Ухвала

від 25.10.2024 по справі 320/20075/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/20075/23

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс Ресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) з урахуванням змін до вказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за 1 (одну) вимогу немайнового характеру, тобто 4026,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання в якому зазначено, що будь-яке фінансування, зокрема сплата судового збору здійснюється шляхом звернення до головного розпорядника бюджетних коштів, який в свою чергу надсилає запит до Державної казначейської служби України.

На практиці ж порядок звернення до головного розпорядника бюджетних коштів та направлення, останнім, платіжного призначення до Державної казначейської служби України є триваючим процесом.

Враховуючи зазначене, у зв`язку з необхідністю додаткового часу для усунення недоліків апеляційної скарги, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд відстрочити сплату судового збору.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З указаного вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, звільнення сторони від сплати судового збору, чи зменшення його розміру необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.

Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір не надано.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, триваючий процес фінансування бюджетних установ, обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо організації роботи органів Державної податкової служби та про не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з правилами ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати десять днів.

Таким чином, виходячи з правил ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження Головному управління ДПС у м. Києві строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк