

1. Зміст поданого клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002125 від 06.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2024, у денний час, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому підробляли різноробочими, де займались завантаженням коробок та мішків зі сміттям в багажне відділення автомобілю «Volkswagen Caddy», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час проведення зазначених вантажних робіт між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на побутовому ґрунті виникла сварка, під час якої останній почав нецензурно висловлюватися на адресу ОСОБА_8 .

Зазначені висловлювання ОСОБА_9 обурили ОСОБА_8 , викликавши в останнього почуття гострої неприязні до ОСОБА_9 та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою, ОСОБА_8 підійшовши ззаду до ОСОБА_9 , який стояв з мішком зі сміттям біля багажного відділення автомобілю «Volkswagen Caddy» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, о 14:37 годин 05.10.2024 зі значною силою, зі спини, умисно завдав потерпілому ОСОБА_9 одного удару лівим кулаком в ділянку лівого підребер`я, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання.

Після отримання зазначеного удару кулаком, потерпілий ОСОБА_9 повернувся обличчям до ОСОБА_8 , а останній продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, умисно завдав ще одного удару лівим кулаком в праву ділянку грудної клітини потерпілого ОСОБА_9 та обома руками штовхнув його в груди, внаслідок чого останній не устоявши на ногах сів на підлогу багажного відділення даного автомобілю, та наліг спиною на завантажені в ньому картонні коробки та мішки зі сміттям.

Після цього ОСОБА_8 припинив свої злочинні дії, та разом з ОСОБА_9 продовжили займатися цими ж вантажними роботами.

Цього ж дня, приблизно о 17:20 годин 05.10.2024 року потерпілий ОСОБА_9 , знаходячись за місцем свого проживання - в будинку за адресою: АДРЕСА_1 відчув різке погіршення самопочуття в результаті отриманих від ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, внаслідок чого за телефонним викликом свого батька ОСОБА_10 бригадою швидкої медичної допомоги був госпіталізований до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2»КМР», де йому було надано належну медичну допомогу.

Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_9 були спричинені фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота - розриву капсули селезінки біля воріт селезінки, ускладненого гемоперитонеумом (600 мл крові у черевній порожнині), які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1902 від 10.10.2024, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

14.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

2. Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували..

3. Мотиви та оцінка слідчого судді.

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашьного арешту.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієїстатті,слідчий суддя,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: (1)прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю; (2)не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; (3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; (4)утримуватися відспілкування збудь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; (5)не відвідуватимісця,визначені слідчимсуддею абосудом; (6)пройти курслікування віднаркотичної абоалкогольної залежності; (7)докласти зусильдо пошукуроботи абодо навчання; (8)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

3.2. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, складено і підписано 14.10.2024 та вручено 14.10.2024р. о 12-30 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останньої до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу.

Згідно здоводами,викладеними уклопотанні,та документами,наданими напідтвердження цихдоводів,обґрунтованість підозрищодо вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушеньпідтверджується сукупністюзібраних доказів,зокрема: протокол огляду місця події від 06.10.2024; показання потерпілого ОСОБА_9 , показання свідків ОСОБА_12 „ ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , які викривають ОСОБА_8 у вчиненому злочині, показання підозрюваного ОСОБА_8 щодо обставин вчиненого злочину, висновок судово-медичної експертизи №1902 від 10.10.2024 про наявність у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, протокол огляду предмету - відеозапису обставин вчиненого злочину, речовим доказом - відсозаписом камери спостереження магазину Рожевий Фламінго.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_8 конкретних дій та доведеність вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого та свідків, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

ОСОБА_8 , маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності.

3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя вважає, що оскільки підозрюваний особисто знайомий зі потерпілим у даному кримінальному провадженні, йому відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, інших фактів прояву девіантної поведінки слідчому судді не надано вказаний ризик є необґрунтованим.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановленого ризику кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено із застосуванням пільгових інститутів кримінального права; відсутність стійких соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання у м. Кривий Ріг.

3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає достатнім застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступного дня, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом із цим, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк дії такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик вчинення ним дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступного дня.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень частини 1 статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень..

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . а саме, заборонити підозрюваному залишати житло в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду, в межах строку досудового розслідування, строком на 1(один місяць) 16 (шістнадцять) днів, тобто до 14 грудня 2024 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов`язки:

- не залишати місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі Криворізького району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

Контроль за поведінкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на начальника КРУП ГУНП в Дніпропетровській області

Ухвалу направити для виконання до КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Встановити строк дії ухвали до 14грудня 2024 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області о 16-30 год. 30 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_14