Рішення

від 29.10.2024 по справі 285/3391/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3391/24

провадження у справі № 2/0285/1231/24

29 жовтня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді СусловецьМ.Г. за участі секретаря судового засідання Величко К.Б., та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: не прибула,

представник позивача: не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Звягельська державна нотаріальна контора Житомирської області про зняття заборони з нерухомого майна

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом в якому просить зняти заборону на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження № 3005930, 23.03.2006 14:28:59, щовнесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , № реестра: 23, внутр. №75012E392AED402D2D59.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона, є власницею житлового будинку з усіма надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 , зареєстрована заборона на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

11.06.2024 Звягельська державна нотаріальна контора Житомирської області її повідомила, що помилково наклали арешт на її будинок.

Таким чином стало відомо про те, що на належне їй нерухоме майно накладено заборону.

Представник позивач у судове засідання не прибув. Подала заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2024вих.№1137/01-16Звягельська державнанотаріальна контораЖитомирської областіповідомила позивачапро те,що згідноалфавітної книгиобліку реєстраціїзаборон відчуженнянерухомого тарухомого майна,а такожарештів,накладених натаке майносудами,слідчими органами,і реєстраціїзняття такихзаборон таарештів з1977по 2010роки тазгідно реєструНовоград-Волинськоїнотаріальної конторидля реєстраціїзаборони (арештів)на будинкиз 1990року по28липня 2002року наявний запис №23 від 12 липня 1999 року про накладення обтяження на майно: « ОСОБА_2 , приміщення по АДРЕСА_1 » на підставі повідомлення: «Н- Вол.д/н/к» у зв`язку з посвідченням договору застави №8 від 12 липня 1999 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-833, між Новоград-Волинською філією АБ «АЖІО» та приватним підприємцем ОСОБА_2 про заставу торгівельного павільйону, що знаходиться: АДРЕСА_1 .

Згідно копії договору застави №8 від 12 липня 1999 року, укладеного між Акціонерним банком «АЖІО» (Заставодержатель) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Заставодавець) (далі - Договір застави) Заставодавець передає в заставу Заставодержателю торгівельний павільйон, надалі - Предмет застави, загальною вартістю 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень. Вказаний павільйон є забезпеченням повернення одержаного кредиту, суми відсотків за нього, використання, а також сплати пені за прострочку повернення кредиту і сплати відсотків згідно з договором на надання кредитної лінії №5 від 12 липня 1999 р. (пункт 1.1 Договору застави). Предмет застави знаходиться у володінні та користуванні Заставодавця за адресами: АДРЕСА_1 .

Помилково накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна на підставі повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини. У зв`язку з відсутністю повідомлення установи про погашення позики (кредиту) здійснити будь-які дії щодо вищевказаного запису нотаріус не в змозі.

Виправлення помилок, допущених під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав, що виникли в установленому законодавством порядку після 01 січня 2013 року, передбачено частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в свою чергу, внесення відомостей до обтяження речових прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна припинено на підставі наказу №1844/5 Міністерствам юстиції України «Про затвердження порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 14 грудня 2012 року.

Таким чином, внесення виправлення до обтяження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який є архівною складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічно здійснити неможливо.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Пунктом 2 вказаної Постанови встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч. 1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Захист права власності гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на її умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Відповідно дост.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Таким чином, накладення обтяження у вигляді заборони на належне мені нерухоме майно та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обмежує мої права, як власника, щодо вільного розпорядження майном.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Згідно п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р.№ 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Враховуючи наявність вказаного обтяження, неможливість скасування заборони на нерухоме майно в позасудовому порядку в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про скасування заборони відчуження, я захистити своє порушене право власності не можу.

Згідно з ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст.53 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), вважаю за необхідне залучити Звягельську державну нотаріальну контору Житомирської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, так як рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 104, 105, 109, 110, 112, 113, 160 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зняти заборону на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження № 3005930, 23.03.2006 14:28:59, що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , № реестра: 23, внутр. №75012E392AED402D2D59.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ,50відсотків судовогозбору врозмірі 605грн.60коп. сплаченого за квитанцією № 1346922743 від 19.06.2024, оригінал квитанції перебуває в матеріалах цивільної справи № 285/3391/24.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Г. Сусловець