Постанова

від 30.10.2024 по справі 342/1202/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1202/24

Провадження № 3/342/400/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка»,

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2997 від 18.09.2024, ОСОБА_1 , головний бухгалтер МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» (код ЄДРПОУ 24183275), місцезнаходження: Україна, 02099, м. Київ Дарницький район вул. Бориспільська, 6, офіс, секція 3, несвоєчасно подала податкову декларацію з податку на нерухоме майно за 2024 рік, порушивши п.п.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що за передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

До суду, через систему «Електронний суд», від ОСОБА_1 надійшли:

1)заперечення,в якомупросила провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В даному запереченні зазначено, що 21 червня 2021 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, в особі керівника ОСОБА_3 укладено Договір купівні продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Трубаровою М.В., за реєстр. №471 (далі - Договір), наступних об`єктів нерухомого майна: - житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 2873556426080, який має загальну площу 198.5 кв.м., житлову площу 95.6 кв.м. (надалі за текстом «Будинок») та - земельної ділянки, кадастровий номер 2621610100:01:009:0352, площею 0,0277 гектарів, місце розташування: АДРЕСА_3 , цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 835299526216, надалі за текстом іменована як «Земельна ділянка». Усі необхідні податки, збори та платежі сплачені, про що додаються платіжні інструкції. Проте, 25.09.2024 р. МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна отримано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 18.09.2024 р. (далі ППР від 18.09.2024 р.), згідно з якого вбачається, що згідно акта перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 14725/09-19-04-07- 15/34183275 від 15.08.2024 р. встановлено порушення зі сторони МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна положень ст. 266 п. 266.7, пп. 266.7.5 Податкового кодексу України. Згідно ППР від 18.09.2024 р. в ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 р., яка подана до Коломийської ДПІ 01.08.2024 р. встановлено порушення граничного строку подання звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Граничний термін, на думку податкового органу, є 22.07.2024 р. За результатами вищенаведеної перевірки, був складений акт 14725/09-19-04- 07-15/34183275 від 15.08.2024 р., що став підставою для складання адміністративного протоколу від 18.09.2024 р., що міститься у справі. ОСОБА_1 вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено із порушенням норм законодавства, та ГУ ДПС в Івано-Франківській області помилково вважає, що МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна порушено положення ст. 266 п. 266.7, пп. 266.7.5 Податкового кодексу України. У МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна (далі Організація) відсутній був обов`язок подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно за 2024 рік протягом 30 днів з моменту придбання будинку, адже Організація не придбавала новостворене нерухоме майно. Так, об`єкти, база оподаткування та порядок адміністрування податку на нерухоме майно закріплені статтею 266 Податкового кодексу України. База оподаткування об`єктів нерухомості, юридичними особами обчислюється самостійно, виходячи із загальної площі кожного об`єкта на підставі правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на такий об`єкт. Згідно ст. 266 п. 266.7, пп. 266.7.5 Податкового кодексу України Податкового кодексу України: платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. У відповідності до положень статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону. Отже, вищенаведена норма дає визначення для поняття права на новостворене майно, тобто на таке, що лише завершило будівництво (створено). У випадку набуття права власності на новостворене нерухоме майно суб`єкт набуває первинне право власності, на яке раніше не було і не могло бути зареєстроване право власності інших осіб. Як вбачається з договору купівлі - продажу від 21 червня 2021 року, первинним власником житлового будинку, що куплений МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна була - ОСОБА_2 . Відповідно до даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ОСОБА_2 здійснювала введення в експлуатацію Будинку відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, Реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ161231227599 від 27.12.2023 року.) Посилання: https://e_construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3266892342908421537/optype=100) Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер номер витягу 364449053 від 05.02.2024, ОСОБА_2 набула право власності на Будинок 29.01.2024, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2873556426080, номер відомостей про речове право: 53562341. Документи подані для реєстрації права власності на Будинок: Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси (Витяг з ЄДЕССБ), серія і номер AR01:5790-4250-3773-5592, виданий 08.01.2024, Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ ІУ161231227599 від 05.02.2024. Разом з цим, відповідно до п. 5.1. Договору, право власності на Будинок, Земельну ділянку виникає у Покупця (тобто МБО БФ СОС Дитячі Містечка Україна) з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, встановленому чинним законодавством України, що здійснюється невідкладно після нотаріального посвідчення цього Договору. Так, МБО БФ СОС Дитячі Містечка Україна набуло право власності на Будинок та Земельну ділянку 21.06.2024 року, що підтверджується щодо Будинку - Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер 383923357 від 21.06.2024, та номером відомостей про речове право 55557186. Відповідно до актуальної інформації про об`єкт речових прав Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 383923357 від 21.06.2024, Будинок є закінчений будівництвом об`єкт. Окрім цього, відповідно до ч. 3 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний новостворений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів. Враховуючи той факт, що після набуття права власності на Будинок МБО БФ СОС Дитячі Містечка Україна не здійснювалося формування нової справи, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна не змінювався, а залишився попереднім для Будинку - 2873556426080, Будинок, що був придбаний МБО БФ СОС Дитячі Містечка Україна не може бути віднесений до новостворених об`єктів. Таким чином, МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна не створювало наведене нерухоме майно, не вводило його в експлуатацію та набуло право власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна, що не є новоствореним об`єктом нерухомого майна. Не можливо погодитися з такою позицією податкового органу, адже обов`язок для нас, як юридичної особи подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки визначений в ст. 266 п. 266.7, пп. 266.7.5 Податкового кодексу України: та встановлений до 20 лютого звітного року, тобто для МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, в даному випадку, до - 20 лютого 2025 року, оскільки ст. 266 п. 266.7, пп. 266.7.5 Податкового кодексу України регулює справляння податку у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року, не містить вимоги щодо подачі податкової звітності в строки, що зазначаються ГУ ДПС в Івано_Франківській області. Просить врахувати, що подібна справа № 826/18075/14 розглядалася Окружним адміністративним судом міста Києва, та переглядалася судом апеляційної інстанції, який зазначив, що: «колегія суддів не приймає до уваги дані твердження податкового органу, оскільки об`єкт оподаткування - квартира АДРЕСА_4 не є новоствореним (нововведеним) об`єктом житлової нерухомості. При цьому, матеріали справи не містять доказів набуття позивачем права власності на об`єкт оподаткування з моменту завершення будівництва або прийняття його до експлуатації». Із урахуванням наведеного, стверджує, що податковий орган помилився і помилково відніс куплений МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна Будинок до новоствореного, адже МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна не вводило його в експлуатацію. Будинок не є новоствореним об`єктом нерухомого майна в розумінні законодавства та існуючої судової практики, а тому строк для подання звітності (декларації) - 20.02.2025, що не був пропущений з їх боку. Зауважує, що ст. 266, п. 266.10, пп. 266.10.1. Податкового кодексу України, закріплює, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна подано звітність - 01.08.2024 р., значно раніше встановленого граничного терміну - 20.02.2025. Просить суд врахувати, що подання звітності раніше встановленого терміну не є порушенням і не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2024 складено в порушення норм чинного законодавства України за відсутності реальних доказів. Складений протокол, що міститься в матеріалах справи, не містить конкретних даних в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, не вказано в чому саме полягає правопорушення, яка форма вини, наслідки, які настали, або могли настати, а тому формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення. Просить суд врахувати, що протокол був складений на основі акту перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 14725/09-19-04-07-15/34183275 від 15.08.2024 р., який є неналежним доказом і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, про що свідчить судова практика. Звертає увагу суду, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Будь-які інші докази, окрім зазначеного Акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником податкового органу, в матеріалах справи відсутні. (Аналогічна позиція міститься у Постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 30.08.2024 р. по справі № 344/13080/24, в якій міститься посилання на сформовану правову позицію, викладену в постанові КАС ВС від 08 вересня2020 року по справі № П/811/2893/14). Таким чином, в матеріалах даної справи, не міститься жодних доказів які б вказували на вину ОСОБА_1 , як головного бухгалтера Організації. Натомість, в справі наявний лише протокол та Акт перевірки, що не є належним доказом вини, та що підтверджується позицією, викладеної у судовій практиці вище. Щодо відсутності вини ОСОБА_1 , також просить суд врахувати, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.48 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.50 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Щодо передчасності дій податкового органу, просить також суд врахувати, що МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна отримано ППР від 18.09.2024 р. 25.09.2024 р., що вбачається з трекінгу відстеження Укрпошта. Оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі ПКУ). Згідно з абзацами першим другим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Отже, Законом, встановлено 10-денний строк для адміністративного оскарження даного ППР. А тому, вважають, що вони мають право на оскарження ППР від 18.09.2024 р. до 07.10.2024 р. В протоколі про адміністративне правопорушення не вірно вказана дата правопорушення, що нібито вчинено ОСОБА_1 , як головним бухгалтером МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна. У протоколі про адміністративне правопорушення, що міститься в матеріалах справи, в графі «Дата, час і місце вчинення правопорушення» зазначено: дата вчинення - акт перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 14725/09-19- 04-07-15/34183275 від 15.08.2024 р. Протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 , як головного бухгалтера МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, за її відсутності. Протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2024 р. складався за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є порушенням вимог ст.256 КУпАП. В протоколі відсутній її підпис про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз`яснено права і обов`язки, і надано можливість надавати пояснення, відсутні відомості належного повідомлення його про час і місце для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Лист ГУ ДПС у Івано-Франківській області, адресований на адресу МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, не було направлено описом вкладення, що позбавляє можливості пересвідчитись, що зазначене податковим інспектором поштове відправлення дійсно містило вкладення саме для нього листа запрошення. Також, протокол не було вручено ОСОБА_1 , належним чином. На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що в її діях, як головного бухгалтера МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю;

2)заява,в якійпросила судове засіданняпо справі№342/1202/24призначене на10.10.2024р.року об08:00год.провести заїї відсутності.Під часрозгляду справи,врахувати поданінею заперечення(черезелектронний кабінет)по данійсправі №342/1202/24;Провадження посправі №342/1202/24про притягненняїї, ОСОБА_1 ,до адміністративноївідповідальності зач.1ст.163-1КУпАП закритина підставіп.1ч.1ст.247КУпАП узв`язкуіз відсутністюподії іскладу адміністративногоправопорушення. В даній заяві зазначила, що через регулярні ракетні обстріли та територіальну віддаленість суду від її місця перебування, не зможе взяти участь у судовому засіданні. Враховуючи, що вона подала до суду усі докази та заперечення, просила суд провести судове засідання без її участі. Додатково до заперечень, просила суд також врахувати, що Протокол про адміністративне правопорушення складено значно пізніше ніж протягом 24 години з моменту виявлення. Так, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою посадовою особою Головного управління ДПС у Івано-Франківській області протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП був складений лише 18.09.2024, тобто значно пізніше після складання акту від 15.08.2024 про результати камеральної перевірки. Враховуючи вищенаведені обставини, складений протокол про адміністративне правопорушення щодо неї ( ОСОБА_1 ) ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не може бути достовірним доказом вчинення інкримінованого мені правопорушення.

До суду 10 жовтня 2024 року, через систему «Електронний суд», від Головного управлінняДПС вІвано-Франківськійобласті надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що отримавши і ознайомившись із запереченням по справі, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заявниця ставить вимогу про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, що обумовлює порядок дослідження обставин справи. Однак, вони заперечують щодо даної позиції, оскільки протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано дії особи, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП і полягає у несвоєчасному поданні податкової декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, граничний термін подання якої сплив 22.07.2024 року, а фактичне подання здійснено 01.08.2024, що підтверджується актом перевірки від 15.08.2024 р. №14725/09-19-04-07-5/34183275. При чому, інспектор, який складав протокол про адміністративне правопорушення здійснив посилання на відповідні норми Податкового кодексу України (далі ПКУ), а саме, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ України платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Доводів, які б спростовували факти, встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення, заявниця у запереченні на навела, до матеріалів справи не додала. Навпаки, заявниця своїми діями підтвердила факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки, хоч і з порушенням 30-ти денного терміну, але подала декларацію щодо об`єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларації юридичної особи, яка подається платником протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт. Отже, у разі, якби заявниця дотримувалася своєї позиції, яка наведена у запереченні, то подання декларації виключалося би, однак, на підтвердження правильності позиції ГУ ДПС в Івано-Франківській області, заявниця все ж подала декларацію з порушенням встановленого 30-ти денного строку, що свідчить про наявність у її діях, як посадової

особи, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, що виключає підстави закриття справи про адміністративне правопорушення за п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Щодо доводів заявниці з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності реальних доказів є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і суперечить ст. 251 КУпАП, якою передбачено, що одним із видів доказів у справі про адміністративне правопорушення є саме протокол. Окрім наведеного, посилання заявником на правову позицію, викладену в постанові КАС ВС від 08.09.2020 року по справі № П/811/2893/14 є недоречним, оскільки стосується питання оскарження «акта перевірки…» у порядку передбаченому КАС України і не стосується питань прийняття постанов у справах про адміністративні

правопорушення, які регулюються нормами КУпАП. Щодо позиції заявника про дату правопорушення і кваліфікації даного виду складу правопорушення, як триваючого, то зазначаємо, що у протоколі про адміністративне правопорушення деталізовано інспектором, коли саме подано декларацію і коли її слід було подати, чим визначено конкретно дату вчинення праворушення у вигляді несвоєчасного подання декларації. Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено

не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про

адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до

цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Отже, протокол складено і направлено до суду у межах строків притягнення особи до адмінвідповідальності, що ставить недоцільним розгляд питання про триваючий вид правопорушення. У зв`язку із викладеним, та керуючись ст. 251 КУпАП, просили долучити до матеріалів справи №342/1202/2024 письмові пояснення по справі та винести постанову про накладення адмінстягнення у вигляді штрафу за порушення ч.1 ст.163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , головного бухгалтера МБО «БФ «СОС Дитячі містечка».

ОСОБА_1 в судове засідання 30 жовтня 2024 року не з`явилася.

Досуду 29жовтня 2024року,через систему«Електронний суд»,від ОСОБА_1 надійшла відповідьна заперечення, в якій зазначено, що податкова формально надає заперечення, адже не наводить реальних обставин та обґрунтованих заперечень щодо наведених аргументів у її поясненнях (запереченнях). Так, Податкова у своїх запереченнях зазначає, що: «доводів, які б спростовували факти, встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення, заявниця у запереченні на навела, до матеріалів справи не додала». Вищенаведене не відповідає ані матеріалам справи ані суті пояснень ОСОБА_1 . Нею наведені вагомі аргументи із посиланням на норми законодавства та практику Верховного Суду, що абсолютно ігнорується Податковою, та не надаються контраргументи щодо таких. Даний факт додатково свідчить про те, що дії Податкової під час винесення податкового повідомлення рішення та оформлення адміністративного протоколу не відповідає вимогам чинного законодавства. Податкова помилково вважає, що ОСОБА_1 «своїми діями підтвердила факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки, хоч і з порушенням 30-ти денного терміну, але подала декларацію щодо об`єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості». Вищенаведений довід не може братися судом до уваги, з огляду на наступне. Подання декларації або навіть сплата штрафу не є автоматичним визнанням своєї вини. Виключно суд, дослідивши аргументи сторін та докази по справі, може встановлювати наявність або відсутність вини в діях особи. Більш того, просила суд звернути увагу на наступні висновки судів, зокрема: позицію Верховного Суду у постанові від 22.07.2019 р. по справі № 757/2757/16-а: …Щодо суду апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає помилковим його висновок про те, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення. Такий висновок суперечить положенням статті 71 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення. Таким чином, викладене свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанції також вимог частини другої статті 71 КАС. Отже, аналогічно і по даній справі, трактування подання декларації, як автоматичне визнання вини - буде порушенням норм, що обов`язку доказування. Більш того, такі твердження зі сторони податкової є порушенням положень Основного Закону України, а саме положень статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22грудня 2010 року N23-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотного. Таким чином, доводи Податкової є такими, що не відповідають

основоположним принципам верховенства права. Чергова помилкова позиція Податкової, про те що; «у протоколі про адміністративне правопорушення деталізовано інспектором, коли саме подано декларацію і коли її слід було подати, чим визначено конкретно дату вчинення правопорушення у вигляді несвоєчасного подання декларації», не заслуговує на увагу суду, через наступне. Повторно наголошує, що в протоколі, що міститься в матеріалах справи, в графі «Дата, час і місце вчинення правопорушення» зазначено: дата вчинення акт перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 14725/09-19-04-07- 15/34183275 від 15.08.2024 р. ОСОБА_1 наведені рішення Верховного Суду, в яких зазначено, що такі правопорушення не є триваючими, а датою їх вчинення є порушення граничного строку подачі декларації. Аналізуючи протокол, його заповнення та дату його складання, можна прийти до висновку, що Податкова помилково визначила дату, час вчинення цього правопорушення як дату його виявлення, замість дати порушення граничного строку подання звітності. Додатково, повторно акцентує увагу суду, що протокол про адміністративне правопорушення складено значно пізніше ніж протягом 24 години з моменту виявлення особи. Так, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою посадовою особою Головного управління ДПС у Івано-Франківській області протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП був складений лише 18.09.2024, тобто значно пізніше після складання акту від

15.08.2024про результатикамеральної перевірки.Враховуючи вищенаведеніобставини,складений протоколпро адміністративнеправопорушення,щодо мене,за ч.1ст.163-1КУпАП неможе бутидостовірним доказомвчинення інкримінованогомені правопорушення.Навіть більше,такий протоколпро адміністративнеправопорушення -є недопустимимдоказом,оскільки вінбув отриманийвсупереч вимогамзакону,а томуне можебути покладенийв обґрунтуваннявисновків суду.Загалом,заперечення податковоїє формальними,адже податковою,зокрема:не наводитьсяЖОДНІ пояснення,чому ОСОБА_1 ,як головнийбухгалтер Організації,повинна булаподавати звітність(декларацію),протягом 30календарних днівз днявиникнення прававласності наоб`єкт,що НЕЄ НОВОСТВОРЕНИМ;ігноруються їїдоводи,стосовно відсутностіреальних доказівмоєї вини,в матеріалахданої справи;не надаютьсяпояснення,чому протоколскладено заїї відсутності,та неза процедуроювстановленою законом(протягом24годин здня виявленняособи),та ненадає належнихдоказів того,який самелист ниминаправлявся таз якимзмістом,на адресуОрганізації,головним бухгалтеромякої я ОСОБА_1 є.Із урахуваннямвищенаведеного уданій відповідіна запереченнята упоясненнях,що поданіраніше, ОСОБА_1 просила провадження по справі № 342/1202/24 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Статтею 245 КУпАПвизначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Статтями245,251,252,280 КУпАПпередбачено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення, та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно вимогст. 283 КУпАП, постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, уповноважена особа зобов`язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.

Диспозицією ч. 1ст. 163-1 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАПсуду надано протокол про адміністративне правопорушення № 2997 від 18.09.2024, Акт «Про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки МБО «БФ СОС ДИТЯЧІ МІСТЕЧКА» Україна код ЄДРПОУ 34183275 за 2024 рік № 14725/09-19-04-07-15/34183275 від 15.08.2024.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного старшим держваним інспектором Коломийського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області Кнігніцькою Г.В., в матеріалах справи відсутні.

Вказані докази суд не може визнати належними, достовірними, допустимими та такими, що узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 2997 від 18.09.2024 ґрунтується на Акті №14725/09-19-04-07-15/34183275від 15.08.2024, складеномуза результатами камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки МБО «БФ СОС ДИТЯЧІ МІСТЕЧКА» Україна код ЄДРПОУ 34183275 за 2024 рік.

Відповідно до п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

Одним із невід`ємних прав платника податків відповідно до пп.17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки в порядку, установленому цим кодексом.

Під Актом перевірки розуміється документ, який складається у передбачених законом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

З наведеного слідує, що Акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. Такий Акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. Висновки, викладені в Акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують будь-які обов`язки.

