Рішення

від 11.10.2024 по справі 291/592/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/592/24

Провадження №2/291/334/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 жовтня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Герасимчук Н.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дмитрук К.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин Житомирської області позовну заяву

ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_1

до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області

про встановлення факту родинних відносин,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_3 до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Ружині Житомирської області.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Ружині Ружинського (на даний час Бердичівського) району Житомирської області померла баба позивача по батьківській лінії - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, право на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані на території Ружинської селищної ради Житомирської області за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 залишила заповіт, який був нотаріально посвідчений - 29.11.1999 р. виконкомом Ружинської селищної ради.

Вказаним заповітом все своє майно її баба заповіла їй, як своїй онуці. На підставі її заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 приватним нотаріусом Бердичівського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М. було відкрито спадкову справу.

Перешкод щодо отримання нею свідоцтв про право на спадщину за заповітом майна ОСОБА_4 немає, проте нотаріусом було роз`яснено питання щодо оподаткування отриманої нею спадщини.

Так нерухомість, що успадковується, обкладається обов`язковим податком з доходів фізичних осіб на прибуток, проте, для звільнення її від сплати зазначеного податку та військового збору на успадковане майно необхідно надати нотаріусу за місцем відкриття спадкової справи документи, які б підтверджували родинні відносини із спадкодавцем.

Проте довести документально своє перебування у родинних відносинах із ОСОБА_4 немає можливості, оскільки в свідоцтвах про її народження, про народження її батька, про одруження її баби допущено розбіжності в написанні прізвищ: « ОСОБА_5 » - « ОСОБА_6 » -« ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 »-« ОСОБА_9 ».

Так згідно свідоцтва про її народження, яке видане на російській мові, її прізвище - « ОСОБА_5 », згідно паспорта громадянина України її прізвище « ОСОБА_6 », а батьком в свідоцтві про народження вказано « ОСОБА_10 ».

В той же час, в свідоцтві про одруження її батьків та в свідоцтві про смерть її батька його прізвище на українській мові зазначено як « ОСОБА_6 ».

В свідоцтві про народження батька його прізвище на російській мові зазначено як « ОСОБА_5 » і його матір`ю вказана « ОСОБА_11 ».

Таке ж прізвище матері її батька, тобто її баби, зазначено і в записі про народження, а саме: « ОСОБА_9 ».

Однак в актовому записі про одруження баби, зазначено, що вона, маючи дівоче прізвище « ОСОБА_9 », 01.09.1966 року уклала шлюб з її дідом і прізвище після одруження стало « ОСОБА_7 ».

Оскільки вказані розбіжності в актових записах про народження та одруження пов`язані з неправильними перекладами прізвищ з російської мови на українську, що свідчить про допущення помилок в написанні прізвищ особами, які уповноважені здійснювати актові записи цивільного стану громадян, видавати свідоцтва про народження, одруження тощо, тому внести зміни в зазначені актові записи неможливо.

В той же час вказані розбіжності в написанні прізвищ не дають змоги підтвердити її родинні стосунки зі спадкодавцем і, відповідно, впливають на реалізацію її права на пільгове оподаткування отриманої спадщини її баби, а тому вимушена звертатись до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Ружинської селищної ради Дмитрук К.Г. в судовому засіданні визнала позовні вимоги та не заперечувала, щодо їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Ружин, Бердичівського району, Житомирської області.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, право на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані на території Ружинської селищної ради Житомирської області за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 залишила заповіт, який був нотаріально посвідчений - 29.11.1999 р. виконкомом Ружинської селищної ради.

Вказаним заповітом все своє майно ОСОБА_4 заповіла своїй онуці ОСОБА_3

Зазначене стверджується:

-паспортом ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (а.с.7-8);

-свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданим м.Дрезден ГДР 13.09.1979 року, де батьком позивача ОСОБА_12 , значиться - « ОСОБА_10 » (а.с.16);

-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Бистрицькою сільською радою Ружинського району Житомирської області 18.02.1967 року, де батьками батька позивача значаться « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_11 » (а.с.19);

-витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про одного з подружжя зазначено, що 01.09.1966 року Виконавчим комітетом Мохнацької сільської ради Попільнянського району Житомирської області було складено актовий запис №17, щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (а.с.20);

-свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 10.01.1969 року Саверецьким с/б Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , зареєстрували шлюб 10.01.1969 року, прізвище після реєстрації матері позивача змінено на ОСОБА_6 (а.с.18);

-паспортом ОСОБА_4 , серії НОМЕР_5 виданого 25.12.2001 року Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області (а.с.15);

-свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Ружині Ружинського району Житомирської області, серії НОМЕР_6 , виданим 19.04.2021 року Ружинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (а.с.11);

-свідоцтвом про смерть ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Володимир - Волинський Волинської області, серії НОМЕР_7 , виданим 22.04.1991 року ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.17);

-заповітом від 29.11.1999 року посвідченого ВК Ружинської селищної Ради народних депутатів Ружинського району Житомирської області, та внесеного до реєстру за №94, яким ОСОБА_4 заповіла усе своє майно онуці ОСОБА_3 (а.с.14);

-свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_8 від 19.09.1995 року з якого вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13);

-свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №10557053 від 09.10.2013 року з якого вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1825255100:04:004:0632, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,0191 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно Книги запису народжень №1 за 1928 р. Бистрицької сільської ради Ружинського району вбачається, що 01.12.1928 року складено запис №87 про народження ОСОБА_18 (а.с.22), також даний факт підтверджується архівною довідкою №ф-4592/04 від 10.10.2023 року (а.с.24).

Згідно матеріалів спадкової справи №37/2021р., заведеної приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Ходаківською Л.М. відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини своєї бабусі ОСОБА_4 (а.с.55-59).

Крім вищезазначених письмових доказів, факт родинних відносин позивача з ОСОБА_4 в судовому засіданні було підтверджено показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що знає позивачку, представника позивача, їхніх дітей та онуків, вони всі є родичами. Похованням ОСОБА_4 займалася невістка ОСОБА_1 . Крім сина у ОСОБА_4 ще були діти.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що може дійсно підтвердити те, що зазначено у позовній заяві, так, як являється родичкою, і дуже гарно спілкувалися завжди. Декілька років тому померла ОСОБА_21 , її син батько позивачки пропав безвісти, дітей більше не було у них.

Нерухомість, що успадковується, обкладається обов`язковим податком з доходів сізичних осіб (ПДФО) на прибуток та згідно п. 167.2.ст. 167 Податкового кодексу України в -гдакції від 02.12.2010 та ставка податку становить 5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно п. 167.3. ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно п.п. 174.2.1. ст. 174 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються: а) об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, викладених в редакції ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини" від 23.02.2017 року № 1910-VIII передбачено, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені'.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу України вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері

0 з боку батька, онуки.

Спадкоємці, особи, які визначені п.п. 162.1.1, п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України також зобов`язані сплачувати військовий збір, ставка якого згідно п.п. 1.3. п. 16-1 підр. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ становить 1,5 % від об`єкта оподаткування.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподаткування доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і знук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник і племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні вз`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від ЗО липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами. .

Згідно роз`яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають .-юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та показаннями свідків, а тому є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Ружині Житомирської області.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2024 року.

Сторони по справі:

позивач- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

відповідач - Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13601, вул. Соборна,44, с-ще Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344707.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк