Ухвала

від 25.10.2024 по справі 640/7194/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7194/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інотекс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру (враховуючи взаємопов`язаність заявлених позовних вимог).

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (2481,00*4)*150%*0,8 = 11908,80 грн (враховуючи подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд»).

Апелянт надав до суду платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 3722 грн.

Отже, апелянту слід доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8186,80 грн.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали осба має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 21 березня 2024 року, а апеляційну скаргу апелянтом було надіслано до суду лише 28 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскаржуння. В обгрунтування підстав пропуску строку апелянт послався на введення на території України воєнного стану.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

У свою чергу суб`єкт владних повноважень зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за оскарженням судових рішень, оскільки Держава має дотримуватись принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

В даному випадку зазначена скаржником в апеляційній скарзі причина пропуску строку апеляційного оскарження - введення воєнного стану в Україні, не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

До того ж суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи установи, пов`язані із періодичними відключеннями електроенергії є суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням ним процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо своєчасного подання касаційної скарги.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 8186,80 грн. та обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.В. Чаку