Рішення

від 28.10.2024 по справі 727/4605/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4605/24

Провадження № 2/727/2059/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Гелка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 09.12.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/9967/82/957528.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, компенсацію неустойки та інші платежі в розмірах, в строки та на умовах, встановлених цим кредитним договором.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» право вимоги за кредитним договором, що входить до портфелю заборгованості.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що відступлення прав вимоги щодо портфелю заборгованості, сформованих первісним кредитором здійснюється за власним рішенням та визначеною періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених до договору.

30.08.2021 року між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «ФК» Юрспецфінанс» укладено договір відступлення права вимоги №30-08/21-F.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору відступлення права вимоги, на умовах та в порядку, встановленому цим договором, та відповідно до ст.ст.512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Портфель заборгованості, в розумінні розділу 1 Договору відступлення права вимоги, - це письмовий перелік, що містить реквізити Кредитного договору, рахунок заборгованості Боржників на дату його формування, а також інші дані щодо Боржників, який складений за формою згідно з додатком № 2-1 до Договору.

Після відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «Юрспецфінанс» надіслало відповідачу повідомлення про набуття права вимоги до нього від 03.09.2021 року.

Відповідно до реєстру боржників від 30.08.2021 року та розрахунку заборгованості по картковому кредиту від АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальна заборгованість станом на 03.09.2021 року складає 81934 грн. 47 коп., що складається з: 60000 гривень заборгованість за дозволеним овердрафтом, 21934 грн. 47 коп. заборгованість за недозволеним овердрафтом, 00 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Таким чином, рахунок заборгованості боржників, в тому числі і рахунок заборгованості відповідача, був визначений АТ «Райффайзен Банк Аваль» та переданий в такому ж виді на підставі договору відступлення права вимоги №114/2-31-F ТОВ «ФК» Ел.Ен.Груп».

ТОВ «ФК» Ел.Ен.Груп» на підставі договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021 року відповідно до реєстру боржників від 03.09.2021 року відступило права вимоги щодо заборгованості за кредитним договором №010/9967/82/957528 у сумі 81934 грн. 47 коп. ТОВ «ФК «Юрспецфінанс».

У свою чергу, у зв`язку з невиконанням обов`язків, покладених на боржника, ТОВ «ФК «Юрспецфінанс», як новий кредитор нарахувало за процентною ставкою 48% річних в період з 30.08.2021 року по 20.03.2024 року заборгованість за відсотками у розмірі 100614 грн. 43 коп.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.03.2024 року складає 182548 грн. 90 коп., що складається з: 60000 гривень заборгованість за дозволеним овердрафтом, 21934 грн. 47 коп. заборгованість за недозволеним овердрафтом та 100614 грн. 43 коп. заборгованість за відсотками ТОВ «ФК «Юрспецфінанс».

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 182548 грн. 90 коп., витрати на правничу допомогу та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року заочне рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02.07.2024 року було скасовано та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

17.10.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. У поданих до суду письмових поясненнях зазначив, що погоджується із доводами представника відповідача щодо безпідставного нарахування відсотків під час проходження військової служби ОСОБА_1 .

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. У поданих до суду письмових поясненнях представник зазначила, що нарахування відсотків за період з 09.10.2022 року по 20.03.2024 року є безпідставним та суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей». Просила розглянути справу у їх відсутності.

Згідно положень ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 08.12.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/9967/82/957528.

Відповідно до умов кредитного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 60000 грн. (п.1.4.1 договору).

Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що строк кредиту становить 48 місяців.

Процентра ставка фіксована 48% річних (п.1.6 договору).

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, компенсацію неустойки та інші платежі в розмірах, в строки та на умовах, встановлених кредитним договором і додатками до нього.

Того ж дня, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», в якому викладено аналогічні умови кредитування (а.с.11-12).

08.12.2020 року ОСОБА_1 була підписана розписка про отримання картки та згода на обробку персональних даних. Відповідно до вказаної розписка відповідач отримав платіжну картку НОМЕР_1 у непошкодженому стані. З правилами користування картко ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись (а.с.13).

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги за №114/2-31-F, відповідно до якого Первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а Новий кредитор приймає належні кредитору права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрах боржників. За цим договором здійснюється відступлення Прав Вимоги щодо Портфелів Заборгованості, сформованих Первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку 1 до Договору в межах загальної суми ( без врахування пені) за всіма Портфелями Заборгованості 120000000,00 грн. (п.2.1, п.2.2 договору відступлення) (а.с.14-20).

30.08.2021 року між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «ФК«Юрспецфінанс»було укладено Договір відступлення прав вимоги №30-08/21-F.

Відповіднодо умов договору відступлення Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату належні йому Права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі Боржників (п.2.1), зокрема і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №010/9967/82/957528 від 08.12.2020 року. (а.с.22-29).

30.08.2021 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що 26.08.2021 року всі права вимоги банку до нього за кредитним договором №010/9967/82/957528 від 09.12.2020 року (з усіма додатковими договорами та угодами до нього), були відступлені ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» (підстава договір відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020 року).

Також, у повідомленні вказано, що згідно отриманого банком листа ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» №30-08/21-F від 30.08.2021 року повідомляється, що 30.08.2021 року ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» відступив всі вказані вище права вимоги на користь ТОВ «ФК «Юрспецфінанс» на підставі договору відступлення права вимоги №30-08/21-F від 30.08.2021 року (а.с.63).

03.09.2021 року ТОВ «ФК«Юрспецфінанс»на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за Кредитним договором№010/9967/82/957528 від 09.12.2020 року у відповідності до договору про відступлення прав вимоги№30-08/21-Fвід 30.08.2021 року укладеного міжТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «ФК«Юрспецфінанс» (а.с.64).

ТОВ «ФК «Юрспецфінанс» є фінансовою установою, яка має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг.

Станом на момент звернення до суду, відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, чим порушив умови кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості до договору№010/9967/82/957528 від 08.12.2020 рокуу ОСОБА_1 станом на 26.08.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 81934 грн. 47 коп., з яких: 60000 грн. заборгованість за дозволеним овердрафтом; 21934 грн. 47 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, нарахованих АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.61), а також 100614 гривень заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих ТОВ «Фінансова компанія «Юрспецфінанс», згідно підсумку розрахунку, загальна сума боргу складає 182548 грн. 90 коп. (а.с.57).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістомст. 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту, пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином.

Пунктом 1 ч.1ст.512ЦК України передбачено, щокредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно дост. 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Позивачем підтверджено укладення кредитного договору між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем. Також позивач належними доказами підтвердив набуття права вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1ст.530 ЦК України).

Відповідно доч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт одержання коштів за договорами представник відповідача у поданих до суду письмових поясненнях не заперечувала, а тому суд вважає встановленими вказані обставини.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Представник відповідача у поданих до суду письмових поясненнях із нарахованими відсотками не погодилася, вказуючи на те, що відповідач є військовослужбовцем, а тому має право на пільги у вигляді не нарахування відсотків за договорами.

Розглядаючи доводи сторін, суд керується правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду у справах №327/353/16-ц від 10.01.2019року, №642/548/21 від 18.01.2023 року.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 28.09.2023 року військовою частиною НОМЕР_3 .

При цьому, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 та наказу начальника Чернівецького РТЦК №228 від 09.10.2022 року, ОСОБА_1 був призваний та направлений для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаних та резервістів у складі ВЧ № НОМЕР_5 .

За час проходження військової служби ОСОБА_1 у період з 27.02.2023 року по 29.03.2023 року дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п.Кремінна вздовж річки Сіверський Донецьк, н.п.Рубіжне, н.п. НОМЕР_6 , що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виданою Військовою частиною НОМЕР_7 від 12.01.2024 року.

Національним банком України у своєму листі від 02.09.2014 року №18-112/48620 надано роз`яснення, за змістом якого підтвердженням призову під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є: військовий квиток; довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу; витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини.

Разом із тим, у листі Міністерства оборони України від 09 жовтня 2020 року № 321/6192 наведено перелік документів, що підтверджують статус військовослужбовця, серед яких є довідка Форми № 5. Будь-який інший документ, який підтверджував би проходження служби в особливий період у Збройних Силах України, не передбачений нормативними документами. Крім того, зазначено, що військовослужбовцями є курсанти та слухачі вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, які мають право видавати довідки, що підтверджують факт перебування на військовій службі у Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно п.14, п.115 ст.14 Закону у чинній редакції визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються пільгами, передбаченимиЗаконом України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У частині четвертій статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку про те, що зазмістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

24.02.2022 року Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу наступними відповідними Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами Верховної Ради України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 за час проходження військової служби як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні були нараховуватися проценти за кредитними договорами, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з початку запровадження особливого періоду та початку проходження ним військової служби, тобто з 09.10.2022 року.

Тому, нарахування та стягнення із ОСОБА_1 процентів за користування коштами за період з 09.10.2022 року по 20.03.2024 року суперечить вищевказаним вимогамЗаконута правовим висновкам Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Юрспецфінанс»підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4000 гривень було надано договір про надання юридичних послуг №31-01/2023 від 31.01.2023 року, який укладений міжФОП ОСОБА_2 таТОВ «Фінансова компанія «Юрспецфінанс», копія свідоцтва ОСОБА_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 23.04.2024 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс (очікує понести) у зв`язку із розглядом справи, згідно з яким сума витрат на правничу допомогу адвоката, складає 4000 гривень (а.с.6), акт надання юридичних послуг, відповідно до якого адвокатом Горбатенко Н.П. були надані ТОВ «ФК «Юрспецфінанс» послуги згідно договору №31-01/2023 у виді ознайомлення, детальне вивчення та аналіз проблем клієнта, юридичні консультації - 2 год. 1000 грн.; підготовка пакету документів для подачі до суду, складання інших процесуальних документів по справі 2 год. 1000 грн.; представництво та захист інтересів клієнта в судовому процесі по справі №727/4605/24 4 год. 2000 грн. Загальна вартість послуг 4000 гривень (а.с.114).

Також, на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу було надано платіжну інструкцію №639 від 17.05.2024 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Юрспецфінанс» здійснило оплату ФОП ОСОБА_2 згідно договору за юридично-правові послуги по справі №727/4605/24 в сумі 4000 гривень (а.с.115).

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей134,137,141 ЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 134 ЦПК Україниразом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду настаттю 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку,що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьмастатті 141 ЦПК України).

Так, представником позивача до позовної заяви було долучено договір про надання правничої допомоги, акт, в якому викладений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних представником, ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Будь-якихклопотань відвідповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2760 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,530,549,610,611, 625,1049,1050 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131,259,263-265,280-282 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юрспецфінанс», код ЄДРПОУ 444299021, яке розташоване в м.Київ, вул.Кловський Узвіз, 10 заборгованість за договором №010/9967/82/957528 від 08.12.2020 року у розмірі 125680 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Юрспецфінанс»,код ЄДРПОУ444299021понесені судовівитрати зісплати судовогозбору урозмірі 2089грн.32коп.та 2760 гривень понесених витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 30.10.2024 року.

Суддя Одовічен Я.В.