Рішення

від 28.10.2024 по справі 401/4016/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/4016/23;

Провадження № 2/401/414/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар Горбатюк К.А.,

з участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Світловодську цивільну справу за позовною заявою адвоката Новака Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 грудня 2007 року між сторонами зареєстровано шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_6 . Шлюбні відносини між сторонами не склалися, тому 24 липня 2018 року шлюб між ними розірвано рішенням Світловодського міськрайонного суду. Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 22 квітня 2021 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01 жовтня 2023 року загальна заборгованість по сплаті аліментів складає 69085, 59 грн. відповідач останні три роки повністю відмовився від своїх батьківських обов`язків, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Дитина проживає разом з позивачем, відповідач свідомо не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти. Вважає, що нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідача може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, а позбавлення останнього батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини. (а.с. 2-4)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду від 07 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження за вищезазначеною позовною заявою.

24 листопада 2023 року на підставі розпорядження керівника Світловодського міськрайонного суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2023 року, цивільну справу за позовною заявою адвоката Новака Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, прийнято до свого провадження, справу призначено до підготовчого засідання на 14 грудня 2023 року.

06 грудня 2023 року від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення до справи висновку виконавчого комітету Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 36-37, 39-42)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 14 грудня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 11 січня 2024 року, яке було відкладено через відсутність доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце його проведення.

07 лютого 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що обставини, викладені у позовній заяві, якими обґрунтовано підстави звернення до суду не відповідають дійсності та спотворюють дійсні відносини, які існують між відповідачем та донькою. Зауважує, що після розірвання шлюбу між сторонами, донька, якій на той момент виповнилося 12 років переїхала з позивачем до м.Кременчука. При цьому, відповідач, окрім сплати аліментів, надавав доньці грошові кошти, дарував подарунки та продовжував спілкуватися в телефонному режимі. В період часу після розірвання шлюбу між сторонами та до виїзду відповідача за кордон, донька сторін приїздила двічі на місяць до відповідача та його матері. У січні 2022 року відповідач виїхав за кордон. У березні 2022 року позивач забезпечила перетин кордону доньки ОСОБА_6 із Польщею, де відповідач її зустрів та в подальшому разом з нею виїхав до Нідерландів, а позивач повернулася в Україну. У період з березня по травень 2022 року донька ОСОБА_6 проживала разом з відповідачем в Польщі, а потім в Нідерландах, де отримала статус тимчасового проживання, про що позивач в позовній заяві не зазначає. Крім того, сума заборгованості по сплаті аліментів, зазначена у позовній заяві не відповідає дійсності, оскільки позивачем державному виконавцю не надано всіх квитанцій на підтвердження їх сплати. Враховуючи перебування відповідача за кордоном, спілкування з донькою відбувається з використанням соціальних мереж. При цьому, відповідач має дружні, батьківські відносини з донькою, обізнаний про її бажання та плани, перераховує грошові кошти на особисті потреби на її картковий рахунок. З огляду на викладене, вважає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження ухилення відповідача від батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_6 , тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.(а.с. 57-58)

15 лютого 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку його подання. (а.с. 64-68)

15 лютого 2024 року від представника відповідача надійшла заява про продовження строку для подання відзиву з підстав його пропуску з поважних причин. (а.с. 69)

Протокольною ухвалою суду від 15 лютого 2024 року задоволено заяву представника відповідача про продовження строку для подання відзиву з підстав його пропуску з поважних причин.

22 лютого 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме розрахунку стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 (а.с. 78, 79)

04 квітня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої наполягає на задоволенні позовних вимог. Зазначає, що обставини, на які посилається представник відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами. Факт сплати відповідачем аліментів спростовується розрахунком заборгованості. При цьому обставина щодо доброзичливого спілкування відповідача з донькою повинна бути з`ясована у неповнолітньої ОСОБА_5 в судовому засіданні. (а.с. 81-83)

04 квітня 2024 року від представників сторін надішли клопотання про визнання явки сторін в судове засідання обов`язковою. (а.с. 88-89, 91)

04 квітня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідків. (а.с. 93)

14 травня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про доручення до справи відеодоказів. (а.с. 102-103)

Позивачка, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково пояснила суду, що відповідач проживає за кордоном, не займається вихованням дитини, аліменти сплачує не в повному розмірі. У доньки були проблеми зі здоров`ям, разом з тим, на її прохання надати матеріальну допомогу на її лікування, відповідач відмовив. Донька має бажання навчатися за кордоном, для цього необхідно мати дозвіл від обох батьків, який відповідач надати відмовляється. Донька з відповідачем не спілкується з початку 2024 року, оскільки самостійно його заблокувала. Виїзд дитини за кордон до батька був ініційований особисто нею, оскільки переживала за її життя. Вона не могла поїхати разом з донькою, оскільки доглядає хвору мати. Під час перебування доньки за кордоном з батьком, останній без її відому та згоди вивіз її з Польщі до Нідерландів, де донька постійно плакала та просила її забрати. Після розірвання шлюбу з відповідачем дитина їздила до його матері, де також бачилася з батьком.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив, що викладені обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач після розірвання шлюбу з позивачем постійно спілкувався з донькою, надавав матеріальну допомогу, окрім сплати аліментів. На даний час бажає спілкуватися з дитиною, але вона після подання позивачем даного позову до суду не бажає спілкуватися з батьком. Відповідач працює за кордоном, але доказів працевлаштування представник не має. Відповідач бажав приймати участь в судовому засіданні, але не зміг зареєструватися в системі «Електронний суд».

Представник третьої особи виконкому Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. (а.с. 98, 112, 116, 123)

В судовому засіданні заслухана неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в присутності матері ОСОБА_1 , яка пояснила, що після розлучення батьків, інколи приїздила в м.Світловодськ до бабусі, де бачилася з батьком. З часу виїзду батька за кордон до початку 2024 року спілкувалася з ним через мессенджер «Вайбер». Спілкування в більшості випадків відбувалось за її ініціативи. Після сварки, яка відбулась на початку 2024 року, заблокувала батька і не має бажання спілкуватися далі. Такі дії викликані тим, що батько під час останньої розмови агресивно спілкувався, звинуватив її в матеріальній зацікавленості. Батько не проявляє уваги та турботи, оскільки під час її хвороби, про яку був обізнаний, він жодного разу не поцікавився її самопочуттям. Під час перебування з батьком за кордоном вони змінювали разів шість місце проживання. Умови проживання були жахливі, оскільки вона вимушена була жити в одній кімнаті з іншими чоловіками. Батько не забезпечував нормального харчування, в більшості випадках їжу отримували в пунктах безкоштовної видачі для біженців. Батько постійно вживав алкоголь та вів себе агресивно. В наступному році вона має бажання поїхати за кордон для здобуття освіти, тому для цього їй необхідно мати дозвіл, в тому числі батька, який відмовляється його надати, тобто нехтує її бажанням отримати відповідну освіту. Якби вона не хотіла позбавити його батьківських прав, мати ніколи б не подала даний позов.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка являється матір`ю відповідача, суду засвідчила, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем онука ОСОБА_6 приїздила до неї в гості, де спілкувалася з батьком. У січні 2022 року відповідач виїхав за кордон працювати. Кожен місяць пересилає їй кошти в тому розмірі, який має можливість, з яких вона сплачує аліменти на користь позивача. Останні шість місяців відповідач не працював, оскільки проходив реабілітацію за станом здоров`я, тому аліменти не мав можливості сплачувати. У 2022 році онука ОСОБА_6 три місяці була за кордоном разом з батьком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду засвідчила, що знає відповідача з дитинства, оскільки проживають в одному будинку. Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем бачила доньку сторін, яка приїздила в гості до свідка ОСОБА_8 , з якою проживав відповідач, вони разом з відповідачем гуляли. Вказані події відбувались до початку 2022 року, до часу виїзду відповідача за кордон.

Судом переглянуто відеозаписи, надані стороною позивача, зйомка яких проводилась неповнолітньою ОСОБА_10 , на яких зафіксовано спілкування доньки сторін з відповідачем. З відеозаписів вбачається, що відповідач нецензурно висловлюється в бік позивача в присутності доньки. При цьому дитина просить відвезти її до Польщі, щоб звідти її забрала мати. На вказані прохання відповідач відповів: «Якщо я тебе відвезу, ти мене більше не побачиш і не телефонуй мені», після чого в нецензурній формі образливо висловлюється в бік доньки. (а.с. 103)

Як убачається із наданих до суду письмових доказів, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Кременчук Полтавської області, батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . (а.с. 11)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 24 грудня 2007 року, розірвано. (а.с. 10, 13-14)

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 22 квітня 2021 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 15-16)

Станом на 01 жовтня 2023 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів на користь позивача складала 69085, 59 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. (а.с. 17)

З інформації, наданої директором КНМП «ЦПМСД № 3» м. Кременчука, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на прийом до лікаря-педіатра звертається у супроводі матері, рекомендації лікаря-педіатра виконує в повному обсязі. Відомості про звернення дітей на прийом до лікаря-педіатра у супроводі батька, в закладі охорони здоров`я відсутні.(а.с. 18)

Адміністрацією Кременчуцького ліцею № 30 «Олімп», на запит представника позивача повідомлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є ученицею 8-Б класу в 2023/2024 н.р. мати, ОСОБА_1 , приділяє увагу вихованню доньки. Контролює та допомагає дитині у навчанні. Регулярно відвідує батьківські збори, постійно підтримує зв`язок з класним керівником. Батько, ОСОБА_4 , протягом останніх трьох років навчання доньки в школі, ні особисто, ні в телефонному режимі з учителями не спілкувався. (а.с. 19)

Виконавчим комітетом Світловодської міської ради надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_4 відносно неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до висновку спеціалістами Служби у справах дітей Світловодської міської ради було здійснено рейд на адресу реєстрації ОСОБА_4 , проте двері ніхто не відчинив, тому спеціалістами Служби залишено запрошення з`явитися до Служби у справах дітей, але ОСОБА_4 не з`явився, засобами телефонного зв`язку не зв`язувався. Актом обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_5 встановлено, що дитина забезпечена всім необхідним для виховання та повноцінного розвитку. Під час проведення комісії з питань захисту прав дитини була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_6 в присутності матері ОСОБА_1 , яка пояснила, що з батьком інколи спілкується по телефону, останній раз бачилась з ним більше року тому, батько не виявляє ініціативи та бажання підтримувати стосунки з донькою. Неповнолітня Аліна проти позбавлення батьківських прав не заперечує, правові наслідки усвідомлює. (а.с. 39-42)

З копії закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_4 , вбачається, що останній виїхав за межі України 26.01.2022, відмітка про повернення на територію України відсутня. (а.с. 59-60)

Станом на 01 лютого 2024 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів на користь позивача на утримання доньки становить 46209, 59 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим стороною відповідача. (а.с. 79)

З розрахунку, наданого стороною позивача, станом на 01 лютого 2024 року, заборгованість по сплаті аліментів на користь позивача на утримання доньки становить 56209, 59 грн. (а.с. 85)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першоїстатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомоюстатті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина першастатті 155 СК України).

Згідно з частинами другою, третьоюстатті 157 СК Українитой із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першійстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16.07.2015 справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).

У рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58).

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Наведене узгоджуєтьсяз висновкамищодо врахуваннянайкращих інтересівдитини прирозгляді справ,які стосуютьсяправ дітей,сформульованими ВеликоюПалатою ВерховногоСуду упостанові від17жовтня 2018року усправі №402/428/16-цта ВерховнимСудом упостановах від02грудня 2020року усправі №180/1954/19,від 13листопада 2020року усправі №760/6835/18,від 09листопада 2020року усправі №753/9433/17,від 02листопада 2020року усправі №552/2947/19,від 13березня 2019року усправі №631/2406/15-цта упостанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Суд в оцінці обставин справи на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При цьому, суд також враховує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Судом встановлено, що відповідач, перебуває за кордоном з січня 2022 року, спілкування з донькою відбувалося за допомогою месенджеру Viber. Протягом трьох місяців знаходження дитини за кордоном поряд з батьком, останній не забезпечив їй належних умов проживання, натомість, у спілкуванні з неповнолітньою донькою, вів себе агресивно, допускав образливі висловлювання в її бік та бік позивача в нецензурній формі, жодним чином не реагуючи на душевний та емоційний стан дитини, що, на думку суду, негативно впливає на самоусвідомлення та розвиток дитини.

Крім того, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідача брати участь у вихованні та розвитку дитини, відповідач не надав.

Лише той факт, що відповідач не визнав позов та висловив бажання брати участь у вихованні дитини, не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 (провадження № 61-46449св18), згідно з якими: «Самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини».

Суд вважає необхідним врахувати зазначені висновки у справі, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, а отже, вирішення питання про його застосування потребує з`ясування низки обставин, які характеризують дотримання батьками своїх обов`язків з виховання дитини. З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, саме лише заперечення відповідача, який перебуває за кордоном, проти позбавлення його батьківських прав не може розцінюватися як достатня підстава для відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

Також суд враховує, що відповідно до частини другої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З огляду на викладене, судом береться до уваги думка неповнолітньої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні висловила бажання позбавити відповідача батьківських прав з огляду на його поведінку та свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство базується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст.2, ст.12, ст.81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми та обґрунтованими для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючисьст.ст.2,10,76,77-81,209,210,223,247,265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Новака Юрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 06 лютого 2008 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 27.02.2006 Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: виконавчий комітет Світловодської міської ради в особі Органу опіки та піклування, ЄДРПОУ 44956614, адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, м.Світловодськ, вул. Героїв України, 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду в порядку, визначеному ст.. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова

"28" жовтня 2024 р.