ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2518/24 Справа № 3-1288/11 Суддя у 1-й інстанції - Воробйов В.Л. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 400 грн.
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Бойка Ю.О.,
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2011 року водій ОСОБА_1 23 лютого 2011 року о 08.00 год. в м.Дніпропетровську, керуючи транспортним засобом «Део», д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі по вул.Гоголя не надав дорогу транспортному засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі по вул.Чернишевського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України. В результаті даної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальну шкоду, постраждалі відсутні.
В матеріалах справи наявна апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій міститься його клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначено, що строк пропущено з поважної причини, оскільки про розгляд вказаної справи його не було повідомлено. Вказує на те, що про можливість апеляційного оскарження вказаної постанови дізнався лише 04 вересня 2024 року під час апеляційного оскарження рішення по цивільній справі №199/6041/14-ц.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника та особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
За вимогами ст. 294 КУпАП оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати як конкретні аспекти права на доступ до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак суддя не вбачає наявності поважних причин пропуску строку з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту поданої апеляційної скарги, ОСОБА_1 оскаржувалося рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2024 року, яким було стягнуто з нього на користь моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування. Предметом позовних вимог була заподіяна матеріальна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 лютого 2011 року на перехресті вулиць Чернишевського-Гоголя в м.Дніпропетровську, з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ДЕУ», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що ОСОБА_1 надавав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за його відсутності, тобто останньому починаючи з 20 лютого 2024 року було достовірно відомо про наявність оскаржуваної постанови, разом з тим апеляційна скарга подана лише 26 вересня 2024 року, тобто через сім місяців після ухвалення рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, відповідно до якої особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків.
Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу, і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16), так і судова практика Європейського суду з прав людини.
В той же час строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
З огляду на викладене ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2011 року не наведено жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та таких причин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2011 року.
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122665127 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна |
Адмінправопорушення
Дніпровський апеляційний суд
Крот С. І.
Адмінправопорушення
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Гудков С. В.
Адмінправопорушення
Овідіопольський районний суд Одеської області
Курочка В. М.
Адмінправопорушення
Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Андрейків Ю. Я.
Адмінправопорушення
Рокитнівський районний суд Рівненської області
Денисюк М. В.
Адмінправопорушення
Великомихайлівський районний суд Одеської області
Пономаренко В. Д.
Адмінправопорушення
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
Борисюк Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні