Справа № 357/3078/24
Провадження № 2/357/2211/24
У Х В А Л А
29 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря Махненко Б. В.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2024 року представник позивача, адвокат Рашкова Валентина Володимирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 22-23) та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 28 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20 травня 2024 року. Витребувано у Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 487/2022, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29-30).
20 травня судом за вх. № 27822 отримано витребувані судом докази по справі (а.с. 42-66).
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Рашкової Валентини Володимирівни про витребування доказів по справі та витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради, у Комунального некомерційного підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4», у Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» медичну документацію стосовно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Яблунівка Білоцерківського району Київської області. Відкладено підготовче засідання у справі на 27 червня 2024 року.
17 червня 2024 року за вх. № 32856 (а.с. 75) та 25 червня 2024 року за вх. № 34427 судом (а.с. 79) отримано витребувані докази по справі.
27 червня 2024 року підготовче засідання за клопотанням представника позивача адвоката Рашкової В.В. було відкладено до 24 липня 2024 року (а.с. 81).
Ухвалою суду від 24 липня 2024 року закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та призначено справу до розгляду по суті на 24 вересня 2024 року (а.с. 86- 87).
24 вересня 2024 року в судовому засіданні, за клопотанням представника позивача адвоката Рашкової В.В., було оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 29 жовтня 2024 року (а.с. 109).
В судовому засіданні 29 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Рашкова В.В. заявила клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
В обґрунтування вказаних клопотань, представник позивача ОСОБА_1 послалася на те, що в підготовчому судовому засіданні 24 липня 2024 року позивач та представник позивача не були присутні, оскільки представником позивача було надано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні. Відповідне клопотання від 24.07.2024 року наявне в матеріалах справи. Згідно чинного законодавства призначення експертизи судом є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (стаття 105 ЦПК України). Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи. Позивачем під час подання позову було заявлено клопотання про витребування медичної документації щодо стану здоров`я померлої ОСОБА_4 з метою проведення посмертної судово-психіатричної експертизи. Проте, оскільки ухвалою суду від 24.07.2024 року підготовче судове засідання по справі № 357/3078/24 було закрито, а позивач та представник позивача не були присутні на даному судовому засіданні, то це позбавило їх можливості своєчасно заявити клопотання про призначення по справі судової експертизи. Наголошувала на тому, для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, виникла необхідність повернутися на стадію підготовчого провадження. При цьому, звертала увагу, що можливість такого повернення викладена в постановах Верховного Суду. Зазначила, що повернення в стадію підготовчого провадження необхіно для всебічного та повного з`ясування обставин справи. Просила повернутись до стадії підготовчого судового засідання та призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану здоров`я та дійсного волевиявлення померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Яблунівка Білоцерківського району Київської області та здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Проведення експертизи просила доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (знаходиться за адресою: Київська область. Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8) та на вирішення експертів поставити наступне питання: чи могла померла ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Яблунівка Білоцерківського району Київської області на момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними?
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 111), причини неявки суду не повідомили.
Третя особа Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора в підготовче засідання свого представника не направила. В наявному в матеріалах справи листі від 28 березня 2024 року за вх. № 27822, просила проводити розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори, на розсуд суду.
Вивчивши клопотання сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Встановлено, що після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у справі дійсно необхідно вчинити процесуальні дії, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання, а тому доводи представника позивача - адвоката Рашко В.В. є слушними.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 ст. 77 ЦПК України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Положеннями ч. 3 ст. 103 ЦПК України закріплено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що додаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Стаття 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає, що судово-психіатрична експертиза з цивільних справ призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
З огляду на викладене, враховуючи предмет доказування у даній справі, а також необхідність спеціальних знань у цій сфері, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до ст. 251 ЦПК України провадження у справі на час її проведення слід зупинити.
Керуючись ст. ст. 12, 43, 84, 103,104,107, 189, 197, 200, 263, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання представника позивача адвоката Рашко Валентини Володимирівни про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, а також призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертиза, - задовольнити.
Повернутися до розгляду справи № 357/3078/24 у підготовчому провадженні.
Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (адреса місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8) та на вирішення експертам поставити питання:
1. Чи могла померла ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Яблунівка Білоцерківського району Київської області на момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними?
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертам направити матеріали цивільної справи № 357/3078/24 провадження № 2/357/2211/24 в 1 томі та медичну документацію померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122668647 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Орєхов О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні