Постанова

від 24.10.2024 по справі 580/3961/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3961/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Коробкової Галини Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - апелянт/позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1/ГУ ПФУ в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - апелянт/відповідач-2/ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 05 квітня 2024 року №232730024126 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 28 березня 2024 року про призначення пенсії та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи на Відкритому акціонерному товаристві «Черкаське хімволокно» з 30 червня 1999 року до 17 липня 1999 року, з 17 липня 1999 року до 16 листопада 1999 року, з 16 листопада 1999 року до 27 червня 2005 року, з 01 жовтня 2005 року до 09 січня 2006 року та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13, статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 року рішенні № 1-р/2020.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийняття відповідачем-2 рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не досягнення необхідного пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу. Вважає, що відповідачі в порушення норм законодавства відмовили у призначені пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коробкова Г.О. просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга обґрунтована тим, що у спірних правовідносинах відповідач-2 та суд першої інстанції при прийнятті спірного рішення керувався приписами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19 липня 2003 року № 1058-IV, тобто надав перевагу найменш сприятливому для позивачки підходу, внаслідок чого їй було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та задоволенні позовних вимог.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. На його думку, скаржник в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення суду.

Відзив від відповідача 2 до апеляційного суду не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що відповідно до відомостей паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою та додатковими документами до відповідача 1, а саме Черкаського відділу обслуговування громадян № 1-3, в якій просила призначити їй пенсію за віком за Списком № 1 (прийнята 28 березня 2024 року і зареєстрована за № 6156).

05 квітня 2024 року відповідачем 2 прийнято рішення № 232730024126 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Мотивами зазначеного рішення вказано, що вік заявниці на дату звернення 46 років 11 місяців 6 днів. До страхового стажу згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26 червня 1995 року зараховано всі періоди роботи. Стаж роботи за Списком № 1 не визначено. До стажу роботи за Списком № 1 не враховано періоди роботи на пільгових умовах згідно з довідкою, що підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці № 176 від 16 вересня 2009 року, оскільки згідно інформації, наявної в ЄДРПОУ, ЗАТ «Хімпобутсервіс» (код 31141651) ліквідоване 23 жовтня 2012 року. Рішення про зарахування до стажу роботи періодів роботи на пільгових умовах повинно прийматись комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19 липня 2003 року № 1058-IV відмовлено.

Листом від 09 квітня 2024 року № 2300-0204-8/25078 відповідач 1 на заяву позивачки від 28 березня 2024 року повідомив про прийняте рішення відповідачем 2.

Позивач, вважаючи відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пільговий стаж позивачки, яка мала 50 років 4 місяці 13 днів на дату звернення до відповідача 1, становить 06 років 10 місяців 05 днів, що не заперечується нею у позовній заяві, приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з підстави відсутності у позивачки необхідного пільгового стажу, відповідач 2 діяв у межах, спосіб та порядку, передбачених Конституцією України та законами, не допустивши порушення прав позивачки.

.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до 02 березня 2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII) статтю 13 Закону № 1788-XII викладено в наступній редакції:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах…».

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), яким текст Закону № 1058-IV був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з пунктом 1 частини 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, з 11 жовтня 2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома Законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закон № 213-VIII та пункту 1 частини другої статті 114 № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VІІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, стаття 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Вказаним рішенням Конституційного Суду України визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;…».

Таким чином, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII та пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не врахування територіальним органом Пенсійного фонду України зазначене вище рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 щодо порядку застосування норм Закону № 1788-XII, а саме щодо права на пенсію на пільгових умовах жінок після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання в Черкаському професійно-технічному училищі з 01 вересня 1990 року до 29 січня 1992 року, періоду роботи в Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно» з 01 лютого 1992 року до 14 березня 1994 року, періоду роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 09 грудня 2002 року до 30 березня 2006 року, слід зазначити наступне.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

Трудовою книжкою НОМЕР_2 позивачки підтверджується, що вона у спірному періоді, а саме: з 30 червня 1999 року прийнята у Відкрите акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в прядильно-обробний цех установником прядильних блоків та гарнітури набивальної майстерні 3-го розряду на підставі розпорядження № 364 від 29 червня 1999 року (запис № 3); 17 липня 1999 року переведена учнем апаратника формування хімічного волокна прядильно-обробного цеху згідно наказу № 483-к від 28 липня 1999 року (запис № 4); 16 листопада 1999 року присвоєно 5 розряд апаратника формування хімічного волокна прядильно-обробного цеху згідно наказу № 787-К від 02 грудня 1999 року (запис № 5); 01 жовтня 2005 року переведена контролером якості продукції та технологічного процесу (прядильні зали) 5 розряду прядильно-обробного цеху відповідно до наказу № 505 від 06 жовтня 2005 року (запис № 6); 31 березня 2006 року звільнена згідно із пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України за скороченням штату відповідно до наказу № 247-к від 29 березня 2006 року (запис № 7).

Щодо вказаних записів зазначені повні реквізити наказів, на підставі яких вони вчинені, скріплені печаткою відділу кадрів підприємства.

Отже, основним документом - трудовою книжкою позивачки підтверджується зазначений трудовий стаж.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка мала 06 років 10 місяців 05 днів пільгового стажу, який підлягав врахуванню відповідачами до пільгового стажу за Списком № 1.

Тобто, на момент звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії вік ОСОБА_1 становив 46 років 11 місяців 6 днів, загальний трудовий стаж 24 роки 1 місяць 29 днів (вказані обставини не заперечуються відповідачами та зазначені в оскаржуваному рішенні), а пільговий стаж - 06 років 10 місяців 05 днів.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, наявний у позивача пільговий стаж не невідповідає вимогам пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-XII щодо стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

При цьому, згідно із абзацом 3 пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, яка аналогічна з приписами статті 114 Закону № 1058-IV, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV:

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Тобто, законодавець встановив умову, що при наявності не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, працівники жіночої статті можуть оформити пенсію за віком на 1 рік 4 місяці раніше за кожний повний рік стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 має 6 повних років стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що є більшим ніж 3 роки 8 місяців (необхідна половина стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці).

Таким чином, позивачка має право на зменшення пенсійного віку на 8 років (6 повних років х 16 місяців = 96 місяців або 8 років).

Позивачка, вік якої на дату звернення до пенсійного органу становив 46 років 11 місяці 6 днів, не відповідає умовам статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а тому приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідач 2 діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Коробкової Галини Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.