Ухвала

від 28.10.2024 по справі 340/3229/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №340/3229/23

адміністративне провадження № К/990/32719/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 340/3229/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Гідросила» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Гідросила» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення від 09.05.2023 року №00029640702, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на 4.046.609 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 340/3229/23.

Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024 касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, платіжного документа про сплату судового збору, належного викладення підстав касаційного оскарження, надання доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

В межах наданого судом строку податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотання про продовження строку усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору, надання доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

На виконання вказаної ухвали Суду податковим органом надіслано заяву про виконання ухвали суду, заяву про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору, докази направлення копії касаційної скарги на адресу позивача, заявлено клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Скаржником вказано підставою для звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі не врегульовано питання щодо відшкодування податку на додану вартість по операціям, які є предметом розгляду в кримінальному провадженні, зареєстрованому після введення Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану по всій території України з 24.02.2022, а саме постачання підприємством насосів та запасних частин до них до РФ через третіх осіб, до закінчення кримінального провадження № 2202200000000022 від 23.05.2022 року за ознаками вчинення кримінальних порушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.4 ст.111-1 Кримінального кодексу України.

Верховний Суд зауважує, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Натомість доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Податковим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права судом апеляційної інстанції та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформовано у даній справі. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належим викладенням підстав касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Податковим органом заявлено клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що управлінням правового забезпечення ГУ ДПС у Кіровоградській області направлено до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Кіровоградській області доповідну записку від 02.10.2024 №1566/11-28-05-03-07 про забезпечення сплати судового збору в сумі 42944 грн за подання касаційної скарги контролюючим органом по справі №340/3229/23, на що отримано відповідь службовою запискою від 02.10.2024 №184/11-28-10 про те, що залишок коштів на розрахунковому рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн. Отже, на даний час залишок коштів по рахунку Головного управління ДПС у Кіровоградській області (КЕКВ 2800), недостатній для сплати судового збору за подання касаційної скарги. Головне управління ДПС у Кіровоградській області ще не отримувало планове фінансування видатків, пов`язаних зі сплатою судового збору у 2024 році.

Верховний Суд зауважує, що вперше з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 340/3229/23 скаржник звернувся ще у березні 2024 року.

Обставини щодо фінансування діяльності суб`єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, Головне управління ДПС у Кіровоградській області мало більш, ніж достатньо часу для отримання фінансування для сплати судового збору. З урахуванням вищевикладеного, клопотання скаржника про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору задоволенню не підлягає.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження скаржником вказано, що первинно касаційна скарга була подана в межах строків, передбачених статтею 329 КАС України, повторно касаційні скарги подавалися з урахуванням вимог ухвал Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження.

Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу подано вчетверте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 08.03.2024, від 26.06.2024, від 29.07.2024.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання скаржника про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №340/3229/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 340/3229/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон В.В. Хохуляк