Таким чином, Акт перевірки не може слугувати належним і допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідност. 58 Податкового кодексу Українина підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

П. 55.1 ст. 55 ст.58Податкового кодексуУкраїни передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

У відповідності до п.п. 56.1,56.2,56.3,56.18ст.56 Податковогокодексу УкраїниРішення,прийняті контролюючиморганом,можуть бутиоскаржені вадміністративному абосудовому порядку. Уразі якщоплатник податківвважає,що контролюючийорган неправильновизначив сумугрошового зобов`язанняабо прийнявбудь-якеінше рішення,що суперечитьзаконодавству абовиходить замежі повноваженьконтролюючого органу,встановлених цимКодексом абоіншими законамиУкраїни,такий платникмає правозвернутися ізскаргою проперегляд цьогорішення доконтролюючого органувищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимогпункту 44.6статті 44цього Кодексу)протягом 10робочих днів,що настаютьза днемотримання платникомподатків податковогоповідомлення-рішенняабо іншогорішення контролюючогооргану,що оскаржується. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченест. 163-1 КУпАПє наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Разом із цим, в направлених до суду матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні:

1) інформація про те, чи подавались МБО «БФ«СОС ДитячіМістечка» заперечення на Акт «Про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки МБО «БФ СОС ДИТЯЧІ МІСТЕЧКА» Україна код ЄДРПОУ 34183275 за 2024 рік № 14725/09-19-04-07-15/34183275 від 15.08.2024;

2) інформація про те, чи приймались контролюючим органом податкові повідомлення-рішення на підставі висновку Акту «Про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки МБО «БФ СОС ДИТЯЧІ МІСТЕЧКА» Україна код ЄДРПОУ 34183275 за 2024 рік № 14725/09-19-04-07-15/34183275 від 15.08.2024.

3) інформація про те, чи оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку МБО «БФ«СОС ДитячіМістечка» вказані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається із заперечень ОСОБА_1 , вони отримали ППР від 18.09.2024 25.09.2024 та мають намір на його оскарження.

Отже, закономірно допускати, що за результатами оскарження, податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.

Тому складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту камеральної перевірки, слід визнати передчасним.

Висновки, викладені в Акті від 15 серпня 2024 року, є відображенням дій працівників податкового органу, викладення цими працівниками власних суб`єктивних висновків щодо зафіксованих обставин. У зв`язку з цим Акт від 15 серпня 2024 року не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 , правопорушення та не звільняє особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, від обов`язку доводити ті висновки, які зазначені в Акті від 29 серпня 2024 року.

Однак, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення на підтвердження висновків, які зазначені в Акті від 15 серпня 2024 року, не надано жодного доказу. Відповідно у суду відсутня можливість перевірити висновки, які встановлені в даному Акті.

Окрім цього, відповідно до п. п. 3, 4 «Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженоїНаказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566(далі- Інструкція), посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення (даліПротокол) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієїІнструкції. Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним устатті 256 КУпАП.

При цьому, згідно вимог ч.ч.1,2ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою посадовою особою Головного управління ДПС у Івано-Франківській області протокол про адміністративне правопорушення №2997 відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.163-1 КУпАПбув складений лише 18 вересня 2024 року, тобтопісля складання акту від 15.08.2024 про результати камеральної перевірки.

Окрім того, зміст вказаного протоколу також свідчить про те, що його було складено за відсутності ОСОБА_1 , без роз`яснення особі її процесуальних прав, передбаченихст.268 КУпАП, зокрема, права на захист, без отримання від неї пояснень щодо обставин події та без вручення особі копії протоколу. Будь яких відомостей про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про адмінправопорушення, а також копії акту про результати перевірки, матеріали справи не містять, що свідчить про грубе порушення її права на захист.

Таким чином,всупереч вимогст.251КУпАП,посадовою особою,що склалапротокол проадміністративне правопорушенняне наданожодних доказівна підтвердженнявини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно зіст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно достатті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За такихобставин сутьправопорушення зкваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1ст.163-1 КУпАП Україниє сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованихКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу і події адміністративного правопорушення.

На підставівищенаведеного,оцінивши наявнів данійсправі доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,суд приходитьдо висновку,що вданому випадкувина ОСОБА_1 вінкримінованому їйправопорушенні недоведена належнимита допустимимидоказами,а томупровадження всправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 163-1 КУпАПпідлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.

Оскільки провадженняу справіпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 163-1 КУпАПслід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 163-1,247-249,268,283-285,294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження усправі проадміністративне правопорушенняпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 163-1 КУпАПзакрити на підставі п.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд.

Суддя: Федів Л. М.